52. Назвіть збудників атипічних пневмоній:

а) віруси;

б) синьогнійна паличка;

в) клебсієла;

г) легіонела;

д) хламідії;

е) мікоплазма.

53. Базовими препаратами для лікування атипічних пневмоній являються:

а) тетрацикліни;

б) цефалоспоріни;

в) макроліди;

г) напівсинтетичні пеніциліни;

д) сульфаніламіди.

54. Найчастішими збудниками нозокоміальної пневмонії являються:

а) клебсієла пневмонії;

б) стрептокок;

в) гемофільна паличка;

г) гриби роду Candida;

д) Pseudomonas aeruginosa.

55. Базовими препаратами для лікування позалікарняної пневмонії являються:

а) фторхінолони;

б) пеніциліни;

в) цефалоспоріни першого і другого покоління;

г) макроліди;

д) аміноглікозиди.

56. Базовими препаратами для лікування госпітальної пневмонії являються:

а) цефалоспоріни першого і другого покоління;

б) макроліди;

в) пеніциліни;

г) фторхінолони;

д) аміноглікозиди.

57. Виберіть твердження, які найбільше відповідають сучасним уявленням про сутність бронхіальної астми:

а) бронхообструкція в результаті фіброзу і перебудови стінки бронхів;

б) хронічне запальне захворювання дихальних шляхів;

в) причиною розвитку БА є вроджений дефіцит -1 антитрипсину;

г) характерними ознаками БА є зворотня варіабельність бронхообструкції;

д) характерною ознакою БА є гіперреактивність бронхів.

58. Для виявлення гіперреактивності бронхів можуть бути використані наступні методи:

а) інгаляційні провокаційні тести з гістаміном, метахоліном;

б) проби з фізичним навантаженням та холодним повітрям;

в) визначення концентрації окису азота у повітрі, що видихається;

г) проби з ₂–симпатоміметиками;

д) реопульмографія.

59. Симптоми БА виникають та загострюються при:

а) вірусних інфекціях;

б) контакті з алергенами;

в) використанні М-холінолітиків;

г) під час вагітності;

д) при використанні деяких ліків (НПЗП, -блокаторів).

60. Які показники функції зовнішнього дихання порушуються при БА?

а) зменшення пікової об’ємної швидкості видоху (ПОШвид) та об’єму форсованого видоху за першу секунду (ОФВ₁);

б) зменшення ЖЄЛ;

в) збільшення добової варіабельності ПОШвид та ОФВ₁;

г) висока зворотність бронхіальної обструкції (підвищення більше 15% ПОШвид та ОФВ₁у фармакологічних тестах з₂–агоністами короткої дії);

д) ПОШвид та ОФВ₁більше 90% від належного значення.

61. Вкажіть можливі діагностичні знахідки у хворих на БА при алергологічному дослідженні:

а) алергологічний анамнез - екзема, сінна лихоманка;

б) анамнез БА чи атопічних захворювань;

в) позитивні шкірні проби з алергеном;

г) підвищений рівень загального та специфічного ІgЕ;

д) вроджений дефіцит ₁-антитрипсину.

62. Класифікація БА згідно наказу МОЗ України № 311 передбачає розподіл її по:

а) етіологічному чиннику;

б) ступеню тяжкості;

в) функціональних характеристиках;

г) ступеню дихальної недостатності.

63. Виберіть клінічні симптоми, що характеризують персистуючу БА середньої тяжкості (ступінь № 3):

а) нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць;

б) ПОШвид або ОФВ₁  80% від належної величини;

в) нічні симптоми астми виникають більше як один раз на тиждень;

г) ПОШвид або ОФВ₁ 60 – 80% від належної величини;

д) відхилення ПОШвид або ОФВ₁  30%.

64. Характерними для бронхіальної астми порушеннями легеневої функції є:

а) бронхіальна гіперреактивність;

б) рестриктивні порушення ФЗД;

в) зворотня бронхіальна обструкція;

г) незворотня бронхіальна обструкція;

д) зменшення ЖЄЛ.

