- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
Телебачення засноване на принципі послідовної передачі елементів зображення з допомогою радіосигналу або по проводах. Розкладання зображення на елементи відбувається за допомогою диска. Кількість елементів зображення вибирається у відповідності зі смугою пропускання радіоканалу і фізіологічними критеріями. Телевізійний тракт у загальному вигляді включає в себе наступні пристрої: Телевізійна передавальна камера. Служить для перетворення зображення, що отримується за допомогою об'єктива на мішені передавальної трубки або напівпровідниковій матриці, в телевізійний відеосигнал; Телекінопроектор. Перетворює зображення й звук на кіноплівці в телевізійний сигнал і дозволяє демонструвати кінофільми по телебаченню; Відеомагнітофон. Записує і в потрібний момент відтворює відеосигнал, сформований передавальною камерою або телекінопроектором; Відеомікшер. Дозволяє перемикатися між декількомаджерелами зображення: камерами, відеомагнітофонами та іншими; Передавач. Несучий сигнал високої частоти модулюється телевізійним сигналом і передається по радіо чи по проводах; Приймач - телевізор. З допомогою синхроімпульсів, що містяться у відеосигналі, телевізійне зображення відтворюється на екрані приймача (кінескоп, РК-дисплей, плазмова панель);Крім того, для створення телевізійної передачі використовується звуковий тракт, тракту радіопередачі. Звук передається на окремій частоті зазвичай за допомогою частотної модуляції, за технологією, аналогічної FM-радіостанціям. У цифровому телебаченні звуковий супровід, часто багатоканальний, передається загалом іззображенням потока даних.
67.Види та принципи монтажу.
Монтаж відео - або аудіоматеріалу (в кінематографі, на телебаченні) - процес переробки або реструктурування початкового матеріалу, в результаті чого виходить інший цільовий матеріал.Лінійний монтаж відбувається частіше в реальному часі. Відео з декількох джерел (магнітофонів, камер) надходить через комутатор на приймач. У цьому випадку перемиканням джерел сигналу займається режисер лінійного монтажу. Про лінійному монтажі також кажуть у разі процесу урізання сцен у відеоматеріалі без порушення їх послідовності. При нелінійному монтажі відео або кіноплівка поділяється на фрагменти, після чого фрагменти записуються в потрібній послідовності, в потрібному форматі на обраний відеоноситель. При цьому фрагменти можуть бути урізані, тобто не весь вихідний матеріал потрапляє в цільову послідовність; часом скорочення бувають дуже масштабними.
Хотя на экране зритель видит непрерывный поток кадров, в действительности при производстве фильма кадры эти снимают раздельно. Полученные в результате съемок кадры - куски киноленты - нужно соединить друг с другом, склеить. Этот процесс, чисто механический, носит название технического монтажа, а место соединения двух кадров называют склейкой. (Понятие «кадр» - в смысле временной протяженности изображения - определяют в обиходе как часть фильма - от одной склейки до другой.) Кадр состоит из определенного количества моментальных фотографий, каждая из них называется кадриком. Кадр, содержащий большое количество кадриков, виден на экране долго; это длинный (или медленный) кадр. Кадры соединяются, склеиваются в непрерывную ленту. Это, как сказано выше, технический монтаж, процесс чисто механический. Но кадры должны быть соединены, смонтированы осмысленно - так, чтобы между ними существовала определенная и ясная связь. Процесс такого соединения кадров называют конструктивным монтажом. Понятно, что конструктивный монтаж включает в себя и технический. Цель конструктивного монтажа - верно воспроизвести на экране движение. Он отвечает только двум .требованиям: во-первых, кадры должны чередоваться в логическом и удобопонятном порядке, и, во-вторых, каждый кадр должен быть такой длины, чтобы зритель понял его содержание. Короче, важно, чтобы логика между кадрами не нарушалась.
Однако кадры могут быть соединены между собой и таким образом, что связь между ними будет образная. Она выражается в художественном монтаже. Становится понятно, что конструктивный монтаж - лишь элемент, составная часть художественного монтажа. С помощью конструктивного монтажа можно преодолеть на экране пространственно-временную непрерывность, можно «сжать» и «растянуть» время и пространство, можно логически связно, ясно рассказать о действиях и событиях. С помощью же художественного монтажа можно не просто воспроизвести на экране реальность, но и трактовать, объяснять ее.
