- •ДніпропетровськА державнА фінансовА академія статистика Курс лекцій
- •ДніпропетровськА державнА фінансовА академія фІнансовий факультет Кафедра обліку та економічного аналізу
- •Передмова
- •1. Зміст навчальної дисципліни "статистика"
- •Програма навчальної дисципліни модуль 1. Теорія статистики
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Тема 9. Індексний метод
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •Модуль 2. Використання методів статистичного дослідження Індивідуальне навчально-розрахункове завдання.
- •Тематичний план навчальної дисципліни "Статистика"
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •Модуль 1. Теорія статистики Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Особливості статистики як самостійної суспільної науки
- •Основні категорії статистики
- •Статистична методологія
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Поняття про статистичне спостереження
- •Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження
- •Організаційні форми, види і способи проведення статистичного спостереження
- •Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Сутність статистичних групувань та їх види
- •Методологічні засади побудови статистичних групувань
- •Вторинне групування
- •Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці та графіки
- •Статистичні таблиці як метод наочного подання статистичних даних. Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови
- •Статистичні графіки, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ. Класифікація статистичних графіків. Основні елементи статистичних графіків і правила їх побудови
- •Побудова графіків з використанням «Мастера диаграмм» в середовищі excel
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Сутність статистичних показників, їх функції та види
- •Абсолютні статистичні величини, особливості представлення їх видів
- •Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання
- •5.4. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •6.1. Поняття та основні складові рядів розподілу. Види рядів розподілу, основні методи їх побудови
- •Показники варіації та формули для їх розрахунку
- •Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу
- •Показники диференціації та концентрації
- •Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •7.1. Поняття та складові елементи рядів динаміки (часових рядів). Передумови й об’єктивні умови для побудови рядів динаміки
- •Види рядів динаміки та їх особливості
- •Статистичні характеристики часових рядів: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; їх взаємозв’язок
- •Середні характеристики часового ряду
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів; коефіцієнти випередження та еластичності, умови їх використання
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •8.1. Основні компоненти часових рядів. Основні методи виявлення та аналізу тенденцій розвитку
- •Рівняння тренду, етапи визначення та обґрунтування найпридатнішого функціонального виду, суть параметрів
- •Екстраполяція трендів як один із методів прогнозування рівнів соціально-економічних явищ
- •Тема 9. Індексний метод
- •Суть індексів і їх роль в аналізі соціально-економічних явищ. Класифікація індексів
- •Індекси
- •За мірою охоплення явища чи процесу
- •Загальні
- •Групові
- •Квартальні
- •Місячні
- •9.2. Індивідуальні індекси
- •9.3. Методологічні принципи побудови зведених індексів; агрегатні та середньозважені індекси
- •Методологічні принципи побудови агрегатних індексів
- •Методика розрахунку індивідуальних і зведених (загальних) індексів агрегатної та середньозваженої форм
- •9.4. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок
- •Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Сутність та види взаємозв’язків явищ. Графічні методи вивчення кореляційного зв’язку
- •Метод аналітичних групувань і дисперсійний аналіз. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування
- •2. Оцінка лінії регресії:
- •Регресійно - кореляційний аналіз взаємозв’язку. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •11.1. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування
- •Основні переваги вибіркового спостереження:
- •Практика використання вибіркового спостереження:
- •11.2. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності
- •11.3. Стандартна похибка як міра точності вибіркових даних. Довірчі межі середньої і частки
- •11.4. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок
- •11.5. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику“: Закон України від 13.07.2000 № 1922-ііі із змінами і доповненнями.
- •Додаткова література:
- •4.3. Internet-ресурси:
Модуль 1. Теорія статистики Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації
Тема 1. Методологічні засади статистики
План вивчення теми
Особливості статистики як самостійної суспільної науки. Завдання і предмет статистики
Основні категорії статистики
Статистична методологія
Після вивчення теми студенти повинні:
знати: в чому полягають особливості статистики як самостійної суспільної науки; сутність її основних категорій і понять, основних етапів статистичного дослідження;
уміти: обґрунтовано використовувати на практиці основні категорії та поняття статистичної науки.
Бібліографічний список: [1 - 5; 8; 11; 13; 15; 18 – 22; 23; 24 ]
Особливості статистики як самостійної суспільної науки
Слово “статистика” має латинське походження (від status – стан речей). Історично розвиток статистики пов’язаний з утворенням держав. Статистичний облік існував уже в глибокій давнині. Так, відомо, що за п’ять тисяч років до нашої ери проводилися переписи населення у Китаї, здійснювалося порівняння військового потенціалу різних країн, відбувався облік майна громадян у Древньому Римі.
Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. У повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами “більше – менше” і лише в крайньому разі – кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у 1494 році заклав основи бухгалтерського обліку в своїй фундаментальній енциклопедичній праці “Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення”.
Перш ніж стати наукою в її сучасному розумінні, статистика пройшла багатовікову історію розвитку.
Розвиток статистичної науки, зростання кола практичної статистичної роботи, її активна участь у механізмі управління економікою призвели до зміни змісту самого поняття “статистика”. У наш час цей термін застосовується у трьох значеннях:
по-перше, під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, яка має за мету збір, обробку, аналіз та публікацію масових даних про найрізноманітніші явища суспільного життя
по-друге, статистикою називають цифровий матеріал, який потрібен для характеристики якоїсь галузі суспільних явищ або територіального розподілу якогось показника
по-третє, статистика – це галузь знання, особлива наукова дисципліна та відповідно навчальний предмет у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.
Таким чином, можна визначити основні особливості статистики як суспільної науки
Статистика вивчає кількісну характеристику суспільних явищ і процесів у конкретних умовах простору і часу. Але вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов'язане з їх якісними характеристиками.
Статистика вивчає не поодинокі, а масові явища.
Статистика характеризує структуру суспільних явищ.
Статистика вивчає зміну рівня і структури явищ у часі, тобто в динаміці.
Статистика займається виявленням взаємозв'язків суспільних явищ.
Як і будь-яка інша наука, статистика має свій предмет, тобто те, що вона вивчає. Взагалі статистика використовується під час вивчення різноманітних явищ та процесів суспільного та економічного життя країни та її окремих регіонів. Наприклад, під час вивчення життєвого рівня населення, громадської думки з того чи іншого питання, під час оцінювання підприємницьких і фінансових ризиків тощо, збирається відповідна статистична інформація, яка потім обробляється за допомогою статистичних методів. Без глибокого, різнобічного вивчення явища чи процесу та його подальшого статистичного аналізу неможливе прийняття правильного управлінського рішення на будь-якому рівні, починаючи з окремого підприємства чи фірми і закінчуючи державою.