65. Основу довготривалого лікування персистуючої БА складають:

а) блокатори Н1 - рецепторів гістаміна;

б) інгаляційні симпатоміметики короткої дії;

в) інгаляційні симпатоміметики подовженої дії;

г) інгаляційні глюкокортикостероїди;

д) системні глюкокортикостероїди.

66. До числа інгаляційних кортикостероїдів відносяться:

а) флунізолід;

б) беклометазона дипропіонат;

в) дексаметазон;

г) тріамцінолона ацетонід;

д) флютіказона пропіонат.

67. Вкажіть препарати до складу яких входять М-холінолітики:

а) атровент;

б) дітек;

в) бекотид;

г) беродуал;

д) комбівент.

68. Вкажіть препарати ₂-симпатоміметиків подовженої дії:

а) сальбутамол;

б) сальмотерол;

в) фенотерол;

г) формотерол;

д) тербуталін.

69. Призначте лікування персистуючої БА середньої тяжкості:

а) інгаляційні кортикостероїди 250 - 800 мкг на добу;

б) інгаляційні ₂-симпатоміметики подовженої дії;

в) інгаляційні ₂-симпатоміметики короткої дії, але не частіше 3-4 разів на день;

г) теофіліни;

д) інгаляційні кортикостероїди 800-2000 мкг на добу.

70. У випадку ефективного контролю за перебігом БА необхідно:

а) припинити медикаментозну терапію;

б) продовжити застосування бронхолітиків, підібраних за результатом гострого медикаментозного тесту;

в) продовжити застосування інгаляцій глюкокортикостероїдів з поступовим зменшенням дози до підтримуючої;

г) перейти на теофіліни подовженої дії.

71. Назвіть найбільш характерні для ХОБ фізикальні ознаки:

а) діжкоподібна грудна клітка;

б) участь у диханні допоміжної мускулатури;

в) послаблення дихальних шумів, подовжений видих;

г) задишка експіраторного характеру;

д) асиметричне притуплення перкуторного звуку.

72. Діагноз ХБ може бути встановлений у наступних випадках:

а) хворий відкашлює мокроту протягом 3-х місяців у році;

б) хворий відкашлює мокроту протягом 3-х місяців на рік впродовж останіх 2 років;

в) двічі на рік виникає гострий бронхіт протягом останіх 3-х років;

г) турбує кашель з мокротою після перенесеної пневмонії протягом 8 тижнів;

д) турбує кашель з мокротою впродовж 4 місяців у році.

73. Які засоби слід використовувати при загостренні катарально-гнійної форми ХБ?

а) серцеві глікозиди;

б) антибіотики;

в) еуфілін у таблетках;

г) інгаляційні глюкокортикостероїди;

д) теофіліни.

74. Структурно-функціональні зміни слизової оболонки бронхів при ХБ проявляються в:

а) гіперплазії бокаловидних клітин;

б) гіпертрофії бокаловидних клітин;

в) метаплазії війного епітелію;

г) гіпертрофії війного епітелію.

75. Вкажіть основні патогенетичні механізми розвитку бронхіальної обструкції у хворих на ХОБ:

а) гіперсекреція слизу;

б) спазм гладеньких мязів дихальних шляхів;

в) деструкція еластичної колагенової основи легенів;

г) колапс дрібних бронхів та облітерація бронхіол;

д) гіперреактивність бронхів.

76. Вкажіть зміни функції зовнішнього дихання (ФЗД), характерні для хронічного обструктивного бронхіту:

а) зменшення ЖЄЛ;

б) зниження індекса Тіффно;

в) зниження максимальної об’ємної швидкості видоху;

г) зменшення залишкової ємкості легень;

д) збільшення залишкової ємкості легень.

77. При проведенні моніторингу функції зовнішнього дихання на прогресування ХОБ вказує:

а) зниження ОФВ₁  10 мл на рік;

б) зниження ОФВ₁  20 мл на рік;

в) зниження ОФВ₁  30 мл на рік;

г) зниження ОФВ₁  50 мл на рік;

д) зниження ОФВ₁  40 мл на рік.

78. В класифікації ХОБ по стадіям враховуються:

а) клінічні ознаки хвороби;

б) ФЗД;

в) стан газового складу крові;

г) стан серцево-судинної системи;

д) електролітний та лужний стан.

