Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
адміністрації, які підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищогорівня. ГоловимісцевихдержавнихадміністраційпризначаютьсянапосадуізвільняютьсязпосадиПрезидентомУкраїнизаподанням Кабінету Міністрів України.
Водночас Конституція України визнає і гарантує місцеве самоврядування. Представництво місцевих інтересів, власні матеріальна, фінансова та організаційно-правова бази місцевого самоврядування дають підстави для його кваліфікації як відносно самостійного інститутупублічноївлади, якийбезпосередньоневходитьдосистемидержавних органів. Закон України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» відносить до числа представницьких органів місцевого самоврядування сільські, селищні та міські ради, а також обласні та районні ради як такі, що представляють спільні інтереси територіальних громад, селищ, міст. Головними посадовими особами відповідних територіальних громад цей Закон називає сільського, селищного, міського голів.
Конституція України передбачає певні механізми взаємодії місцевих державних адміністрацій і відповідних органів місцевого самоврядування у плані як делегування повноважень, так і контролю.
§6. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа
Для належного функціонування державних органів має бути на-
лагоджена державна служба — професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах, установах і на підприємствах щодо практичного виконання їх завдань і функцій.
Широкий підхід до державної служби надає можливість виокремити і розмежувати публічний і приватний сектори в життєдіяльності суспільства, щорегулюються відповідно зпозиційпублічно-правових або приватноправових засад. На цій основі державна служба розглядається крізь призму функціонування всіх державних інститутів (органівіорганізацій) щодозабезпеченняжиттєдіяльностіпублічнихформ суспільноїжиттєдіяльностіієоднимізцентральнихінститутівпублічного права. Важливим в умовах формування системи ринкових відносин виступає виокремлення державної служби за критерієм джерелаоплатипраці, якимдлядержавнихслужбовцівєдержавнийбюджет,
137
Частина друга. Загальне вчення про державу
щодає можливість суспільству визначити і постійно корегувати оптимальний «кошторис» на утримання державного апарату.
Державна служба включає два основні види —цивільну і мілітаризовану (військову і воєнізовану). Мілітаризована державна служба має низку особливих ознак, обумовлених тим, що вона здійснюється зі «зброєю в руках». Цивільна державна служба ділиться на службу в державних органах і на службу в інших державних організаціях — установах і підприємствах. Функціонування державної служби в державних органах передбачає наявність окремого законодавства про державну службу, встановлені ним особливі правила і процедури набору кадрів державних органів, проходження служби, службової кар’єри, характеристики правового статусу державних службовців, систему заохочень і відповідальності.
Служба в державних органах також може бути поділена залежно від гілок влади наслужбу ворганахзаконодавчої, виконавчої тасудо-
вої гілок влади. Діяльність осіб, які посідають виборні посади в представницькихдержавнихорганах(депутатівпарламенту, місцевихрад), набуваєознакполітичноїдержавноїслужби. Особливимивидамидержавної служби вважаються діяльність апарату того чи іншого державного органу щодо забезпечення його функціонування, яку називають адміністративноюслужбою, тадіяльністьпомічників, консультантів, прес-секретарів вищих посадових осіб державних органів, що має на-
зву патронатної служби.
Відповідно державними службовцями називають осіб, які обій-
мають посади в державних органах та організаціях щодо практичного виконання їх функцій і завдань та одержують заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету. З погляду широкого розу-
міння на державній службі перебувають не тільки працівники органів державної виконавчої влади, а й депутати парламенту, судді, прокурори, інші особи, що обіймають посади в державних органах та організаціях.
Кадровий підхід до організації державної служби означає, що посадивдержавномуапаратіможутьобійматитількитіособи, якімають певнийрівеньосвіти, відповідаютькваліфікаційним таіншимпосадовим вимогам. Така організація державної служби передбачає певну систему навчання, підготовки, підвищення кваліфікації та атестації державних службовців. Проходження ж та просування по службі державних службовців здійснюються відповідно до певної категорійності посад, присвоєних їм рангів, класних чинів, звань тощо.
138
Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
Слід розглянути декілька найбільш важливих класифікацій державних службовців.
Передусім залежно від характеру праці державні службовці поді-
ляються на керівників, фахівців та обслуговуючий персонал. Оскільки категоріядержавнихслужбовцівоб’єднуєосібізрізнимизахарактером та обсягом імперативності повноваженнями, їх можна поділити на державних службовців, які мають публічно-правовий статус (посадових осіб), і державних службовців, які не мають публічно-правового статусу (непосадових осіб).
Посадовіособиєпевноюгрупоюдержавнихслужбовців, виокремленоюнапідставі особливостей їхньогостатусу, якийхарактеризується як публічно-правовий, оскільки він безпосередньо пов’язаний з реалізацією прерогатив державної влади, визначених законодавством державно-владнихповноважень. Навідмінувідпосадовихосібстатус
іорганізація праці інших державних службовців за своїми основними характеристиками істотно не відрізняються від правового статусу
іорганізаціїпрацііншихкатегорійслужбовців, наприкладпрацівників приватного сектору, і тому регулюються нормами трудового права на підставі укладеного трудового договору (контракту).
Таким чином, посадоваособадержавногоапарату— цедержав-
ний службовець, який уповноважений на виконання управлінської функції, наділений публічно-правовим статусом, здійснює державновладні повноваженнями, приймаєобов’язкові дляінших осіб визначені законодавствомправовіакти, можебутипритягнутимдопідвищеної юридичної відповідальності.
По-перше, посадоваособауповноваженадержавоювиконуватиуправлінськівширокомурозумінніфункції. По-друге, посадоваособанаділена юридичними державно-владними повноваженнями. По-третє, правовий статус посадової особи регулюється нормами публічного права. Почетверте, посадова особа має право приймати юридично обов’язкові для іншихосібрішення. По-п’яте, посадоваособавиступаєякбезпосередній носійіпредставникдержавноївлади. По-шосте, посадоваособамаєправо видавати певні правові акти. По-сьоме, посадова особа може бути притягнутадопідвищеної юридичноївідповідальності.
Узаконодавствіпродержавнуслужбукраїн, щомаютьрозгалужену систему державної служби (Франція, Німеччина та ін.), останню категорію державних службовців називають чиновниками — службовцями, які мають відповідний чин або інше спеціальне звання і зараховані на посаду постійно, або ж — справжніми державними службовцями.
139
Частина друга. Загальне вчення про державу
Контрольні запитання
1.Вкажітьнавідмінностіміжмеханізмомдержавиідержавним апаратом.
2.Дайте визначення державного апарату.
3.Проаналізуйте систему державних органів.
4.Охарактеризуйтепринципиорганізаціїтадіяльностідержавного апарату.
5.Проведіть відмінності між поняттями «державний службовець» та «посадова особа».
140