Колір одягу

Якщо людина хоче підкреслити білизну свого обличчя, то їй варто надягати червоний одяг, у будь-яких інших сполученнях червоний колір одягу придушує природний колір обличчя. Жовтий колір додає обличчю фіолетового відтінку.

Звичайно, колір одягу підбирають з урахуванням наступних речей:

• блондинкам більше личить синій колір;

• брюнеткам - жовтий колір;

• білий колір личить людям з рожевим відтінком шкіри обличчя;

• чорний колір поглинає блиск інших кольорів.

Але при виборі кольору варто враховувати час і місце перебування, рід ваших занять. Не слід надягати занадто яскраві речі, якщо у вас офіційний прийом чи засідання.

Візитні картки

Обов'язковий атрибут першої зустрічі з діловим партнером – обмін візитними картками. Наявність візитної картки свідчить про серйозність і солідність людини.

Основне призначення візитних карток – представлення ділових і офіційних осіб один одному при першому знайомстві. Звичайно, візитна картка друкується мовою країни, в якій живе власник картки. На візитній картці друкуються ім'я і прізвище, посада й адреса фірми, де людина працює, а також номер телефону (факсу тощо).

Візитні картки вручаються людині так, що б вона змогла відразу прочитати її. На візитних картках, написаних іноземною мовою, по батькові не зазначається, тому що в більшості країн не існує навіть такого поняття.

Візитні картки бувають різних видів і призначень.

Стандартна картка – використовується при знайомстві, що відбулося. Напис олівцем у лівому нижньому куті візитної картки може означати наступне:

• p.f. - поздоровлення

• p.r. - подяка

• p.c. - співчуття

• p.p. - заочне представлення

• p.f.c. - задоволення знайомством

• p.p.c. - замість особистого візиту у випадку від'їзду

• p.f.N.a.- поздоровлення з Новим Роком.

Картка спеціальних і представницьких цілей означає, що контакт на цьому завершено.

Картка фірми призначена для привітання від фірми.

На отримані візитні картки слід відповісти протягом 24 годин.

Прийом підлеглих

Успішне керівництво нерозривно пов'язане з ефективною комунікацією.

На перший погляд, усе дуже просто: потрібно пояснити людині, що саме ви від неї хочете... Але якби все було так просто! У прямому контакті і безпосередній бесіді найбільше значення мають усна і невербальна комунікації.

Ефективність усної комунікації залежить від ряду факторів, до складу яких входять:

• добір слів;

• стиль спілкування;

• «сигнали підтримки».

Вступаючи в контакт із підлеглими, необхідно стежити за своєю мовою, тому що від того, як говорить керівник, залежить, наскільки точно його будуть розуміти підлеглі. Правильний і красивий стиль мови викликає повагу і привертає увагу. Керівник завжди повинен:

• уміти пояснити, чого він хоче;

• контролювати своє спілкування з підлеглими, ретельно добираючи слова.

Отже, щоб ваша бесіда була результативною незалежно від того, з ким ви розмовляєте, необхідно: по-перше, бути ввічливим; а по-друге, сподобатися співрозмовнику, а для цього встановлені основні правила, які сприяють досягненню даної мети:

• Щиро цікавтеся іншими людьми.

• Посміхніться.

• Пам’ятайте, що ім'я людини – це найсолодший для неї звук.

• Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе.

• Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.

• Починайте з похвали і щирого визнання співрозмовника.

• Вказуйте на помилки інших не прямо, а опосередковано.

• Спочатку поговоріть про власні помилки, а потім уже критикуйте свого співрозмовника.

• Давайте людям можливість врятувати свій престиж.

• Виражайте людям схвалення з приводу найменшої їхньої удачі і відзначайте їхній успіх.

• Створюйте людям гарну репутацію, яку вони будуть намагатися виправдати.

Заохочуйте їх.

• Домагайтеся, щоб люди були раді зробити те, що ви пропонуєте.

Обравши мету вашої бесіди, намагайтеся схилити людей до вашої точки зору м'яко, без тиску, не нав'язуючи свою ідеологію.

Для цього треба знати, що:

• єдиний спосіб одержати верх у суперечці – це ухилитися від неї;

• виявляйте повагу до думки вашого співрозмовника;

• якщо ви не праві, визнайте це швидко і рішуче;

• з самого початку дотримуйтеся дружелюбного тону;

• змусьте співрозмовника відразу ж відповісти вам «так»;

• нехай велику частину часу говорить ваш співрозмовник;

• нехай ваш співрозмовник вважає, що дана думка належить йому;

• щиро намагайтеся дивитися на речі з погляду вашого співрозмовника;

• ставтеся співчутливо до думок і бажань інших;

• будьте шляхетними у всьому.

Вимоги до укладання ділових паперів:

• Не суперечити чинному законодавству, нормам юридичного права тощо;

• Видаються документи лише уповноваженими на те органами;

• Документи мають відповідати призначенню;

• Бути належним чином відредагованими;

• Бути ясними, точними, переконливими;

• Стислість, логічність, послідовність, охайність;

• Грамотність;

• Ретельний добір мовних засобів, які б були зрозумілі широкому загалу, відповідали нормам літературної мови та конкретному стилю;

• Від першої особи викладати текст в автобіографіях, заяві, наказі, скарзі, службовій записці;

• Від третьої особи викладати текст в актах, трудовій угоді, контрактах, договорах, інструкціях, запрошеннях, оголошеннях;

• Перевагу надавати прямому порядку слів у реченнях; мовним кліше, «канцеляризмам»;

• Уникати багатозначних слів; емоційно забарвлених; суб’єктивного ставлення;

• Не переобтяжувати текст іншомовними словами, якщо є в мові їхні відповідники;

• Використовувати загальноприйняті, стандартні скорочення слів та абревіатури;

• Правильно і у певній послідовності розміщувати реквізити;

• Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, слід заміняти активну форму дієслова на пасивну (Вами ще не дана відповідь, а не ви не відповіли…);

• Уникати немилозвучності;

• Пам’ятати, що лише своєчасність і актуальність інформації робить документ дієвим, доцільним і корисним.