Хвороби системи крові

1. Причини гемолізу при спадковій мікросфероцитарній анемії (хворобі Мінковського - Шоффара):

а) патологія мембрани еритроцита;

б) циркуляція антиеритроцитарних антитіл;

в) дія гемолітичних ядів;

г) порушення структури гемоглобіну.

2. Локалізація гемолізу при спадковій мікросфероцитарній анемії:

а) внутрішньоклітинний;

б) внутрішньосудинний;

в) змішаний.

2. Основні клінічні прояви спадкової мікросфероцитарної анемії:

а) анемія;

б) жовтяниця;

в) спленомегалія;

г) стерналгія;

д) лімфаденопатія.

4. Вкажіть симптоми, що складають гематологічну триаду при спадковій мікросфероцитарній гемолітичній анемії:

а) мікросфероцитоз;

б) макроцитоз;

в) тільця Жоллі, кільця Кебота;

г) ретикулоцитоз;

д) еритроцитоз;

е) зниження осмотичної резистентності еритроцитів.

4. Мінімальна нормальна осмотична резистентність еритроцитів:

а) 0,48% розчину NaCl;

б) 0,54% розчину NaCl;

в) 0,64% розчину NaCl;

г) 0,70% розчину NaCl.

4. Який із наведених нижче лабораторних показників найбільш характерний для гемолітичної анемії?

а) знижений рівень сироваткового заліза;

б) ретикулоцитоз;

в) базофільно-еозинофільна асоціація;

г) гіпертромбоцитоз.

4. Максимальна нормальна осмотична резистентність еритроцитів:

а) 0,18% розчину NaCl;

б) 0,32% розчинуNaCl;

в) 0,48% розчину NaCl;

г) 0,50% розчину NaCl.

4. Назвіть характерні біохімічні показники неускладненої спадкової мікросфероцитарної анемії:

а) підвищення прямого білірубіну;

б) підвищення непрямого білірубіну;

в) підвищення уробіліну в сечі;

г) відсутність уробіліну в сечі;

д) стеркобілін в калі збільшений;

е) стеркобілін в калі відсутній.

9. Основна причина гемолізу при набутій аутоімунній гемолітичній анемії:

а) утворення антитіл проти власних еритроцитів;

б) дефіцит лецитин-холестерин-ацетилтрансферази;

в) дефіцит активності глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази;

г) дефіцит активності піруваткінази.

9. Найбільш частою причиною руйнування еритроцитів у дорослих при аутоімунній гемолітичній анемії являються:

а) неповні теплові аглютиніни;

б) теплові гемолізини;

в) повні холодові аглютиніни;

г) двухфазні гемолізини.

11. Серологічна діагностика аутоімунної гемолітичної анемії грунтується на:

а) позитивній пробі Кумбса – прямій;

б) позитивній пробі Кумбса – непрямій;

в) позитивній пробі Кончаловського - Румпеля;

г) позитивному симптомі Ортнера.

11. Вкажіть один із методів лікування спадкової мікросфероцитарної гемолітичної анемії:

а) препарати заліза;

б) переливання крові;

в) глюкокортикостероїди;

г) спленектомія;

д) імунодепресанти.

11. Лікування набутої аутоімунної гемолітичної анемії розпочинають з:

а) препаратів заліза;

б) глюкокортикостероїдів;

в) переливання крові;

г) спленектомії;

д) імунодепресантів.

11. Найбільш поширені причини залізодефіцитної анемії у жінок:

а) хронічні крововтрати;

б) атрофічний гастрит з ахілією;

в) зниження кількості заліза в харчових продуктах;

г) вагітність, лактація.

11. Добова потреба в харчовому залізі складає:

а) 1,5 – 2,0 мг/добу;

б) 1,0 – 1,3 мг/добу;

в) 0,4 – 0,9 мг/добу;

г) 0,1 – 0,4 мг/добу.

11. Ретикулоцити – це:

а) великі еритроцити;

б) старі еритроцити;

в) сферичні еритроцити;

г) молоді еритроцити.

17. Утворення еритроцитів відбувається в:

а) лімфовузлах;

б) червоному кістковому мозку;

в) Пеєрових бляшках;

г) сумці Фабрициуса.

18. Середня тривалість життя еритроцитів:

а) 50 днів;

б) 100 днів;

в) 120 днів;

г) 150 днів;

д) 180 днів.

18. Нормальна кількість еритроцитів в аналізі крові відповідно для жінок та чоловіків:

а) 3,0 – 3,5 х 10¹²/л;

б) 3,5 - 4,0 х 10¹²/л;

в) 4,0 – 4,5 х 10¹²/л;

г) 4,5 – 5,5 х 10¹²/л;

д) 6,0 – 7,0 х 10¹²/л.

18. Нормальна концентрація гемоглобіну в аналізі крові відповідно для жінок і чоловіків:

а) 80 – 100 г/л;

б) 100 – 110 г/л;

в) 120 – 140 г/л;

г) 130 – 160 г/л;

д) 170 – 180 г/л.

18. Серед харчових продуктів найбільше заліза містить:

а) мясо;

б) молоко;

в) морква, буряк;

г) фрукти.

18. Основні скарги при сидеропенічному синдромі:

а) загальна слабкість, запаморочення;

б) петехії та синці на шкірі;

в) “мерехтіння мушок” перед очима;

г) біль в кістках;

д) вигнутість, ламкість нігтів;

е) спотворення смакових відчуттів.

18. Який із лабораторних показників характерний для залізодефіцитної анемії?

а) гіпертромбоцитоз;

б) гіпосидеринемія;

в) макроцитоз;

г) моноцитоз;

д) гіперглікемія.

18. В аналізі крові хворого на залізодефіцитну анемію визначаються:

а) гіпохромія;

б) нормохромія;

в) гіперхромія;

г) анізоцитоз;

д) пойкилоцитоз.

18. Основні компоненти в лікуванні залізодефіцитних анемій:

а) переливання крові;

б) препарати заліза;

в) вітаміни;

г) глюкокортикостероїди;

д) харчування переважно продуктами, що містять харчове залізо.

