
- •Передмова
- •§ 1. Поняття та система юридичної науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука: поняття та риси
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •Контрольні запитання
- •§ 3. Формування загальної теорії держави і права як самостійної науки
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 3. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •§ 5. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •Контрольні запитання
- •ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •§ 3. Державний суверенітет
- •§ 4. Типологія держави
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§ 2. Класифікація функцій держави
- •§ 3. Внутрішні функції держави
- •§ 4. Зовнішні функції держави
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і структура форми держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державно-правовий режим
- •§ 5. Міжнародні об’єднання держав
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Поняття державного апарату. Державні органи та їх види
- •§ 4. Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§ 6. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа
- •Контрольні запитання
- •ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО
- •§ 1. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 2. Поняття права
- •§ 3. Ознаки права
- •§ 4. Право і його зовнішні форми
- •§ 5. Функції права
- •§ 6. Цінність права
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм
- •§ 2. Право і мораль
- •§ 3. Право і політичні норми
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 6. Право і технічні норми
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Правоутворення: поняття та етапи
- •§ 2. Поняття форми права. Співвідношення форми і джерела права
- •§ 3. Правовий звичай
- •§ 4. Судовий прецедент і судова практика як джерела права
- •§ 5. Нормативно-правовий договір
- •§ 6. Нормативно-правовий акт
- •§ 7. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття правового регулювання суспільних відносин
- •§ 2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
- •§ 3. Види правового регулювання
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Ефективність правового регулювання
- •Контрольні запитання
- •НОРМАТИВНА ОСНОВА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
- •§ 1. Поняття та загальні ознаки норм права
- •§ 2. Види норм права
- •§ 3. Структура норми права
- •§ 4. Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Загальна характеристика галузей та інститутів права
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, функції, принципи
- •§ 4. Поняття, ознаки, види законів
- •§ 5. Підзаконні нормативно-правові акти
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття юридичних колізій та їх види
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •§ 3. Способи зменшення колізійності законодавства
- •Контрольні запитання
- •Частина п’ята
- •РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •§ 2. Види правових відносин
- •§ 3. Суб’єкти правових відносин, їх види. Правосуб’єктність
- •§ 4. Поняття і види об’єктів правових відносин
- •§ 6. Юридичні факти
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види правової поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Поняття правопорушення, його ознаки
- •§ 4. Юридичний склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної діяльності
- •§ 2. Структура юридичної діяльності
- •§ 3. Правові форми діяльності органів держави
- •§ 4. Юридичний процес
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії застосування нормативних приписів
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в законодавстві і засоби їх заповнення та усунення
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •§ 4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •§ 5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Контрольні запитання
- •ПРАВОВА ДЕРЖАВА І ПРАВОВА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
- •§ 3. Види прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •§ 2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 3. Інститути громадянського суспільства
- •§ 4. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •§ 4. Поняття правопорядку
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття правової культури. Види та типи правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості
- •§ 3. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Автори підручника

Розділ 19. Юридичні колізії
меншу юридичну силу. Проте якщо нижчий орган вийшов за межі своєїкомпетенції(тобтонеуповноваженийвидаватиспеціальнінорми, а відтак, вирішувати питання по-іншому), повинна діяти загальна норма вищої юридичної сили.
Найскладнішийвипадок— збігтемпоральної, змістовноїтаієрар-
хічної колізій. З огляду на те, що час прийняття норми «програє» як юридичній силі, так і статусу норми як спеціальної, то подолання колізії в цій ситуації відбувається за правилом, що діє у разі збігу ієрархічної і змістовної колізій.
§3. Способи зменшення колізійності законодавства
Завдання зменшення колізійності законодавства зазвичай вирішується трьома способами: шляхом попередження (запобігання), подолання та усунення колізій.
Способи зменшення колізійності законодавства — це конкретні прийоми, засоби і процедури їх попередження, подолання та усунення.
Попередження колізій у законодавстві — заходи, що дозволяють запобігатиїхпоявіщенастадіїпідготовки, прийняттяівведеннявдію нормативних актів до набуття ними чинності. Таке розуміння цілком вписується в традиційне визначення терміна «попередити», тобто заздалегідь вжитими заходами перешкодити чому-небудь здійснитися, настати, запобігти.
Для попередження всіх видів колізій — необхідне, зокрема, формуванняєдиногоконцептуальногоправорозумінняназасадахвизнання принципу верховенства права, подолання правового нігілізму, додержання принципу плановості законотворчої і нормотворчої діяльності. Важливе значення для попередження колізій має суворе додержання правил законодавчої техніки, наприклад, послідовне узгодження проектованих норм із системою чинних норм права. Для цього необхідно приділяти першочергову увагу конструюванню ієрархічних і горизонтальних зв’язків нормативних приписів на стадії їх проектування, не допускати включення в акт взаємовиключних приписів, розміщувати загальні і спеціальні норми в одному нормативному акті, законодавчо фіксувати зв’язки між загальними і спеціальними нормами.
Подолання колізій у законодавстві — заходи, що дозволяють пере-
бороти колізію в конкретному випадку в процесі правозастосування.
331

