Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Terapiya_v_testakh_UKR.doc
Скачиваний:
272
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
1.12 Mб
Скачать

Хвороби нирок

  1. Що являє собою амілоїдоз?

а) аутоімунне дифузне захворювання сполучної тканини;

б) системне захворювання з утворенням та відкладенням в тканинах особливого еозинофільного білка;

в) розростання в нирках сполучної тканини.

  1. Чим є амілоїд та його основні компоненти?

а) імунні комплекси, які вміщують в собі антиген та антитіло до нього;

б) альбуміни, глобуліни, фібрин;

в) фібрилярні білки АА та AL;

г) білки, які утворюють фібріли (F-компонент);

д) грамм-негативні мікроби – феномен “прилипання”;

е) білки, які є глікопротеїдами плазми крові ( Р-компонент).

  1. Виберіть основні захворювання, при яких є загроза виникнення амілоїдоза нирок:

а) туберкульоз;

б) гломерулонефрит;

в) хронічні гнійні захворювання легень;

г) ревматизм;

д) остеомієліт;

е) ревматоїдний артрит;

ж) неспецифічний виразковий коліт.

  1. Які клінічні форми амілоїдозу розрізняють за етіологічною ознакою?

а) первинний;

б) вторинний;

в) спадковий;

г) ідіопатичний;

д) старечий;

е) локальний.

  1. Які патанатомічні зміни виявляються в протеїнурійну стадію амілоїдозу нирок?

а) нирки збільшені;

б) розміри нирок зменшені;

в) фіброзна капсула знімається легко;

г) капсула знімається з труднощами;

д) поверхня нирки гладка;

е) на поверхні нирки рубцеві зміни.

  1. Які органи найчастіше вражаються при вторинному амілоїдозі?

а) кістки;

б) селезінка;

в) нирки;

г) печінка;

д) наднирники;

е) кишечник.

  1. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку амілоїдозу нирок?

а) дизпротеїнемія;

б) гіперглобулінемія;

в) утворення імунних комплексів;

г) зміни клітинного імунітету;

д) аномаліі сечових шляхів;

е) синтез аномальних білків.

  1. Назвіть стадії клінічного перебігу амілоїдозу:

а) латентна, дизпротеїнемічна;

б) початкова;

в) протеїнурічна;

г) нефротична;

д) гіпертензивна;

е) азотемічна.

  1. Для протеїнурічної стадії амілоїдозу характерні:

а) підвищення ШОЄ;

б) підвищення артеріального тиску;

в) виражені набряки;

г) постійна протеінурія;

д) циліндрурія;

е) дизпротеїнемія.

  1. Назвіть найбільш інформативні методи діагностики амілоїдоза:

а) біопсія нирки;

б) біопсія печінки;

в) біопсія слизової оболонки прямої кишки;

г) біопсія м’язів;

д) біопсія тканини ясен;

е) біопсія підшкірної основи.

  1. Які методи лабораторної діагностики є найбільш інформативними для виявлення амілоїду?

а) фарбування конго червоним;

б) фарбування метиленовим фіолетовим;

в) фарбування тіофлавіном Т або S;

г) поляризаційна мікроскопія;

д) реакція Ван-ден-Берга.

  1. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальний діагноз амілоїдозу нирок?

а) гострий гломерулонефрит;

б) первинно-хронічний гломерулонефрит;

в) гострий пієлонефрит;

г) діабетичний гломерулосклероз;

д) нефротичний синдром при колагенозах;

е) хвороба від ліків.

  1. Для лікування амілоїдоза нирок застосовують:

а) плазмаферез;

б) делагіл (резохін);

в) декаріс (левамізол);

г) унітіол;

д) колхіцин;

е) глюкокортикоїди.

  1. Які препарати доцільно призначати при нефротичному синдромі?

а) альбумін;

б) фуросемід;

в) преднізолон;

г) цитостатики;

д) гепарин;

е) антибіотики;

ж) дипіридамол.

  1. Які клініко-лабораторні дані характерні для нефротичного синдрому?

а) протеінурія вище 3,5 г/добу;

б) гіпопротеїнемія;

в) дизпротеїнемія;

г) гіперліпідемія;

д) гіпоальбумінемія – менше 30 г/л;

е) лейкоцитурія;

ж) набряки, трансудати в серозні порожнини.

  1. Які захворювання нирок супроводжуються нефротичним синдромом?

а) гострий гломерулонефрит;

б) хронічний гломерулонефрит;

в) хронічний пієлонефрит;

г) амілоїдоз нирок;

д) гострий пієлонефрит;

е) гіпернефроїдний рак.

  1. Які із перерахованих нижче захворювань та станів можуть ускладнюватися вторинним нефротичним синдром?

а) сифіліс;

б) цукровий діабет;

в) тромбоз великих вен (ниркових, нижньої порожнистої, стегнової);

г) отруєння нефротоксичними речовинами;

д) укуси комах, змій;

е) туберкульоз нирок.

  1. При яких захворюваннях сполучної тканини може розвиватись нефротичний синдром як прояв нефриту?

а) системний червоний вовчак;

б) ревматоїдний артрит;

в) склеродермія;

г) вузликовий поліартеріїт;

д) ревматизм;

е) дерматоміозит.

  1. При яких захворюваннях крові може розвиватись нефротичний синдром?

а) лімфогрануломатоз;

б) хронічний мієлолейкоз;

в) хронічний лімфолейкоз;

г) гемофілія;

д) тромбоцитопенія;

е) гострий лейкоз.