79. В емпіричній терапії загострень хронічного гнійного обструктивного бронхіту перевага віддається:

а) макролідам;

б) пеніциліну;

в) фторхінолонам;

г) сульфаніламідам;

д) напівсинтетичним пеніцилінам, стійким до -лактамаз.

80. Розвитку ХОБ сприяють:

а) паління цигарок;

б) атмосферні забруднення;

в) дефіцит ₁-антитрипсину;

г) стать;

д) вроджені аномалії бронхів та легень.

81. При плевральній пункції отримано серозно-геморагічну рідину. Які захворювання включаються в коло диференційно-діагностичного пошуку?

а) інфаркт легені;

б) мезотеліома плеври;

в) рак легені;

г) системний червоний вовчак;

д) геморагічний васкуліт.

81. У хворого 65 років, через 3 роки після перенесеного інфаркту міокарду, поступово наростала задишка, виявлено плевраль-ний випіт при відсутності болю в грудній клітці, лихоманки та змін в аналізі крові. Яка найбільш вірогідна причина утворення випота?

а) постінфактний синдром;

б) туберкульоз легенів;

в) системний червоний вовчак;

г) інфаркт легені;

д) хронічна недостатність кровообігу.

81. У хворої на ревматоїдний поліартрит при рентгенографії органів грудної клітки визначається рідина в правій плевральній порожнині до VI ребра. Яка причина появи плеврального випота?

а) пневмонія, що ускладнилась ексудативним плевритом;

б) гідроторакс при серцевій недостатності;

в) ексудативний плеврит при ТЕЛА;

г) ексудат пухлинної етіології;

д) ураження плеври при колагенозах.

81. Хворого, 40 років, з хворобою Бехтерева протягом декількох років непокоїть задишка. Відмічаються деформація грудної клітки, зменшення її дихальної екскурсії. Перкуторно - коробковий звук, аускультативно – ослаблене дихання. ЧД 20 за хвилину. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тона в 2-му міжреберї зліва від груднини. ЧСС 80 за хвилину. АТ 130/80 мм рт.ст. Живіт мякий, не болить. Печінка і селезінка не збільшені. Набряків немає. Які інструментальні методи дослідження підтвердять наявність у хворого ХЛС?

а) бронхоскопія;

б) ЕКГ;

в) дослідження ФЗД;

г) рентгенологічне дослідження;

д) ехокардіографія.

81. Хворий, 48 років, скаржиться на інтенсивні болі і припухлість в променевозапясткових, пястковофалангових суглобах, що посилюються вночі і в ранкові години, ранкову скутість, підвищення температури тіла до 38С, відчуття тяжкості в правій половині грудної клітки під час дихання. Відмічаються симетричні ураження суглобів кистей, відхил кистей в лівий бік, щільні вузлики по 0,5–0,8 см в області ліктьових суглобів. При рентгенографії суглобів кистей – звуження суглобових щілин, одиничні узури суглобових поверхонь. При рентгенографії органів грудної порожнини визначається рідина в правій плевральній порожнині до рівня VI ребра.

Який метод дослідження дозволить найбільш вірогідно уточнити діагноз?

а) торакоцентез з дослідженням плевральної рідини;

б) компютерна томографія органів грудної порожнини;

в) фібробронхоскопія;

г) УЗД правої плевральної порожнини;

д) УЗД серця.

86. В студентському оздоровчому таборі виникло масове захворювання пневмонією, яка перебігала з мінімальними симптомами хвороби (малопродуктивний сухий кашель) і вираженими ознаками інтоксикації. При рентгенівському обстеженні у переважної більшості осіб виявлено двобічне посилення легеневого малюнка в прикореневих ділянках, вогнища запальної інфільтрації поліморфного характеру. Застосування антибіотиків пеніцилінового ряду, цефалоспоринів, гентаміцину було неефективним.

Назвіть найбільш вірогідного збудника пневмонії:

а) клебсієла пневмонії;

б) пневмокок;

в) стрептокок;

г) синьогнійна паличка;

д) мікоплазма.

