- •Опорний конспект лекцій
- •Кривий Ріг
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1. Статистика як суспільна наука
- •2. Предмет статистики
- •3. Метод статистики.
- •4. Поняття, категорії та показники статистики.
- •Тема 2. Статистичні показники
- •1. Види та функції статистичних показників.
- •2. Абсолютні статистичні показники.
- •3. Відносні статистичні показники.
- •4. Середні величини.
- •Тема 3. Статистичне спостереження
- •1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення.
- •2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види та способи його проведення.
- •3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.
- •4. Організаційні питання статистичного спостереження.
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних
- •1. Суть, організація і техніка статистичного зведення.
- •2. Основні види та завдання статистичних групувань.
- •3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп.
- •4. Статистичні таблиці.
- •Тема 5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- •1. Поняття варіації та її основні показники.
- •2. Поняття та види рядів розподілу.
- •3. Характеристики форми розподілу.
- •4. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •Тема 6. Вибіркове спостереження.
- •1. Вибіркове спостереження та його основні завдання.
- •2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.
- •3. Обчислення похибок вибірки та необхідної чисельності вибірки.
- •Тема 7 Методи аналізу взаємозв’язків
- •1. Види взаємозв’язків.
- •2. Метод аналітичного групування.
- •3. Кореляційний та регресійний методи аналізу зв’язку.
- •4. Багатофакторний аналіз.
- •Тема 8 Ряди динаміки. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку
- •1. Види рядів динаміки.
- •2. Характеристики інтенсивності рядів динаміки.
- •3. Середні показники динаміки.
- •4. Характеристика основної тенденції розвитку.
- •5. Вимірювання сезонних коливань.
- •Тема 9 Статистичні індекси
- •1. Поняття статистичних індексів, їх види та функції.
- •2. Методологічні основи побудови зведених індексів.
- •3. Середні індекси.
- •4. Взаємозв’язок індексів та індексні системи.
- •5. Індекси середніх величин.
- •6. Територіальні індекси.
- •Статистичні графіки
- •1. Роль і значення графічного методу
- •2. Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків
- •3. Види статистичних графіків і способи їх побудови
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
кафедра обліку, аналізу, аудиту та адміністрування підприємств гмк
Опорний конспект лекцій
з дисципліни “Статистика”
для студентів економічних спеціальностей
усіх форм навчання
Кривий Ріг
Тема 1. Предмет і метод статистики.
План.
Статистика як суспільна наука.
Предмет статистики.
Метод статистики.
Поняття, категорії та показники статистики.
1. Статистика як суспільна наука
В умовах ринкових відносин робота економістів, комерсантів, менеджерів та підприємців наповнюється новим змістом, а роль статистичної науки зростає. Тому оволодіння методологією статистики є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту та пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийняття оптимальних управлінських рішень тощо.
Слово „статистика” (від лат. status – стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних явищ та процесів. Статистика – це наука, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними – кількісними характеристиками зазначених явищ та процесів.
Термін „статистика” в практичній та науковій сферах застосовують у різних значеннях:
статистика – це галузь практичної діяльності, яка спрямована на збирання, обробку та аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів;
статистика – це галузь знань, тобто спеціальна наукова дисципліна (статистична наука) й, відповідно, як навчальна дисципліна, що викладається у вузах. Статистика є важливою частиною навчального плану підготовки економістів, менеджерів, комерсантів, підприємців найвищої кваліфікації;
статистика – це сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ чи окремого питання.
Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькі та фінансові ризики, у маркетингових дослідженнях, страхуванні тощо.
Основними розділами статистичної науки є:
теорія статистики (розглядає загальні принципи і методи вивчення економічних явищ та процесів);
соціально-економічна статистика (вивчає методологію побудови макроекономічних показників та їх аналіз на рівні народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого, а також соціальних умов життя і праці населення, споживання ним матеріальних благ і послуг);
демографічна, промислова, сільськогосподарська та інші галузеві статистики (вивчають окремі галузі народного господарства чи суспільного життя).
2. Предмет статистики
Статистика є наукою, яка вивчає розміри та кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їхнім змістом, тобто вона кількісно досліджує закономірності розвитку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.
Об’єктами статистики являються різноманітні явища та процеси суспільного життя. Предметом є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування. Розвитку, взаємозв’язку.
Виділяють три основні елементи предмета статистики:
статистика вивчає суспільні явища. Це зумовлено їх особливостями, законами їх розвитку і методами пізнання. Щоб відкрити закони суспільного розвитку, треба зібрати та узагальнити чисельні факти суспільного життя та науково виявити й дослідити їх сутність. Статистика збирає дані про масові явища і процеси, відповідно опрацьовує їх та робить висновки. Без науково-опрацьованих статистичних даних не можна глибоко вивчити стан та розвиток суспільства;
статистика вивчає суспільні явища за допомогою кількісних характеристик, якими можуть бути обсяги, рівні, кількісні співвідношення і пропорції, темпи розвитку, що виражені в певних числах-показниках. Статистика спрямована на пізнання масових суспільних явищ у єдності їх якісних та кількісних сторін. Саме тому в означенні статистики вказано на те, що ця наука вивчає кількісні характеристики явищ та процесів, щоб потім на цій основі пізнати їх якісний зміст. Кількісні характеристики змінюються у часі та просторі. Статистичних даним характерна конкретність з огляду на час, місце та обсяг сукупності даних досліджуваних масових явищ;
статистка вивчає масові суспільні явища, тобто ті, що складаються з достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Статистика вивчає закономірності зміни кількісних характеристик на підставі масового узагальнення фактів.