Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФК 09-2з 8с / Банківська система Заоч. 2012.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
2.82 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Яка структура процесу банківського кредитування?

  2. У чому сутність та призначення кредитної політики банку?

  3. Що таке стандарти кредитування?

  4. Який зміст кредитних інструкцій?

  5. Що таке кредитоспроможність заявника кредиту та основні етапи її оцінки?

  6. Охарактеризуйте методики аналізу фінансового стану і надійності заявника кредиту..

  7. Як класифікуються кредити за ступенем ризику?

  8. Як формується загальний резерв для відшкодування втрат за кредитами?

  9. Як розраховується спеціальний резерв для відшкодування втрат за кредитами?

  10. На які цілі забороняється надання банківських кредитів?

  11. Які основні джерела погашення кредиту?

  12. Як розрахувати оптимальну процентну ставку за кредитом?

  13. У чому сутність та призначення кредитного моніторингу?

  14. Що таке контокорентний кредит і чим він відрізняється від інших кредитів?

Бібліографічний список

[2, 3, 5-11, 15-19].

Тема 7. Операції банків з цінними паперами

Мета роботи:

  • закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо операцій банків із цінними паперами.

План вивчення теми

  1. Інвестиційні цінні папери. Інвестиційний портфель.

  2. Ризик та ліквідність цінних паперів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Згідно ЗУ „Про інвестиційну діяльність” інвестиціями називають усі види грошових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Комерційні банки здійснюють фінансові (прямі та портфельні) і нефінансові (капіталізовані) інвестиції.

Прямі фінансові інвестиції — це вкладення коштів у діяльність інших підприємств, організацій і установ на довгостроковій основі, тобто фінансування капітальних вкладень у розвиток вітчизняного виробництва.

Портфельні інвестиції, якими є цінні папери, — це високоліквідний вид фінансових інвестицій, що легко реалізується, але є більш ризиковим. Вони вільно котируються на ринку цінних паперів.

Портфельну форму інвестування банки, як правило, використовують як спосіб тимчасового розміщення вільного банківського капіталу.

Портфельні інвестиції лише частково спрямовують на збільшення реального капіталу. Вкладення коштів у цінні папери має на меті: збереження коштів, розподіл їх між різними об'єктами для зменшення ризику, дохід та ліквідність.

Комерційні банки як портфельні інвестори, вкладаючи кошти в цінні папери, формують вторинні ліквідні ресурси для поліпшення своєї ліквідності.

Інвестиційні операції комерційні банки здійснюють за рахунок:

  • власних ресурсів;

  • залучених коштів.

Банки, купуючи ті або інші види цінних паперів, повинні враховувати такі фактори, як:

  • рівень ризику;

  • ліквідність;

  • прибутковість.

Зниження ризику цінного папера, як правило, досягається на шкоду прибутковості. Оптимальне співвідношення ризику і прибутковості забезпечується шляхом ретельного підбора і постійного контролю інвестиційного портфеля.

Інвестиційний портфель комерційного банку містить:

цінні папери у портфелі банку на продаж — для операцій із цінними паперами, які котируються на активному ринку та придбані з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу до строку погашення;

цінні папери у портфелі банку на інвестиції — для операцій із цінними паперами, придбаними на строк до дати погашення або з метою інвестиції на строк понад рік. Різниця між цінними паперами на продаж та цінними паперами на інвестиції визначається за намірами керівництва банку на час їх придбання;

цінні папери, що рефінансуються НБУ;

цінні папери, які придбані або зберігаються за дорученням клієнтів;

вкладення в асоційовані компанії, вкладення у дочірні установи.

При плануванні та проведенні конкретних інвестиційних операцій має бути врахована специфіка функціонування вітчизняної фінансової системи, що характеризується перш за все поточним станом законодавчої та нормативної бази, переважно короткостроковим характером інвестування, багаторазовими змінами ролі, прав та обов'язків як учасників фондового ринку, так і органів державного контролю та нагляду, нестабільністю макроекономічної ситуації у середньо- та довгостроковому аспекті в цілому.