Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзаменаційні питання.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.23 Mб
Скачать

Екзаменаційні питання

з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»

1. Предмет і методи вивчення в економічний науці.

2. Напрямки та етапи розвитку економічної думки.

3. Первісне господарство.

4. Первісне господарство східних слов’ян.

5. Особливості економічного розвитку країн Стародавнього Сходу.

6. Господарство Давнього Єгипту.

7. Економічна думка Стародавнього Сходу (Єгипет, Месопотамія).

8. Економічний розвиток Давньої Греції.

9. Економічний розвиток Давнього Риму.

10. Криза рабовласницької системи.

11. Економічна думка Китая в працях Конфуція і трактаті «Гуань-цзи» та Індії в трактаті «Артхашастра».

12. Економічні погляди древньогрецьких мислителів: Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

13. Економічні ідеї Древнього Рима в працях Катона, Варрона, Колумелли.

14. Формування феодалізму в королівстві Франків.

15. Становлення феодалізму в Київської Русі.

16. Сільське господарство Західної Європи в період класичного феодалізму.

17. Середньовічне європейське місто.

18. Ремесло і торгівля в Київської Русі.

19. Феодальна роздробленість східних слов’ян.

20. Середньовічна економічна думка арабського Сходу: Ібн-Хальдун.

21. Економічна думка пізнього середньовіччя: Ф.Аквінський.

22. Економічні причини та наслідки Великих Географічних відкриттів.

23. Встановлення кріпацтва і формування козацтва на українських землях у XV-XVIст.

24. Ранній меркантилізм і його особливості.

25. Пізній меркантилізм і його особливості.

26. Історичне значення меркантилізму. Кольбертизм.

27. Первісне накопичення в Англії.

28. Мануфактурний період англійської промисловості.

29. Розвиток капіталізму в Голландії (XVI-XVIIст.).

30. Господарство українських земель в умовах господарювання феодальної системи (XVII-XVIIIст.).

31. Загальна характеристика класичної політичної економії.

32. Економічні погляди У.Петті і П.Буагільбера.

33. Економічні вчення фізіократів: Ф.Кене, А.Тюрго.

34. А.Сміт в економічній науці.

35. Економічний підйом Англії в XIXст.

36. Первісне накопичення у Франції.

37. Особливості економічного розвитку Франції в 1813-1870рр.

38. Причини економічного відставання Німеччини (XVI-XVIIIcт.).

39. Промисловий переворот у Німеччини.

40. Особливості промислового перевороту у США.

41. Теоретичні положення Д.Рікардо про вартість, заробітну плату, прибуток, відтворення і ренту.

42. Положення про три фактори виробництва і «Закон ринків» Ж.Б.Сея.

43. Т.Мальтус та його вклад у економічну науку.

44. Економічні погляди соціалістів-утопістів поч. XIXст.: Р.Оуен, А.Сен-Симон, Ш.Фурьє.

45. Дж.С.Мілль про сфери «безсилля ринку» і соціальні реформи.

46. Історичне значення економічного романтизму.

47. Економічни погляди С.Сисмонді і П.Прудона.

48. Вчення К.Маркса.

49. Сутність та етапи «маржинальної революції».

50. К.Менгер: теорія вартості, принцип компліментарності, концепція оплати праці й обміну.

51. Ф.Ліст: наука про національне господарство.

52. Історична школа Німеччини (В.Рошер, Б.Гільдебранд, Г.Шмоллер, К.Бюхер).

53. «Теорія очікування» О.Бем-Баверка.

54. «Теорія витрат» Ф.Візера.

55. Особливості теоретичних поглядів А.Маршалла.

56. «Закон граничного виробництва» Дж.Б.Кларка.

57. Особливості економічної думки України XVII-XVIIIст.

58. Криза феодально-кріпосницької системи і розвиток капіталістичних відносин на Україні у XIXст.

59. Економічна думка України XIX-поч.XXст.

60. Англійський імперіалізм.

61. Французький імперіалізм.

62. Німецький імперіалізм.

63. Американський імперіалізм.

64. Господарство України в кін.XIX-поч.XXст.

65. М.І.Туган-Барановський: проблеми методології і теорії.

66. Економічні проблеми в працях В.І.Леніна.

67. Економіка США у 20-х роках XXст. і криза 1929-1933рр.

68. «Новий курс» Ф.Д.Рузвельта.

69. Економічній розвиток Англії і Франції у 20-30-х рр. XXст.

70. Господарство фашистської Німеччини.

71. Господарство радянської України в міжвоєнний період.

72. Економіка США після 2-ї світової війни.

73. Особливості розвитку Англії після 2-ї світової війни.

74. Економічний розвиток Франції після 2-ї світової війни.

75. Економічне «чудо» ФРН і його причини.

76. Основні напрямки розвитку західної економічної теорії в XXст.

77. Міри державного регулювання економіки у вченні Дж.Кейнса.

78. Неокейнсіанство: теорія економічного зростання Р.Харрода.

79. Теорія циклу Є.Хансена.

80. Неокласицизм: теорія лібералізму Ф.Хаека.

81. Неоліберальні концепції: ордолібералізм.

82. Інституціоналізм: методологічні основи і особливості.