18. Основні показання для парентерального введення заліза:

а) порушення всмоктування заліза при ентеритах;

б) після великих резекцій кишковика;

в) загострення виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки;

г) виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки в анамнезі;

д) анемія вагітних.

18. Найбільш часті ускладнення при застосуванні парентеральних препаратів заліза:

а) болі в животі;

б) нудота;

в) передозування заліза;

г) алергічна реакція;

д) інфільтрати за рахунок місцевого гемосидерозу.

18. Частота диспансерного спостереження хворого на залізодефіцитну анемію:

а) 1 раз на місяць;

б) 1 раз на два місяці;

в) 1 раз на три місяці;

г) 1 раз в шість місяців;

д) 1 раз на рік.

18. Вкажіть можливі причини апластичної анемії:

а) віруси;

б) бактерії;

в) іонізуюча радіація;

г) хімічні речовини;

д) цитостатики;

е) хронічні кровотечі.

18. Які з хімічних речовин можуть викликати апластичну анемію?

а) тетраетилсвинець;

б) бензол та його гомологи;

в) інсектициди;

г) сірковуглець;

д) двоокис кремнію.

18. Які з лікарських засобів можуть викликати апластичну анемію?

а) цитостатики;

б) похідні піразолону;

в) левоміцетин;

г) сульфаніламіди;

д) глюкокортикостероіди;

е) стероїдні анаболіки.

18. Які зміни відбуваються в кістковому мозку при апластичній анемії?

а) збільшення кількості клітин кісткового мозку;

б) невпинний ріст клітин кісткового мозку;

в) зменшення кількості клітин кісткового мозку;

г) проліферація бластів в кістковому мозку;

д) заміщення кісткового мозку жировою тканиною.

18. З яких основних синдромів складається клінічна картина апластичної анемії?

а) анемічний;

б) геморагічний;

в) інфекційних ускладнень;

г) гемолітичний;

д) суглобовий;

е) гепатолієнальний.

18. Характерні обєктивні дані для апластичної анемії:

а) блідність шкіри та слизових оболонок;

б) жовтяниця;

в) петехії та синці на шкірі;

г) носові, ясневі та маткові кровотечі;

д) стерналгія, осалгія;

е) збільшення селезінки.

18. Який з лабораторних симптомів спостерігається при апластичній анемії?

а) панцитоз;

б) абсолютний лімфоцитоз;

в) панцитопенія;

г) ретикулоцитоз;

д) гіпертромбоцитоз.

18. Характерні зміни в аналізі крові при апластичній анемії:

а) анемія гіперрегенераторна;

б) анемія гіпорегенераторна;

в) лейкоцитоз;

г) лейкопенія;

д) тромбоцитоз;

е) тромбоцитопенія.

18. Ускладнення апластичної анемії:

а) крововилив в головний мозок;

б) пневмонія;

в) анемічна міокардіопатія;

г) анемічна кома;

д) сепсіс;

е) тромбоз магістральних судин.

18. Що сприяє розвитку геморагічного синдрому при апластичній анемії?

а) тромбоцитопенія;

б) утворення телеангіоектазії;

в) дефіцит VIIIфактору;

г) гіповітаміноз С;

д) гіпофібріногенемія.

18. Клінічні прояви геморагічного синдрому при апластичній анемії:

а) синці (екхімози) на шкірі;

б) петехіальні висипи на шкірі;

в) носові кровотечі;

г) менорагії;

д) гемартрози;

е) міжмязові гематоми.

18. Що сприяє розвитку інфекційних ускладнень при апластичнійанемії?

а) нейтропенія;

б) зниження утворення антитіл;

в) утворення патологічних імуноглобулінів.

18. З якими захворюваннями слід диференціювати апластичну анемію?

а) гострий лейкоз;

б) хвороба Верльгофа;

в) гемолітичні анемії;

г) метастази рака в кістковий мозок;

д) аутоімунна панцитопенія.

18. Вкажіть засоби для лікування апластичної анемії:

а) трансплантація кісткового мозку;

б) цитостатики;

в) глюкокортикостероїди;

г) анаболічні гормони;

д) антибіотики;

е) гемостатичні препарати.

18. Які лабораторні показники гемостазу змінюються при апластичній анемії?

а) кількість тромбоцитів;

б) кількість мегакаріоцитів в кістковому мозку;

в) час згортання крові по Лі-Уайту;

г) тривалість кровотечі по Дюке;

д) індекс ретракції кровяного згустка.

18. Основні причини В₁₂-дефіцитної анемії:

а) атрофічний гастрит;

б) резекції кишечника;

в) глистна інвазія;

г) злоякісні пухлини;

д) вагітність;

е) гіпертонічна хвороба.

18. Основні клінічні синдроми В₁₂-дефіцитної анемії:

а) анемічний синдром;

б) суглобовий синдром;

в) осалгія, стерналгія;

г) сидеропенічний;

д) дизпепсичний;

е) неврологічний.

18. Які зміни відбуваються в кістковому мозку при В₁₂-дефіцитній анемії?

а) нормобласний тип еритропоезу;

б) мегалобласний тип еритропоезу;

в) гіперплазія кісткового мозку за рахунок бластів;

г) аплазія кісткового мозку;

д) лімфоїдна інфільтрація кісткового мозку.

18. Які скарги можуть свідчити про В₁₂-дефіцитну анемію?

а) слабкість, запаморочення, мерехтіння “мушок” перед очима, серцебиття та задишка при фізичному навантаженні;

б) біль в кістках;

в) пекучі болі в язиці;

г) втрата або порушення чутливості ніг;

д) біль, гіперемія, набряк колінних суглобів.

18. В₁₂-дефіцитна анемія називається хворобою Адісона - Бірмера, чим вона спричинена?

а) атрофічним гастритом;

б) вагітністю;

в) злоякісною пухлиною;

г) глистною інвазією.

18. Які з обєктивних даних свідчать про В₁₂-дефіцитну анемію?

