Тема 3. Статистичне спостереження

План.

1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення.

2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види та способи його проведення.

3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.

4. Організаційні питання статистичного спостереження.

1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення.

Статистичне дослідження базується на масових первинних даних, добутих шляхом обліку окремих фактів про досліджувані явища та процеси.

Статистичне спостереження – це перша стадія статистичного дослідження, спланована наукова організована реєстрація масових даних про соціально-економічні явища та процеси. Під час статистичного спостереження дістають необхідну статистичну інформацію, яку потім систематизують, зводять, обробляють, аналізують та узагальнюють.

Первинний статистичний матеріал – це фундамент статистичного дослідження. Статистичні дані – це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Вони повинні відповідати наступним вимогам :

1. вірогідність даних тобто їх відповідність реальному стану;

2. повнота даних;

3. своєчасність даних;

4. порівнянність даних у часі і просторі, тобто за складом сукупності одиницями вимірювання за методологією збирання даних та обчисленні статистичних показників;

5. доступність даних.

Статистичні дані, які придатні для науково обґрунтованих узагальнень, мають бути:

• повними, а не випадковими, їх дістають на підставі реєстрації значення ознак усіх одиниць сукупності за певний період чи певний момент часу;

• достовірними та точними – статистичні дані тільки в тому випадку доказові, якщо вони правдиві й достовірні;

• одно типовими, порівняльними – для узагальнення та зі ставності у часі та просторі.

Завдання статистичного спостереження – це отримання достовірної інформації, яка об’єктивно висвітлює фактичний стан явищ.

2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види та способи його проведення.

У статистичній практиці застосовують різні форми статистичного спостереження. З боку організації розрізняють такі форми:

1) звітність – це формам статистичного спостереження, коли статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств та фірм у вигляді обов’язкових звітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки;

2) спеціально організоване спостереження – це отримання статистичних даних на підставі перепису, разових обліків та обстежень.

Статистичну звітність складають на підставі даних первинного обліку, який здійснюють на підприємствах, в організаціях та установах.

Звітність характеризується такими властивостями як:

• обов’язковість – означає, що звіти неодмінно подають усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючи форми та затвердженого переліку показників;

• систематичність – передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни.

Статистичну звітність класифікують за такими ознаками:

1. за обсягом: загальнодержавна (подається у вищу організацію та в органи статистики) та відомча (лише у вищу організацію);

2. за строками: поточна (подають протягом року) річна (складають за ширшою програмою).

За допомогою спеціально організованих статистичних досліджень вивчають явища і процеси, не охоплені статистичною звітністю. Інколи їх використовують для перевірки звітних даних.

Статистичне спостереження може поділятися на окремі види за такими ознаками:

= повнота охоплення одиниць сукупності;

= час реєстрації фактів;

= джерела відомостей, способи збирання даних.

Спеціальне обстеження може мати таку форму:

• опитування – спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення – референдум – масове волевиявлення щодо принципових соціально-політичних та економічних питань;

• статистичний реєстр – список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування.

За повнотою охоплення одиниць досліджуваної сукупності статичне спостереження поділяють на:

1. суцільне – передбачає охоплення обліком всіх без винятку одиниць сукупності;

2. несуцільне – обліковує не всі досліджувані одиниці сукупності, а лише їх певну частину.

Залежно від завдань дослідження і характеру об’єкта несуцільне спостереження поділяється на:

1. вибіркове – це вид спостереження, коли характеристика всієї сукупності одиниць подається по їх частині, випадково відібраній;

2. спосіб основного масиву – різновид несуцільного спостереження полягає у відборі найбільших одиниць спостереження, в котрих досліджувана ознака домінує у всьому обсязі;

3. монографічне – особливий вид спостереження, який полягає у глибокому та детальному вивченні та описі окремих, характерних у певному відношенні одиниць сукупності;

4. анкетне – коли особам, від яких необхідно отримати відомості, надсилають анкети з проханням заповнити їх і повернути за відповідною адресою.

За моментом (часом) реєстрації фактів розрізняють спостереження:

• поточне – облік фактів здійснюється у міру виконання, тобто систематично;

• періодичне – проводиться через певні проміжки часу;

• одноразове – здійснюють при необхідності, без дотримання певної періодичності, в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу.

За джерелом здобуття відомостей статистичне спостереження поділяють на три види:

• безпосередній облік – обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом;

• документальний облік – спостереження, коли джерелом відомостей є відповідні документи, тобто факти реєструють у відповідних документах;

• опитування – спостереження, яке передбачає, що факти фіксуються зі слів опитуваного.

Опитування можна організувати такими способами:

1. експедиційний спосіб – призначена особа опитує іншу і з її слів заповнює бланк дослідження, тобто реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації;

2. самореєстрація – факти фіксують самі респонденти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців;

3. кореспондентський спосіб – це реєстрація фактів пор явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій.

Окремі види та способи спостереження можуть застосовуватися у комплексі, не включаючи один одного, залежно від складності доступу до об’єкта дослідження, ступеня підготовленості, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.