
- •1.Визначення, специфіка та суспільні функції телебачення.
- •2.Місце телебачення в системі змі, його відмінності від преси, радіо, Інтернету.
- •3. Телебачення і радіомовлення, телебачення і театр, телебачення і кінематограф.
- •4.Телебачення як винахід хх століття.
- •5. Основні історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення.
- •6.Соціальні та науково - технічні передумови виникнення телебачення.
- •7. Телебачення як відбиття соціального життя суспільства (50-60 роки)
- •8. Період «тотального відеозапису» в історії тб (70-80 роки)
- •9. Телебачення періоду перебудови і гласності (1985-1991)
- •10. Телебачення у 90 роки.
- •11. Сучасні тенденції розвитку тб в Укр. Та світі.
- •12. Міжнародні спілки та об*єднання журналістів.
- •13. Телебачення як процес комунікації.
- •14. Тележурналіст як комунікатор. Статус тележурналіста.
- •15. Творчі професії на тб. Різниця між журналістськими професіями та амплуа.
- •16. Журналістська спеціалізація на тб.
- •17. Телеаудиторія як учасник процесу комунікації. Типологія телеаудиторії.
- •18. Організаційні засади телевізійного мовлення. Типологія трк
- •19. Особливості національного телевізійного простору
- •20. Специфіка регіонального телемовлення
- •21. Законодавче забезпечення діяльності трк і тележурналістів. (чит 22)
- •22. Правові засади телевізійного мовлення та жур. Діяльності
- •23. Законодавче забезпечення діяльності телекомпаній і тележурналістів. (чит 22)
- •24. Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
- •25. Програмування щоденного телемовлення. Етапи, різновиди.
- •26. Телевізійна програма. Структура, планування. Сітка мовлення.
- •27. Рейтинг передач, програм, каналів.
- •28. Головні жанроутворювальні чинники в тележурналістиці. Жанрова типологія тележурналістики.
- •29. Жанри інформаційної тележурналістики.
- •30. Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики.
- •31. Відмінності аналітики від телеінформації.
- •32. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
- •33. Принципи роботи з фактами в телевізійній журналістиці.
- •34. Роль інформації на сучасному телеекрані.
- •35. «Новини» як типова форма телеінформації.
- •36. Жанрова типологія новинарної телепрограми.
- •37. Технологія виробництва теленовин.
- •38.Структурні елементи телевізійного репортажу та осн. Принципи їх поєднання
- •39.Інтертекстуальна природа синхрону та стенд-апу в телевізійному репортажі
- •40.Роль «підводки» в телерепортажі
- •41. Роль синхрону в телерепортажі
- •42. Поняття «відеозамітка» та «усне повідомлення».
- •43. Телевізійний виступ: характеристика жанру. Інші форми монологу на тб.
- •44. Інтерв’ю як жанр і метод. Різновиди телевізійного інтерв’ю.
- •45. Протокольна подія як основа телевізійного звіту
- •46. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці
- •47. Професійні стандарти тележурналістики. Сутність, призначення.
- •48. Принципи взаємодії репортера та оператора на місці події.
- •49. Взаємодія журналіста, оператора та монтажера на телебаченні.
- •50. Специфіка телевізійного слова.
- •51. Стилістика телевізійних творів залежно від жанру. Стилістичні тендеції розвитку сучаcної тележурналістики.
- •52. Персоніфікація інформації на тб.
- •53. Аналітичний огляд.
- •54.Телевізійний коментар: жанрові ознаки, амплуа коментатора. Експертний та журналістський коментарі.
- •55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
- •56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
- •57 Телевізійна кореспонденція. Проблематика жанру..
- •58. Нарис як усталений жанр художньої телепубліцистики. Різновиди.
- •59. Зображально-виражальні засоби телевізійного екрану.
- •60. Філософський стрижень та стилістика жанру есе.
- •61. Сатиричні жанри телевізійної журналістики.
- •62. Замальовка операторський» як «жанр художньої публіцистики
- •63. Ігрові та художні жанри на телеекрані
- •64. Телевізійні видовища: телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи.
- •65. Телевистава, телеконцерт, телефільм.
- •66. Передача зобр.І звуку на відстані.Принцип телемовлення.
- •67.Види та принципи монтажу.
- •68. Поняття «план» та «кадр».
- •69. Композиція відеосюжету.
- •70. Телевізійний сценарій.Визначення,х-ка,різновиди.
- •71. Літературний та режисерський сценарії
- •72.Принципи поєднання тексту з відеорядом в телевізійному творі
- •73. Конструювання сюжету з фабули життєвої ситуації
- •74. Психологічний портрет телевізійної передачі
- •75. Психологія кольору на екрані
- •76. “Джинса” в тележурналістиці
- •77. Чинники впливовості телематеріалів на розв’язання значущих проблем. Резонанс, реакція, відгук.