а) блідість шкіри;

б) ламкість нігтів, випадання волосся;

в) легка жовтяниця шкіри, слизових оболонок;

г) системне збільшення лімфовузлів;

д) глосит;

е) порушення чутливості нижніх кінцівок.

18. Нормальний діаметр еритроцитів:

а) 4,2 – 5,3 мкм;

б) 5,0 – 6,0 мкм;

в) 6,0 – 6,5 мкм;

г) 7,5 – 8,3 мкм;

д) 8,5 – 9,5 мкм.

18. Характерні зміни в аналізі крові при В₁₂-дефіцитній анемії:

а) гіпохромна анемія;

б) гіперхромна анемія;

в) мікросфероцитоз;

г) макроцитоз, мегалоцитоз еритроцитів;

д) тільця Жоллі, тільця Кебота.

18. Вкажіть характерні для В₁₂-дефіцитної анемії біохімічні показники крові:

а) підвищення сироваткового заліза;

б) зниження сироваткового заліза;

в) зниження вітаміну В₁₂в сироватці крові;

г) підвищення прямого білірубіну в сироватці крові.

18. Призначте лікування В₁₂-дефіцитної анемії:

а) ціанкобаламін;

б) фолієва кислота;

в) кортикостероїди;

г) спленектомія;

д) гемотрансфузії;

е) препарати заліза.

18. Які симптоми свідчать на користь апластичної анемії при диф. діагнозі її з В₁₂-дефіцитною анемією?

а) гіперхромна анемія;

б) нормохромна анемія;

в) макроцитарна анемія;

г) мікросферацитарна анемія;

д) нормоцитарна анемія.

18. Які симптоми свідчать на користь рака шлунку як причини В₁₂-дефіцитної анемії?

а) наявність “+” тіні при рентгенологічному дослідженні шлунку;

б) наявність неврологічних симптомів;

в) відсутність ефекту від лікування вітаміном В₁₂;

г) стерналгія, осалгія;

д) нейтрофільний лейкоцитоз, висока ШОЕ.

18. Основними механізмами, що забезпечують гемостаз являються:

а) властивості судинної стінки;

б) кількість та якість тромбоцитів;

в) рівень сироваткового заліза;

г) система згортання крові;

д) забезпеченність вітаміном В₁₂.

18. Для виявлення ушкодженого механізму гемостазу необхідно визначити:

а) кількість тромбоцитів;

б) тривалість кровотечі по Дюке;

в) час згортання по Бюркеру або Лі-Уайту;

г) індекс ретракції кровяного згустку;

д) пробу Кончаловського – Румпеля – Леєде;

е) коагулограму.

18. Гемофілію підтверджують такі зміни геморагічних тестів:

а) збільшення часу згортання крові по Бюркеру або Лі-Уайту;

б) зменшення кількості тромбоцитів;

в) збільшення тривалості кровотечі по Дюке;

г) порушення тесту тромбопластиноутворення;

д) зменшення індекса ретракції кровяного згустку.

18. Причиною гемофілії являється:

а) спадковий дефіцит одного з факторів згортання крові;

б) недостатність фібрінолітичної системи;

в) тромбоцитопенія;

г) порушення ретракції кровяного згустку.

18. Які показники коагулограми змінюються при гемофіліях?

а) час згортання крові по Лі-Уайту;

б) кількість фібріногену;

в) час фібрінолізу;

г) протромбіновий індекс;

д) тест тромбопластиноутворення.

18. Симптоматичні тромбоцитопенії спостерігаються при:

а) гемофілії;

б) гострому лейкозі;

в) еритремії;

г) апластичній анемії;

д) гострій променевій хворобі.

18. Яка картина кісткового мозку при хворобі Верльгофа?

а) аплазія кісткового мозку;

б) гіперплазія кісткового мозку за рахунок бластів;

в) зменшення кількості мегакаріоцитів;

г) нормальна мієлограма з підвищеною кількістю мегакаріоцитів.

18. Призначте лікування хворому на гемофілію:

а) преднізолон;

б) тромбоцитарна маса;

в) вікасол;

г) кріопреципітат;

д) антигемофільна плазма.

18. Призначте лікування при встановленні діагнозу: хвороба Верльгофа, імунна форма:

а) гепарін;

б) антигемофільна плазма;

в) преднізолон;

г) кріопреципітат.

18. Який тип кровоточивості, найчастіше, носить спадковий характер?

а) петехіально - плямистий;

б) васкулітно - пурпурний;

в) гематомний;

г) ангіоматозний.

18. При відсутності ефекту преднізолонотерапії при хворобі Верльгофа призначають:

а) трансплантацію кісткового мозку;

б) біопсію лімфатичного вузла;

в) спленектомію;

г) кріопреципітат.

18. При якому захворюванні спостерігаються гемартрози?

а) геморагічний васкуліт;

б) тромбоцитопенічна пурпура;

в) гемофілія;

г) цироз печінки.

18. З якими захворюваннями найчастіше диференціюють ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру?

а) гострим лейкозом;

б) гострою променевою хворобою;

в) апластичною анемією;

г) В₁₂-дефіцитною анемією;

д) еритремією.

18. Які препарати протипоказані при гемофілії?

а) аспірин;

б) кріопреципітат;

в) гепарин;

г) епсилон-амінокапронова кислота;

д) неодікумарин.

18. Назвіть клінічні форми геморагічного васкуліту:

а) шкіряна (проста);

б) суглобова;

в) абдомінальна (черевна);

г) ниркова;

д) пухлинна;

е) гепато-лієнальна.

18. Назвіть форми геморагічного васкуліту, що найчастіше зустрічаються:

а) блискавична;

б) проста або шкіряна;

в) суглобова;

г) черевна.

18. З якими захворюваннями проводиться диференціальна діагностика геморагічного васкуліту в залежності від клінічної форми?

а) цукровий діабет;

б) алергічні реакції;

в) ревматизм;

г) перитоніт;

д) гломерулонефрит.

18. З яким захворюванням проводиться диференціальний діагноз простої форми геморагічного васкуліту?

а) гостра пневмонія;

б) алергічна реакція;

в) ревматизм;

г) грип;

д) цукровий діабет.

