51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.

Стилістика — розділ мовознавства й літературознавства, що вивчає функційно-стильові засоби мови та їхнє застосування з погляду норм, їхніх варіантів і відхилень в синхронному й діахронному перекрої. Саме тому зрозуміло, що інформаційна, аналітичні та художньо-публічистичні жанри будуть різнитися за своєю стилістикою. Інформаційні

жанри більш насичені фактажем, в них міститься термінологія та професіоналізми. Більшість речень - прості за своєю граматичною структурою. Через те, що головним завданням інформаційних жанрів є інформація, то їхня стилістика буде вирізняится своєю лаконічністю та простотою. Стилістичне забарвлення аналітичних жанрів відрізняється своєю насиченістю авторських відгуків, власне авторської лексики. Тут ми бачимо присутність авторського "Я" ( на відміну від інформаційних жанрів). Речення - складні за своєю побудовою. Наявна велика кількість однорідних членів речення. Мова більш персонофікована. Що ж стосується художньо-публіцистицних жанрів, то вони - суто суб"єктивні. Фактаж - не обов"язковий. Ці жанри більшою мірою тяжіють до літератури чи кіно. Іноді навіть складно провести між ними межу.

Стилістичні тендеції :

1) інтенсивно розвивається сучасна комунікативна технологія, що впливає на природу, розширює обсяг і поглиблює зміст інформації;

2) процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливий розвиток системи Інтернету породжує новий тип журналізму, що характеризується потенційними можливостями участі кожного громадянина у творенні масової інформації;

3) навальне зростання кількості інформаційних повідомлень може бути охарактеризоване сьогодні як ситуація "інформаційного вибуху", що потребує від журналістики не тільки більш могутньої й технічно досконалої системи передачі інформації, але й перетворення ОМІ на могутні аналітичні центри, фабрики думки, здатні аналізувати й коментувати численні новинарні повідомлення;

4) зростає розуміння державами, соціальними групами та індивідами важливості циркуляції правдивої і вичерпної інформації;

5) все більше виявляється бінарна роль журналістики в культурно-політичному просторі: вона не лише відтворює суспільно-політичну й духовно-культурну ситуацію в світі, але й у великій мірі створює її;6) зростає число міжнародних та транснаціональних учасників процесу руху інформації в світі, а звідси - політичне, соціальне й економічне розмаїття цього феномену, особливо в сфері освіти й культури;

7) зростає інтерес до порівняльних транс культурних досліджень, а також до вивчення громадської думки і образів (іміджів) за матеріалами мас-медіа.

52. Персоніфікація інформації на тб.

Сьогодні практично всі телевізійні канали, які мають власну новинну сітку мовлення, намагаються застосовувати елемент live у своїх випусках. Це вже не просто так званий текст у кадрі, stand up, до якого протягом останніх 20 років усі звикли. Це можливість реально показати реакцію на подію в момент її звершення через особистість очевидця –журналіста каналу. Класичний ефект присутності, коли глядач бачить тут, у себе вдома, те, що відбувається там, скажімо, на майдані Незалежності, під Верховною Радою, модернізується завдяки методові персоніфікації. Справді, персоніфікація інформації, пов'язаної з діалогічним контактом особистостей, допомагає досягти високого якісного рівня телевізійної комунікації –сприймання екранної події всіма учасниками комунікативного обміну. Інформація вважається персоніфікованою тоді, коли вона асоціюється з особистістю, котра її передає, та особистістю, яка її сприймає. Складові елементи персоніфікації, її комунікативні конструкції можна простежити в усіх типах телевізійних програм, зокрема й завдяки природі телевізійної мови.Особистість, яка виступає на телебаченні, виявляє своє ставлення до тієї чи іншої проблеми. Тележурналіст знаходиться в точці перетину двох взаємоспрямованих потоків: масової інформацією та глядацькою аудиторією. Проблема особистості на ТБ - це проблема впливу на глядача особливої документально-образної системи телевізійного впливу. Питання про особистості на телеекрані - це питання, першорядний для функціонування і розвитку ТБ.