  1. Рак якої локалізаціі супроводжується нефротичним синдромом?

а) бронхогенний рак;

б) рак паренхіми нирок;

в) рак жовчного міхура;

г) рак товстої кишки;

д) рак шлунку;

е) рак геніталій.

  1. Виберіть прояви, характерні для нефротичного синдрому:

а) набряки, трансудати в різні порожнини;

б) головний біль;

в) субфебрилітет;

г) слабкість;

д) втрата апетиту;

е) спрага.

  1. Найбільш частими ускладненнями нефротичного синдрому є:

а) бактеріальні інфекції (пневмонія, перитоніт, плеврит, сепсіс);

б) периферичні флеботромбози та тромбози ниркових артерій;

в) ІХС та інфаркт міокарду;

г) артралгії;

д) гіповолемічний шок;

е) набряк мозку.

  1. Набрякова готовність” підшкірної клітковини при формуванні нефротичного синдрому підтверджується:

а) розсмоктуванням пухирця Олдріча через 1-2 хв.;

б) розсмоктуванням пухирця Олдріча через 5-10 хв.;

в) розсмоктуванням пухирця Олдріча через 40-50 хв.

  1. Які механізми втрати білка сироватки крові при нефротичному синдромі?

а) втрата білка кишечником;

б) підсилений катаболізм білків організму;

в) зниження реабсорбціі білка канальцами (блокада лімфатичної системи нирок, набряк ниркового інтерстицію);

г) печінкова клітинкова недостатність.

  1. Назвіть зміни в сечі при нефротичному синдромі:

а) висока відносна щільність (1030-1050);

б) низька відносна щільність (1005-1010);

в) реакція сечі кисла;

г) реакція сечі лужна;

д) лейкоцитурія;

е) гіпонатріурія.

  1. Які зміни ліпідного складу крові при нефротичному синдромі?

а) гіперліпідемія;

б) гіполіпідемія;

в) гіперхолестеринемія;

г) гіперхіломікронемія;

д) гіпербеталіпопротеїдемія;

е) гіпертригліцеридемія.

  1. Які порушення згортаючої та антизгортаючої систем крові характерні для нефротичного синдрому?

а) гіперкоагуляція крові;

б) збільшення активності антикоагуляційних факторів;

в) зменшення активності антикоагуляційних факторів;

г) зменшення активності фібринолітичних факторів;

д) активація кінін-калекреїнової системи;

е) гіперфібриногенемія.

  1. Виберіть ознаки, характерні для нефротичного синдрому:

а) зменшення діурезу;

б) збільшення діурезу;

в) підвищення онкотичного тиску плазми;

г) зниження онкотичного тиску плазми;

д) гіповолемія;

е) підвищення секреції реніну, альдостерону та антидіуретичного гормону.

  1. Які порушення імунітету спостерігаються при нефротичному синдромі?

а) підвищення активності системи мононуклеарних фагоцитів;

б) пригнічення фагоцитозу;

в) підвищення утворення антитіл;

г) пригнічення утворення антитіл;

д) пригнічення утворення інтерферону.

  1. Яка кількість білка та натрію хлориду в добовому раціоні рекомендується для хворого на нефротичний синдром:

а) вміст білка в харчовому раціоні до 1 г/кг маси тіла;

б) вміст білка в харчовому раціоні до 1,5-2,0 г/кг маси тіла;

в) вживання натрію хлоріду в період помірних набряків до 3 г/добу;

г) вживання натрію хлоріду в період помірних набряків до 6-7 г/добу;

д) вживання натрію хлоріду в період значних набряків до 0,5 г/добу.

  1. Протипоказаннями до призначення глюкокортикостероїдів при нефротичному синдромі є:

а) амілоїдоз нирок;

б) гематурія;

в) цукровий діабет, гломерулосклероз;

г) пухлинний процес;

д) приєднання ХНН при хронічному гломерулонефриті;

е) артеріальна гіпертензія при хронічному гломерулонефриті.

  1. Які з перерахованих препаратів показані для лікування хворих на системний червоний вовчак з підгострим нефритом та важким нефротичним синдромом?

а) циклофосфамід;

б) левамізол;

в) азатиоприн (імуран);

г) тімалін;

д) гепарин;

е) преднізолон 1000 мг/доб в/в кожного дня протягом 3 днів з переходом на підтримуючу дозу.

  1. Які найбільш часті ускладнення стероїдної терапії?

а) виразки шлунково-кишкового тракту;

б) розповсюджений остеопороз;

в) пневмония;

г) гіпертиреоз;

д) артеріальна гіпертензія;

е) цукровий діабет;

ж) інтеркурентні інфекції.

  1. Назвіть протипокази до призначення цитостатиків?

а) синдром Гудпасчера;

б) панцитопенія;

в) лейкопенія;

г) нефротичний синдром у хворих на СЧВ;

д) тромбоцитопенія;

е) інфекційні захворювання.

  1. Підберіть оптимальну дозу гепарину для лікуваня нефротичного синдрому:

а) 5000 – 10000 ОД на добу;

б) 10000 – 40000 ОД на добу;

в) 40000 – 60000 ОД на добу.

  1. Які засоби (методи) можна застосувати при найбільш тяжких формах нефротичного синдрому?

а) нестероїдні протизапальні препарати (метиндол, бруфен);

б) плазмаферез;

в) гемосорбція;

г) діуретична терапія;

д) гепарин та антиагреганти;

е) цитостатики.

