Професійні хвороби

1. В залежності від характеру етіологічного фактора, що діє на організм людини, виділяють наступні групи професійних захворювань:

а) обумовлені впливом виробничого пилу;

б) обумовлені впливом фізичних факторів;

в) обумовлені впливом хімічних факторів виробничого середовища;

г) обумовлені впливом різноманітних факторів навколишнього невиробничого середовища;

д) обумовлені впливом факторів технологічного процесу і повязані з перевантаженням окремих органів і систем.

2. Діагноз професійного захворювання має грунтуватися на даних:

а) всебічного клінічного обстеження хворого;

б) матеріалах санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, представлених відділом гігієни праці санітарно-епідеміологічних станцій;

в) професійного маршрута (виписка з трудової книжки працюючого, завіреної керівником промислового підприємства або КСП);

г) медичних оглядів від початку роботи на даному підприємстві до часу появи перших ознак захворювання (виписка з амбулаторної історії хвороби, до якої заносяться результати періодичних медичних оглядів);

д) письмових підтверджень свідків.

3. В якості критеріїв для обгрунтування професійної природи захворювання можна використовувати:

а) клінічну картину захворювання;

б) тривалий стаж роботи у контакті з професійними шкідливостями;

в) повторюваність випадків професійних захворювань на підприємстві;

г) перевищення ГДК на робочому місті;

д) дані соціологічних обстежень.

4. Основними завданнями лікарсько-трудової експертизи при професійних захворюваннях є:

а) визначення професійної придатності для робіт, які повязані з можливим впливом шкідливих умов праці;

б) діагностика професійного захворювання і оцінка працездатності хворого;

в) визначення ступеня стійкої втрати працездатності і залишкової працездатності;

г) визначення і обгрунтування рекомендацій по раціональному працевлаштуванню без вади для здоровя;

д) динамічне медичне спостереження за станом здоровя інвалідів.

5. До первинної профілактики професійних захворювань не відноситься:

а) проведення періодичних і попередніх профілактичних оглядів;

б) застосування індивідуальних засобів захисту;

в) автоматизація виробництва;

г) усунення від роботи у звязку з наявністю клінічних ознак захворювання;

д) встановлення витяжної вентиляції.

6. Виділяють такі основні групи гепатотоксичних речовин:

а) хлоровані вуглеводні;

б) хлоровані нафталіни і дифеніли;

в) бензол, його гомологи та похідні;

г) метали і металоїди;

д) глюкокортикостероїди;

е) ферментні препарати.

7. До хлорованих вуглеводнів відносяться всі окрім:

а) аніліну;

б) хлористого метилу;

в) хлороформу;

г) дихлоретану;

д) етилхлориду;

е) нітробензолу.

8. Вкажіть лікарські засоби, які токсично впливають на печінку:

а) антибіотики групи аміноглікозидів;

б) -адреноблокатори;

в) протитуберкульозні;

г) контрацептиви;

д) анаболічні стероїди;

е) пеніциліни.

9. Токсичний ефект хімічних речовин на печінку посилюється:

а) у осінньо-зимовий період;

б) при попередньому пошкоджені печінки алкоголем;

в) при дефіциті білків;

г) при гіповітамінозі;

д) при гіподинамії.

10. Морфологічним субстратом токсичного пошкодження печінки при гострих отруєннях є:

а) хронічний активний гепатит;

б) жирова дистрофія;

в) хронічний персистуючий гепатит;

г) некроз гепатоцитів;

д) функціональні порушення.

11. Морфологічним субстратом токсичного пошкодження печінки при хронічних отруєннях є:

а) жирова дистрофія;

б) хронічний персистуючий гепатит;

в) хронічний активний гепатит;

г) цироз печінки;

д) рак печінки.

12. При токсичних професійнообумовлених ураженнях печінки на відміну від вірусного гепатиту відсутні:

а) продромальні явища;

б) фазовість клінічної картини;

в) переважають симптоми екзогенного токсикозу на тлі певної концентрації хімічного чинника в крові;

г) парантеральне введення ліків;

д) австралійський антиген в сироватці крові.

13. Тетраетилсвинець є отрутою переважно:

а) гепатотропною;

б) кардіотропною;

в) нервовою;

г) нирковою.

14. Підвищення рівня антитіл (антинуклеарних, антиміто-хондріальних, до печінкових мембран) характерно для:

а) аутоімуного гепатита;

б) медикаментозного гепатита;

в) персистуючого гепатита;

г) активного гепатита.

15. В токсикогенну стадію токсичного ураження печінки патогенетична терапія включає:

а) призначення гепатопротекторів у великих дозах;

б) попередження екзотоксичного шоку;

в) призначення антидотних препаратів;

г) дезінтоксикаційну терапію;

д) симптоматичне лікування.

16. В соматогенну стадію токсичного ураження печінки призначають:

а) гепатопротектори у великих дозах;

б) сорбенти;

в) антиоксиданти;

г) вітаміни;

д) глюкокортикоїди.

17. При підтвердженому діагнозі хронічного професійно-обумовленого гепатита протипоказанні:

а) важка фізична праця;

б) інтенсивна інсоляція;

в) вживання алкоголю;

г) вживання жирних блюд;

д) заняття спортом.

18. Групу підвищеного ризику розвитку токсичних професійно-обумовлених уражень печінки складають:

а) особи зі стажем роботи 10 і більше років в контакті з гепатотоксичними речовинами;

б) особи з наявністю дискинезії жовчновивідних шляхів;

в) особи, що перенесли гострі вірусні інфекції;

г) особи з наявністю виразкової хвороби шлунку;

д) особи з наявністю симптомів НЦД.

