
- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
Все телебачення базується на 3 принципах:
1.Перетворення світлової енергії в електричну.
2.Передача електричного сигналу на відстань.
3.Зворотня трансформація електричного сигналу в оптичний.
Ось коли реалізовані булитехнічно ці принципи, тоді і з'явилося телебачення.А з соціальної точки зору це потребапоширення кіно, адже кіно з'явилося ще раніше, ніж телебачення. Від кіно телебачення запозичило, наприклад, формат кадру 4/3.Але ще до того, як були винайдені радіо і кіно, в різних країнах, у тому числі і в Росії, робилися спроби передати зображення на відстань по проводах. Спроби ці не призвели до реальних результатів, але ідея була висловлена . У 1880 р. П. І. Бахметьєв запропонував схему, теоретично цілком реальну: для передачі на відстань зображення його слід попередньо розкласти на окремі елементи, передати їх, а потім знову зібрати ці елементи в цілісне зображення. П. Ніпков запропонував здійснити розкладання («розгортку») зображення за допомогою обертового диска, що має ряд отворів, розташованих по спіралі. Запатентований в 1884 р. диск Ніпкова довго не знаходив практичного застосування; сам Ніпков вперше побачив свій прилад у дії лише в 20-х роках XX ст., встигнувши до того часу забути про свій винахід, зроблений сорок років тому.
7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
Винайдення у 1949 році ПТС (пересувальної телевізійної станції) поклало початок існуванню такого телевізійного жанру, як репортаж. Можливість ведення передач за допомогою ПТС вплинула на склад телевізійних програм вцілому, адже телеглядач мав змогу стати очевидцем подій, що перебігали на стадіонах, у концертних та театральних залах тощо. Тобто, те, що людина бачила у репортажному сюжеті –безсумнівно, в дійсності й відбувалося, адже ведучі мусили працювати у повній імпровізації, тож телебачення мало змогу точно і чітко відбивати життя суспільства прямо на екранах телевізорів. Тобто, у цей період важливим винаходом стало створення ПТС. А з ним – введення жанру телерепортажу.
У 50-е на ТБ приходять перші журналісти і тоді і починається розвиток телевізійної журналістики в цілому. Головне, не забути про це. А ще не забути про те, що в період Великої Вітчизняної війни телебачення ніяк не розвивалося, був застій. Тут теж про це не говориться. Загалом, 30-ті роки - експериментальний період, в роки ВВВ - невеликий застій, і далі, починаючи з 50-х, - початок розвиток телевізійної журналістики.
Перші спроби вести публіцистичний телерепортаж відбулися у 1952-1953 роках.передачі з Центрального Будинку працівників мистецтв і з промислових виставок можна вважати початком засвоєння телебаченням досягнень репортажного радіомовлення і кінематографу.Ріст аудиторії викликав необхідність диференціації програм за інтересами різних соціальних груп глядачів. З*явилися програми для дітей, молоді, програми для робітників сільского господарства, для жінок, чоловіків, воїнів, автомобілістів тощо.так, у 1954 році з*являються тележурнали «Юний піонер», «Мистецтво», «Знання» та інші. Кипіла робота над «Последними известиями»: у 1957 році підвищили кількість їх випусків на добу, сюжетів у випуску, тривалість сюжетів тощо… Тобто, ця програма, як інформаційна, така, що чітко вібдиває життя суспільства, потребувала якісної переробки, доробки, переосмислення у постанові ЦК КПРС від 29 січня 1960 року було відмічено, що ТБ відкриває нові можливості для щоденного політичного, культурного та естетичного просвітництва населення. Також, ЦК відмітило, що ТБ стає одним з головних джерел інформації населення про події за кордоном, про досягнення промисловості, сільського господарства, науки, техніки, мистецтва, літератури, спорту. В ефірі у грудні 1961 року виникає щотижневий огляд поточних подій «Эстафета новостей». Характеризувався він висуненням на перший план особистості журналіста, персоніфікацією повідомлення, використанням ефекту безпосередньості. Ця програма спровокувала ріст аудиторії.Також у 1961 році виникають телеігри, які також можна вважати деякою мірою відбиттям життя населення на усіх його рівнях. Приклад такої телегри – «КВН». Велику роль у висвітленні соціального життя населення такожвідігравали художньо-публіцистичні програми: «Голубой огонѐк» (спочатку транслювався щосуботи).