
- •Передмова
- •§ 1. Поняття та система юридичної науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука: поняття та риси
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •Контрольні запитання
- •§ 3. Формування загальної теорії держави і права як самостійної науки
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 3. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •§ 5. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •Контрольні запитання
- •ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •§ 3. Державний суверенітет
- •§ 4. Типологія держави
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§ 2. Класифікація функцій держави
- •§ 3. Внутрішні функції держави
- •§ 4. Зовнішні функції держави
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і структура форми держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державно-правовий режим
- •§ 5. Міжнародні об’єднання держав
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Поняття державного апарату. Державні органи та їх види
- •§ 4. Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§ 6. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа
- •Контрольні запитання
- •ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО
- •§ 1. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 2. Поняття права
- •§ 3. Ознаки права
- •§ 4. Право і його зовнішні форми
- •§ 5. Функції права
- •§ 6. Цінність права
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм
- •§ 2. Право і мораль
- •§ 3. Право і політичні норми
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 6. Право і технічні норми
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Правоутворення: поняття та етапи
- •§ 2. Поняття форми права. Співвідношення форми і джерела права
- •§ 3. Правовий звичай
- •§ 4. Судовий прецедент і судова практика як джерела права
- •§ 5. Нормативно-правовий договір
- •§ 6. Нормативно-правовий акт
- •§ 7. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття правового регулювання суспільних відносин
- •§ 2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
- •§ 3. Види правового регулювання
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Ефективність правового регулювання
- •Контрольні запитання
- •НОРМАТИВНА ОСНОВА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
- •§ 1. Поняття та загальні ознаки норм права
- •§ 2. Види норм права
- •§ 3. Структура норми права
- •§ 4. Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Загальна характеристика галузей та інститутів права
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, функції, принципи
- •§ 4. Поняття, ознаки, види законів
- •§ 5. Підзаконні нормативно-правові акти
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття юридичних колізій та їх види
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •§ 3. Способи зменшення колізійності законодавства
- •Контрольні запитання
- •Частина п’ята
- •РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •§ 2. Види правових відносин
- •§ 3. Суб’єкти правових відносин, їх види. Правосуб’єктність
- •§ 4. Поняття і види об’єктів правових відносин
- •§ 6. Юридичні факти
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види правової поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Поняття правопорушення, його ознаки
- •§ 4. Юридичний склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної діяльності
- •§ 2. Структура юридичної діяльності
- •§ 3. Правові форми діяльності органів держави
- •§ 4. Юридичний процес
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії застосування нормативних приписів
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в законодавстві і засоби їх заповнення та усунення
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •§ 4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •§ 5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Контрольні запитання
- •ПРАВОВА ДЕРЖАВА І ПРАВОВА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
- •§ 3. Види прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •§ 2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 3. Інститути громадянського суспільства
- •§ 4. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •§ 4. Поняття правопорядку
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття правової культури. Види та типи правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості
- •§ 3. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Автори підручника

Розділ 6. Функції держави
§ 2. Класифікація функцій держави
Класифікація функцій держави — це їх поділ на окремі види,
групи залежно від певних критеріїв. Класифікація має практичне зна-
ченнядлявиробленнярекомендаційзудосконаленняпевнихнапрямків діяльності держави.
Функції держави можна класифікувати за різними критеріями. Залежно відтого, вчиїхсоціальних інтересах здійснюються функ-
ції держави, їх можна поділити на загальносоціальні функції та функції захисту групових інтересів.
Загальносоціальніфункції— цетакінапрямкидіяльностідержави, якієдовготривалими, спрямованиминазадоволенняінтересівсуспільства в цілому, всіх його верств. У юридичній літературі радянського періоду вважалося аксіомою, що немає і не може бути надкласових, тобтозагальносоціальних, функцій. Такийпідхідсуперечивочевидному факту: в суспільстві можливі і необхідні не тільки боротьба, а й взаємодія і співробітництво різних класів, соціальних груп, окремих прошарків населення, чиї спільні справи та інтереси реалізуються державою. Яксуб’єктзагальносоціальноїдіяльностідержававиступає механізмом управління загальними справами суспільства.
Про це свідчить також історичний досвід розвитку держави і суспільства, їхвзаємодії. Наприклад, веденняземлезрошувальногогосподарства у країнах Далекого і Близького Сходу зумовило необхідність появи функції організації громадських робіт щодо спорудження каналів і гребель, нагляду за зрошувальними роботами. У сучасних розвинутих країнах виникла об’єктивна необхідність у суттєвому посиленні втручання в ринкові відносини задля перерозподілу національного багатства, забезпечення достатнього матеріального рівня усіх членів суспільства, що має всезагальне значення.
