- •ДніпропетровськА державнА фінансовА академія
- •Передмова
- •1. Зміст навчальної дисципліни "статистика"
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •Тема 9. Індексний метод
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •Модуль 2. Використання методів статистичного дослідження Індивідуальне навчально-розрахункове завдання.
- •Модуль 1. Теорія статистики Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці та графіки
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Види показників
- •Абсолютні статистичні величини, особливості представлення їх видів
- •Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання
- •5.4. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •6.1. Поняття та основні складові рядів розподілу. Види рядів розподілу, основні методи їх побудови
- •Показники варіації та формули для їх розрахунку
- •Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •7.1. Поняття та складові елементи рядів динаміки (часових рядів). Передумови й об’єктивні умови для побудови рядів динаміки
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •8.1. Основні компоненти часових рядів. Основні методи виявлення та аналізу тенденцій розвитку
- •Тема 9. Індексний метод
- •Індекси
- •За мірою охоплення явища чи процесу
- •Загальні
- •Групові
- •Квартальні
- •Місячні
- •9.2. Індивідуальні індекси
- •9.3. Методологічні принципи побудови зведених індексів; агрегатні та середньозважені індекси
- •Методологічні принципи побудови агрегатних індексів
- •Методика розрахунку індивідуальних і зведених (загальних) індексів агрегатної та середньозваженої форм
- •9.4. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •2. Оцінка лінії регресії:
- •Побудова довірчого інтервалу коефіцієнта регресії.
- •11.1. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування
- •Основні переваги вибіркового спостереження:
- •Практика використання вибіркового спостереження:
- •11.2. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності
- •11.3. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки
- •11.4. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок
- •11.5. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику“:Закон України від 13.07.2000 № 1922-ііі із змінами і доповненнями.
- •Додаткова література:
- •4.3. Internet-ресурси:
Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
План вивчення теми
Сутність статистичних показників, їх функції та види
Абсолютні статистичні величини, особливості представлення їх видів
Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання
Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення
Після вивчення теми студенти повинні:
знати: суть і види узагальнюючих статистичних показників; принципи, які забезпечують відповідність використання відповідних показників і методів їх визначення реальним соціально-економічним явищам і процесам;
вміти: правильно розраховувати різні статистичні показники у відповідності з сутністю досліджуваних явищ і процесів та метою статистичного дослідження.
Бібліографічний список: [7 – 10; 17 - 22 ]
Сутність статистичних показників, їх функції та види
При вивченні різних соціальних і економічних явищ статистика у своїх висновках спирається на числові дані, отримані в конкретних умовах місця і часу. Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах їх якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу. Якісний зміст показника визначається суттю явища і виявляється у його назві (наприклад, чисельність населення, народжуваність, рентабельність тощо), кількісна характеристика представлена числом і одиницею виміру.
Конкретний статистичний показник характеризує розмір, обсяг явища чи процесу, що вивчається, у конкретному місці й у певний час. Показник-категорія відображає суть, загальні відмінні властивості конкретних статистичних показників одного й того ж виду без зазначення часу, простору та кількісного значення. Система статистичних показників — це сукупність взаємопов'язаних показників, що має однорівневу чи багаторівневу структуру; має на меті розв'язання конкретного статистичного завдання. Це ієрархічна структура, на нижньому щаблі якої - узагальнюючий інтегральний показник, на верхньому - рівновагомі ознаки, які безпосередньо вимірюються. Класифікація видів статистичних показників за різними ознаками представлена на рис. 5.1.
Достовірність статистичних даних залежить від адекватності статистичного показника та точності й повноти вимірювання.
Види показників
За
суттю характеристик досліджуваних
явищ
Об’ємні (кількісні)
Якісні
За
ступенем охоплення одиниць сукупності
Індивідуальні Загальні
За способом обчислення
Первинні Абсолютні
Похідні (вторинні)
Абсолютні
Відносні Середні
За
ознакою часу
Інтервальні
Моментні
За
визначенням у просторі
Загально-територіальні
Локальні (регіональні
чи міські)
Рис. 5.1. Класифікація показників
За аналітичною функцією показників вирізняють абсолютні, відносні та середні величини. Одні характеризують масштаби явищ, другі – співвідношення між явищами, треті – поширеність явищ чи інтенсивність їх розвитку. Так як соціально-економічні явища надзвичайно складні й багатогранні, найчастіше немає можливості схарактеризувати їх якимось одним показником, тільки в їх комплексі виникає можливість дати різнобічну характеристику явища чи процесу.