18. Які препарати використовуються в лікуванні геморагічного васкуліту?

а) кріопреципітат;

б) вікасол;

в) гепарин;

г) глюкокортикостероїди;

д) аскорбінова кислота.

18. Які зміни геморагічних проб спостерігаються при хворобі Верльгофа?

а) збільшення часу згортання крові по Лі-Уайту;

б) тромбоцитопенія;

в) зниження індексу ретракції;

г) збільшення тривалості кровотечі по Дюке;

д) позитивний симптом Кончаловського – Румпеля – Леєде.

18. Які зміни геморагічних проб відбуваються при геморагічному васкуліті?

а) позитивний симптом Кончаловського – Румпеля – Леєде;

б) збільшення часу згортання крові по Лі-Уайту;

в) збільшення тривалості кровотечі по Дюке;

г) зменшення індексу ретракції кровяного згустку.

18. Які зміни геморагічних проб спостерігаються при гемофілії?

а) збільшення часу згортання крові по Лі-Уайту;

б) тромбоцитопенія;

в) зниження індексу ретракції;

г) збільшення тривалості кровотечі по Дюке;

д) позитивний симптом Кончаловського – Румпеля – Леєде.

18. Вкажіть основні клінічні прояви гемофілії:

а) телеангіоктазії;

б) висипи на шкірі у вигляді “шкури леопарда”;

в) гематоми;

г) гемартрози;

д) тривалі кровотечі при травмах.

18. Який із геморагічних діатезів може стати причиною помилкової діагностики “гострого живота”?

а) гемофілія;

б) геморагічний васкуліт;

в) тромбастенія;

г) тромбоцитопенічна пурпура.

18. Яка із гемофілій зустрічається найчастіше?

а) гемофілія А;

б) гемофілія В;

в) гемофілія С;

г) з однаковою частотою.

18. Гемофілією А хворіють:

а) жінки;

б) чоловіки;

в) представники обох статей.

18. У випадку гемартрозів при гемофілії лікувальна фізкультура:

а) показана після закінчення антигемофільної терапії;

б) протипоказана;

в) показана на тлі введення антигемофільних препаратів;

г) не показана тому, що суттєво не впливає на ефективність лікування.

18. Гемофілія А це дефіцит:

а) VIII фактора згортання крові;

б) IX фактора згортання крові;

в) X фактора згортання крові;

г) XI фактора згортання крові;

д) XII фактора згортання крові.

18. Тривалість кровотечі по Дюке у здорової людини:

а) 2 – 4 хвилини;

б) 5 – 9 хвилин;

в) 10 – 15 хвилин;

г) до 30 хвилин.

18. Антигемофільна плазма - це плазма заморожена не пізніше ніж:

а) 24 годин після забору крові у донора;

б) 12 годин після забору крові у донора;

в) 4 годин після забору крові у донора;

г) 8 годин після забору крові у донора;

д) 48 годин після забору крові у донора.

18. Добова доза антигемофільної плазми для зупинки кровотечі у хворого гемофілією становить:

а) 5 – 10 мл/кг;

б) 10 – 15 мл/кг;

в) 20 – 30 мл/кг;

г) 1 – 2 мл/кг;

д) 3 – 5 мл/кг.

18. Добова доза кріопреципітата для зупинки кровотечі у хворого гемофілією становить:

а) 1 – 5 ОД/кг;

б) 20 – 30 ОД/кг;

в) 100 – 150 ОД/кг;

г) 150 – 500 ОД/кг;

д) 750 – 1000 ОД/кг.

18. Вкажіть найбільш часті ускладнення хвороби Верльгофа:

а) анкілози суглобів;

б) гемартрози;

в) постгеморагічна анемія;

г) крововилив в головний мозок.

18. Мінімальна добова доза преднізолону в лікуванні хвороби Верльгофа:

а) 0,1 мг/кг;

б) 0,5 мг/кг;

в) 1 мг/кг;

г) 2 мг/кг.

18. Субстратом мієломної хвороби є:

а) еритроцити;

б) тромбоцити;

в) плазмоцити;

г) нейтрофіли;

д) еозинофіли.

18. При мієломній хворобі загальний білок крові:

а) знижується;

б) підвищується;

в) нормальний;

г) можливі всі варіанти.

18. З яких клітин утворюються плазмоцити?

а) еритроцитів;

б) нейтрофілів;

в) мегакаріоцитів;

г) В-лімфоцитів;

д) Т-лімфоцитів.

18. Обовязковою ознакою мієломної хвороби є:

а) анемія;

б) лейкоцитоз;

в) зсув формули вліво;

г) зсув формули вправо;

д) наявність патологічного імуноглобуліну в плазмі або сечі.

18. В якому віці найчастіше виникає мієломна хвороба?

а) 5 – 15 років;

б) 20 – 40 років;

в) 45 – 65 років;

г) до 5 років;

д) 65 і більше.

18. В яких кістках при мієломній хворобі розвивається, в першу чергу, деструктивний процес?

а) в плоских;

б) в трубчатих;

в) в хребцях;

г) в фалангових;

д) стопи.

18. Який метод діагностики є провідним для підтвердження мієломної хвороби?

а) аналіз крові;

б) аналіз сечі;

в) рентгенологічний;

г) мієлограма;

д) ультразвукове дослідження нирок.

18. Вкажіть найчастіший прояв мієломної парапротеїнемії:

а) ураження серця;

б) ураження кісток;

в) ураження нирок;

г) ураження печінки;

д) ураження ЦНС.

18. Мієломна нефропатія характеризується:

а) протеінурією;

б) гіпертензивним синдромом;

в) ретинопатією;

г) нирковою недостатністю;

д) гіпопротеїнемією.

18. Підвищення яких електролітів має місце при мієломній хворобі, не ускладненій нирковою недостатністю?

а) калію;

б) натрію;

в) кальцію;

г) фосфору;

д) заліза.

18. Яка кількість плазматичних клітин в мієлограмі є достатньою для підтвердження діагнозу: мієломна хвороба?