19. За етіологічним принципом виділяють такі пневмоконіози:

а) силікоз;

б) силікатоз;

в) металоконіози;

г) карбоконіози;

д) пневмоконіози від домашнього пилу;

е) пневмоконіози внаслідок дії пилу органічного походження.

20. В залежності від характеру змін в легенях при пневмоконіозах виділяють:

а) вузликовий;

б) перибронхіальний;

в) інтерстиціальний;

г) пухлиноподібний;

д) вузловий;

е) кавернозний.

21. При яких захворюваннях легень на рентгенограмах виявляються округлі тіні?

а) пневмосклероз;

б) туберкульоз легень;

в) паразитарні захворювання легень;

г) силікоз;

д) мікоплазмоз.

22. Для ІІ стадії пневмоконіозу при рентгенологічному дослідженні характерно:

а) двобічне дифузне посилення і деформація легеневого малюнка;

б) значне посилення і деформація легеневого малюнка більше в правій легені;

в) чисельні вузлики, спостерігається злиття окремих вузликів;

г) корені легенів розширені, ущільнені, “обрублені”;

д) плевроперикардіальні та плевродіафрагмальні злуки;

е) облітерація плевральної порожнини.

23. Які варіанти силікозу Ви знаєте?

а) лімфоаденопатія прикореневих вузлів при наявності інтерстиціального фіброзу;

б) вузликова форма;

в) фіброзуючий альвеоліт;

г) вузлова форма.

24. За характером клінічного перебігу силікозу виділяють:

а) швидко прогресуючий;

б) поступово прогресуючий;

в) латентний перебіг;

г) пізній;

д) регресуючий;

е) інтермітуючий.

25. Перші ознаки пневмоконіозу при поступово прогресуючому перебігу можуть зявлятися:

а) через 3 - 5 років після початку роботи в запиленій атмосфері;

б) перехід І стадії у ІІ відбувається через 2 - 3 роки;

в) через 10 - 15 років після початку роботи в запиленій атмосфері;

г) перехід І стадії у ІІ відбувається на протязі 5 - 10 років.

26. Клінічно пневмоконіози проявляються:

а) бронхітом;

б) бронхіолітом;

в) дихальною недостатністю;

г) легеневою гіпертензією;

д) дилатаційною міокардіопатією;

е) хронічним легеневим серцем.

27. Які найбільш часті ускладнення пневмоконіозів?

а) туберкульоз легенів;

б) пневмонії;

в) бронхоектатична хвороба;

г) хронічна серцева недостатність;

д) бронхіальна астма.

28. Силікоз – це захворювання, обумовлене дією пилу, що містить:

а) діоксид кремнію у звязаному стані;

б) діоксид кремнію у вільному стані;

в) сполуки металів;

г) комплекси отрутохімікатів.

29. Основними клітинними елементами силікотичного вузлика є:

а) лімфоцити;

б) макрофаги (коніофаги);

в) “пилові клітини”;

г) опасисті клітини;

д) еозінофіли.

30. Характерними ознаками прогресу силікотичного процесу в легенях є:

а) ускладнення його хронічним бронхітом;

б) виникнення дихальної недостатності;

в) зменшення маси тіла;

г) анемія;

д) диспепсія.

31. Вкажіть основні форми туберкульозу, якими найчастіше ускладнюється силікоз:

а) інфільтративно-вогнищева;

б) дисемінована;

в) туберкульозний бронхоаденіт;

г) фіброзно-кавернозна;

д) казеозна;

е) позалегенева.

32. В клінічному перебігу силікотуберкульозу виділяють:

а) торпідний період;

б) період загострення;

в) латентний період;

г) період ремісії;

д) персистуючий перебіг.

33. Для профілактики коніотуберкульозу усім працюючим в контакті з силіконебезпечним пилом проводять профілактику:

а) ізоніазідом двічі на рік по 2 місяці;

б) ізоніазідом один раз на рік протягом 3 місяців у зимово-весняний період;

в) не проводять.

34. До протипоказань для роботи в контакті з промисловим пилом відносяться:

а) захворювання органів травлення;

б) хронічні захворювання органів дихання;

в) хвороби органа зору;

г) хронічні рецидивуючі хвороби шкіри;

д) хвороби серцево-судинної системи.

35. Лікувальні заходи при силікозі мають бути направлені на:

а) профілактику і лікування ускладнень;

б) ліквідацію пневмофіброзу;

в) відновлення бронхіальної прохідності;

г) виведення діоксиду кремнію з легенів.

36. Ознаки емфіземи легень при силікозі виявляються:

а) на початковій стадії;

б) в розгорнутій стадії;

в) в термінальній стадії.

37. Основним клінічним проявом силікозу є:

а) кровохаркання, легенева кровотеча;

б) біль у грудній клітці, задишка, кашель;

в) слабкість, пітливість, субфебрилітет;

г) алергічні реакції.

38. Беріліоз відноситься до:

а) силікатозів;

б) металоконіозів;

в) карбоконіозів;

г) пневмоконіозів від змішаного пилу;

д) пневмоконіозів від органічного пилу.

39. Антракоз – це:

а) силікоз;

б) силікатоз;

в) металоконіоз;

г) карбоконіоз;

д) пневмоконіоз від органічного пилу.

40. Бісіноз обумовлений впливом пилу, до складу якого входить:

а) діоксид кремнію;

б) алюміній;

в) азбест;

г) органічні волокнисті матеріали.

41. Найбільш характерним ускладненням при беріліозі є:

а) ниркова недостатність;

б) легеневе серце;

в) хронічний гастрит;

г) анемія.