Частина четверта. Нормативна основа правового регулювання
Основними способами подолання є видання колізійних норм, тлумачення законуізастосування правоположень. Вониутворюютьколізійний механізм, що повинен включати всі перелічені вище способи і давати можливість у конкретному випадку зменшити шкідливий вплив прорахунків і недбалості законодавця.
Колізійні норми є різновидом спеціалізованих правових норм, що встановлюють правила вибору правової норми, яка підлягає застосуванню принаявності розбіжності міжнормамиправа, якізакріплені в законодавстві і регулюють однакові фактичні обставини. Прикладом колізійних норм є п. 19. 6 ст. 19 Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який встановлює, що «закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону».
Багатозколізійнихправилнасьогоднієправоположеннями, тобто стійкими типовими рішеннями щодо застосування юридичних норм, які реально набувають рис загальних правил (ними є всі загальні правила подолання колізій, які ми наводили в § 2). Колізійні правила проіснували як правоположення протягом багатьох століть та за своєю чіткістю не поступаються правовим нормам.
Тлумачення може бути засобом подолання колізії в тому разі, якщо вибір між конфліктуючими нормами неможливо зробити на підставі колізійних норм і правоположень або їх недостатньо (наприклад, при колізії спеціальних норм). Запропоновані варіанти тлумачення надалі (після їх визнання на практиці і кількаразового одноманітного застосування) можуть набувати характеру правоположень.
Усунення колізій у законодавстві — заходи, що дозволяють зняти колізії взагалі. Основним способом їх усунення є нормотворчість. Завдяки нормотворчості може бути змінена одна або всі з конфліктуючих норм. Крім того, нормотворчість може передбачати скасування однієїзнорм, щознаходятьсяусуперечності, абоскасуваннявсіхнорм, що знаходяться у суперечності, і прийняття нової норми. Слід наголосити, що для усунення колізій важливе значення має кодифікація, результатом якої повинне бути створення єдиного, логічно цілісного, внутрішньо узгодженого нормативного акта.
Крім нормотворчості, усунення колізій може відбуватися також завдяки визнанню судами нормативних актів неконституційними,
незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої
332

Розділ 19. Юридичні колізії
юридичної сили (наприклад, такі рішення можуть приймати Конституційний Суд України і адміністративні суди).
Контрольні запитання
1.Назвіть види юридичних колізій, що існують у правовій системі.
2.Сформулюйте загальне правило подолання темпоральних колізій.
3.Сформулюйте загальне правило подолання ієрархічних колізій.
4.Сформулюйтезагальнеправилоподоланнязмістовнихколізій.
5.Назвіть основні засоби усунення колізій в законодавстві.
333

Частина п’ята
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
Розділ20
Правові відносини
§ 1. Поняття та риси правових відносин
Відносини, в яких учасники суспільних відносин виступають носіями прав і обов’язків відповідно до норм права, становлять одну знайважливішихсферсуспільногожиття. Правовідносинивиникають, змінюютьсяабоприпиняютьсяскрізь, дедієправо. Вонисупроводжують людину протягом усього її життя. Правовідносини є юридичним виразомрізноманітнихсуспільнихвідносин, вонивиникаютьнаосновіекономічних, політичних, моральних, духовних, майнових, культурних та інших відносин за допомогою врегульовання їх правом. Так, фактичні сімейні відносини в результаті їх правового урегулювання набуливиразушлюбно-сімейних правовідносин, економічні — господарських, політичні — відносин з управління державними справами.
Правоварегламентація відбувається щодонайбільшважливихвідносин, які мають істотне значення для суспільства і держави (це відносини з реалізації владних повноважень органами держави, з приводу реалізації та захисту прав і свобод громадян, трудові, майнові, шлюбно-сімейні відносини тощо). Проте воля держави не може принципово змінювати основоположний характер суспільних відносин за допомогою правових засобів, а тим більше утворювати нові суспільні відносини. Коли б це було можливим, суспільство без зайвих зусиль задопомогоюпроцесунормотворчостіпозбулосяббагатьохсвоїхпроблем і вирішило всі свої невідкладні питання.
Роль права обмежується регулюванням та стабілізацією суспільних відносин. Держава за допомогою законів може або прискорювати динаміку окремих суспільних відносин, розкриваючи простір для розвитку прогресивних суспільних тенденцій, або, навпаки, стримувати, обмежувати негативні зв’язки і процеси. Наприклад, джерелом
334