а) до 5%;

б) 5 – 10%;

в) 10 – 15%;

г) 15% і більше;

д) будь–яка кількість.

18. Чи є наявність парапротеїну критерієм діагнозу мієломної хвороби?

а) ні;

б) так;

в) лише у хворих молодого віку;

г) при наявності остеопорозу;

д) при підвищеному рівні кальцію.

18. Як змінюється альбумін - глобуліновий коефіцієнт при мієломній хворобі?

а) не змінюється;

б) зменшується за рахунок зменшення альбумінів;

в) зменшується за рахунок збільшення глобулінів;

г) збільшується за рахунок збільшення альбумінів;

д) збільшується за рахунок зменшення глобулінів.

18. Для патогенетичного лікування мієломної хвороби призначають:

а) анальгетики;

б) цитостатики;

в) препарати калію;

г) серцеві глікозиди;

д) протизапальні засоби.

18. В якому разі при підозрі на мієломну хворобу призначають цитостатики:

а) при верифікації діагнозу “мієломна хвороба”;

б) не призначають;

в) при появі ниркової недостатності;

г) при вираженому остеопорозі.

18. При лікуванні мієломної хвороби застосовують:

а) сарколізин (алкеран);

б) циклофосфан (ендоксан);

в) преднізолон;

г) мієлосан (бусульфан);

д) лейкеран (хлорбутін).

18. В комплексному лікуванні мієломної хвороби застосовують:

а) променеву терапію;

б) фізіотерапію;

в) анаболічні стероїди;

г) плазмаферез;

д) цитостатики.

18. Причиною смерті при мієломній хворобі найчастіше стають:

а) інфекційні ускладнення;

б) ниркова недостатність;

в) інфаркт міокарду;

г) гостре порушення мозкового кровообігу;

д) травма.

18. Виберіть найбільш точне визначення поняття “Лейкоз” - це:

а) епітеліальна пухлина;

б) пухлина селезінки;

в) пухлина кровотворної тканини;

г) пухлина кровотворної тканини з ураженням кісткового мозку;

д) пухлина периферичних лімфовузлів.

18. Етіологічними факторами виникнення гемобластозів є :

а) іонізуюче випромінювання;

б) хімічні мутагени;

в) харчові отруєння;

г) вроджені аномалії;

д) імунодефіцитні стани.

18. Гострий лейкоз поділяють на:

а) мієлобластний;

б) лімфобластний;

в) підгострий;

г) недиференційований;

д) інфекційний.

18. Ознакою, притаманною тільки гострому лейкозу, є:

а) лихоманка ремітуючого характеру;

б) некротична ангіна;

в) гострий лейкоз не має патогномонічних ознак;

г) геморагічний синдром;

д) анемічний синдром.

18. Який з нижчеперерахованих методів є найбільш інформативним в діагностиці гострого лейкозу?

а) загальний аналіз крові;

б) пункція лімфовузла;

в) рентгенограма органів грудної порожнини;

г) мієлограма;

д) коагулограма.

18. Характерними змінами в загальному аналізі крові при гострому лейкозі є:

а) зсув формули вліво;

б) лейкемічний провал;

в) наявність бластних клітин;

г) базофільно-еозинофільна асоціація;

д) еритроцитоз.

18. При гострому лейкозі в мієлограмі виявляють:

а) редукцію нормальних ростків кровотворення;

б) гіперплазію за рахунок бластних клітин;

в) кількість бластних клітин менше 5%;

г) кількість бластних клітин більше 30%;

д) заміщення жировою тканиною.

18. Для визначення варіанту гострого лейкозу проводять:

а) підрахунок бластних клітин;

б) цитохімічне дослідження бластів;

в) генетичне дослідження;

г) коагулограму;

д) реовазографію.

18. При лікуванні гострого мієлобластного лейкозу використовують:

а) цитозар (цитарабін, алексан);

б) алкеран (сарколізин);

в) рубоміцин (даунорубіцин);

г) лейкеран (хлорбутин);

д) мієлосан (бусульфан).

18. При лікуванні гострого лімфобластного лейкозу використовують:

а) іміфос;

б) вінкристін (онковін);

в) преднізолон;

г) циклофосфан (ендоксан);

д) L-аспаргіназу.

18. Найчастіше при хронічному мієлолейкозі зустрічається:

а) лімфоаденопатія;

б) геморагічний синдром;

в) анемічний синдром;

г) кардіалгія;

д) гепато-лієнальний синдром.

18. Для якого лейкозу характерна базофільно - еозинофільна асоціація?

а) хронічний мієлолейкоз;

б) еритремія;

в) гострий лейкоз;

г) хронічний лімфолейкоз;

д) мієломна хвороба.

18. При хронічному мієлолейкозі в периферичній крові виявляються:

а) лейкемічний провал;

б) абсолютний лімфоцитоз;

в) базофільно - еозинофільна асоціація;

г) відносний лімфоцитоз;

д) наявність проміжних форм нейтрофілів.

18. При якому лейкозі виявляється Філадельфійська хромосома?

а) хронічний лімфолейкоз;

б) еритремія;

в) хронічний мієлолейкоз;

г) мієломна хвороба;

д) при жодному з них.

18. Яка кількість бластних клітин в крові є підставою діагнозу бластної кризи хронічного мієлолейкозу?

а) до 5%;

б) від 5 до 10%;

в) більше 10%;

г) більше 15%;

д) при виявленні будь-якої кількості.

18. Які цитостатики застосовують для лікування хронічного мієлолейкозу?

а) мієлосан;

б) алкеран;

в) сарколізин;

г) цитозар;

д) гідреа (гідроксисечовина).

18. Методом лікування бластної кризи хронічного мієлолейкозу є:

а) гемотрансфузії;

б) монотерапія мієлосаном;

в) поліхіміотерапія, як при гострому лейкозі;

г) променева терапія;

д) спленектомія.

18. Хронічний лімфолейкоз це:

а) лімфопроліферативне захворювання кісткового мозку;

б) пухлина лімфатичних вузлів;

в) мієлопроліферативна пухлина кісткового мозку;

г) лімфоцитома шкіри;

д) лімфоцитарна пухлина селезінки.

