Тема 11 Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства

Мета: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про сутність, значення, завдання та методику аналізу прибутковості та рентабельності підприємства

План вивчення теми

Самостійна робота студентів передбачає:

• вивчення теоретичних положень, понять, категорій, алгоритмів розрахунків;

• відповіді на питання для самоконтролю, тести;

• розв’язання ситуаційних вправ;

• виконання домашньої контрольної роботи;

• складання та оформлення аналітичних висновків за результатами аналізу.

В результаті роботи з літературою, наведеною для даної теми, студент повинен:

• отримати, засвоїти, систематизувати та закріпити знання із програмних питань;

• зрозуміти і запам’ятати основні поняття, терміни;

• відповісти на контрольні питання, тести для закріплення отриманих теоретичних знань;

• розв’язати ситуаційні вправи;

• виконати завдання домашньої контрольної роботи відповідно до методичних рекомендацій;

• скласти висновки за результатами аналізу прибутковості та рентабельності підприємства.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежить формування оборотних активів, виконання зобов’язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів і т. д.

Згідно з Положенням бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” розрізняють кілька видів прибутку, зокрема

- валовий прибуток – різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реалізованої продукції,

- фінансові результати від операційної діяльності, які відрізняються від валового прибутку на суму адміністративних витрат і витрат на збут та інших операційних доходів й витрат,

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування - алгебраїчна сума фінансових результатів від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат,

- фінансові результати від звичайної діяльності,

- чистий прибуток (або збиток) – алгебраїчна сума фінансових результатів від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Прибуток - це провідний показник господарської діяльності. За його допомогою визначається рівень рентабельності – головна характеристика ефективності функціонування підприємства.

Показник прибутку характеризує абсолютний ефект від діяльності, рентабельність показує міру ефективності – відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється.

Рентабельність – це показник, який характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього насамперед залежить вибір оціночного показника (прибутку), що використовується в розрахунку.

Найчастіше використовується чотири різних показники:

1. валовий прибуток (ряд. 050 ф.2),

2. операційний прибуток (ряд. 100 ф.2),

3. прибуток до оподаткування (ряд. 170 ф.2),

4. чистий прибуток (ряд. 220 ф.2).

Рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, застосованих ресурсів.

Рентабельність застосованих ресурсів нерідко обчислюється як відношення фінансових результатів від звичайної діяльності (до або після оподаткування) до балансових активів, власного капіталу, сукупності основних виробничих фондів.

Рентабельність реалізованої продукції звичайно розглядається як співвідношення валового прибутку та чистого доходу (виручки) від реалізації.

Рентабельність окремих виробів розраховується як відношення різниці між ціною (без податку на додану вартість та акцизного збору) та собівартістю виробу до його собівартості.

Рентабельність застосованих засобів, яка звичайно сприймається як рентабельність підприємства – найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, а також позареалізаційні фінансові результати.

Показники рентабельності можна розраховувати за окремими структурними підрозділами і за видами діяльності.

Дуже важливо дати оцінку питомої ваги виробів з низькою рентабельністю, нормальною рентабельністю та високорентабельних, а також виробів, по яких рентабельність помітно зросла, суттєво не змінилася, знизилася.

Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує. Тому зростання усіх показників рентабельності в динаміці за періоди звітності розглядається як позитивна тенденція.

Залежно від того, з чим порівнюється показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій (капіталу);

- рентабельність продажів.

І. Рентабельність інвестицій (капіталу):

У цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховуються два основних коефіцієнти: рентабельність сукупного капіталу (або активів) і рентабельність власного капіталу.