73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації

Фабула - це те, «що було насправді, а сюжет - те, як дізнався про це читач чи глядач». При ігрореалізаціі фабула найчастіше служить лише матеріалом для сюжетного оформлення, тому журналіст цілком допускає в цьому випадку інформаційні та тимчасові інверсії (перестановки), вільне поводження з фактами, використання нестандартної лексики. Розуміючи, що простим перерахуванням тих самих фактів телеглядача найчастіше не захопиш, автор якби вибудовує події в сюжет, щоб між фактами виявився новий несподіваний зв'язок, щоб у звичайному відкрилося раптом не звичайне, а «високе», «відсторонене» (наприклад, та ж сфера політики) і «незрозуміле» виявилося знайомим і ясним.

74. Психологічний портрет телевізійної передачі

Сучасна людина не мислить вже своє існування без телебачення. З непомітного для суспільства винаходу (катодної телескопії), зробленого більше ста років тому, телебачення перетворилося в систему, захопивши розум і душі мільярдів людей на Землі. Сила впливу телебачення на психіку людей величезна. Не в силах заспокоїти маленьку дитину, мати повертає її до екрану й дитина починає усміхатися. Наші вчені, дітей до двох років, не рекомендують навіть підпускати до телевізора. Справжню цілісність людського життя відображає духовність, яка є найвищою цінністю, основою науково-обґрунтованого стратегічного спрямування розвитку економіки, політики, освіти, науки, культури, мистецтва. Тому повнота висвітлення засобами телебачення духовних цінностей може бути забезпечена через дотримання журналістами патерналістських, психолого-педагогічних принципів:• гуманізму (в його основі закладено, що життя людини, її свобода,здібності, творчість – найвища цінність);• демократизму (рівність прав вихованця і вихователя);• природовідповідності (виховні заходи мають відповідати віку і здіб-ностям молодої людини);• культуровідповідності (під час створення передач та формування про-грамної сітки треба враховувати морально-психологічні особливості молодих глядачів);• зв’язку виховання з життям (орієнтуючи молодь на високі духовні ідеали, тележурналісти повинні враховувати сучасні реалії, наводити в передачах конкретні приклади);• єдності (дотримання рівноваги: телебачення – не дидактичний матеріал, арозсудливий, щирий, привабливий порадник, “ровесник” молоді);Щоб телевізійна передача була адекватно сприйнята, глядач також повинен інтелектуально й емоційно бути готовим до цього. Водночас словесно-зображальна інформація має сприяти молодому глядачеві в тому, щоб він міг збагатитися морально-духовними, соціальними, пізнавальними цінностями. Йдеться про психологічні аспекти задоволення від очікуваної інформації:1)утилітарний (задоволення від інформації, яка потрібна у розв’язанні різних життєвих, соціальних, побутових проблем); 2) престижний (задоволення від інформації, що безпосередньо чи опосередковано підтримує мету і цінності соціальної групи); 3)ефект посилення позиції (задоволення від інформації, яка підтримує думку в тому чи іншому дискусійному питанні); 4)емоційний ефект (задоволення від емоційної розрядки); 5)естетичний (радість естетичного збагачення).