87. Хвора, 72 років, протягом 7 років хворіє на ІХС з проявами хронічної серцевої недостатності. Госпіталізована зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,0С, кашель, біль в правій половині грудної клітки, задишку. При огляді - притуплення перкуторного звуку справа в проекції нижньої частки легені, аускультативно: мілкобульбашкові вологі хрипи. Захворіла гостро. Ренгенологічно: наявність інфільтрації в нижній частці правої легені.

Вкажіть тактику антибактеріальної терапії цієї хворої:

а) призначити аміноглікозиди внутрішньомязево;

б) призначити фторхінолони per os;

в) призначити цефалоспорини ІІ покоління внутрішньовенно в поєднанні з аміноглікозидами;

г) призначити пеніциліни внутрішньовенно у великих дозах;

д) призначити ампіцилін внутрішньомязево.

88. Пацієнт Б., 72 років, страждає на БА середньо-тяжкого перебігу і порушенням ритму у вигляді шлуночкової екстрасистолії на тлі постінфарктного міокардіосклерозу.

Який з вказаних препаратів найбільш безпечний для купірування нападу ядухи?

а) беродуал;

б) беротек;

в) беконазе;

г) астмопент;

д) будесонід.

89. У хворої, 27 років, мають місце нечасті (рідше 1 разу на тиждень) напади експіраторної ядухи, які легко усуваються ₂-симпатоміметиками короткої дії. Під час нападу в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи. У проміжках між нападами ОФВ₁ більше 80% від прогнозованого значення.

Який діагноз має місце у хворої?

а) інтермітуюча бронхіальна астма;

б) легка персистуюча бронхіальна астма;

в) персистуюча середньої тяжкості бронхіальна астма;

г) тяжка бронхіальна астма.

90. Хворий, 42 років, звернувся зі скаргами на напади малопродуктивного кашлю, які частіше виникають вночі, а також вдень при фізичному навантаженні. Хворіє протягом 2 місяців. Після перенесеної пневмонії зберігався малопродуктивний кашель. Не курить. З дитинства страждає атопічним дерматитом.

При огляді: в легенях дихання жорстке, з обох сторін вислуховуються сухі свистячі хрипи. В аналізі крові еозинофілія (8%), рентгенографія органів грудної клітки - інфільтративних змін не виявлено.

Які додаткові обстеження необхідно провести для верiфікації діагнозу у даного хворого?

а) дослідження ФЗД;

б) обстеження мокроти;

в) проба з ₂-агоністами;

г) реопульмографія;

д) визначення К і Nа у конденсаті повітря, що видихається.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1.б;2.а, б, в, г;3.в, г, д;4.а, б;5.а, б, г;6.а, б, в;7.а, б, в, г;8.б, в, г, д;9.а, б, в;10.а, в;11.б, г, д;12.б, в;13.б, в;14.б, в, д;15.г, е;16.а, б, г;17.в;18.б, в, г;19.г;20.а, в;21.в;22.б, в, д;23.а, в;24.в;25.д;26.а;27.а, в, г, д;28. в;29.г;30.а, б, в, г;31.а, б, в, г;32.а, в, г;33.а, б, г, е;34.а, б, в, г;35.а, в;36.а, д;37.в, г;38.а, г, е;39.б, г, д;40.в, г, е;41.б, г, е;42.а, б, д;43.а, б, в, г;44.а, б, д;45.а, б, в;46.а, б, в, г;47.а, б, г;48.г;49.г, д;50.г;51.г, д;52.г, д, е;53.а, в;54.а, д;55.б, в, г;56.г, д;57.б, г, д;58.а, б;59.а, б, д;60.а, в, г;61. а, б, в, г;62.б, в;63.в, г, д;64.а, в;65.г;66.а, б, г, д;67.а, г, д;68.б, г;69.б, в, д;70. в;71.а, б, в, г;72.б;73.б, в;74.а, б, в;75.а, б, в, г;76.а, б, в, д;77.г;78.а, б, в;79.а, в, д;80.а, б, в;81.а, б, в, д;82.д;83.д;84.б, г, д;85.а;86. д;87.в;88.а;89.а;90.а, б, в.