- •ДніпропетровськА державнА фінансовА академія статистика Курс лекцій
- •ДніпропетровськА державнА фінансовА академія фІнансовий факультет Кафедра обліку та економічного аналізу
- •Передмова
- •1. Зміст навчальної дисципліни "статистика"
- •Програма навчальної дисципліни модуль 1. Теорія статистики
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Тема 9. Індексний метод
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •Модуль 2. Використання методів статистичного дослідження Індивідуальне навчально-розрахункове завдання.
- •Тематичний план навчальної дисципліни "Статистика"
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •Модуль 1. Теорія статистики Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Особливості статистики як самостійної суспільної науки
- •Основні категорії статистики
- •Статистична методологія
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Поняття про статистичне спостереження
- •Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження
- •Організаційні форми, види і способи проведення статистичного спостереження
- •Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Сутність статистичних групувань та їх види
- •Методологічні засади побудови статистичних групувань
- •Вторинне групування
- •Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці та графіки
- •Статистичні таблиці як метод наочного подання статистичних даних. Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови
- •Статистичні графіки, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ. Класифікація статистичних графіків. Основні елементи статистичних графіків і правила їх побудови
- •Побудова графіків з використанням «Мастера диаграмм» в середовищі excel
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Сутність статистичних показників, їх функції та види
- •Абсолютні статистичні величини, особливості представлення їх видів
- •Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання
- •5.4. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •6.1. Поняття та основні складові рядів розподілу. Види рядів розподілу, основні методи їх побудови
- •Показники варіації та формули для їх розрахунку
- •Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу
- •Показники диференціації та концентрації
- •Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •7.1. Поняття та складові елементи рядів динаміки (часових рядів). Передумови й об’єктивні умови для побудови рядів динаміки
- •Види рядів динаміки та їх особливості
- •Статистичні характеристики часових рядів: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; їх взаємозв’язок
- •Середні характеристики часового ряду
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів; коефіцієнти випередження та еластичності, умови їх використання
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •8.1. Основні компоненти часових рядів. Основні методи виявлення та аналізу тенденцій розвитку
- •Рівняння тренду, етапи визначення та обґрунтування найпридатнішого функціонального виду, суть параметрів
- •Екстраполяція трендів як один із методів прогнозування рівнів соціально-економічних явищ
- •Тема 9. Індексний метод
- •Суть індексів і їх роль в аналізі соціально-економічних явищ. Класифікація індексів
- •Індекси
- •За мірою охоплення явища чи процесу
- •Загальні
- •Групові
- •Квартальні
- •Місячні
- •9.2. Індивідуальні індекси
- •9.3. Методологічні принципи побудови зведених індексів; агрегатні та середньозважені індекси
- •Методологічні принципи побудови агрегатних індексів
- •Методика розрахунку індивідуальних і зведених (загальних) індексів агрегатної та середньозваженої форм
- •9.4. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок
- •Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Сутність та види взаємозв’язків явищ. Графічні методи вивчення кореляційного зв’язку
- •Метод аналітичних групувань і дисперсійний аналіз. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування
- •2. Оцінка лінії регресії:
- •Регресійно - кореляційний аналіз взаємозв’язку. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •11.1. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування
- •Основні переваги вибіркового спостереження:
- •Практика використання вибіркового спостереження:
- •11.2. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності
- •11.3. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки
- •11.4. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок
- •11.5. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику“: Закон України від 13.07.2000 № 1922-ііі із змінами і доповненнями.
- •Додаткова література:
- •4.3. Internet-ресурси:
11.3. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки
У
практиці вибіркових спостережень
використовують два види вибіркових
оцінок - точкові та інтервальні. Точкова
оцінка -
це значення параметра за даними вибірки:
вибіркова середня
або вибіркова частка р.
Інтервальна
оцінка -
це інтервал значень параметра, розрахований
за даними вибірки для певної імовірності,
тобто довірчий
інтервал,
який базується на поняттях
стандартної
та граничної похибок вибірки.
Чим
він менший, тим точніша вибіркова оцінка.
Межі
його визначаються на основі точкової
оцінки та граничної
похибки вибірки
Δ = t
μ:
для середньої :
- t μ
≤
≤
+ t
μ;
для частки:
p - t μ ≤ d0 ≤ p + t μ,
де μ — середня, або стандартна похибка вибірки;
t - квантиль розподілу імовірностей (довірче число);
та
d0
— середня та частка генеральної
сукупності.
При порівнянні точності вибіркових оцінок використовують відносну похибку вибірки Vμ, яка показує, на скільки процентів вибіркова оцінка відхиляється від параметра генеральної сукупності:
Vμ
=
,
%.
11.4. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок
Формування вибірки – не безладний процес, він здійснюється за певними правилами. Насамперед, визначають основу вибірки.
Від основи вибірки залежить спосіб відбору елементів сукупності для обстеження. Найчастіше використовують такі способи формування вибіркової сукупності: простий випадковий, систематичний (або механічний), розшарований (або районований, або типологічний) та серійний.
Простий випадковий відбір здійснюють за допомогою жеребкування або таблиць випадкових чисел. Це класичний спосіб формування вибіркової сукупності. Він передбачає попередню досить складну підготовку до формування вибірки.
Систематичний (механічний) відбір передбачає, що основою вибірки є упорядкована чисельність елементів сукупності. Вибір елементів здійснюється через рівні інтервали.
Розшарований (районований, типологічний, стратифікований) відбір – це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності. Він орієнтований на забезпечення представництва у вибірці відповідних типових груп генеральної сукупності. При цьому вся сукупність розбивається (розшаровується) на однотипні, однорідні групи.
Серійний відбір полягає в тому, що одиницею основи вибірки є серія елементів, які розглядаються як одне ціле. Серії складаються з одиниць, які пов’язані або територіально (наприклад, район, місто, селище тощо), або організаційно (фірма, підприємство, бригада тощо).
Застосування того чи іншого способу формування вибіркової сукупності залежить від мети вибіркового обстеження, можливостей його організації та проведення. Найбільш поширеними є комбіновані вибірки, які поєднують різні способи відбору. Поєднання способів відбору забезпечує високу репрезентативність результатів з найменшими трудовими й грошовими витратами на організацію й проведення досліджень.
Крім розглянутих способів вибіркових обстежень різних соціально-економічних явищ, на практиці широко використовують моментні спостереження, коли мова йде про вивчення процесу. Його суть полягає в тому, що станом на певні заздалегідь визначені моменти часу фіксують наявність окремих елементів процесу. Моментні спостереження використовують під час вивчення структури витрат робочого часу, характеристики використання обладнання, вивчення пасажиропотоків тощо.
Щодо повноти охоплення елементів сукупності, то моментні спостереження – суцільні. Вони вибіркові впродовж часу, бо охоплюють не весь час процесу, що вивчається, а лише його певні моменти. За правильної організації моментні обстеження забезпечують досить точні результати, швидше і з меншими витратами, ніж під час суцільного спостереження.
За схемою відбір буває повторний та безповторний.
Залежно від мети дослідження організація формування вибіркової сукупності може бути проведена будь-яким способом або їх комбінацією у поєднанні з однією зі схем.