18. Найчастіше при хронічному лімфолейкозі зустрічається:

а) свербіж шкіри;

б) лімфаденопатія;

в) кардіалгія;

г) осалгія;

д) жовтяниця.

18. Аутоімунні ускладнення виникають у третини хворих на:

а) гострий лейкоз;

б) хронічний мієлолейкоз;

в) еритремію;

г) мієломну хворобу;

д) хронічний лімфолейкоз.

18. В периферичній крові хворих на хронічний лімфолейкоз спостерігаються:

а) відносний лімфоцитоз;

б) бласти;

в) абсолютний лімфоцитоз;

г) тіні Боткіна – Гумпрехта;

д) еритроцитоз.

18. В мієлограмі хворих на хронічний лімфолейкоз спостерігається:

а) гіперплазія зрілих лімфоцитів;

б) бластна інфільтрація;

в) без змін;

г) гіперплазія всіх ростків;

д) заміщення жировою тканиною.

18. Основним методом лікування хворих на хронічний лімфолейкоз є:

а) фізіотерапія;

б) променева терапія;

в) хірургічне лікування;

г) цитостатична терапія;

д) антибіотикотерапія.

18. У випадку ускладнення хронічного лімфолейкозу аутоімунною гемолітичною анемією призначають:

а) новий цитостатик;

б) гемостатичну терапію;

в) антибіотикотерапію;

г) глюкокортикостероїди;

д) гемотрансфузії.

18. В лікуванні хронічного лімфолейкозу застосовують:

а) алкеран (сарколізин);

б) лейкеран (хлорбутін);

в) мієлосан (бусульфан);

г) циклофосфан (ендоксан);

д) гідреа (гідроксисечовину).

18. Частими ускладненнями хронічного лімфолейкозу є:

а) парези;

б) бактеріальні інфекції;

в) аутоімунний гемоліз;

г) вірусні інфекції;

д) гіпертонічні кризи.

18. Еритремія – це:

а) мієлопроліферативне захворювання;

б) лімфопроліферативне захворювання;

в) лейкоз;

г) гематосаркома;

д) пухлинне захворювання кісткового мозку.

18. При яких рівнях гемоглобіну можна запідозрити еритремію?

а) більше 140 г/л у чоловіків;

б) більше 160 г/л у чоловіків;

в) більше 120 г/л у жінок;

г) більше 150 г/л у жінок;

д) більше 150 г/л незалежно від статі.

18. При яких рівнях еритроцитів (х10¹²) можна запідозрити еритремію?

а) більше 6 у чоловіків;

б) більше 5 у жінок;

в) більше 5,5 у жінок;

г) більше 5,5 у чоловіків;

д) більше 5,5 у обох статей.

18. В мієлограмі при еритремії виявляється:

а) аплазія всіх ростків;

б) гіперплазія за рахунок бластів;

в) лімфоцитарна гіперплазія;

г) гіперплазія трьох ростків мієлопоезу;

д) норма.

18. Клінічними симптомами, характерними для еритремії, є:

а) симптом "кролячих" очей;

б) блідість слизових;

в) сипмтом Купермана;

г) еритромелалгія;

д) збільшення лімфовузлів.

18. В периферичній крові при еритремії виявляються:

а) панцитопенія;

б) еритроцитоз;

в) анемія;

г) тромбоцитоз;

д) лейкоцитоз.

18. Вторинні еритроцитози зустрічаються при:

а) вроджених вадах серця;

б) гострому лейкозі;

в) гіпернефромі;

г) гіпоксії;

д) дизтрофії.

18. Для вторинного еритроцитозу характерно:

а) зниження кількості лейкоцитів;

б) підвищення кількості лейкоцитів;

в) збільшення селезінки;

г) в мієлограмі відсутня клітинна гіперплазія;

д) спленомегалія не спостерігається.

18. Дієта при еритремії повинна бути:

а) збагачена мясними продуктами;

б) збагачена вітамінами В та С;

в) обмежена вітамінами В та С;

г) обмежена мясними продуктами.

18. В початковій стадії еритремії:

а) проводиться поліхіміотерапія;

б) проводиться плазмофорез;

в) специфічна терапія не проводиться;

г) проводяться ексфузії крові;

д) проводяться гемотрансфузії.

18. Для лікування еритремії протипоказаний:

а) лейкеран (хлорбутін);

б) алкеран (сарколізин);

в) мієлосан (бусульфан);

г) гідреа (гідроксисечовина);

д) ціанкобаламін.

18. Ексфузії крові при еритремії проводять:

а) кожний день протягом курсу лікування;

б) з проміжком 3 – 4 дні;

в) по 100 – 200 мл;

г) по 300 – 400 мл;

д) по 800 – 900 мл.

18. Які ускладнення характерні для еритремії?

а) артеріальна гіпертензія;

б) ниркова недостатність;

в) тромбози;

г) кровотечі;

д) пневмонії.

18. Санаторно-курортне лікування при еритремії:

а) показане в початковій стадії;

б) протипоказане в початковій стадії;

в) показане в термінальній стадії;

г) протипоказане в будь-якій стадії;

д) показане в будь-якій стадії.

148. У хворого, 19 років, після переохолодження зявилась висипка, свербіж шкіри. Висипка локалізована на нижніх кінцівках, мономорфна, симетрична, папульозно - геморагічного характеру, не зникає при надавлюванні. Пізніше приєднались набряки колінних суглобів, мігруючий біль в суглобах. При обстеженні в аналізі крові – нейтрофільний лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. Тривалість кровотечі, час згортання – не змінені. Проба Кончаловського (+++).

Ваш попередній діагноз?

а) алергічна реакція;

б) інфекційний артрит;

в) геморагічний васкуліт;

г) ревматизм;

д) кір.

149. Хворий, 34 років, звернувся за допомогою до терапевта з вираженим анемічним та геморагічним сидромами. В аналізі крові: ер. 1,1х10¹²/л, Hb 54 г/л, тромбоцити – 48,0х10⁹/л, лейкоцити 15х10⁹/л, бласти – 57%, сегментоядерні -12%, лімфоцити – 23%, моноцити –8%, ШОЕ – 67 мм/год. В мієлограмі – 74% бластних клітин.