Розділ 20. Правові відносини
ринкових відносин в Україні є не закони, які сприяють підприємницькій діяльності, а реальні життєві процеси, що визрівають в суспільному житті.
Правовідносини — це суспільні відносини, які є юридичним виразом фактичних суспільних відносин, де одна сторона на основі правових норм вимагає від іншої сторони виконання певних дій або утримання від них, а інша сторона повинна виконати ці вимоги, що охороняються державою.
Найхарактернішими ознаками правовідносин як особливого виду суспільних відносин є те, що:
1)це суспільні відносини, які виникають тільки між людьми та їх об’єднаннямиібезпосередньопов’язанізїхдіяльністютаповедінкою. Власник майна може реалізувати свою правомочність тільки у відносинахзіншимилюдьми. Вінможепродати, подарувати, віддатимайно
уволодіння іншої особи, а також вимагати додержання свого права власності від людей і організацій;
2)це ідеологічні відносини, оскільки до свого виникнення вони проходятькрізьсвідомістьлюдей, вякійскладаєтьсямодельмайбутніх стосунків з огляду на існуючі загальнолюдські цінності і суспільні пріоритети. Сучасне українське правовиражаєзагальнолюдські принципи, захист яких є ідеологією нашої держави і суспільства. Перехід до ринкових відносин та вільної підприємницької діяльності, соціальнаспрямованістьдержавноїполітикищодонайуразливішихпрошарків суспільства, відродженнядуховностіінаціональноїкультури— всеце ідеологія українського суспільства і держави, яка втілена в правових нормах і правовідносинах;
3)вони виступають юридичним виразом економічних, політичних,
сімейнихтаіншихвідносин, впливаютьнасуспільнівідносини, щосклалисянаїхґрунті. Так, існуютьекономічнівідносиниіправовідносини, що склалися у зв’язку з правовим регулюванням господарської діяльності суб’єктівправа, якінеминуче впливаютьнаекономічні відносини;
4)вони виникають, припиняються або змінюються на основі пра-
вових норм, які впливають на поведінку людей і через неї реалізуються. Наявність правовідносин демонструє реальну силу права і його життєву спроможність та ефективність. В той же час дія принципу «дозволено все, що не заборонено законом» зменшує жорстку залежністьправовідносинвідправовихприписів. Угосподарськихвідносинах нерідко виникають ситуації, що прямо не врегульовані нормативними актами, коли діють інститути аналогії права і аналогії закону.
335

Частина п’ята. Реалізація права
Азаумовнеможливостізастосуванняаналогіїправатазаконусуб’єкти правовідносинкеруютьсязагальноправовимипринципамисправедливості, доброчесності, розумності тощо;
5)суб’єкти правовідносин пов’язані між собою суб’єктивними правами і юридичними обов’язками. Сторони в правовідносинах ви-
ступають як уповноважені і зобов’язані особи, де права та інтереси одних осіб можуть бути реалізовані через виконання обов’язків іншими. Носій суб’єктивного права — особа уповноважена, а носій юридичного обов’язку — зобов’язана. Наприклад, кредитор є уповноваженою особою, а боржник — зобов’язаною;
6)взаємна поведінка учасників правовідносин індивідуалізована
ічітко визначена. Суб’єкти правовідносин (державні органи, фізичні або юридичні особи), як правило, відомі заздалегідь, їх дії скоординовані ще до початку цих відносин, чого немає в інших суспільних відносинах. Індивідуалізаціяприцьомувідбуваєтьсяподвійно: а) поіменно, коли суб’єкти права названі своїм повним ім’ям (для фізичних осіб)
іповними реквізитами (для юридичних осіб). Наприклад, в шлюбносімейних відносинах особи, які беруть шлюб, попередньо визначені у заяві про реєстрацію шлюбу; в правовідносинах з перевезення вантажів попередньо визначені замовник і транспортна організація — перевізник; б) за визначенням ролей — у даному разі поіменне (реквізитне) визначення суб’єктів не має значення, вказуються тільки їхні ролі: продавець — покупець, пасажир — перевізник, замовник — виконавець;
7)вольовий характер правовідносин обумовлений тим, що вони виникають і реалізуються на основі волевиявлення хоча б одного з їх учасників, обов’язково проходячи крізь їх свідомість і виражаючи їх волю. Для виникнення окремих правовідносин необхідне волевиявлення всіх учасників (наприклад, укладання шлюбу, оренда майна, субпідрядні роботи), існують також правовідносини, для виникнення яких достатньо волевиявлення однієї особи (наприклад, порушення кримінальної справи уповноваженою особою). Вольовий характер правовідносин проявляється і в тому, що вони відображають зміст правового припису, реалізацію якого вони забезпечують;
8)охороняються державою, як і право в цілому, інші суспільні відносини такого забезпечення не мають. Гарантування умов законності і правопорядку означає, що держава охороняє усі правовідносини, які є в суспільстві.
До складу правовідносин включають суб’єктів і об’єкти правовідносин та їх юридичний зміст (сукупність прав і обов’язків сторін)
336