Загальносоціальні функції характеризують діяльність сучасної держави в усіх галузях суспільних відносин, зокрема, в галузі захисту прав і свобод людини, економічній, політичній сферах тощо. Вони містять великий демократичний потенціал і спрямовані на задоволенняінтересів всьогосуспільства, забезпечення суспільногорозвиткуна основі норм і принципів демократії, особистої безпеки та свободи громадян.
Поряд із загальносоціальними держава протягом тисячоліть ви-
конує і функції захисту групових інтересів. Вони являють собою такі напрямки діяльності держави, що якнайповніше спрямовані на вира-
93

Частина друга. Загальне вчення про державу
ження і задоволення інтересів певних соціальних сил — правлячих угруповань, за якими стоять верстви населення, що становлять соціальну базу здійснення державної влади. Держава використовується панівною елітою, правлячою соціальною групою як владна політична організація в цілях обслуговування своїх інтересів. У таких випадках державні функції спрямовуються на утримання населення в тих політичних і правових рамках, які вигідні правлячій еліті. При цьому використовуються різні методи: співробітництва, стримування, виховання, прямого придушення підвладних та ін. У ХХ ст., особливо в другій його половині, в економічно-розвинутих країнах ці функції відійшли на другий план у зв’язку з появою середнього класу, що значно пом’якшило існуючі в суспільстві суперечності.
Функціїдержавиможнаподілитизаїїтипом. Подібнакласифікація залежить від того, за яким критерієм виокремлюється сам тип держави — формаційним чи цивілізаційним. Наприклад, взявши за основу формаційну ознаку, можна виокремити функції рабовласницької, фео-
дальної, буржуазної, соціалістичної держави. Ця класифікація домі-
нувала в радянській юридичній літературі. При цьому її основними недолікамибулинадмірнаабсолютизаціятакатегоричність, невизнання інших підходів до типології, зокрема цивілізаційного.
За ступенем соціальної значущості в суспільному житті функції державиможнаподілитинаголовнітапохідні. Доголовнихфункційналежать найважливіші напрямки діяльності держави, які мають пріоритетне значеннянаконкретномуетапірозвиткусуспільства. Так, головнимивумовах сучасної демократичної держави є функція захисту прав і свобод людини, економічна, соціальнафункції, здійсненняякихвиступаєосновою забезпечення нормального, сталого розвитку суспільства, особистої безпекилюдей, їхматеріального тадуховногодобробуту.
Похідні функції — це такі, які мають супроводжувальний, допоміжний або обслуговуючий характер. Наприклад, до них належить функція оподаткування і фінансового контролю, яка має допоміжну природу щодо економічної та соціальної функцій.
За часом дії функції держави поділяються на постійні і тимчасові. Постійні функції здійснюються державою безперервно і притаманні їйна усіх або більшості етапах її існування, функціонування тарозвитку (політична, соціальна, організація оборони країни та ін.). Тимчасові функції з’являються внаслідок виникнення специфічних умов суспільного розвитку, необхідності вирішення деяких невідкладних завдань. У міру їх зникнення вони припиняють своє існування (керів-
94

Розділ 6. Функції держави
ництвовійськовими операціями під час війни, боротьба зепізоотіями, стихійним лихом тощо).
Спрямованість діяльності держави на вирішення внутрішніх чи зовнішніх завдань слугує критерієм поділу функцій на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні функції дають уявлення про напрямки діяльності держави усередині країни. Вони виразно проявляються в таких сферах життя суспільства, як економічна, екологічна, соціальна та ін.
Зовнішні функції дають уявлення про діяльність держави поза її межами, характеризують її напрямки діяльності на міжнародній арені у сфері встановлення і підтримання відносин з іншими державами (захисткраїни, забезпечення інтеграції усвітовуекономіку, підтримка світового порядку тощо).
Внутрішні і зовнішні функції не можуть бути однаковими для всіх держав. Певні їх відмінності залежать від типу держави і характеру політичного режиму, етапів її розвитку, міжнародної обстановки, характеру відносин співіснуючих між собою держав.
