34 А.Сміт

Економічне вчення А.Сміта.

Адам Сміт(1723-1790). Основна праця– “Дослідження про причини і природу

багатства народів”(1776). Розглянув ек-ку як сис-му, в якій діють

об’єктивні закони, які могуть бути пізнанні людиною. Визначив задачу

ек-ки як науку, вона повинна здійсн. абстрактний аналіз об’єктивної ек-ї

реальності.На підставі одерж-х висн-в розробляв рекомендації для здійсн.

екон-ї політики. Як теоретик він дослідж-в внутр. зв’язки фізіології

сусп-ва з інш-го боку, як спостерігач, він фіксує зовн. форми та

зв’язки. Дає 3 визнач-я категорії цінності: 1)визнач. цінність(вартість

витрат праці); 2)визн. працю, що купується; 3)визн. доходами або сумою

дходів. Три основні класи: робіт., кап-ти, землевл-ки. Яким відпов. 3

форми доходу– зарп-та, прибуток, рента. Капітал визначав як запас, що

служить для подальшого вироб-ва. Вів поняття основного і оборотного

капіталу. Оборотн-й капітал приносить прибуток через обіг, а основн-й–

не обертаючись. Розглядав гроші як зручний засіб обігу. Джерелом

багатства вважав працю.

В теорії відтв-ня розр-є валовий та чистий продукт.Отже А.Сміт побудував

цілісну сис-у ек-ї науки, сформулював прин-пи ек-го лібералізму; надав

нового змісту старим екон. категоріями; основні ідеї знайшли

відображення в теоріях 19ст.

Теорія вартості. С. вживає термін цінність, а не вартість. Цінність у

нього має два значення: корисність і можливість придбання інших

предметів. Отже мова йде про споживну і мінову вартість. С. ставить три

основних правила що визначають мінову цінність товару: 1) визначити

дійсне мірило мінової вартості; 2) з яких частин вона склад. 3) причини

відхилення ринкової ціни від природньої.

С. твердить, що праця є основою цінності у всіх сферах в-ва. Цінність

розглядає як суб’єктивну, так і об’єктивну. Розглядав обмін товарів у

простому товарному в-ві. Заклав основи теорії факторів в-ва. Звертається

до прин-пу природної свободи, до дії “невидимої руки”.

35 Економ підйом Англії

До початку 30-х рр.. XIX ст. завершився промисловий переворот в Англії. Велике машинне виробництво отримало перемогу над ремеслом і мануфактурою з їх низькою продуктивністю праці та ручної технікою. У країні відбулися серйозні соціально-економічні зміни. До середини XIX ст. Англія перетворилася на країну міст і робітничих селищ, де проживало до 86% населення. Частка зайнятих у промисловості та будівництві підвищилася до 50%, а в сільському господарстві знизилася до 15%. Торжество вільної конкуренції викликало прагнення до розширення виробництва. В результаті це призводило до значного економічного підйому країни.

Лідером індустріального розвитку залишалась бавовняна промисловість.Зросло число фабрик, оснащених ткацькими верстатами. Випуск бавовняних тканин через 1800-1870 рр.. збільшився в 19 разів, споживання бавовни - більш ніж в 1000 разів. У середині XIX в. в текстильної та швейної промисловості було зайнято понад третини всіх працюючих. Дешеві та якісні тканини і вироби з них залишалися головними статтями англійського експорту.

Помітно набирала темпи важка промисловість.З використанням у металургійному процесі гарячого дуття значно зросло виробництво сталі та чавуну. У країні діяло понад 600 доменних печей в основному завдяки новому методу виплавки сталі, запропонованим Г. Бессемер в 1856 р. За 1800-1870 рр.. зросли видобуток вугілля (у 11 разів) і випуск продукції металообробки (в 28 разів). На частку Англії припадала половина виробництва чавуну, більше половини що добувається камяного вугілля в світі. Випуск продукції важкій промисловості країни перевищував на чотири-пять разів випуск продукції США, Німеччини та Франції.

