- •1 Предмет і метод вивчення в економічній думці
- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •3 Первісне господарювання
- •5 Особливості розвитку стародавнього Сходу
- •6. Начало формы
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •16 -17 Середньовічне європейське місто
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •23 Формування козацтва
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •26 Кольбертаіїм
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •31 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •34 А.Сміт
- •35 Економ підйом Англії
- •36 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •42 Жан-Батіст Сей.Про фактори виробництва
- •44.Еконоічні поглади соціал утопістів
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •50 К . Менгер
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •52 Історична школа Німеччини
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •57 Розвиток економічної думки України
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •60. Англійський імперіалізм
- •61. Французьський імпералізм
- •63. Американський імперіалізм. Постоянный конфликт империализмов и коллективный империализм
- •Эволюция нового коллективного империализма
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •67. Економіка сша у 20-х роках xXст. І криза 1929-1933рр.
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1.Наслідки Першої світової війни для Франції.
- •3.Політична боротьба лівих і правих сил.
- •7.1. Радянська Україна в 20-30-ті рр. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •Наслідки Другої світової війни для Франції
- •Основні напрями розвитку теорії в XX ст
- •1.3 Сучасна економічна теорія: нові тенденції розвитку
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
Північна Галлія, де у 486 р. виникла Франкська держава, є класич-ним прикладом еволюції феодального способу виробництва. У V-VІІ ст.
тут правила династія Меровінгів, з кінця VІІ ст. до середини ІХ ст. –Каролінгів. Про державу франків періоду правління Меровінгів в основ-
ному можна довідатися із судебника “Салічна правда” (кінець V ст.) [28].Високого рівня розвитку у Франкській державі досягло сільське
господарство. Замість перелогу, двоколки перейшли на триполку, змі-нився набір сільськогосподарських культур. Впроваджено пшеницю,
овочі, виноградарство. Зросла врожайність. Також набули розвитку тваринництво, птахівництво, бджільництво [21]. У V-VI ст. у Франксь-
кому королівстві відбувався процес трансформації родової землероб-ської громади у сусідську – марку, в якій переважало індивідуальне
сімейне господарство – основна виробнича ланка франкської общи-ни, яка базувалася на приватній власності на орні землі, колекти-
вній власності на угіддя, на вільній праці її членів. Права відчуження(вільного розпорядження) землі франків не знали. Але поступово спа-
дкові наділи збільшувалися і перетворювалися на алод – приватну сімейну власність, яка вільно відчужувалася, продавалася, обміню-
валася, заповідалася, дарувалася без дозволу громади (марки) [13].Основи феодального ладу у франкському суспільстві склалися у
VІІ-ІХ ст. Велика земельна власність розвивалась інтенсивніше, великі зем-левласники стали захоплювати селянські наділи, утворювалися основ-
ні класи феодального суспільства. У поземельних відносинах відбувсяпереворот: змінилася форма земельної власності. Алодіальна влас-
ність поступалася феодальній [28].Значну роль у цьому відігравала бенефіціальна реформа Карла
Мартелла (714-751 рр.). У зв’язку з вичерпаністю земельного фонду було встановлено, що земельні дарування – бенефіції – даються не
навічно, а на термін служби або довічно і потім можуть бути пе-редані іншій людині. Протягом ІХ-Х ст. бенефіцій перетворювався з
довічного у спадкове володіння і набув рис феоду (лену). Феод (лен) –
спадкове умовне утримання, пов’язане з обов’язковим перебуван-ням на військовій службі. Ця реформа зміцнила прошарок дрібних і середніх феодалів, закріпила феодальну земельну власність і збільши-ла селянську залежність, створила поземельні зв’язки між тим, хто да-
рує, і бенефіціарієм, сприяючи встановленню васальних відносин. Одним із важливих засобів феодалізації стала передача землі у
прекарій. Прекарій – умовне земельне тримання, яке великий власник передавав у тимчасове користування безземельній або малоземельній
людині, за що та мала виконувати панщину або сплачувати оброк.Втрата землі часто призводила до втрати особистої свободи.
А особливі королівські грамоти передавали на місцевому рівні судові,поліцейські, податкові, адміністративні функції від державотворця
сеньйорам. У VІІІ – на початку ІХ ст. основою господарської організації франкського суспільства стала феодальна вотчина – сеньйорія. Як
свідчить “Капітулярій про вілли” Карла Великого (кінець VІІІ ст.), зе-мля у вотчині поділялася на дві частини: панську, або домен (станови-ла, наприклад, 25-30 % площі), яка включала панські орні землі, і зем-лю, яка перебувала у користуванні залежних селян і складалася з наділів. Селяни виконували регулярну панщину 2-3 рази на тиждень у сезон сільськогосподарських робіт та користувалися неподільними общинними лісами і пасовиськами.
Залежне селянство каролінзької вотчини поділялося на три групи: колони – особисто вільні, але перебували в поземельній залежності;раби – серви – поземельно і особисто залежні; літи, які займали про-міжне становище, перебували під патронатом якого-небудь феодала і
тримали наділ у спадковому користуванні. Поступово ця різниця сте-рлася, селяни перетворилися в єдину масу залежних, які сплачували
оброк і виконували панщину. Каролінзька імперія розпалася у 843 р. Розпад великої держави
свідчить про завершення процесу феодалізації франкського суспільст-ва. Феодальна роздробленість – вагома ознака феодальної системи, що сформувалася. Таким чином, феодалізація – це перетворення алоду в утриман-ня; зникнення вільних общинників і поява залежних і кріпосних утри-мувачів; утворення феодальної власності і виникнення панівного кла-су феодалів, землевласників-воїнів