Між внутрішніми і зовнішніми функціями є тісний зв’язок. Кожна державазарадинайефективнішоговирішеннясвоїхвнутрішніхзавдань вступає увідносини зіншими країнами усферах економіки, політики, культури, розбудови збройних сил. За їх допомогою, держава може швидше і ефективніше розв’язувати ті проблеми, які вона з тієї чи іншоїпричининеможерозв’язатисамостійно, особливотоді, колидля цього немає необхідних сировинних та інших матеріальних ресурсів. Наслідком цього є те, що значна частина зовнішніх функцій виступає, посуті, продовженнямвнутрішніх, особливовдержавахзоднотипною соціальною базою. У сучасних демократичних державах процеси взаємозалежності діяльності держави зі здійсненням внутрішніх та зовнішніхфункційпривелидоформуваннятакихміжнароднихутворень, як Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав.
§ 3. Внутрішні функції держави
Серед внутрішніх функцій держави важливе місце посідає політичнафункція. Діяльністьдержавизїїздійсненняєскладною, багатогранною і, по суті, створює умови для ефективного виконання інших функцій. Належне виконання цієї функції має забезпечити злагоду всуспільстві, подоланнясуперечностейтауникненнягострихконфлік-
95

Частина друга. Загальне вчення про державу
тів між окремими частинами суспільства, гілками влади, державними органами. Вумовахнедемократичнихдержавзадопомогоюполітичної функції владна верхівка здійснює панування над більшістю членів суспільства з метою забезпечення безперешкодної реалізації власних інтересів.
У демократичних країнах політична функція спрямована на забезпечення народовладдя, розвиток форм та інститутів політичного плюралізму, врегулювання політичних конфліктів. Вона забезпечує реалізаціюволевиявленнянародушляхомухваленнявідповіднихзаконівта інших державних рішень, прав громадян на участь у формуванні державної влади і ухвалених нею рішень. Ця функція спрямована на створення умов для самоорганізації і самоврядування народу, його залучення до вирішення державних справ, формування демократичного громадянського суспільства.
Політична функція виконується також шляхом реформування державного механізму; вироблення правових статутів для діючих у суспільстві політичних сил; здійснення нагляду за їх діяльністю; вжиття відповідно до закону необхідних заходів з метою упередження, припиненнянезаконнихдій; виконаннядій, спрямованихнаналагодження всебічних зв’язків з населенням країни.
Провідну роль у здійсненні політичної функції відіграє робота з реалізації національної політики. Йдеться не тільки про регламентацію відносин між різними етносами. Першорядне значення має створення сприятливих умов для розвитку державоутворюючого етносу, його культури, мови, історичних традицій, налагодження відносин із діаспорою, якщо вона сформувалася за кордоном. Водночас держава повинна виявляти і узгоджувати національні інтереси, враховувати їх у своїй політиці, в тому числі при ухваленні державних рішень, своєчасновиявлятиджерелазагострення напругивнаціональнихвідносинах і використовувати державно-правові механізми для вирішення суперечностей демократичним шляхом.
Центральнемісцевсистеміфункційдемократичноїдержавипосідає тісно пов’язана з політичною функція охорони прав і свобод людини і громадянина. Ця функція з’являється тільки в умовах демократичної держави і поступово розвивається паралельно з процесом зростання її правового, соціальногохарактеру. Вїїосновілежитьпринципвизнання людини найвищою соціальною цінністю, невідчужуваності та непорушності її основних конституційних прав і свобод. Виходячи з верховенстваправанаддержавою, праваісвободилюдинивизначаютьзміст,
96

Розділ 6. Функції держави
сенс і напрямки всієї діяльності законодавчих, виконавчих, судових органів. Вони становлять основу політики у відносинах з іншими державами, усім світовим співтовариством. Унаслідок укладення низки міжнародних угод, в яких закріплюються права людини, відбуваються інтернаціоналізаціяцієїпроблеми, переростанняїїізвнутрішньоїсправи держави у чинник міжнародної політики.
Важливимнапрямкомдіяльностідержавиіззабезпеченняосновних правісвободєрозширеннязмістуіхарактерусистемиїхгарантій. Так, у сфері політичних прав — це створення належних демократичних умов для участі громадян у справах держави, демократичних виборах та ін.; у сфері економічних прав — створення умов для вільного володіння власністю тощо. Особливого значення набувають юридичні гарантії, які надають людині можливість самій використовувати та захищати свої права і свободи. Для цього у законі мають бути передбаченіспособиїхздійснення, встановлені процедуриїхзахисту, особливо у сфері правосуддя.
