- •1 Предмет і метод вивчення в економічній думці
- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •3 Первісне господарювання
- •5 Особливості розвитку стародавнього Сходу
- •6. Начало формы
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •16 -17 Середньовічне європейське місто
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •23 Формування козацтва
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •26 Кольбертаіїм
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •31 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •34 А.Сміт
- •35 Економ підйом Англії
- •36 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •42 Жан-Батіст Сей.Про фактори виробництва
- •44.Еконоічні поглади соціал утопістів
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •50 К . Менгер
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •52 Історична школа Німеччини
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •57 Розвиток економічної думки України
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •60. Англійський імперіалізм
- •61. Французьський імпералізм
- •63. Американський імперіалізм. Постоянный конфликт империализмов и коллективный империализм
- •Эволюция нового коллективного империализма
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •67. Економіка сша у 20-х роках xXст. І криза 1929-1933рр.
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1.Наслідки Першої світової війни для Франції.
- •3.Політична боротьба лівих і правих сил.
- •7.1. Радянська Україна в 20-30-ті рр. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •Наслідки Другої світової війни для Франції
- •Основні напрями розвитку теорії в XX ст
- •1.3 Сучасна економічна теорія: нові тенденції розвитку
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
інституціоналізм. Дж. Гелбрейт
Джон Кеннет Гелбрейт (1909р. нар.) — уродженець Канади, перший науковий
ступінь здобув у Торонтському університеті, але більша частина його
професорської і наукової діяльності пройшла у США — у Каліфорнійському,
Принстонському, Гарвардськом верситетах. Він відігравав активну роль у
політичному житті.У 1961 — 1963 рр. був послом в Індії. Гелбрейт
пропагував «суспільство добробуту».В працях, опубліко у 50-х рр.,
Гелбрейт розглядає техніку, як основу економ. прогресу. А в його «Новому
індустріальному суспільстві» ( знайшли найповніше відображення позиції
теоретиків «індустріального інституціоналізму» .
індустріального інституціоналізму» .
Дж. Гелбрейт відносить до техноструктури тих, хто має спеціальні знання, здібності й досвід групового прийняття рішень. Основна роль у техноструктурі належить провідним менеджерам, які приймають основні управлінські рішення.
Аналіз і висновки Дж. Гелбрейта з питань структури та управління корпорацією і плануючою системою опираються на виявлення влади техноструктури та інституціональної влади корпорацій. Його заслуга полягає у тому, що він перший серед економістів обґрунтував тезу про заміну влади ринку рішеннями менеджерів. Він дійшов до висновку, що з появою зрілої корпорації і плануючої системи змінились цілі й характер їх діяльності. Оскільки плануюча система, на його думку, народжувала нову "розумну ціль суспільства", максимізація прибутку вже не є необхідною. Дж. Гелбрейту доводилось неодноразово переглядати свої погляди щодо окремих проблем економіки й розвитку суспільства. В 50-х роках він був переконаний, що вже у найближчий час трансформація капіталізму забезпечить вирішення основних соціальних проблем. Він писав тоді про суспільство достатку. У подальшому автор теорії індустріального суспільства вимушений був переглянути деякі положення й внести корективи у свою концепцію. У зрілій корпорації Дж. Гелбрейт побачив інструмент збереження нерівності у суспільстві й фактор зростаючої нестійкості економічної системи. Події
Дж. Гелбрейт надто критично оцінює розвиток економіки, як і перспективи вирішення соціальних проблем. Він відмічає, що "надто багато людей позбавлені роботи й засобів до існування", що "наявною є волаюча нерівність у розподілі доходів", "непомірно велика частина багатства залишається невеликій купці людей". Увагу Дж. Гелбрейта все більше привертають проблеми боротьби із засиллям бюрократії. "Великі корпорації й управлінська революція призвели до бюрократизації великої частини капіталістичного виробництва", у результаті чого став очевидним "корпоративний артеріосклероз". Американський економіст відмічає також різке погіршення транспортної системи США, великий дефіцит дешевого житла, проблеми, які нагромадилися в галузі освіти, тощо.
Усі помисли Дж. Гелбрейта спрямовані на розробку системи реформ, які у змозі забезпечити розв'язання гострих соціально-економічних проблем, істотно поліпшити становище суспільства. Він, як і раніше, переконаний в необхідності трансформації капіталізму, в його оновленні. Для цього, на думку американського економіста, слід забезпечити "гарантійний прибуток усім членам суспільства", значно розширити соціальні програми. Велика увага приділяється створенню системи перенавчання осіб, які втрачають роботу. Дж. Гелбрейт рішуче виступає за скорочення воєнних витрат, які завдають, на його думку, "великих збитків економічному добробуту". Ці засоби слід використати у мирному будівництві.
Здійснення реформ Дж. Гелбрейт пов'язує з посиленням регулюючої ролі держави. Категорично заперечуючи програми монета-ристів і прихильників економіки пропозиції, він закликає "звільнитися від сліпого поклоніння перед кредитно-грошовою політикою, від віри, що її магія може скеровувати й регулювати розвиток капіталізму" [3]. На його думку, слід значно більше покладатися на фінансово-бюджетну, ніж на кредитно-грошову політику, поєднуючи її з підвищенням податків, скороченням федерального дефіциту й значним зниженням процентних ставок. Економічна теорія Дж. Гелбрейта досить реалістично відбиває сучасний стан і проблеми економіки й передбачає дійові міри для її часткового оздоровлення.
Прихильники соціально-інституціонального напряму не сприймають концепцію Дж. Гелбрейта як досконалу. Не всі погоджуються з протиставленням плануючої та ринкової системи. Це положення викликає найбільше заперечень у багатьох економістів. Говорячи про три елементи плануючої системи (корпорація з її техноструктурою, система управління сукупним попитом, управління споживанням), Д. Сіссел віднайшов у їх взаємозв'язку глибокі протиріччя, оскільки "плануюча структура стабільна до тих пір, доки функціонує дуже складна система взаємозалежних інститутів". Він називає це "парадоксом Гелбрейта". Д. Сіссел вважає, що слабкість цієї будови в ігноруванні ринкових сил, які діють в економіці, не виключаючи із неї корпоративного сектору. Підтвердження цьому він вбачає у гострій ринковій конкуренції, що охоплює і корпорації всередині самої плануючої системи.