Промисловий переворот мав і інші істотні наслідки.

Англія з аграрної країни перетворилася на провідну індустріальну державу. Найбільші зрушення у розвитку її продуктивних сил, оснащення виробництва більш передовий і досконалою технікою сприяли значному зростанню продуктивності праці-в 27 разів за період 1770-1840 рр..

Зростання суспільного розподілу праці забезпечив розширення ринкових відносин. При порівняльної вузькість внутрішнього ринку, через невисоку платоспроможності трудового населення предметом особливої уваги та турботи стає боротьба за зовнішні ринки. Встановлюється не тільки промислова, а й торгова монополія.Англія мала у своєму розпорядженні величезним торговельним флотом.За 1800-1870 рр.. його тоннаж збільшився більш ніж у 12,5 разів і склав 60% світового тоннажу. Англія стала «світовим перевізником».

Втрата світового промислового лідерства

Однак в останній третині XIX ст. Англія стала поступово втрачатиме свої передові позиції. Частка країни в світовому промисловому виробництві знизилася з 32% в 1870 р. до 18% до початку XX ст. Скоротилися темпи зростання промислової продукції. У відносний занепад прийшли старі галузі - текстильна, металургійна, вугільна. Їх технічна база, що сформувалася в першій половині XIX ст., Встигла застаріти. Не був налагоджено виробництво нової технiки - електричних врубових ivia-шин та автоматичних ткацьких верстатів і пр. Взагалі по енергоозброєності праці англійська робочий значно відставав від німецького, тим більше від американського.

В 80-90-х рр.. були утворені перше англійські монополії.Великі монополістичні обєднання створювались в нових галузях промисловості - електротехнічної, трубопрокатній, хімічної, військових та ін Серед них - англо-німецький трест вибухових речовин (Динаміт-Нобель, 1886), хімічний трест (Юнайтед Алка, 1890). Фінансовая група Моргана сформувала потужний англо-американський суднобудівний трест.

Торгова політика

Капіталістична індустріалізація, зміцнивши промисловість і перетворивши Англію в «фабрику, майстерні світу», істотно змінила напрямки зовнішньоторговельної політики.

Меркантилізм з регламентацією його промислового виробництва втратило своє минуле значення. Тепер Англія, далеко обігнавши інші країни за рівнем промислового розвитку, не боялася конкуренції. Зростання фінансових ресурсів знизив фіскальну роль мит. Так, у 20-ті роки. XIX ст. мита на промислові товари знизились з 50 до 20%. У середині століття на готові виробу вони були значно знижені, на сировину та напівфабрикати взагалі скасовані. Одночасно були ліквідовані обмежувальні «хлібні закони", скасовано Навігаційний акт Кромвеля і обмеження каботажному торгівлі.

Це перехід від протекціонізму до фрітредерству (вільну торгівлю) сприяло стабільний економічний розвиток країни, накопичення капіталів, зростання темпів індустріалізації.

Сільське господарство

Англійське сільське господарство не встигала за індустрією, відступивши на другорядні позиції. До того ж прискорений процес урбанізації, що перетворив Англію в країну міст і селищ, супроводжувався зниженням питомої ваги сільського населення: на початку XIX ст. 35% і трохи більше 14% до 70-х рр..

Своєрідністю аграрної еволюції стали значна концентрації землеволодінь і зростання капіталістичного підприємництва. Половина всієї землі в країні 35 належала тис. землевласників. Головною дійовою особою аграрних стосунків став крупний фермер-орендар.Орендуючи землю у лендлорда, він вів господарство у капіталістичних засадах, широко застосовував досягнення сучасної сільськогосподарської техніки (паровий плуг, сівалку, молотарки, віялку I? пр.) і агрокультури (мінеральних добрив, оновлений насіннєвий фонд, племінну худобу). До праці в господарстві залучалися наймити - наймані працівники. Найбільших успіхів було досягнуто в розвитку молочного господарства, садівництва та городництва.