  1. Які групи діуретичних засобів доцільно призначати для лікування нефротичного синдрому, ускладненого ХНН та гіперкаліємією?

а) тиазидні діуретики;

б) фуросемід;

в) етакринова кислота (урегіт);

г) калійзберігаючі;

д) фурезіс (триамтерен 50 мг + фуросемід 40 мг);

е) еуфілін.

  1. Виберіть клінічні ознаки нефротичної (гіповолемічної) кризи:

а) підвищення температури тіла;

б) бешихоподібні еритеми шкіри;

в) анасарка;

г) підвищення артеріального тиску;

д) блювання.

  1. Які з перерахованих комбінацій діуретиків та антибіотиків є ототоксичними?

а) гіпотиазид + пеніцилін;

б) урегіт + пеніцилін;

в) фуросемід + канаміцин;

г) фуросемід + пеніцилін;

д) фуросемід + гентаміцин;

е) фуросемід + стрептоміцин.

  1. Складіть оптимальний набір лікарських засобів для надання невідкладної допомоги при нефротичній кризі:

а) альбумін;

б) реополіглюкін;

в) преднізолон;

г) гепарин;

д) антибіотики;

е) контрикал;

ж) сечогінні.

  1. Які фактори сприяють розвитку хронічного пієлонефриту?

а) міхуро-сечовідний рефлюкс;

б) обструкція сечовивідних шляхів;

в) зниження клубочкової фільтраціі;

г) зниження ниркового кровоплину;

д) дизтопія нирки.

  1. Найбільш частими збудниками пієлонефриту є:

а) кишкова паличка;

б) ентерококи;

в) асоціації видів;

г) клебсієла;

д) В-гемолітичний стрептокок.

  1. Вкажіть фактори ризику виникнення пієлонефриту:

а) інструментальне обстеження сечових шляхів;

б) цукровий діабет;

в) вагітність;

г) ревматоїдний артрит;

д) захворювання передміхурової залози;

е) подагра.

  1. При пієлонефриті основні морфологічні зміни спостерігаються в:

а) канальцях;

б) клубочках (гломерулосклероз);

в) інтерстиції тканини нирок;

г) чашково-мисковому комплексі.

  1. Назвіть характерні скарги хворих на хронічний пієлонефрит:

а) субфебрилітет;

б) нудота, блювання;

в) схуднення;

г) болі в попереку;

д) дизурія, поллакіурія;

е) поліурія, ніктурія.

  1. Які зміни загального стану найбільш характерні для хворих на хронічний пієлонефрит?

а) пастозність шкіри;

б) блідість шкіри;

в) болючість при пальпації нирок;

г) болючість в епігастральній дільниці;

д) іррадіація болі донизу;

е) іррадіація болі вверх.

  1. Найбільш часта ознака однобічного пієлонефриту:

а) виражена інтоксикація;

б) постійний біль з ураженого боку;

в) болюче сечовиділення;

г) часте сечовиділення;

д) спрага.

  1. Лабораторні зміни при пієлонефриті:

а) зміни реакції сечі;

б) протеїнурія до 1 г/добу;

в) зниження щільності сечі;

г) явна лейкоцитурія;

д) прихована лейкоцитурія;

е) бактеріурія.

  1. Яка гранична кількість лейкоцитів в 1 мл сечі в нормі?

а) 1 000 000;

б) 1 000;

в) 2 000;

г) 4 000;

д) 40 000.

  1. Ступінь бактеріурії (для кишкової палички в 1 мл сечі), яка має діагностичне значення при пієлонефриті:

а) 10 000;

б) 50 000;

в) 100 000.

  1. Яка гранична кількість еритроцитів в 1 мл сечі в нормі?

а) 1 000 000;

б) 1 000;

в) 2 000;

г) 4 000;

д) 10 000.

  1. Вкажіть метод виявлення лейкоцитурії:

а) по Амбюрже;

б) по Нечипоренку;

в) по Адіс-Каковському;

г) хромоцистоскопія;

д) по Зимницькому.

  1. УЗД-ознаки гострого пієлонефриту:

а) збільшення розмірів нирок;

б) зменшення розмірів нирок;

в) розширення чашечно-лоханкової системи;

г) потовщення стінок судин;

д) хвилястий контур нирок;

е) зменшення дихальної рухомості нирки.

  1. Які коливання відносної щільності сечі в нормі?

а) 1025 – 1040;

б) 1018 – 1026;

в) 1005 – 1025;

г) 1004 – 1010.

  1. В нормі канальцева реабсорбція води становить:

а) 50%;

б) 97 - 99%;

в) 60%;

г) 85%.

  1. Які клінічні синдроми спостерігаються при пієлонефриті?

а) сечовий;

б) поллакіуричний;

в) інтоксикаційний;

г) нефротичний;

д) протеїнуричний.

  1. Який метод найбільш інформативний для виявлення деформаціі мисок, чашечок?

а) УЗД;

б) екскреторна урографія;

в) термографія;

г) радіоізотопна ренографія.

  1. Чи обмежите Ви в раціоні хворого на хронічний пієлонефрит кухонну сіль та рідину?

а) ні;

б) так, при наявності гіпертензії;

в) так, при наявності набряків;

г) це не має значення для перебігу хвороби.

  1. Чи будете Ви зменшувати кількість білка в дієті хворого на хронічний пієлонефрит?