83. Дж.Гелбрейт: концепція «зрілої корпорації» і «нового соціалізму».

84. Інституціональна-соціологічна традиція у Франції. Ф.Перру.

85. Господарський розвиток України в 50-90рр. XXст.

86. Розвиток радянської економічної думки: напрямки та етапи еволюції.

1 Предмет і метод вивчення в економічній думці

Економічна теорія — суспільна наука. Вона вивчає найважливіші сторони нашого життя, пов'язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ. У науковій і науково-методичній літературі немає єдиного визначення економічної теорії. Кожен автор намагається дати своє тлумачення предмету цієї науки. У найбільш поширених його визначеннях вказується, що економічна теорія — це суспільна наука про:

— національне багатство і способи його збільшення;

— боротьбу за поліпшення добробуту народу;

— намагання заробити собі на прожиття;

— механізми, що регулюють стосунки між покупцями і продавцями;

— діяльність у сфері виробництва й обміну між людьми;

— види діяльності, пов'язані з обміном і грошовими угодами між людьми;

— поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ і послуг за умови обмежених ресурсів;

— рух економічного життя — тенденції розвитку цін, виробництва, безробіття;

— вибір способу використання обмежених виробничих ресурсів (землі, праці, устаткування, технічних знань) для виробництва різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства;

— вирішення проблем організації споживання і виробництва;

— гроші, норми відсотка, капітал і багатство;

— виробничі відносини у взаємодії з продуктивними силами і політичною надбудовою;

— економічні закони, що керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на різних етапах розвитку людського суспільства; Хоча економічна теорія — наука скоріше академічна, ніж вузькопрофесійна, її знання необхідне всім членам цивілізованого суспільства. Більшість конкретних проблем повсякденного життя мають важливі економічні аспекти, через виборців суспільство здатне впливати на рішення своїх політичних лідерів, що приймаються з метою розв'язання цих проблем. Нині важливо з'ясувати причини і наслідки дефіциту державного і місцевих бюджетів, а також дефіциту зовнішньоторговельного балансу, інфляції і безробіття та ін.

Метод - це сукупність принципів побудови, форм і способів наукового пізнання. Усі методи економічного дослідження поділяються на загальнонаукові та конкретно-економічні. До загальнонаукових відносяться такі елементи, як наукові абстракції, аналіз і синтез, індукція та дедукція, історичне і логічне, математичні методи і моделі.

Економічна діяльність суспільства проявляється в господарській практиці, у великій різноманітності фактів господарського життя різноманітних господарських суб'єктів. Діяльність різних суб'єктів господарювання зумовлена їхніми власними потребами та інтересами. Економіст повинен у цій різноманітності фактів виявити принципи або закономірності їх розвитку для того, щоб пізніше сформувати принципи економічної політики для ефективного розв'язання економічних проблем. Аналіз фактів, що відносяться до тієї чи іншої конкретної проблеми, називають описовою або емпіричною економічною наукою. Виведення принципів, закономірностей, формулювання законів називають економічною теорією, або економічним аналізом. Економіст у своєму дослідженні може просуватися як від фактів до теорії, так і навпаки, від теорії (гіпотези) до перевірки її на практиці. Перший метод називається індукцією, а другий - дедукцією, або гіпотетичним методом дослідження. Але мета економічного дослідження — це не тільки вияв принципів та закономірностей економічного розвитку, а й розробка конкретних рекомендацій, способів і методів розв'язання економічних проблем, формування принципів економічної політики. Цей процес називають прикладною економічною наукою, або економічною політикою.

Отже, в економічному дослідженні потрібно виходити з аналізу фактів, емпіричних даних, застосовуючи при цьому спеціальні методи дослідження, формулювати принципи, закономірності, теорії, необхідні для розробки правильної економічної політики, для розв'язання нагальних економічних потреб суспільства.

До конкретно-економічних методів економічного дослідження відносяться: альтернативний аналіз, граничний аналіз, методи абсолютних та порівняльних переваг, аналіз еластичності, табличне, графічне, аналітичне моделювання, оптимізація та визначення рівноваги.

Граничний аналіз дає можливість вивчати крайні величини, які дозволяють визначити зміну певного явища чи процесу під впливом зміни певного фактора. Наприклад, теорія граничної корисності демонструє, як зміниться задоволення споживача при зростанні спожитого продукту на одиницю.

Методи абсолютних і порівняльних переваг дають змогу відповісти на питання, що і як вигідніше виробляти, на яких видах продукції слід спеціалізуватись і за допомогою якої технології її потрібно виробляти.

Аналіз еластичності дозволяє виявити ступінь зміни одного показника відносно до іншого, наприклад, як зміниться попит на продукцію при зменшенні ціни на 10%.

Економічні величини можна представляти у взаємозалежності за допомогою таблиць, математичних формул, графічних зображень, за допомогою яких визначають оптимальні варіанти економічних рішень. Ці методи дуже широко використовуються в економіці.

В економічному дослідженні визначають позитивний і нормативний підхід. Позитивна економіка досліджує те, що відбувається в економіці, а нормативна визначає те, що має бути, надає конкретні пропозиції для удосконалення економіки.