42. Найбільш несприятливим по тяжкості перебігу, частоті ускладнень і темпах розвитку є:

а) талькоз;

б) азбестоз;

в) цементний силікатоз;

г) каоліноз.

43. Основними факторами, що призводять до розвитку професійної броніхальної астми є:

а) запиленість та загазованість повітряного середовища;

б) наявність атопії;

в) паління;

г) спадковість;

д) вірусна інфекція.

44. Найчастіше причинами професійної броніхальної астми є:

а) зерновий пил;

б) бактеріальна інфекція;

в) волокнистий пил;

г) деревинний пил;

д) вірусна інфекція.

45. Найчастіше професійна бронхіальна астма розвивається:

а) в перші 2 - 5 років контакту з органічним пилом;

б) в перші 5 - 7 років контакту з органічним пилом;

в) в перші 7 - 10 років контакту з органічним пилом;

г) по досягненню 15-річного стажу роботи в контакті з органічним пилом.

46. Раннім та провідним симптомом професійної бронхіальної астми є:

а) поява відчуття дихального дискомфорту під час фізичного навантаження;

б) поява відчуття дихального дискомфорту на виробництві і покращення самопочуття за його межами (симптом ”понеділка”);

в) поява відчуття дихального дискомфорту в домашніх умовах та покращення самопочуття на виробництві;

г) легенева кровотеча.

47. Передвісниками професійної бронхіальної астми є:

а) часті застудні захворювання;

б) алергічні реакції у вигляді назофарингітів, конюктивітів та кропивянки;

в) обтяжена спадковість;

г) алергічні реакції на побутові алергени.

48. Для отримання достовірних даних про наявність гіперреактивності бронхів необхідно:

а) щоденні дворазові виміри обємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1 на протязі двох тижнів;

б) щоденні 4-разові виміри обємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1 на протязі двох тижнів;

в) епізодичні, на протязі місяця виміри обємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1;

г) проведення фармакологічних проб з гістаміном або карбохоліном.

49. Посилення обструкції бронхів у хворих на професійну астму може бути обумовлено:

а) статичним навантаженням;

б) фізичним навантаженням;

в) палінням;

г) контактом з виробничим алергеном;

д) усіма перерахованими причинами.

50. При професійнообумовленій бронхіальній астмі тест специфічної бронхопровокації доцільно проводити у наступних випадках:

а) при розходженні даних анамнеза, результатів пікфлуометрії та діагностики алергенами;

б) у випадках, коли очевидна професійнообумовлена бронхіальна астма, але не відомо, до якого конкретного антигену із багатьох виробничих факторів виникає сенсибілізація;

в) коли виникає підозра, що причинним фактором є нова речовина, роль якої у розвитку астми раніше не була відома;

г) у всіх перерахованих випадках;

д) ні в одному з перерахованих випадків.

51. Коли проводяться провокаційні інгаляційні проби з алергеном для підтвердження професійної природи бронхіальної астми?

а) в період ремісії;

б) в період загострення;

в) не проводиться у звязку з низькою інформативністю.

52. Альтернативними тестами виявленя гіперактивності бронхів у хворих на професійну астму можна вважати:

а) метахолінову провокацію;

б) гістамінову провокацію;

в) проби з дозованим фізичним навантаженням і холодним повітрям;

г) пробу з холінолітиками (атровентом).

53. Проби з бронходилататорами як і провокаційні тести при професійнообумовленій бронхіальній астмі слід проводити:

а) під час дії професійних факторів виробництва;

б) після перерви у контакті з професійними факторами виробництва;

в) незалежно від часу контакту з вірогідним алергеном.

54. Достовірною ознакою наявності бронхіальної астми є приріст ОФВ₁ в тесті з бронходилататором:

а) більше 5% від вихідних данних;

б) більше 10% від вихідних данних;

в) більше 15% від вихідних данних;

г) більше 20% від вихідних данних;

д) більше 25% від вихідних данних.

55. Які основні диференціально-діагностичні критерії професійної бронхіальної астми?

а) початково тяжкий перебіг хвороби;

б) розвиток хвороби у молодому віці;

в) контакт з професійними шкідливостями;

г) погіршання стану на робочому місті та його покращення за межами виробництва.

56. Провідну роль в структурі збудників інфекційного процесу у хворих на хронічний бронхіт відіграють:

а) стрептококи;

б) пневмококи;

в) стафілококи;

г) паличка інфлюенци;

д) вірусно-бактеріальні асоціації.

57. В умовах дії промислових аерозолей на користь непрофесійної етіології захворювань вказують:

а) низький, в межах гранично-допустимих концентрацій, вміст пилу в робочій зоні;

б) короткий стаж роботи (5-7 років) в умовах дії промислових аерозолей;

в) часті захворювання органів дихання в анамнезі;

г) жоден з перерахованих.

58. При пиловому обструктивному бронхіті:

а) рано виникають порушення серцево-судинної діяльності;

б) не спостерігається порушень серцево-судинної діяльності;

в) спостерігаються лише при наявності ДН ІІ - ІІІ ступеня.

59. Критеріями діагнозу хронічного пилового бронхіту є всі перераховані за винятком:

а) дані про тривалість роботи в умовах підвищеного вмісту пилу;

б) висока розповсюдженість хронічного бронхіту серед робітників даного або аналогічного виробництва;

в) особливості клінічного прояву захворювання на відміну від хронічного бронхіту непрофесійної етіології;

г) результати ендоскопічного дослідження;

д) наявність хронічного бронхіту у осіб з мінімальним “пиловим” стажем, перші ознаки хвороби у яких спостерігалися до контакту з виробничим пилом.