а) ні;

б) так, при наявності ниркової недостатності;

в) це не має значення для перебігу хвороби.

  1. Які показання до госпіталізаціі хворого на хронічний пієлонефрит?

а) виражене загострення захворювання;

б) розвиток високої артеріальної гіпертензії;

в) прогресування ХНН;

г) порушення уродинаміки;

д) сечовий синдром.

  1. Які групи антибіотиків доцільно застосовувати для лікування хронічного пієлонефриту?

а) пеніциліни (ампіцилін);

б) цефалоспорини;

в) стрептоміцин;

г) аміноглікозиди (гентаміцин);

д) левоміцетин;

е) макроліди (еритроміцин).

  1. Що слід зробити для вибору показаного антибіотика хворому на пієлонефрит?

а) посів сечі та визначення бактеріальної флори;

б) визначення реакції сечі;

в) знати синергізм та антагонізм мед.препаратів;

г) знати ступінь нефротоксичності препаратів;

д) визначення відносної щільності сечі.

  1. Який із методів застосування антибактеріальної терапії найбільш часто використовується при хронічному пієлонефриті?

а) переривчастий, регулярний;

б) лікування рецидиву;

в) неперервний.

  1. Які сульфаніламідні препарати можна призначати при хронічному пієлонефриті?

а) етазол;

б) уросульфан;

в) бісептол, септрін;

г) сульфадиметоксин;

д) сульфален.

  1. Які уроантисептики використовуються при хронічному пієлонефриті?

а) налідиксова кислота (невіграмон, неграм);

б) похідні 8-оксихіноліну (5-НОК, нітроксолін);

в) похідні 4-оксихіноліну (грамурин);

г) похідні нітрофурану (фурадонін, фурагін, фуразолідон);

д) фторхінолони (норфлоксацин, офлоксацин, ципрофлоксацин);

е) триметазидін.

  1. З якими препаратами не доцільно поєднувати неграм, невіграмон?

а) левоміцетин;

б) стрептоміцин;

в) нітрофурани;

г) грамурин.

  1. Яка доза нітроксоліну найбільш ефективна при хронічному пієлонефриті?

а) 400 мг/сут;

б) 200 мг/сут;

в) 150 мг/сут.

  1. Які препарати покращують кровообіг в нирці?

а) трентал;

б) курантил;

в) преднізолон;

г) венорутон;

д) гепарин;

е) пентоксил.

  1. Які препарати можна призначати з метою підвищення імунної реактивності організму?

а) левамізол;

б) тімалін;

в) інтерферон;

г) продігіозан;

д) ФІБС;

е) алоє.

  1. Які лікарські рослини застосовують при пієлонефриті?

а) листя та бруньки берези;

б) солодковий корінь;

в) клюквяний морс;

г) листя брусниці;

д) листя толокнянки;

е) плоди шипшини.

  1. Порушення яких функцій нирок відбувається при ХНН?

а) видільної;

б) концентраційної;

в) гомеостатичної;

г) ендокринної (виробка депресорних субстанцій, реніну);

д) імунокорегуючої;

е) гемопоетичної.

  1. Виберіть основні захворювання, при яких може розвинутись ХНН:

а) хронічний гломерулонефрит;

б) сечо-кам’яна хвороба;

в) гіпертонічна хвороба (есенціальна гіпертензія);

г) хвороба оперованого шлунку;

д) емболія ниркової артерії;

е) пухлини нирок.

  1. Які хвороби сполучної тканини можуть призвести до ХНН?

а) ревматоїдний артрит;

б) системний червоний вовчак;

в) системна склеродермія;

г) вузликовий поліартеріїт;

д) ревматизм;

е) геморагічний васкуліт.

  1. Якій кількості збережених нефронів відповідає розгорнута клініко-лабораторна картина ХНН?

а) 70 – 50%;

б) 50 – 30%;

в) 30 – 10%.

  1. Які показники характерні для термінальної фази ХНН (за А.П. Пелещуком)?

а) клубочкова фільтрація 15 – 40 мл/хв;

б) клубочкова фільтрація 10 – 15 мл/хв;

в) креатинемія 702 – 1055 мкмоль/л;

г) креатинемія більша за 1065 мкмоль/л;

д) кальціємія до 1,85 ммоль/л;

е) магніємія більше за 1,59 ммоль/л.

  1. Які клінічні симптоми в початковому періоді ХНН?

а) слабкість, стомлюваність;

б) спрага;

в) знижений діурез;

г) підвищений діурез;

д) ніктурія;

е) гіпопластична анемія.

  1. Вкажіть основні клінічні ознаки ХНН:

а) блідий колір обличчя;

б) колір обличчя блідо-жовтий;

в) шкіра суха з ознаками розчухів;

г) шкіра волога;

д) запах аміаку з рота;

е) підшкірні геморагії.

  1. Які клінічні прояви термінальної стадії ХНН?

а) ретинопатія;

б) остеопороз;

в) зуд шкіри;

г) олігоанурія;

д) набряк легенів;

е) анемія;

ж) паротит.

  1. Які прояви диспепсичного синдрому при ХНН?

а) блювота;

б) втрата апетиту;

в) діарея (проноси);

г) закреп;

д) спрага;

е) стоматит.

  1. Які порушення серцево-судинної системи спостерігаються у хворих на ХНН?

а) аритмії;

б) гіпотонія;

в) гіпертензія;

г) серцева астма;

д) шум тертя перикарду;

е) ритм галопу.

