- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
Стилістика — розділ мовознавства й літературознавства, що вивчає функційно-стильові засоби мови та їхнє застосування з погляду норм, їхніх варіантів і відхилень в синхронному й діахронному перекрої. Саме тому зрозуміло, що інформаційна, аналітичні та художньо-публічистичні жанри будуть різнитися за своєю стилістикою. Інформаційні
жанри більш насичені фактажем, в них міститься термінологія та професіоналізми. Більшість речень - прості за своєю граматичною структурою. Через те, що головним завданням інформаційних жанрів є інформація, то їхня стилістика буде вирізняится своєю лаконічністю та простотою. Стилістичне забарвлення аналітичних жанрів відрізняється своєю насиченістю авторських відгуків, власне авторської лексики. Тут ми бачимо присутність авторського "Я" ( на відміну від інформаційних жанрів). Речення - складні за своєю побудовою. Наявна велика кількість однорідних членів речення. Мова більш персонофікована. Що ж стосується художньо-публіцистицних жанрів, то вони - суто суб"єктивні. Фактаж - не обов"язковий. Ці жанри більшою мірою тяжіють до літератури чи кіно. Іноді навіть складно провести між ними межу.
Стилістичні тендеції :
1) інтенсивно розвивається сучасна комунікативна технологія, що впливає на природу, розширює обсяг і поглиблює зміст інформації;
2) процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливий розвиток системи Інтернету породжує новий тип журналізму, що характеризується потенційними можливостями участі кожного громадянина у творенні масової інформації;
3) навальне зростання кількості інформаційних повідомлень може бути охарактеризоване сьогодні як ситуація "інформаційного вибуху", що потребує від журналістики не тільки більш могутньої й технічно досконалої системи передачі інформації, але й перетворення ОМІ на могутні аналітичні центри, фабрики думки, здатні аналізувати й коментувати численні новинарні повідомлення;
4) зростає розуміння державами, соціальними групами та індивідами важливості циркуляції правдивої і вичерпної інформації;
5) все більше виявляється бінарна роль журналістики в культурно-політичному просторі: вона не лише відтворює суспільно-політичну й духовно-культурну ситуацію в світі, але й у великій мірі створює її;6) зростає число міжнародних та транснаціональних учасників процесу руху інформації в світі, а звідси - політичне, соціальне й економічне розмаїття цього феномену, особливо в сфері освіти й культури;
7) зростає інтерес до порівняльних транс культурних досліджень, а також до вивчення громадської думки і образів (іміджів) за матеріалами мас-медіа.
52. Персоніфікація інформації на тб.
Сьогодні практично всі телевізійні канали, які мають власну новинну сітку мовлення, намагаються застосовувати елемент live у своїх випусках. Це вже не просто так званий текст у кадрі, stand up, до якого протягом останніх 20 років усі звикли. Це можливість реально показати реакцію на подію в момент її звершення через особистість очевидця –журналіста каналу. Класичний ефект присутності, коли глядач бачить тут, у себе вдома, те, що відбувається там, скажімо, на майдані Незалежності, під Верховною Радою, модернізується завдяки методові персоніфікації. Справді, персоніфікація інформації, пов'язаної з діалогічним контактом особистостей, допомагає досягти високого якісного рівня телевізійної комунікації –сприймання екранної події всіма учасниками комунікативного обміну. Інформація вважається персоніфікованою тоді, коли вона асоціюється з особистістю, котра її передає, та особистістю, яка її сприймає. Складові елементи персоніфікації, її комунікативні конструкції можна простежити в усіх типах телевізійних програм, зокрема й завдяки природі телевізійної мови.Особистість, яка виступає на телебаченні, виявляє своє ставлення до тієї чи іншої проблеми. Тележурналіст знаходиться в точці перетину двох взаємоспрямованих потоків: масової інформацією та глядацькою аудиторією. Проблема особистості на ТБ - це проблема впливу на глядача особливої документально-образної системи телевізійного впливу. Питання про особистості на телеекрані - це питання, першорядний для функціонування і розвитку ТБ.