- •78. Соціальна відповідальність та соціальна позиція журналіста
55. Спільні риси та відмінності жанрів бесіди, дискусії, ток-шоу, пресс-конференції.
Бесіда, дискусія, ток-шоу і прес-конференція - жанри аналітичної публіцистики. Бесіда -це специфічний телевізійний жанр аналітичної публіцистики, що представляє собою діалогічну форму повідомлення. Присвячений темам, що становлять суспільний інтерес. Нерідко переростає в дискусію. («Позаочі» Ю. Литвиненко). Дискусія - жанр, який демонструє процес живої думки, її народження, розвиток і рух до мети, що відбувається на очах у глядачів. Зіткнення різних думок включає телеаудиторію в процес дослідження, активізуючи інтелектуальну діяльність. Звідси високий пізнавальний потенціал жанру. (В. Соловйов «Недільний вечір»).Ток-шоу, поєднуючи ознаки інтерв'ю, дискусії і гри концентруються навколо особистості ведучого. Це максимально персоніфікована екранна форма. Істотні також і зовнішні обставини:певне місце і суворо дотримувана циклічність, тобто регулярна повторюваність у програмі, розрахована на збудження у свідомості масового глядача стану «нетерплячого очікування зустрічі». Неодмінними «компонентами» ток-шоу, також виступають гості. Глядачі не завжди залучаються в розмову, іноді їх участь обмежується оплесками, сміхом - це створює особливу атмосферу публічності.Ток-шоу Володимира Познера чи Юлії Меньшової на одному полюсі, Олени Ханга («Принцип доміно») на іншому - свідчення тематичної і функціональної широти цього жанрового різновиду. Прес-конференція - різновид інтерв'ю з великим числом інтерв'юерів, які задають питання одному або декільком добре обізнаним в якійсь області особам. Короткий інструктаж для журналістів, який орієнтує їх у програмі того або іншого важливої події і бажаних аспектах його освітлення, називається брифінгом («Іду на ви» з Герасим'юк та Піховшеком). Вони відрізняються :1)Масштабом (бесіда камерна, ток-шоу - багаторівневий ДІАЛОГ, дискусія відбувається в певній площині);2) «Градусом діалогу» (бесіда - як розмова з одним, дискусія - загострення пристрастей, боротьба думок);3) Роллюведучого (гостинний господар (бесіда), незалежний рефері (Діалог), творець дійства (ток шоу); 4)Аудиторією.
56. Телевізійний діалог: походження жанру, амплуа телеведучого.
Телевізійний діалог - розмова між двома і більше особами. Передача, в якій думка автора розгорнута у вигляді співбесіди або суперечки двох або більше осіб. В основі діалогу -традиції інтелектуального усного спілкування, співбесіди.Жанри телевізійної публіцистики мають особливе значення для телебачення, оскільки комунікативний процес, вираженийпереважно промовою з доповненням міміки і пантоміміки,являє собою одну з основ телебачення як соціальної системи.Інтерв'ю - жанр публіцистики, що представляє собою розмову журналіста з соціально значущою особистістю з актуальних питань.Телевізійне інтерв'ю пішло ще далі, збагативши жанр істотною якістю - видовищністю. У силу аудіовізуального характеру телевізійної комунікації, джерелом інформації стає вже не тільки мова з усім багатством її риторики, інтонаційної, емоційного забарвлення (як на радіо), а й міміка, жест, поведінка співрозмовників, а нерідко і їх навколишнє середовище. Саме видовищністю пояснюється особлива достовірність і, як наслідок, широке поширення жанру інтерв'ю в телепрограмах. Фактично немає жодного випуску новин, де б журналісти не задавали питань компетентним людям, ні зверталися до учасників різних подій, ні цікавилися думкою оточуючих про ті чи інші важливі події. Рідше воно використовується для створення самостійної передачі.Амплуа - роль ж-ста, яку він виконує. Тільки в розряді тележурналіста існує сім амплуа: репортер, інтерв'юер, коментатор, оглядач, ведучий новин, і, нарешті, теле-шоумен або телеведучий розважальних програм. В екранних професіях чимало спільного. Тому й відбувається "міграція" - іноді вдала, як була у Влада Лістьєва - з інтерв'юерів в шоумени і назад. Телеведучий в більшій мірі актор, шоумен і тільки потім журналіст. Багато чому вчить досвід прекрасного шоумена Володимира Познера («Познер» на Першому каналі). Він теж плете своє мереживо, але з іншого матеріалу. Чи не відеосюжети та інтерв'ю, а сотні реплік, характерів, забобонів, думок і сумнівів об'єднує шоумен, чітко прагнучи до наміченої сценарієм мети, шоумен організовує масове дійство, і кожен з них цікавий саме виконанням точного професійного завдання.