  1. Які загальні принципи консервативного лікування ХНН?

а) лікування основного захворювання;

б) раціональна дієта;

в) корекція водного балансу;

г) оксигенотерапія;

д) лікування анемії;

е) лікування інфекційних ускладнень.

  1. Підберіть дієтичну терапію на ранніх стадіях ХНН?

а) кількість білка на добу 50 - 60 г;

б) кількість білка на добу 20 - 25 г;

в) дієта №7;

г) картопляно-яєчна дієта;

д) солодкі фрукти, мед;

е) дієта № 5.

  1. Які препарати застосовуються для лікуванні артеріальної гіпертензіі при ХНН?

а) фуросемід;

б) гепарин;

в) верошпірон;

г) допегід;

д) обзідан;

е) капотен.

  1. Які методи та засоби можна застосовувати в термінальній стадіі ХНН?

а) гемодіаліз;

б) перитонеальний діаліз;

в) пересадка нирки;

г) гемоперфузія;

д) нітрофурани;

е) невіграмон.

  1. При яких клініко-лабораторних показниках доцільно проводити гемодіаліз?

а) швидкість клубочкової фільтрації менше 5 мл/хв.;

б) швидкість клубочкової фільтрації до 15 мл/хв.;

в) креатинін в плазмі крові більше 1,1 ммоль/л;

г) креатинін в плазмі крові до 1,1 ммоль/л;

д) перикардит, енцефалопатія, що починаються;

е) порушення кислотно - лужного стану, що не корегуються;

ж) стійка олігоанурія менше 500 мл/добу.

  1. Що є абсолютними протипоказаннями до хронічного гемодіалізу?

а) захворювання серцево-судинної системи з вираженною серцевою декомпенсацією;

б) злоякісні захворювання будь-якої локалізації;

в) важкі ураження печінки;

г) ускладнені виразкова хвороба, неспецифічний виразковий коліт;

д) гіпертонічна хвороба, ІІІ стадія;

е) цукровий діабет.

  1. Які препарати застосовуються в лікуванні анемії при ХНН?

а) тестостерон;

б) рекомбінантний еритропоетин – рекормон;

в) ферроплекс (препарати заліза);

г) преднізолон;

д) сорбенти;

е) полівітаміни.

  1. Які порушення нервової системи спостерігаються при ХНН?

а) енцефалопатія;

б) міопатія;

в) менінгіт;

г) уремічна кома;

д) судоми.

  1. Які ендокринні порушення можливі у хворих на ХНН?

а) аменорея;

б) гінекомастія;

в) гіпотиреоз;

г) гіпертиреоз;

д) гіперпаратиреоз;

е) імпотенція.

  1. Які зміни можуть виявлятися в легенях хворих на ХНН?

а) пневмонія;

б) бронхоектази;

в) двобічні хмареподібні інфільтрати;

г) ТЕЛА.

  1. Які показники периферичної крові спостерігаються у хворих на ХНН в пізніх стадіях?

а) анемія;

б) лейкопенія;

в) лейкоцитоз;

г) тромбоцитопенія;

д) тромбоцитоз.

  1. Хвора, 35 років, скаржиться на тупий біль в попереку, лихоманку, підвищену температуру тіла до 38С, загальну слабкість, головний біль, запаморочення, біль в ділянці серця. Захворювання пов’язує з переохолодженням (кілька днів тому купалась в холодній воді). В минулому неодноразово була немотивована гіпертермія. Іноді спостерігалися дизуричні розлади. Загальний стан задовільний, шкіра нормального кольору. Набряків немає. АТ 150/90 мм рт.ст., тони серця звучні. Дихання везикулярне. Болючість при пальпаціі в проекції правої нирки. Симптом Пастернацького позитивний справа.

Аналіз крові: ер. 4,3х1012/л, Hb 110 г/л, лейк. 10,5х109/л, е – 1%, п – 8%, с – 72%, л – 12%, м – 7%, ШОЕ – 32 мм/г.

Аналіз сечі: відносна щільність 1009, білок – 0,066 г/л, цукор – немає, лейк. 30-40 в п/з, ер. 2-3 в п/з свіжі, циліндри – гіалінові 0-2 в п/з, “активні” лейкоцити 60%.

Встановіть діагноз:

а) гострий правобічний пієлонефрит;

б) первинний хронічний, правобічний пієлонефрит, фаза загострення;

в) гострий дифузний гломерулонефрит із сечовим синдромом;

г) вторинний амілоїдоз нирок;

д) гіпертонічна хвороба, І ст.

  1. Лікаря швидкої допомоги викликали до хворого, 53 років, якого турбував біль в правій клубовій області з ірадіацією в пахвинну ділянку, нудота, блювота, часте сечовиділення, зміна кольору сечі, яківиникли після важкого фізичного навантаження. Біль зменшився після введення спазмолітиків. Вперше аналогічний напад був 2 роки тому і супроводжувався підвищенням температури тіла до 38,5С, артеріальний тиск до 180/110 мм рт.ст.

При огляді: блідий, шкіра покрита липучим холодним потом, набряків немає. Пульс 90 за хв., ритмічний, напружений. АТ 160/100 мм рт.ст. В легенях дихання везикулярне. Живіт здутий, в правій клубовій ділянці болючий. Симптоми Ортнера, Кера, Георгієвського негативні. Ділянка підшлункової залози неболюча. Печінка та селезінка не пальпуються. Пальпація ділянки правої нирки болюча. Симптом Пастернацького позитивний справа.

