Тема 7. Контроль оподаткування доходів фізичних осіб Методичні рекомендації

При вирішенні ситуаційних завдань за темою №7 потрібно в першу чергу опрацювати Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а також ряд інших нормативних документів, які доповнюють цей кодекс і деталізують окремі його статті , пункти та підпункти.

Приклад. Ситуаційне завдання.

1. Оподаткування доходів у вигляді заробітної плати.

З 28.04.2012 р. набрав чинності Закон № 4661, яким внесено зміни до Податкового кодексу. У зв'язку зі змінами, що відбулись у правовому полі, до «Вісника» надійшов запит: «Як оподатковується дохід у вигляді заробітної плати, що становить у травні 30 000 грн.? Як утримується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування? У якому випадку податковий агент повинен здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати?»

Рішення.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу в редакції Закону № 4661, що діє з 28.04.2012 р., об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний)

оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу ІV цього Кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу).

Окремо слід зазначити, що ст. 1 Закону про ЄСВ установлено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (суми доходу застрахованої особи), яка дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. становить 18 598 грн.).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо база оподаткування, визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу щодо вищезазначених доходів, у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17% (мінімальна заробітна плата на 1 січня 2012 р. становить 1073 грн.).

Отже, у випадку, що розглядається, якщо платник податку отримав у травні дохід у вигляді заробітної плати, який дорівнює 30 000 грн., то податковий агент повинен виконати оподаткування даного доходу за таким алгоритмом.

З урахуванням обмежень щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на дохід у вигляді заробітної плати база оподаткування становитиме

(30 000 грн. — 18 598 грн.) + (18 598 грн. — (18 598 грн. х 3,6%)) = 29 330,47 грн.,

де 3,6% — ставка єдиного соціального внеску.

База оподаткування, до якої застосовується ставка податку 15%, становитиме 10 730 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 р.).

База оподаткування, до якої застосовується ставка податку 17%, відповідно становитиме

29 330,47 грн. — 10 730 грн. = 18 600,47 грн.

Визначимо суму податку:

• за ставкою 15% оподатковується дохід у розмірі 10 730 грн. — податок дорівнює 1609,5 грн.;

• за ставкою 17% оподатковується дохід у сумі 18 600,47 грн. — податок дорівнює 3162,08 грн.

Отже, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати 30 000 грн., становить

(1609,5 грн. + 3162,08 грн.) = 4771,58 грн.

Відповідно до пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

• за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

• під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 цієї статті;

• під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Згідно з пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а у разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Враховуючи викладене, перерахунок сум доходів, нарахованих платнику, проводиться роботодавцем для визначення правильності оподаткування і полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які вже було нараховано безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо).

Перелік використаних документів:

• Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

• Сімейний кодекс — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

• Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

• Указ № 839 — Указ Президента України від 13.09.95 р. № 839/95 «Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України».

• Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

• Закон № 2709 — Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV «Про міжнародне приватне право».

• Закон № 4661 — Закон України від 24.04.2012 р. № 4661-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо впорядкування податкового декларування».

• Декрет про валютне регулювання — Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

• Постанова № 226 — постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».

• Положення № 229 — Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України і Положення про порядок контролю та звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України, затверджені постановою Kабінету Mіністрів України від 19.02.96 р. № 229.

• Інструкція № 122 — Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затверджена постановою Нацбанку України від 16.03.99 р. № 122.