60. Основним, найбільш інформативним методом діагностики хронічного пилового бронхіту є:

а) дослідження функції зовнішнього дихання;

б) бронхоскопія;

в) рентгенографія органів грудної порожнини;

г) дослідження газів крові;

д) рентгеноскопія органів грудної порожнини.

61. Показанням для призначення антибактеріальної терапії при хронічному пиловому бронхіті є:

а) активний запальний бактеріальний процес у бронхах;

б) наявність пневмонії, яка виникла на тлі хронічного пилового бронхіту;

в) наявність декомпенсованого легеневого серця;

г) профілактика загострень хронічного бронхіту.

62. Пестициди – це:

а) мінеральні добрива;

б) засоби для знищення комах;

в) засоби для знищення бурянів;

г) засоби захисту рослин.

63. Яка з наведених речовин викликає найбільш важке ураження центральної нервової системи, що супроводжується психосенсорними розладами?

а) фосфор;

б) сірчаний ангідрид;

в) тетраетилсвинець;

г) мишяк.

64. За хімічною природою пестициди можуть бути сполуками:

а) фосфорорганічними;

б) хлорорганічними;

в) ртутьорганічними;

г) такими, що містять мишяк;

д) такими, що містять ціаніди;

е) такими, що містять цинк.

65. Симптомами нікотиноподібного ефекту при отруєннях ФОС є:

а) фібриляції мімічних мязів, мязів язика, шиї, генералізовані судоми;

б) головний біль, порушення сна, затьмарена свідомість, порушення мови, атаксія;

в) бронхорея, гіперсалівація, нудота, блювання, брадикардія, міоз.

66. Симптомами мускариноподібного ефекту при отруєннях ФОС є:

а) фібриляція мімічних мязів, язика, мязів шиї, генералізовані судоми;

б) головний біль, порушення сна, затьмарена свідомість, порушення мови, атаксія;

в) відчуття стиснення в грудях, бронхоспазм, бронхорея, зниження апетиту, нудотата, біль в шлунку, гіперсалівація, посилена пітливість, сльозотеча, брадикардія, міоз.

67. Виберіть найбільш інформативні показники для ранньої діагностики отруєнь ФОС:

а) білірубін крові;

б) ацетон в сечі;

в) активність холінестерази крові;

г) протеінограма;

д) діастаза сечі.

68. Які з перерахованих препаратів можуть використовуватися при лікуванні інтоксикацій ФОС?

а) алоксим;

б) дипіроксим;

в) діетілксим;

г) метиленовий синій;

д) ізонітрозин.

69. Виділіть основні синдроми хронічного отруєння ФОС:

а) астено-невротичний синдром;

б) вегетативно-судинна дизрегуляція;

в) гематологічний (еритроцитоз, лейкопенія, токсична зернистість нейтрофілів, вповільнення ШОЕ);

г) нефротичний (ознаки ХНН);

д) серцевосудинний (ознаки хронічної недостатності кровообігу).

70. Назвіть базові препарати для надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях ФОС:

а) бета-адреноблокатори;

б) серцеві глікозиди;

в) холінолітики;

г) антагоністи кальцію.

71. Які із препаратів не слід застосовувати при пероральному шляху надходження ФОС?

а) серцеві глікозиди;

б) глюкокортикоїди;

в) сольові проносні засоби;

г) масляні проносні засоби;

д) антигістамінні препарати;

е) адреналін.

72. Виберіть антидоти, які застосовуються для лікування гострих отруєнь ХОС:

а) унітіол;

б) тетацин-кальцій;

в) дипіроксим;

г) атропін;

д) метиленовий синій;

е) нічого з перерахованого.

73. Які із перерахованих синдромів характерні для хронічної інтоксикації ХОС?

а) астено-вегетативний синдром;

б) серцево-судинний;

в) поліневротичний;

г) печінковий синдром;

д) тромбоемболічний синдром.

74. Назвіть основні патогенетичні механізми дії на організм ртутьорганічних сполук (РОС):

а) порушення всіх видів обміну із-за блокади сульфгідрильних груп ферментів, білків;

б) капіляротоксична дія;

в) подразнююча;

г) лейкогенна;

д) алергізуюча;

е) активація холінореактивних структур.

75. Які із лабораторних досліджень найбільш інформативні для діагностики отруєнь РОС?

а) гемоглобін крові;

б) вміст ртуті в сечі;

в) міоглобін сечі;

г) активність холінестерази крові;

д) нейрамінова кислота крові;

е) вінілінмигдалева кислота в сечі.

76. Алергічні реакції при отруєнні ртутьорганічними сполуками обумовлені:

а) порушенням гуморального імунітету;

б) надлишковим вивільненням біологічно активних амінів;

в) зниженням продукції ендогенних глюкокортикоїдів;

г) сенсібілізацією організму до альбумінату ртуті.

77. В лікуванні гострого отруєння ртутьорганічними сполуками використовуються:

а) унітіол;

б) тетацин-кальцій;

в) дипіроксим;

г) сукцимер;

д) тіосульфат натрія;

е) пентацин.

78. При хронічничних отруєннях ртутьорганічними сполуками показано санаторно-курортне лікування на курортах з джерелами:

а) гідрокарбонатно-натрієвими;

б) хлориднонатрієвими;

в) сірководородневими;

г) родоновими.

79. Бензол переважно впливає на:

а) кровотворну функцію кісткового мозку;

б) слизову оболонку верхніх дихальних шляхів;

в) порфіриновий обмін з порушенням синтезу гема;

г) центральну нервову систему;

д) сульфгідрильні групи ферментних білків.

80. Які з наведених препаратів відносяться до комплексоноутворювачів?