Яка найбільш вірогідна причина болю?

а) вторинний хронічний правобічний пієлонефрит, фаза загострення, нефролітіаз, ниркова колька;

б) гострий панкреатит;

в) гострий холецистит;

г) гострий апендицит;

д) перфорація виразки шлунку.

  1. У хворого, 28 років, під час лабораторного обстеження для оформлення санаторно-курортної карти були виявлені зміни в сечі - білок 0,33 г/л, лейк. 3-5, еритр. 1-3 в п/з, гіалінові циліндри – поодинокі в препараті. Вперше такі зміни в сечі були виявлені під час ГРВІ два роки тому. Госпіталізований в стаціонар для уточнення діагнозу. Скарг не висуває.

Загальний стан задовільний. Шкіра нормального кольору, набряків немає. З боку внутрішніх органів без патологічних змін. АТ 120/70 мм рт.ст. Аналіз сечі: білок від слідів до 0,066 г/л. Лейкоцити та еритроцити поодинокі в п/з. Проба Нечипоренка: лейкоцити – 6500, ер. – 1500, циліндри – 10, добова протеїнурія 0,38 г. Проба Зимницького: коливання відносної щільності – 1011 – 1028. Проба Реберга – креатинін крові 0,06 ммоль/л, клубочкова фільтрація 98 мл/мин. При в/в урографії патології не виявлено.

Ваш клінічний діагноз?

а) первинно-хронічний гломерулонефрит із сечовим синдромом;

б) первинний амілоїдоз нирок;

в) гострий гломерулонефрит, сечовий синдром;

г) гострий пієлонефрит;

д) первинний двобічний хронічний пієлонефрит, латентна форма, фаза неповної ремісії.

  1. Хворий, 56 років, скаржиться на: загальну слабкість, головний біль, порушення зору, набряки під очима, відчуття нестачі повітря,зменшення кількості сечі, зміни її кольору (кров’яниста, з піною). Скарги з’явилися після ангіни, перенесеної 2 тижні тому.

При огляді: блідий, обличчя одутловате, набряки нижніх повік, гомілок. Пульс 54 на хв., ритмічний. АТ 180/120 мм рт.ст. I тон серця послаблений, акцент II тону на аорті. При аускультації над задньо-боковими відділами легенів вислуховуються дрібнопухирцеві незвучні вологі хрипи. Під час огляду почався напад клонічних судом.

Аналіз крові: ер. 5,0х1012/л, Hb 120 г/л, лейк. 4,0х109/л, ШОЕ – 14 мм/г. Загальний білок - 63,0 г/л, альфа 1 – 7%, альфа 2 – 9%, бета – 11%, гамма – 21%. Холестерін крові 9,6 ммоль/л. Креатинін сироватки крові 0,04 ммоль/л. Аналіз сечі: відносна щільність 1015, реакція кисла, білок – 19,8 г/л, цукор – немає, ер. 10-15 п/з незмінені, циліндри – гіалінові та зернисті поодинокі в п/з. Добова кількість сечі 1000 мл.Кількість білка в сечі за добу – 19,8 г. На радіоізотопній ренограмі – порушення екскреторних фаз обох нирок.

Ваш діагноз?

а) амілоїдоз нирок, нефротична стадія; симптоматична артеріальна гіпертензія;

б) гіпертонічна хвороба, IIст., гіпертонічний криз, набряк легень;

в) гіпертонічна хвороба, IIIст., гіпертензивна енцефалопатія ІІІ ст;

г) гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром; симптоматична артеріальна гіпертензія, гостра лівошлуночкова недостатність, енцефалопатія;

д) гіпертонічна ІІІ ст. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, СН 2Б, по лівошлуночковому типу; гіпертонічна хвороба IIIст.

  1. Чоловік, 38 років, захворів 4 роки тому після переохолодження. З’явились набряки на обличчі, які поступово росповсюджувались по всьому тілу. Турбує головний біль, швидка втомлюваність, загальна слабкість, виділяє зменшену кількість сечі.

При огляді: шкіра бліда, суха, набрякла, обличчя одутле. Пульс 88 на хв. Тони серця звучні. АТ 150/90 мм рт.ст. Легені – без особливостей. Живіт при пальпаціі м’який, безболісний. Печінка не пальпується.

Лабораторні дані: Аналіз крові: ер. 3,64х1012/л, Hb 100 г/л, ШОЕ – 55 мм/г. Креатинін – 0,12 ммоль/л. Сечовина – 8,0 ммоль/л. СРБ - +++. Загальний білок - 58 г/л. Альбуміни – 35%, глобуліни: альфа-2 – 29%, гамма – 22%. Добова кількість сечі – 1555 мл. Добова протеїнурія – 19800 мг. Аналіз сечі: відносна щільність 1009, білок – 16,5 г/л, лейк. 4-8 в п/з, ер. – значна кількість, багато гіалінових та зернистих циліндрів.

Ваш діагноз?

а) первинний хронічний пієлонефрит, фаза активного запалення;

б) первинний хронічний гломерулонефрит із нефротичним синдромом, гіпертензивна стадія, фаза загострення;

в) гіпертонічна хвороба Iст.;

г) амілоїдоз нирок, нефротична стадія, ХНН Iст.;

д) туберкульоз нирок; вторинний хронічний двобічний пієлонефрит, азотемічна форма, активна фаза.

