- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
75. Психологія кольору на екрані
Колір дуже сильно впливає на психіку людини та на її думки, сприйняття. Кольори мають важливе значення, особливо на екрані. Яскраві кольори ні в якому разі не можна вдягати ведучому, фактурні тканини також не бажано – різноманітні смужки горизонтальні та вертикальні, написи, малюнки, клітинки, візерунки та блискітки. Тканина не повинна бути люрексовою або глянцевою – це дуже дешево виглядає. Кольори мають бути приглушені, не сильно ядовиті та яскраві. Краще не вдягати на зйомку чорний або білий кольори, замість них підійде або світло-бежевий або темно-синій, коричневий. Щодо кольорів у студії, яку бачить людина на екрані: якщо стіни пофарбовані в червоний колір, то у людини буде виникати відчуття підвищеного тепла в приміщенні. Синій - викликає депресію, різке зменшення активності, тому використовується в антирекламі.
76. “Джинса” в тележурналістиці
“Джинса” – це замовлені й оплачені матеріали. Джинса розглядається як спосіб проштовхнути в новини рекламу, як правило, це псевдо новини, дрібні події, висвітлення яких нав’язане новинкарям екстражурналістськими чинниками. Норми міжнародної та української журналістської етики засуджують оплачені публікації чи приховування за оплату суспільно важливої інформації. Традиційне пояснення терміну ”джинса ” таке: звичайний одяг журналістів, у кишені журналістам зацікавлені особи підсовували хабарі за свої замовні матеріали. Існує й таке пояснення: замовні матеріали схожі на особливості джинсової тканини, яка з лиця одного кольору, а зі споду інша.
77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
Телебачення поширює інформацію повніше і швидше, достовірніше і емоційніше своїх попередників. Регулярне отримання соціальної інформації стало необхідною умовою повноцінної участі в сучасному житті. Інформаційні випуски, що складаються з репортажів та усних повідомлень про те, що відбулося в останні години в світі або в тому регіоні, на який віщає дана станція, складають опорні точки щоденної сітки мовлення. Телебачення, за своєю природою здатне підтримувати нормальне функціонування того суспільства, на яке поширюється його вплив. Сам факт регулярного перегляду програми різними людьми вже свідчить про їх певної спільності, але мовник повинен свідомо працювати на зміцнення цього почуття причетності кожної до всіх. Нерідко телебачення виконує функцію організатора, ставлячи які-небудь питання перед владою, спонукаючи їх до дії. Інформація повинна бути в ідеалі безстороння та незалежна від того, хто її передає. Усвідомлюючи, що абсолютна безсторонність неможлива, журналіст-інформатор все ж постійно прагне до цього, і в сукупності інформаційні програми різних каналів принципово відрізняються від «агітаційно-пропагандистських». Безумовно, у регіонального телебачення достатньо можливостей більш точного, «прицільного» впливу на свою аудиторію, ніж у загальнодержавного. Традиційні телевізійні звіти місцевої влади перед виборцями із «зворотнимзв'язком» у вигляді телефонних дзвінків у студію. Журналіст в таких передачах - посередник між владою і населенням, для нього недоречні запобігливість перед високими посадовими особами, так і популістські претензії говорити «від імені народу). Резонанс у прямому значенні – це збудження коливань одного тіла коливаннями іншого тієї ж частоти або відгомін, враження, справлене на багатьох. У тележурналістиці це означає, що певний матеріал справив враження на суспільство і викликав гучне обговорення в ньому. Реакція означає дію, вчинок, що виникають у відповідь на той чи інший вплив. Це значить, якщо на певний матеріал була якась реакція, то він не лишився не поміченим, тоді ми можем говорити про ефективність матеріалу.Порівнюючи ці два поняття, можемо зробити висновок, що резонанс стоїть вище за реакцію і означає щось більш гучне. Відгук в широкому сенсі є висловленою думкою про кого-небудь, що-небудь, оцінкою кого-небудь, чого-небудь. Слід зазначити, що відгук досить суб'єктивний. Не кожен телепродукт може мати відгуки простих глядачів або критиків, в той же час відгук може бути як позитивним так і негативним. Його теж можна назвати одним з видів реакції.