а) унітіол;

б) купреніл;

в) тетацин – кальцій;

г) пентацин;

д) тіосульфат натрія.

81. Які з наведених засобів антидотної терапії використовуються при гострому отруєнні ФОС?

а) атропіна сульфат;

б) дипіроксим;

в) унітіол;

г) діетоксим;

д) дисферал.

82. Бензол та його сполуки можуть поступати в організм людини:

а) через неушкоджену шкіру;

б) через дихальні шляхи;

в) через шлунково-кишковий тракт.

83. Шляхи виділення бензолу та його сполук з організму:

а) слинні залози;

б) нирки;

в) шлунково – кишковий тракт;

г) повітря, що видихається.

84. Ураження яких органів і систем спостерігаються при гострій інтоксикації бензолом?

а) дихальної системи;

б) серцево-судинної системи;

в) органів травлення;

г) нервової системи;

д) кровотворної системи.

85. Безпосередньою причиною смерті хворих при гострому отруєнні бензолом можуть бути:

а) колапс;

б) зупинка дихання;

в) метгемоглобінемія;

г) гостра ниркова недостатність;

д) гостра печінково-клітинна недостатність.

86. Яка послідовність порушення функції кісткового мозку при хронічній бензольній інтоксикації?

а) лейкопоетична – мегакаріоцитарна – еритропоетична;

б) еритропоетична – мегакаріоцитарна – лейкопоетична;

в) мегакаріоцитарна – еритропоетична – лейкопоетична.

87. Назвіть промислові отрути, тривала дія яких на організм людини може викликати лейкоз?

а) свинець;

б) бензол;

в) ртуть;

г) марганець;

д) мишяк.

88. Яка речовина, що має високу токсичність, попадаючи в організм через шлунково–кишковий тракт, не викликає ознак інтоксикації?

а) марганець;

б) ртуть;

в) хром;

г) свинець.

89. Які синдроми ураження нервової системи спостерігаються при хронічній інтоксикації бензолом?

а) астенічний;

б) поліневротичний;

в) діенцефальний;

г) гіперкінетичний;

д) синдром енцефалопатії;

е) синдром фунікулярного мієлозу.

90. Назвіть ознаки гіпоплазії кісткового мозку за показниками периферичної крові:

а) ретикулоцитоз;

б) лейкоцитоз;

в) зниження кількості форменних елементів крові;

г) базофільна зернистість еритроцитів.

91. Який з перерахованих нижче методів є найбільш інформативним для діагностики гіпопластичної анемії?

а) імунограма;

б) стернальна пункція;

в) гематологічний аналіз крові;

г) трепанобіопсія піддухвинної кістки;

д) вивчення лейкоконцентрата.

92. Вкажіть найбільш імовірні депо нітро- та аміносполук бензолу в організмі людини:

а) підшкірна жирова клітковина;

б) мязи;

в) кістковий мозок;

г) паренхіматозні органи.

93. Діючи на кров, ароматичні нітроаміносполуки бензолу призводять до:

а) утворення метгемоглобіну;

б) утворення сульфгемоглобіну;

в) зсуву лейкоцитарної формули вліво;

г) зсуву лейкоцитарної формули вправо;

д) утворення тілець Гейнца - Ерліха.

94. В якій стадії отруєння марганцем спостерігається синдром паркінсонізму?

а) І стадії;

б) ІІ стадії;

в) ІІІ стадії.

95. При отруєнні яким металом спостерігаються явища паркінсонізму?

а) марганцем;

б) ртуттю;

в) свинцем;

г) залізом.

96. Антидотами при отруєннях ціанідами є:

а) D – пеніциламін;

б) метиленова синька;

в) дипіроксим;

г) унітіол;

д) хромосмом.

97. Хто з перерахованих нижче осіб складає санітарно-гігієнічну характеристику місця роботи при виявлені професійної хвороби?

а) адміністратор підприємства;

б) начальник цеха;

в) інспектор з техніки безпеки;

г) головний лікар МСЧ;

д) лікар СЕС;

е) цеховий лікар.

98. Назвіть посадових особ, які входять до складу комісії по розслідуванню випадків гострих професійних отруєнь?

а) адміністратор виробництва;

б) цеховий лікар;

в) начальник цеха;

г) лікар СЕС;

д) інспектор з техніки безпеки.

99. Виберіть синдроми, найбільш характерні для загальної форми вібраційної хвороби ІІІ стадії.

а) генералізований ангіодистонічний синдром;

б) синдром мієліту;

в) дисциркуляторна енцефалопатія;

г) синдром кардіоміопатії;

д) сенсорно – моторна поліневропатія.

100. Вегетативно – вестибулярний синдром найбільш часто зустрічається у хворих на вібраційну хворобу від дії:

а) загальної вібрації;

б) локальної вібрації;

в) комбінованої дії локальної та загальної вібрації.

101. Виберіть синдроми, найбільш характерні для загальної форми вібраційної хвороби І стадії:

а) синдром Рейно;

б) вегетативно – сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок;

в) неврит слухових нервів;

г) периферичний ангіодистонічний синдром;

д) синдром вестибулопатії.

102. Назвіть неорганічні сполуки свинцю, які найчастіше використовуються в народному господарстві?

а) свинець;

б) окис свинцю;

в) свинцевий сурік;

г) свинцевий галеніт;

д) хромат свинцю (жовтий крон).

103. Допустима концентрація свинцю і його сполук в повітрі робочих приміщень складає:

а) 0,01 мг/м³;

б) 0,05 мг/м³;

в) 0,001 мг/м³.

104. Якими шляхами може поступати свинець та його сполуки в організм людини?