  1. Хвора, 42 років, госпіталізована в терапевтичне відділення із скаргами на загальну слабкість, сонливість, зниження апетиту, нудоту, блювання, свербіж, запаморочення, судоми м’язів ніг. Захворіла 8 років тому під час вагітності.

При огляді: стан тяжкий, шкіра суха, бліда, пружність шкіри знижена. Набряків немає. Пульс 88 на хв., ритмічний. АТ 160/70 мм рт.ст. Ліва границя серця зміщена вліво від середньо-ключичної лінії на 1 см. При аускультації серця на верхівці перший тон послаблений, акцент другого тону над легеневою артерією. В легенях патології не виявлено. З рота запах аміаку.

Лабораторні дані: Аналіз крові: ер. 3,4х1012/л, Hb 82 г/л, лейк. 5,2х109 г/л, ШОЕ – 65 мм/г. Креатинін крові – 0,47 ммоль/л. Сечовина крові – 16,5 ммоль/л. Добова кількість сечі – 1250 мл. Добова протеїнурія – 2,470 мг. Аналіз сечі: відносна щільність 1014, білок – 0,99 г/л, лейк. 2-3 в п/з, ер. – 4-5 в п/з, циліндри гіалінові 2-3 в п/з, циліндри зернисті 1-2 в п/з. Аналіз сечі за Нечипоренком – лейкоцитів – 1000, еритроцитів – 2000.

Ваш діагноз?

а) первинно-хронічний гломерулонефрит із сечовим синдромом, фаза загострення, ХНН IIст.;

б) первинний хронічний пієлонефрит, анемічна форма, фаза загострення, ХНН IIст.;

в) системний червоний вовчак, хронічний перебіг; гломерулонефрит, нефротичний синдром, ХНН IIст.;

г) амілоїдоз нирок, протеїнурична стадія, ХНН IIст.;

д) первинно-хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, фаза загострення, ХНН IIст.

  1. Хворий, 46 років, госпіталізований із скаргами на набряки обличчя, ніг, загальну слабкість, анорексію, задишку при невеликому фізичному навантаженні, порушення зору, носову кровотечу, невеликі крововиливи в шкіру живота. 7 років тому перехворів ангіною та з аналогічними скаргами лікувався в стаціонарі.

При огляді: обличчя бліде, жовтувате, набрякле, набряки гомілок та стоп. Поодинокі геморагії на животі та передній грудній стінці, слідирозчухів. Пульс 96 на хв., ритмічний. АТ 160/100 мм рт.ст. При аускультації серця I тон послаблений, систолічний шум, акцент II тону над аортою. З боку легень патологічних змін не виявлено. Симптом Пастернацького негативний з обох боків.

Лабораторні дані: Аналіз крові: ер. 2,6х1012/л, Hb 70 г/л, КП – 0,9, лейк. 7,2х109/л, ШОЕ – 60 мм/г. Фібриноген 6210 мг/л. Креатинін крові – 0,9 ммоль/л. Холестерин крові 9,2 ммоль/л. Аналіз сечі: світло-жовтий колір, відносна щільність 1009, реакція кисла, прозорість – каламутна, білок – 6,6 г/л, лейк. 6-8 в п/з, ер. – 10-12 в п/з, циліндри гіалінові 3-4 в п/з, циліндри зернисті 5-6 в п/з. Добовий діурез – 1400 мл. Кількість білка – 9240 мг/доб. На очному дні - дрібнокраплинні крововиливи та білі вогнища дегенерації (ретинопатія).

Ваш діагноз?

а) первинно-хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, симптоматична артеріальна гіпертензія, ХНН III ст., анемія, фаза загострення;

б) амілоїдоз нирок, азотемічна стадія, ХНН IIIст.;

в) системний червоний вовчак, хронічний перебіг, акт. фаза, IIIст. активності; нефрит, нефротичний синдром, ХННIIIст., анемія;

г) первинно-хронічний пієлонефрит, азотемічна форма, симптоматична артеріальна гіпертензія, ХНН III ст., анемія;

д) вторинно-хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, гіпертензивна стадія, ХНН IIIст., фаза загострення.

  1. Хвора, 47 років, скаржиться на загальну слабкість, набряки на обличчі, постійний головний біль, болі в ділянці печінки, зниження апетиту, порушення сну. Більше 10 років хворіє на хронічний гнійний гайморит.

При огляді: шкіра суха, бліда, набряки на обличчі, гомілках, стопах. Пульс 80 на хв., аритмічний, екстрасистолія. АТ 180/90 мм рт.ст. Межі серця розширені вліво, I тон помірно послаблений, акцент II тону на аорті. Легені - без особливостей. Живіт здутий, неболючий при пальпації. Печінка + 4 см, край щільний, неболючий, загострений. Пальпується нижній полюс селезінки на 2 см нижче лівої реберної дуги, щільна, неболюча.

ЕКГ – ритм синусовий, правильний, а/в блокада I ст., ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

Аналіз крові: ер. 4,9х1012/л, Hb 140 г/л, лейк. – 4,9х109/л, ШОЕ – 36 мм/г. Сечовина крові – 5,0 ммоль/л. Холестерин крові – 8,6 ммоль/л. Загальний білок - 62 г/л. Глобуліни: альфа-1 – 7%, альфа-2 – 15%, бета – 12%, гамма – 24%. Фібриноген плазми – 6650 мг/л. Аналіз сечі: реакція слабо кисла, загальна щільність – 1020, білок – 9,7 г/л, цукру - немає, лейк. - 2-3 в п/з, ер. – 4-6 в п/з, циліндри – восковидні, зернисті – 4-5 в п/з. Добова протеїнурія – 10,9 г. Тимолова проба – 8 ОД (норма 0-4 ОД). Сулемова проба – 3,8 мл (норма 1,6-2,2 мл).