Ваш діагноз?

а) хронічний лімфолейкоз;

б) гострий лейкоз;

в) інфекційний мононуклеоз;

г) хвороба Верльгофа;

д) апластична анемія.

149. Хвора, 20 років, скаржиться на появу жовтяниці, темної сечі, загальну слабкість, запаморочення, болі в лівому підреберї. Жовтяниця спостерігається з дитинства. Шкіра та слизові оболонки лимонно-жовті, свербіжу та геморагій немає. Пульс 100 за хвилину ритмічний. АТ 120/80 мм рт.ст. Тони звучні, систолічний шум над усіма точками. Дихання везикулярне. Живіт мякий. Печінка +1 см, селезінка +8 см.

Аналіз крові: гемоглобін 50 г/л, ер. 1,5х10¹²/л, КП 1,0, ретикулоцити 210 ⁰/₀₀, тромбоцити 240х10⁹/л, лейкоцити 12,0х10⁹/л, п/я 5%, с/я нейтр. 75%, лімфоцити 15%, моноцити 5%. Мікросфероцитоз +++, ШОЕ 20 мм/год.

Встановіть попередній діагноз:

а) вірусний гепатит;

б) спадкова мікросфероцитарна анемія;

в) хронічний холецистит, фаза загострення;

г) хронічний мієлолейкоз.

149. Чоловік, 40 років, скаржиться на лихоманку, слабкість, запаморочення, жовтяницю, тяжкість в лівому підреберї. Шкіра та слизові оболонки блідо-жовті, свербіжу та геморагій немає. Пульс 92 за хвилину, ритмічний. АТ 120/80 мм рт.ст. Тони звучні, систолічний шум над усіма точками. Живіт мякий. Печінка +2 см, селезінка +4 см.

Аналіз крові: гемоглобін 60 г/л, еритроцити 1,8х10¹²/л, КП 1,0, ретикулоцити 290 ⁰/₀₀, тромбоцити 200х10⁹/л, лейкоцити 14,0х10⁹/л, юні 3%, п/я 5%, с/я 72%, лімфоцити 15%, моноцити 5%. ШОЕ 50 мм/год. Середній діаметр еритроцитів 8,0 мкм. Пряма проба Кумбса позитивна.

Який попередній діагноз?

а) цироз печінки;

б) хвороба Мінковського - Шоффара;

в) набута аутоімунна гемолітична анемія;

г) лептоспіроз.

149. Жінка, 40 років, скаржиться на загальну слабість, запаморочення, сухість шкіри, бажання їсти крейду, ламкість нігтів. В анамнезі 4 доношених вагітності з лактаціями протягом року кожна. Оглянута гінекологом – фіброміома 8 тижнів, ускладнена метрорагіями. За релігійними переконаннями дотримується вегетаріантського способу харчування.

Шкіра бліда, суха. Пульс 86 за хвилину, ритмічний АТ 110/70 мм рт.ст. Тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний.

Аналіз крові: гемоглобін 70 г/л, еритроцити 3,0х10¹²/л, КП 0,7, тромбоцити 180х10⁹/л, лейкоцити 4,0х10⁹/л, п/я - 2%, с/я - 63%, еозинофіли 3%, лімфоцити 25%, моноцити 7%. ШОЕ 18 мм/год. Гіпохромія еритроцитів +++.

Встановіть попередній діагноз:

а) залізодефіцитна анемія;

б) хвороба Мінковського - Шоффара;

в) гострий лейкоз;

г) хвороба Верльгофа.

149. Хворий, 18 років, доставлений машиною швидкої допомоги із скаргами на носову та ясневу кровотечі, загальну слабкість, кашель. 2 тижні тому прийняв курс левоміцетину з приводу сальмонельозу.

Шкіра бліда, численні геморагії. Периферійні лімфовузли не збільшені. Пульс 100 за хвилину, ритмічний. АТ 110/70 мм рт.ст. Тони звучні, систолічний шум над усіма точками аускультації. Перкуторний звук притуплений в нижніх відділах легень. Там же послаблення везикулярного дихання, звучні дрібнопухирчасті хрипи. Живіт м’який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені.

Аналіз крові: гемоглобін 50 г/л, еритроцити 1,5х10¹²/л, КП 1,0, ретикулоцити 1⁰/₀₀, тромбоцити 16х10⁹/л, лейкоцити 2,2х10⁹/л, с/я нейтрофіли 24%, лімфоцити 72%, моноцити 4%. ШОЕ 60 мм/год.

Мієлограма: спустошення кісткового мозку, повна редукція червоного, мегакаріоцитарного та гранулоцитарного паростків кровотворення.

Встановіть діагноз.

а) сальмонельоз, рецидив;

б) гострий лейкоз, алейкемічна форма;

в) апластична анемія;

г) хронічний лімфолейкоз.

149. Хвора, 30 років, скаржиться на загальну слабкість, мерехтіння “мушок” перед очима, болі в язиці, нудоту, поганий апетит, відчуття “ватних ніг”. 12 років спостерігається з приводу атрофічного гастриту.

Шкіра бліда, геморагій немає. Осалгія, стерналгія негативні. Язик “лакован”. Пульс 90 на 1 хвилину, ритмічний. І тон послаблений на верхівці, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне. Живіт м’який, болючий в епігастральній області. Порушення чутливості в ногах.

Аналіз крові: гемоглобін 60 г/л, еритроцити 1,5х10¹²/л, КП 1,2, тромбоцити 140х10⁹/л, лейкоцити 3,0х10⁹/л, с/я нейтрофіли 45%, лімфоцити 50%, моноцити 5%. ШОЕ 30 мм/год. Мегалоцити. Тільця Жоллі, кільця Кебота, гіперсегментація ядер нейтрофілів.

Призначте лікування.

а) еритроцитарна маса;

б) препарати заліза;

в) вітаміни В₁₂;

г) глюкокортикостероїди;

д) цитостатики.