а) через дихальні шляхи;

б) через шлунково-кишковий тракт;

в) через слизові оболонки;

г) через шкіру.

105. Вкажіть найбільш вірогідні депо свинцю в організмі людини?

а) в трабекулах кісток;

б) в Купферовських клітинах печінки;

в) в кістковому мозку;

г) в мозковій тканині:

д) в нирках;

е) в селезінці.

106. Вкажіть шляхи виведення свинцю з організму людини:

а) через кишечник;

б) нирками;

в) потовими залозами;

г) з молоком матері, що годує дитину;

д) через дихальні шляхи.

107. Як діє свинець на організм?

а) нефротоксично;

б) гепатотоксично;

в) нейротропно;

г) політропно;

д) мієлотоксично.

108. Який механізм дії свинцю на систему кровотворення?

а) блокує процес включення заліза в кільце протопорфирину;

б) подразнює еритробластний росток;

в) пригнічує еритропоез;

г) пригнічує тромбоцитопоез;

д) порушує згортання крові.

109. Як впливає свинець на нервову систему?

а) сприяє виникненню астенічного синдрому (свинцева неврастенія);

б) сприяє виникненню астено-вегетативного синдрому;

в) призводить до виникнення чутливої форми свинцевого параліча;

г) викликає рухливу форму периферичного параліча;

д) викликає свинцеву енцефалопатію;

е) викликає свинцеву менінгопатію.

110. Назвіть основні симптоми абдомінального синдрому при отруєнні свинцем:

а) зниження апетиту;

б) тупий боль в епігастрії;

в) відрижка;

г) печія;

д) закрепи;

е) свинцева колька.

111. Які зміни спостерігаються в печінці при довготривалій дії свинцю?

а) гепатоз;

б) токсичний гепатит;

в) цироз печінки;

г) холецистіт;

д) дизкінезія жовчних шляхів.

112. Які основні ознаки “свинцевої кольки”?

а) інтенсивні колькоподібні болі в животі;

б) брадикардія;

в) підвищення артеріального тиску;

г) закрепи;

д) наявність симптомів подразнення очеревини;

е) відсутність симптомів подразнення очеревини.

113. Довготривала дія свинцю на серцево-судинну систему проявляється:

а) брадикардією;

б) тахікардією;

в) зниженням вольтажу зубців на ЕКГ;

г) порушенням провідності;

д) порушенням скорочувальної функції міокарду;

е) інфарктом міокарду.

114. Які із перерахованих нижче симптомів відносяться до кардинальних проявів “сатурнізму”?

а) “свинцевий колорит”;

б) “свинцева кайма”;

в) збільшення вмісту дельтаамінолевуленової кислоти;

г) базофільна зернистість еритроцитів;

д) збільшення протопорфірину в еритроцитах;

е) свинець в сечі більше 0,04 мг/л.

115. Який характер анемії спостерігається при “сатурнізмі” чи отруєнні свинцем?

а) гіперрегенераторна;

б) гіпорегенеторна;

в) гіпохромна, залізодефіцитна;

г) гіпохромна, гіперсидеремічна;

д) сидероахрестична;

е) мегалобластична.

116. Виберіть лікарські засоби, які використовуються для лікування хронічної свинцевої інтоксикації:

а) тетацин-кальцій;

б) пентацин;

в) унітіол;

г) D-пеніциламін (купреніл);

д) кортікостероїди;

е) препарати заліза.

117. Ким видається доплатний (трудовий) листок?

а) лікуючим лікарем;

б) клінікою професійних захворювань;

в) лікарем – профпаталогом;

г) медико – соціальною експертною комісією;

д) лікарсько – консультативною комісією.

118. Хто має право вперше встановити діагноз хронічного професійного захворювання (інтоксикації)?

а) цеховий терапевт;

б) дільничний терапевт;

в) лікар – профпатолог;

г) ЛКК.

119. Доплатний листок може бути виданий:

а) на термін не більше одного місяця;

б) на термін не більше 2 місяців протягом року;

в) на термін, який вважає необхідним лікар;

г) на термін до 4 місяців.

120. Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках визначає:

а) ЛКК;

б) лікар – профпаталог;

в) МСЕК;

г) цеховий терапевт;

д) спеціалізовані лікувально – профілактичні заклади.

121. Які із продуктів обовязково включають в раціон харчування осіб, які контактують з свинцем та його сполуками?

а) молочні вироби;

б) вершкове масло;

в) пектини.

122. Протипокази для роботи в контакті із свинцем є:

а) вагітність;

б) “лабораторний сатурнізм”;

в) астеновегетативний синдром;

г) годування дитини груддю;

д) перші прояви анемії.

123. Ураження яких органів і систем спостерігається при хронічній інтоксикації бензолом і його сполуками?

а) системи кровотворення;

б) гепато-біліарної системи;

в) дихальної системи;

г) системи травлення;

д) нервової системи;

е) серцево-судинної системи.

124. Що характерно для гіпопластичної анемії при інтоксикації бензолом?

а) еритроцитопенія;

б) лейкоцитоз;

в) лейкопенія;

г) тромбоцитопенія;

д) тромбоцитоз;

е) гемоліз еритроцитів.

125. Чим обумовлений геморагічний синдром при інтоксикації бензолом?

а) тромбоцитопенією;

б) тромбоцитопатією;

в) ДВС - синдромом;

г) гіперергічним станом стінки судин капілярів і артеріол;

д) С- гіповітамінозом;

е) подовженням часу згортання крові.

126. Чим проявляється гіперпластичний стан кісткового мозку при дії на нього бензолу?

а) лейкемоїдною реакцією;

б) гострим лейкозом;

в) хронічним мієлолейкозом;

г) хронічним лімфолейкозом;

д) лімфогранулематозом;

е) мієломною хворобою.

