66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.

Телебачення засноване на принципі послідовної передачі елементів зображення з допомогою радіосигналу або по проводах. Розкладання зображення на елементи відбувається за допомогою диска. Кількість елементів зображення вибирається у відповідності зі смугою пропускання радіоканалу і фізіологічними критеріями. Телевізійний тракт у загальному вигляді включає в себе наступні пристрої: Телевізійна передавальна камера. Служить для перетворення зображення, що отримується за допомогою об'єктива на мішені передавальної трубки або напівпровідниковій матриці, в телевізійний відеосигнал; Телекінопроектор. Перетворює зображення й звук на кіноплівці в телевізійний сигнал і дозволяє демонструвати кінофільми по телебаченню; Відеомагнітофон. Записує і в потрібний момент відтворює відеосигнал, сформований передавальною камерою або телекінопроектором; Відеомікшер. Дозволяє перемикатися між декількомаджерелами зображення: камерами, відеомагнітофонами та іншими; Передавач. Несучий сигнал високої частоти модулюється телевізійним сигналом і передається по радіо чи по проводах; Приймач - телевізор. З допомогою синхроімпульсів, що містяться у відеосигналі, телевізійне зображення відтворюється на екрані приймача (кінескоп, РК-дисплей, плазмова панель);Крім того, для створення телевізійної передачі використовується звуковий тракт, тракту радіопередачі. Звук передається на окремій частоті зазвичай за допомогою частотної модуляції, за технологією, аналогічної FM-радіостанціям. У цифровому телебаченні звуковий супровід, часто багатоканальний, передається загалом іззображенням потока даних.

67.Види та принципи монтажу.

Монтаж відео - або аудіоматеріалу (в кінематографі, на телебаченні) - процес переробки або реструктурування початкового матеріалу, в результаті чого виходить інший цільовий матеріал.Лінійний монтаж відбувається частіше в реальному часі. Відео з декількох джерел (магнітофонів, камер) надходить через комутатор на приймач. У цьому випадку перемиканням джерел сигналу займається режисер лінійного монтажу. Про лінійному монтажі також кажуть у разі процесу урізання сцен у відеоматеріалі без порушення їх послідовності. При нелінійному монтажі відео або кіноплівка поділяється на фрагменти, після чого фрагменти записуються в потрібній послідовності, в потрібному форматі на обраний відеоноситель. При цьому фрагменти можуть бути урізані, тобто не весь вихідний матеріал потрапляє в цільову послідовність; часом скорочення бувають дуже масштабними.

Хотя на экране зритель видит непрерывный поток кадров, в действительности при производстве фильма кадры эти снимают раздельно. Полученные в результате съемок кадры - куски киноленты - нужно соединить друг с другом, склеить. Этот процесс, чисто механический, носит название технического монтажа, а место соединения двух кадров называют склейкой. (Понятие «кадр» - в смысле временной протяженности изображения - определяют в обиходе как часть фильма - от одной склейки до другой.) Кадр состоит из определенного количества моментальных фотографий, каждая из них называется кадриком. Кадр, содержащий большое количество кадриков, виден на экране долго; это длинный (или медленный) кадр. Кадры соединяются, склеиваются в непрерывную ленту. Это, как сказано выше, технический монтаж, процесс чисто механический. Но кадры должны быть соединены, смонтированы осмысленно - так, чтобы между ними существовала определенная и ясная связь. Процесс такого соединения кадров называют конструктивным монтажом. Понятно, что конструктивный монтаж включает в себя и технический. Цель конструктивного монтажа - верно воспроизвести на экране движение. Он отвечает только двум .требованиям: во-первых, кадры должны чередоваться в логическом и удобопонятном порядке, и, во-вторых, каждый кадр должен быть такой длины, чтобы зритель понял его содержание. Короче, важно, чтобы логика между кадрами не нарушалась.

Однако кадры могут быть соединены между собой и таким образом, что связь между ними будет образная. Она выражается в художественном монтаже. Становится понятно, что конструктивный монтаж - лишь элемент, составная часть художественного монтажа. С помощью конструктивного монтажа можно преодолеть на экране пространственно-временную непрерывность, можно «сжать» и «растянуть» время и пространство, можно логически связно, ясно рассказать о действиях и событиях. С помощью же художественного монтажа можно не просто воспроизвести на экране реальность, но и трактовать, объяснять ее.