Виконання функції захисту прав і свобод людини і громадянина здійснюється системою державних органів, серед яких особливо важливарольналежитьорганамправосуддя, внутрішніхсправ, державної безпеки тощо.
Економічнафункціядержависпрямовананазабезпеченнянормального формування, функціонування та розвитку економіки країни, захист існуючих форм власності та створення умов для їх розвитку.
Зміст економічної функції на різних етапах розвитку суспільства має суттєві відмінності. При рабовласництві, кріпосництві, вільному капіталізмі, радянському соціалізмі ця функція мала різні спрямованістьізміст. Вумовахринковоїекономікивонаконкретизуєтьсявнизці напрямків діяльності держави. Передусім йдеться про розроблення економічноїполітикивмасштабахкраїни; управлінняпідприємствами і організаціями, які становлять державну власність і мають загальнодержавне значення (у сферах ядерної енергетики, космічної діяльності, загальнодержавноготранспорту, зв’язкутаін.); встановленняправових основ ринку, зокрема для забезпечення рівноправності усіх форм власності, правового захисту власника, припинення недобросовісної конкуренції, монополізму, охорони прав споживача тощо; здійснення контролю за додержанням законності суб’єктами підприємницької діяльності тощо.
Конкретизованим розвитком економічної функції є функція опо-
даткування і фінансового контролю, спрямована на формування та
97

Частина друга. Загальне вчення про державу
поповненняказни, передусімдержавногобюджету, місцевихбюджетів, за рахунок усіх видів податків, здійснення контролю за утворенням, розподілом і використанням усіх ресурсів фінансової системи країни. Податки, як відомо, призначені для покриття витрат на утримання державного апарату, перерозподілу доходів серед різних верств населення, забезпечення перспективного економічного, культурного та іншого розвитку країни. Фінансовий контроль потрібен для перевірки виконанняфінансовихзобов’язаньпереддержавою, правилфінансових операцій тощо.
Держава має широке коло суб’єктів фінансового контролю. Зокрема, вУкраїніцеРахунковапалатаВерховноїРади, Національнийбанк, Міністерство фінансів та ін.
Однією з характерних особливостей сучасної демократичної держави виступає соціальна функція, яка з’являється тільки на певному етапі розвитку держави, а саме тоді, коли починає формуватися соціальна правова держава. Соціальна функція спрямована на створення умов, якізабезпечуютьнормальніумовижиттялюдини, їївільнийрозвиток, створення рівних можливостей для усіх громадян у досягненні суспільного добробуту (зокрема, гарантованого з боку держави прожиткового мінімуму), соціальну захищеність особистості.
Наявність у держави соціальної функції та ступінь активності в її здійсненні залежать від рівня її матеріального розвитку, культурних традицій суспільства. Зокрема, в сучасному цивілізованому світі, де досить послідовно впроваджена ідея соціальної держави, здійснення соціальної функції поділено між державою і громадянським суспільством в різній мірі — залежно від конкретних умов певної країни.
Соціальна функція здійснюється удвохважливих напрямках: перший — забезпечення права кожного на свободу праці, зайнятості населення, міграції робочої сили, контролю за умовами праці і відповідністю їх вимогам техніки безпеки, соціального забезпечення і страхування; другий — соціальний захист тих, хто потребує державної підтримки: безробітних, інвалідів, літніхлюдей, багатодітнихсімей, сиріт, дітей в неповних сім’ях, пенсіонерів, студентів.
У сучасному світі набула поширення екологічна функція держави,
або функція охорони природи та раціонального використання при-
родних ресурсів, спрямована на забезпечення екологічного добробуту громадян іекологічної безпеки країни. Вона набуває все більшої актуальності для людства, діяльність якого в умовах стрімкого науковотехнічного прогресу стає чинником масштабного впливу на довкілля.
98

Розділ 6. Функції держави
Ця діяльність супроводжується порушенням природної рівноваги векологічних системах, щозазнаютьвеликої шкодивнаслідок забруднення повітря, ґрунтів і водних джерел відходами виробництва, радіацією, зникнення багатьох видів живих організмів тощо. Усе це є серйозноюзагрозоюнетількирослинномуітваринномусвіту, айздоров’ю та життю людини. За цих умов проблема екології стає основною не тількивмежахокремоїкраїни, айуглобальномуміжнародномумасштабі, перетворюючись на проблему рятування усього людства, цілої планети.