127. Які ускладнення обумовлені пригніченням лейкоцитарного ростка кісткового мозку можуть виникати у осіб з проявами бензольної інтоксикації?

а) розвиток септико-піємічних ускладнень;

б) виникнення вірусних захворювань;

в) зниження імунітету;

г) головний біль;

д) кровотечі.

128. Які з наведених промислових отрут викликають депресію кісткового мозку?

а) хлорорганічні пестициди;

б) бензол;

в) хлорпохідні бензолу;

г) сірковуглець;

д) ртутьорганічні пестициди.

129. Виберіть характерні для гіпопластичної анемії зміни в кістковому мозку і периферичній крові:

а) панцитопенія;

б) мікросфероцитоз;

в) ретикулоцитоз;

г) “панмієлофтіз”;

д) гіперпластичний стан кісткового мозку.

130. Для вираженої форми хронічної інтоксикації тетраетилсвинцем є характерним такі синдроми:

а) гіпоталамічний;

б) астено – вегетативний;

в) епілептиформний;

г) делірій;

д) нейроциркуляторна дистонія;

е) полінейропатія.

131. При інтоксикації свинцем зустрічаються такі неврологічні синдроми:

а) астеновегетативний;

б) вегетативно – сенсорної поліневропатії;

в) вегетативно – базилярної судинної недостатності;

г) енцефалополіневропатії.

132. Для якої з наведених гострих інтоксикацій є характерним деліріозний синдром?

а) свинецем;

б) ртуттю;

в) сірковуглецем;

г) тетраетилсвинцем;

д) хлорорганічними сполуками.

133. Які препарати використовуються для лікування гострої бензольної інтоксикації?

а) в/в інфузія глюкози з аскорбіновою кислотою;

б) ліпоєва кислота;

в) “хромосмон";

г) розчин натрія тіосульфата;

д) унітіол;

е) цистамін.

134. Виберіть препарати, які призначаються для лікування гіпопластичної анемії бензольного походження:

а) вітамін В₁₂;

б) кортикостероїди;

в) аскорбінова кислота;

г) антилімфоцитарний глобулін;

д) препарати заліза;

е) гемотрансфузії.

135. Як часто проводять періодичні медичні огляди осіб, що мають контакт з бензолом і його сполуками?

а) один раз на 6 місяців;

б) один раз на рік;

в) один раз на 2 роки.

136. Пацієнт, 42 років, протягом 17 років працював поліровщиком футлярів телевізорів на войлочному крузі з використанням розчину, який містить 35% бензолу. Перші ознаки хвороби проявилися слабкістю, головним болем, швидкою втомлюваністю. В подальшому зявилась кровоточивість ясен, носові кровотечі. При обстеженні – лімфовузли не збільшені, печінка пальпується по краю реберної дуги, селезінка не пальпується, тремор пальців рук, яскравий червоний дермографізм, гіпергідроз долонів, лабільність пульсу і артеріального тиску.

Які основні клінічні синдроми мають місце в анамнезі пацієнта?

а) астенічний;

б) астено-невротичний;

в) геморагічний;

г) гепатолієнальний;

д) анемічний.

137. При роботі на хімкомбінаті у звязку з порушенням герметичності газопроводу виник вихід газу, хімічний склад якого спочатку був невідомий.

Враховуючи характер виробництва, це могли бути пари азотної, сірчаної кислот, бензолу, нітробензолу, окислів азоту.

Через 3 години після перебування в забрудненному полютантами приміщенні у робітника зявився головний біль, головокружіння, тахікардія, задишка, болі в грудях, ціаноз губ і рук. Шкіра сіро-синього забарвлення, печінка збільшена. В крові ретикулоцитів 40%.

Який із газів вірогідніше всього міг викликати отруєння?

а) азотної кислоти;

б) сірчаної кислоти;

в) бензолу;

г) нітробензолу;

д) окислів азоту.

138. У лаборанта хімічної лабораторії з 7-річним стажем роботи, який мав контакт з різними продуктами перегонки нафти, зявилась кровоточивість ясен, висипки на шкірі, слабкість. В аналізі крові еритроцитів - 3,5х10¹²/л, лейкоцитів – 2,8х10⁹/л, тромбоцитів 100х10⁹/л.

Які найбільш вірогідні причини виникнення вказаних симптомів?

а) гіпопластична анемія;

б) хронічна інтоксикація бензолом;

в) гострий лейкоз;

г) тромбоцитопенічна пурпура;

д) хронічна інтоксикація свинцем.

139. Робітник, 42 років, працює на виробництві акумуляторів. 13 років тому хворів на виразкову хворобу 12-палої кишки. Доставлений машиною “швидкої допомоги” із скаргами на переймоподібні болі в животі. Обєктивно: живіт втянутий, при пальпації болючість в середній і нижній частинах живота, найбільше в ділянці пупка. Появі болю передували нудота, слюнотеча, безсоння, закрепи.

При яких захворюваннях шлунково-кишкового тракту виявляються названі симптоми?

а) перфорація виразки;

б) загострення виразкової хвороби;

в) реактивний панкреатит;

г) свинцова колька;

д) кишечна колька.

140. Пацієнт, 34 років, доставлений в центр гострих отруєнь без свідомості. Протягом 2 годин проводив газозварювальні роботи в закритому приміщенні. Обєктивно: слизові оболонки і шкіра рожевого кольору. Розширені зіниці, відсутня їх реакція на світло. Виражена ригідність мязів, тонічні судоми. ЧД 32 за хв. Пульс 100 за хв. АТ 90/50 мм рт.ст. В крові – гемоглобін 150 г/л, лейкоцити 5,6х10⁹/л, ШОЕ 18 мм/год.