149. Хворий, 17 років, доставлений машиною “швидкои допомоги” з кровотечею із різаної рани на стегні, яка триває 10 годин. Кровоточивість спостерігається з дитинства.

Шкіра бліда. Пов’язка намокла від крові. Пульс 90 за хвилину, ритмічний. АТ 100/70 мм рт.ст. Тони серця звучні. Дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний. Ліктьові, колінні, гомілково-ступеневі суглоби деформовані, рухи в них обмежені.

Час згортання крові по Лі-Уайту 18 хвилин. Тривалість кровотечі по Дюке 4 хвилини. Індекс ретракції кров’яного згустку 0,3. Кількість тромбоцитів 200х10⁹/л. Проба Кончаловського негативна. Час рекальцифікації плазми 12 хвилин. Протромбіновий індекс 90%. Фібриноген 3 г/л.

Призначте лікуванння.

а) кріопреципітат;

б) аспірин;

в) преднізолон;

г) реополіглюкін.

149. Хворий, 16 років, скаржиться на висипання на стопах і гомілках, болі в гомілково-ступневих суглобах, субфебрильну температуру тіла, зміну кольору сечі по типу “м’ясних помиїв”. Захворів гостро після переохолодження.

Шкірні покрови нормального кольору, на стопах та гомілках – симетричні розеуло-папульозні висипання. Колінні та гомілково-ступневі суглоби збільшені в об’ємі, гіперемія шкіри над ними, болючі при пальпації. Пульс 86 за хвилину, ритмічний. АТ 120/70 мм рт.ст. Тони серця звучні. Дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний.

Аналіз крові: гемоглобін 130 г/л, еритроцити 4,0х10¹²/л, КП 0,98, тромбоцити 200х10⁹/л, лейкоцити 12,0х10⁹/л, юні 3%, п/я 5%, с/я нейтрофіли 72%, лімфоцити 14%, моноцити 6%. ШОЕ 60 мм/год.

Аналіз сечі: колір “м’ясних помиїв”; питома щільність 1018; білок 0,99 г/л; еритроцити 30 – 40 в полі зору, лейкоцити 10 – 20 в полі зору.

Серомукоїд 0,48 од. опт. щільності. С – реактивний білок ++.

Встановіть попередній діагноз:

а) ревматичний поліартрит;

б) алергічний дерматит;

в) хвороба Верльгофа;

г) геморагічний васкуліт.

149. У хворої спостерігаються носові кровотечі та крововиливи в шкіру різної величини та давності, розташовані асиметрично. Складіть план обстеження з метою виявлення ушкодженого механізму гемостазу.

а) проба Кончаловського – Румпеля – Леєде;

б) коагулограма;

в) аналіз крові з кількістю тромбоцитів;

г) індекс ретракції кров’яного згустку;

д) час зсідання крові по Лі-Уайту;

е) тривалість кровотечі по Дюке.

149. Хвора, 30 років, доставлена в гінекологічне відділення з тривалою матковою кровотечею протягом 10 днів. Спостерігаються також носові та ясневі кровотечі, синці та петехії на шкірі.

Пульс 80 за хвилину, ритмічний. АТ 120/80 мм рт.ст. Тони серця звучні. Дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені.

Аналіз крові: гемоглобін 100 г/л, еритроцити 4,0х10¹²/л, КП 0,75, тромбоцити одиничні в препараті, лейкоцити 6,5х10⁹/л, п/я нейтрофіли 5%, с/я нейтрофіли 65%, еозинофіли 4%, лімфоцити 20%, моноцити 6%. ШОЕ 25 мм/год.

Мієлограма: кістковий мозок нормальний за клітинним складом. Мегакаріоцити не оточені тромбоцитами.

Встановіть діагноз.

а) гострий лейкоз;

б) апластична анемія;

в) хвороба Верльгофа;

г) геморагічний васкуліт.

149. Хвора, 48 років, звернулась за допомогою зі скаргами на біль в ребрах, грудному відділі хребта. При обстеженні в аналізі крові виявлена нормохромна анемія, прискорена ШОЕ. На рентгенограмі грудного відділу хребта – остеопороз, зменшена висота хребців.

Які обстеження необхідні для виключення чи підтвердження мієломної хвороби?

а) мієлограма;

б) аналіз сечі на білок Бенс - Джонса;

в) загальний білок крові;

г) білірубін крові;

д) білкові фракції крові.

149. У хворого при профобстеженні виявлено гепато-лієнальний синдром. При подальшому дослідженні в аналізі крові: Hb – 113 г/л, тромбоцити 198х10⁹/л. Лейкоцити 56х10⁹/л, базофіли 8%, еозинофіли 9%, промієлоцити 5%, мієлоцити – 4%, юні - 16%, п/яд – 24%, с/яд –33%, лімфоцити 1%. ШОЕ 45 мм/год.

Ваш діагноз:

а) гострий лейкоз;

б) мієломна хвороба;

в) хронічний лімфолейкоз;

г) хронічний мієлолейкоз;

д) еритремія.

149. У хворого, 56 років, при обстеженні виявлено системне збільшення лімфовузлів, гепатоспленомегалію.

В загальному аналізі крові: ер. 4,0х10¹²/л, Нв 110г/л, тромбоцити – 150х10⁹/л, лейк. 93х10⁹/л, п/я – 2%, с/я – 5%, лімфоцити – 93%, ШОЕ 23 мм/год.

Ваш діагноз?

а) хронічний мієлолейкоз;

б) хронічний лімфолейкоз;

в) мієломна хвороба;

г) гострий лейкоз;

д) агранулоцитоз;

е) лімфогрануломатоз.

149. У хворого на хронічний лімфолейкоз виникла жовтяниця. При обстеженні: загальний білірубін – 43 мкмоль/л, прямий білірубін – 4,5 мкмоль/л, непрямий білірубін – 38,5 мкмоль/л, АсАТ – 0,6 мкмоль/л, АлАТ – 0,5 мкмоль/л, тимолова проба – 6,3. Проба Кумбса позитивна.