Основний зміст екологічної функції становлять державне управління і координація діяльності в галузі охорони довкілля. Держава здійснюєпланування екологічної політики, нормування якостідовкілля; вживаєзаходівщодовідвернення екологічношкідливоїдіяльності, попередженняіліквідаціїаварій, стихійноголиха, катастроф; здійснює державнийконтрользадодержаннямприродно-охоронногозаконодав- ства, притягуєдовідповідальності осібіорганізації, винніупорушенні екологічних вимог.
Одне з важливих місць у діяльності держави посідає функція розвитку культури, науки і освіти. Разом з тим не завжди їй приділялася великаувага. ДоНовогочасузаходивцьомунапрямкузбокудержави мали частковий, несистематичний характер, нерідко науково-освітня діяльністьздійснюваласянесамоюдержавою, аіншимигромадськими інституціями, зокрема, церквою. Велику роль для розвитку цієї функції відіграла епоха Просвітництва, буржуазних революцій та бурхливогопромислового розвитку, коливідбулося усвідомлення важливості сфери науки і освіти для успішного всебічного розвитку суспільства
ідержави.
Вумовах сучасної держави розглядувана функція спрямована на підняття культурного і освітнього рівнів громадян, необхідних для цивілізованого суспільства, створення умов для їх участі в житті суспільства, користування відповідними культурними і науковими досягненнями, забезпечення науково-технічного розвитку суспільства. Її зміст становлять також державна підтримка розвитку мистецтва — літератури, театру, кіно, музики, архітектури; збереження історикокультурнихпам’ятників, історичнихкомплексів, заповіднихтериторій, архівів, музеїв, бібліотек; поширення фізичної культури і спорту; розвиток вітчизняної науки, її інтеграція в світову науку. Державна підтримка (фінансова, матеріальна тощо) освітянських, виховних, науковихустанов, закладівкультуриособливонеобхіднавумовахринкових
99

Частина друга. Загальне вчення про державу
відносин. Держава повинна звільняти ці сфери суспільного життя від ринковихмеханізмів, братиїх, якправило, насвоєповнезабезпечення. У сфері охорони здоров’я, освіти, культури держава має вести постійну роботу з забезпечення їх загальнодоступності.
Всезагального значеннянасьогоднінабуваєінформаційнафункція держави, що пов’язано з особливостями сучасного суспільства, яке може бути охарактеризоване як суспільство інформаційне.
Інформація перетворюється на важливий економічний ресурс, інформаційно-комунікаційні технології набувають все більшого значення в економіці. Обсяги інформації, необхідної для забезпечення життєдіяльності суспільства, постійно збільшуються, підвищується рівеньїїдоступності, мобільності. Формуєтьсявсесвітнійінформаційний простір, на основі якого відбувається інтеграція всього людства. В зв’язку з цим у складі суспільства виокремлюється інформаційна сфера.
Описаназначущістьінформаційноїсфериробитьїїбажанимоб’єктом тазасобомдлязловживань, якіможутьполягатиумонополізаціїджерел інформації, поширеннінеправдивихвідомостей, маніпулюваннімасовою свідомістю, викраданні, знищенні інформації тощо.
Інформаційна функція держави реалізується через забезпечення нормальногофункціонуваннятасталогорозвиткуінформаційноїсфери. Змістом цієї функції є визначення інформаційної політики; створення організаційно-правових основ інформаційної сфери; реальне гарантуваннявільногообігуінформації; запобіганнярізноманітнимзловживанням у зазначеній сфері, забезпечення інформаційної безпеки тощо.
Функція забезпечення режиму законності і правопорядку спрямо-
вана на неухильне додержання і виконання нормативних приписів усіма учасниками суспільних відносин. Реалізація цієї функції переслідує мету створення належних умов для життєдіяльності громадян, суспільства в цілому, функціонування правової, політичної та інших систем. У недемократичних державах, зокрема, як це було в СРСР, воначастолишепроголошується, протездійснюєтьсянеповноюмірою та непослідовно. У правовій державі зазначена функція трансформу-
єтьсяуфункціюзабезпеченняправозаконностііправопорядкутаспря-
мована на утвердження панування права в усіх сферах життя. Головними напрямками діяльності держави з забезпечення право-
законностііправопорядкує: вдосконаленняроботизаконодавцязухваленнядоступнихнаселеннюзаконів, доведенняїхдовідоманаселення; підвищенняроліправосуддя; поліпшенняорганізаціїроботиправоохо-
100