Ваш діагноз?

а) вторинний амілоїдоз нирок, нефротична стадія з гіпертензівним синдромом, без порушення функції нирок; хронічний гнійний гайморит;

б) вторинний хронічний пієлонефрит, гіпертензивна форма; хронічний гнійний гайморит;

в) гострий дифузний гломерулонефрит із нефротичним та гіпертонічним синдромами; хронічний гайморит;

г) гіпертонічна хвороба IIст., хронічний гайморит;

д) вторинно-хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом, гіпертензивна стадія, фаза загострення; хронічний гайморит.

  1. Хвора, 52 років, госпіталізована в терапевтичне відділення з скаргами на загальну слабкість, задишку, біль за грудниною, головний біль, нудоту, блювання, м’язеві посмикування, свербіж, схуднення, носові кровотечі, біль в поперековій ділянці, периодичне підвищення температури тіла.

При огляді: блідо-жовтуватий колір обличчя, “синці” на руках та ногах. Шкіра суха, сліди розчухів, язик сухий, коричневий, з рота запах аміаку. Пульс 90 на хв, аритмічний, напружений. АТ 170/120 мм рт.ст. Над верхівкою серця вислуховується “ритм галопу”, в V точці – шум тертя перикарду. В нижніх відділах легенів вислуховуються дрібнопухирцеві вологі незвучні хрипи. Живіт здутий, болючий. Печінка + 4 см, ущільнена. Селезінка не пальпується. Права нирка пальпується на рівні гребінцевої лінії таза, горбиста. Ліва – на 5 см нижче лівої реберної дуги. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. Набряків немає.

Лабораторні дані: Аналіз крові: ер. 2,49х1012/л, Hb 68 г/л, ЦП – 0,85, ШОЕ – 85 мм/г. Сечовина – 56,6 ммоль/л. Креатинін крові – 1,4 ммоль/л. Фібриноген 7,7 г/л. Холестерин крові 3,1 ммоль/л. Загальний білок – 76 г/л. Альбуміни – 39 %. Глобуліни: альфа-1 – 5%, альфа-2 – 10%, бета – 17%, гамма – 29%. Аналіз сечі: світлий колір, відносна щільність 1005, білок – 1,2 г/л, цукор – не виявлено, лейк. – покривають все п/з. Добовий діурез – 600 мл. Проба Реберга - величина клубочкової фільтраціі 10 мл/хв. УЗД нирок – полікістоз нирок. ЕКГ – шлуночкова екстрасистолія, ознаки субепікардіальної ішемії та гіпертрофії лівого шлуночка.

Які показання для призначення гемодіалізу?

а) клубочкова фільтрація менша за 5 мл/хв.;

б) зниження добового діурезу нижче 700 мл;

в) підвищення рівня креатинину крові більше 1,2 ммоль/л;

г) стабільна артеріальна гіпертензія;

д) значні набряки.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1.б;2.в, г, е;3.а, в, д, е; 4.б, в, г, е; 5.а, в, д;6.б, в, г, д, е; 7.а, б, г, е;8. а, в, г, е; 9.а, г, д, е;10.а, в, д, е;11.а, б, в, г;12.а, г;13.а, б, г, д, е;14.а, б, в, г, д; 15.а, в, г, д, ж;16.а, б, г, е;17.а, б, г, е;18.а, в, г, д, е;19.а, б, в; 20.б, в, е;21.а, б, в, г, д; 22.а, б, г, д, е;23.а, б; 24.а, б, в;25.а, г, д, е;26.а, в, д, е;27.а, в, г, д, е;28.а, г, д, е; 29.б, г, д;30.а, в, д;31.а, в, г, д, е;32.а, в, д, е; 33.а, б, д, е, ж; 34.б, в, д, е;35.б;36.в, г, д, е;37.а, б, в, е;38.б, в, д;39.в, д, е;40.а, б, в, г;41.а, б, д;42.а, б, в, г;43.а, б, в, д ,е;44.а, в, г;45.а, г, д, е; 46.б, в, д;47.б;48.б, в, г, е;49.в;50.в;51.б;52.а, б, в;53.а, в;54.в;55. б;56.а, б, в;57.б;58.б, в;59.б;60.а, б, в, г; 61.а, б, д, е;62.а, б, в, г;63.а;64.а, б, в;65.а, б, в, г, д;66. б, в;67. а;68.а, б, д;69.а, б, в;70.а, в, г, д, е;71.а, б, в, г, е;72.а, б, в, д, е;73. а, б, в, г, е;74.в;75.б, г, е;76.а, б, г, д;77.а, в, д, е;78.б, в, г, д, е;79.а, б, в, д, е;80.а, в, д, е;81.а, б, в, д, е;82.а, в, г, д;83.а, г, д;84.а, б, г;85.а, в, е, ж;86.а, б, в, д;87.б, в, г;88.а, б, г, д;89. а, б, д, е;90. в;91.а, в, г;92.б;93.а;94.д;95.г;96.б;97.а;98.д; 99. а;100.а, б, в.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]