Встановіть попередній діагноз.

а) отруєння свинцем;

б) отруєння чадним газом;

в) отруєння нітросполуками бензолу;

г) отруєння ацитиленом;

д) гіпоксична кома.

141. Жінка, 40 років, доставлена в лікарню із скаргами на виражену слабкість, головокружіння, головний біль, нудоту, блювання, болі в животі. За 2 години до появи вказаних симптомів працювала на полі, обробленому до цього отрутохімікатами. Виявлено звуження зіниць, гіпергідроз шкіри, бронхорею, брадикардію.

Які з синдромів підтверджують отруєння?

а) астенічний;

б) астеноневротичний;

в) мускариноподібний;

г) нікотиноподібний;

д) абдомінальний.

142. В клініку доставлена жінка в коматозному стані, яка працювала на складі отрутохімікатів, проводила розфасовку і видачу хлорофоса і гранозана.

При огляді: різка гіперемія обличчя, зіниці розширені, реакція їх на світло відсутня. Періодичні судоми мязів. Живіт дещо здутий. В аналізі крові: Нв – 120 г/л, ер. – 4,5х10¹²/л, лейк. – 9,5х10⁹/л. ШОЕ 16 мм/год. Активність холінестерази в межах норми. В сечі незначна кількість білка і цукру. Температура тіла до 37,4С.

Які препарати необхідно застосувати для антидотної терапії?

а) вітаміни В₁, В₆, С;

б) кордіамін, кофеїн;

в) метиленовий синій;

г) унітіол;

д) атропін;

е) тіосульфат натрія.

143. Апаратник заводу хімреактивів на роботі мав контакт зі свинцем 5 років, направлений в клініку після обстеження при періодичному медичному огляді. В сечі виявлений збільшений вміст свинцю (0,75 мг/л).

Скарг немає, хворим себе не вважає. При об’єктивному обстеженні сухожильні рефлекси жваві, тремер пальців рук. З боку внутрішніх органів відхилень не виявлено. Пульс 86 за хвилину. АТ-120/70 мм рт.ст. Аналіз крові: эр - 4,2х10⁹/л, Нв-130 г/л, лейкоцити - 6,4х10⁹/л, е – 8%, П – 4%, С – 46%, Л – 32%, М – 10%, Р – 1,6%, базофільно-зернисті еритроцити 20 на 50 в п/з, ШОЕ – 5 мм/г. Функції печінки не порушені. Рівень порфиринів в сечі 0,034 мг/л.

Виберіть потрібне лікування:

а) глюкоза з аскорбіновою кислотою в/в;

б) унітіол 5% - 5,0 по 2 рази на день в/м;

в) пентацин 20% - 20,0 в/в на глюкозі;

г) делагіл 0,25 на ніч;

д) D-пеніциламін 0,15 по 4 рази.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1. а, б, в, д; 2. а, б, в, г; 3. а, б, в, г; 4. а, б, в, г; 5. г; 6. а, б, в, г; 7. е; 8. а, в, г; 9. б, в, г; 10. б, г; 11. б, в; 12. а, б, г, д; 13. в; 14. а, б, г; 15. б, в; 16. а, в, г; 17.а, б, в, г; 18. а; 19. а, б, в, г, е; 20. а, б, д; 21. б, в, г; 22. б, в, г, д; 23. а, б, г; 24. а, б, г; 25. в, г; 26. а, б, в, г, е; 27. а, б, г; 28. б; 29. б, в; 30. а, б; 31. а, б, г; 32. а, б; 33. а, б; 34. б, в, г; 35. а; 36. а; 37. б; 38. б; 39. г; 40. г; 41. б; 42. б; 43. а, б, в; 44. а, в, г; 45. а; 46. б; 47. б; 48. б; 49. д; 50. г; 51. а; 52. а, б, в; 53. а; 54. в; 55. в, г; 56. в, г; 57. б, в; 58. в; 59. д; 60. б; 61. а, б; 62. г; 63. в; 64. а, б, в, г, д; 65. а; 66. в; 67. в; 68. а, б, в, д; 69. а, б, в; 70. в; 71. г, е; 72. а, б, в, д; 73. а, б, в, г; 74. а, б, в, д; 75. б; 76. в; 77. а, г, д; 78. в; 79. а, г; 80. б, в, г; 81. а, б, г; 82. а, б; 83. б, г; 84. г, д; 85. а, б; 86. а; 87. б; 88. б; 89. а, б, д; 90. в; 91. б, г; 92. а, в; 93. а, б, д; 94. в; 95. а; 96. б, д; 97. д; 98. б, в, г, д; 99. а, в, д; 100. а; 101. б, г; 102. а, б, в; 103. а; 104. а, б, г; 105. а, б, г, д; 106. а, б, в, г; 107. г; 108. а, б; 109. а, б, в, г, д; 110. а, б, г, д, е; 111. б, д; 112. а, б, в, г, е; 113. а, в, г, д; 114. а, б, г, д, е; 115. а, г, д; 116. а, б, в, г; 117. д; 118. в; 119. б; 120. в; 121. в; 122. а, г, д; 123. а, б, д; 124. а, в, г; 125. а, б, г, д; 126. б, в, г; 127. а, б, в; 128. а, б, в; 129. а, г; 130. а, в, е; 131. а, б, г; 132. г; 133. а, б, в, е; 134. б, в, г, е; 135. а; 136. а, в; 137. г; 138. а, б; 139. г, д; 140. б, д; 141. а, в; 142. г, е; 143. д.