- •Міністерство фінансів України
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •«Стратегічне управління»
- •Опис навчальної дисципліни
- •«Стратегічне управління»
- •Інструментальні:
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 2.Стратегічне управління: сутність та основи поняття
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 3.Середовище господарської організації
- •Тема 4. Визначення конкурентоспроможності організації
- •Тема 5. Методи аналізу і прогнозування розвитку середовища організації
- •Тема 6.Стратегічне управління як реалізація цільового підходу. Мета в стратегічному управлінні
- •Тема 7.Вироблення стратегії організації
- •Тема 8.Сутність стратегічного планування
- •Змістовий модуль 3
- •Тема 9.Організаційне забезпечення стратегічного управління
- •Тема 10. Соціально-психологічне забезпечення процесів стратегічного управління і формування стратегічної поведінки персоналу
- •Тема 11.Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Модуль 1. Стратегічне управління: сутність та передумови виникнення
- •Контрольні питання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Контрольні питання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Рекомендована література
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Цілі ситуаційної вправи
- •Ключові запитання для обговорення
- •Додатки
- •Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на підприємство
- •Фактори проміжного середовища та їх вплив на підприємство
- •Сильні та слабкі сторони підприємства
- •Цілі ситуаційної вправи
- •Ключові запитання для обговорення
- •Практичні завдання до ситуаційної вправи
- •Методика виконання завдань
- •Матриця swot
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Питання для поглибленого вивчення
- •Аналіз ситуації (стисло) «Створення власної торговельної мережі - шлях до успіху фірми?»
- •Теми рефератів
- •Література:
- •7, 8, 10, 11, 14, 15, 18
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Індивідуальне завдання № 1
- •Структура обороту готелю «Лазурний берег»
- •Індивідуальне завдання № 2
- •Індивідуальне завдання № 3
- •Індивідуальне завдання № 4
- •Індивідуальне завдання № 5
- •6. Підсумковий контроль
- •Самостійна робота студентів
- •Семінарські заняття
- •Індивідуальна робота
- •11. Автором „екологічної моделі” зовнішнього середовища підприємства є:
- •15. До складових „класичної” моделі „галузевої конкуренції” м. Портера не входять:
- •16. Автором „галузевої моделі” середовища організації є:
- •17. Аналіз споживачів (попиту) здійснюється за такими основними параметрами:
- •19. При аналізі зовнішнього середовища розвиток ринку оцінюється за такими параметрами:
- •30. Засновником концепції мво був:
- •Додаткова література
- •Періодичні часописи
- •Комарова Катерина Володимирівна Стратегічне управління
30. Засновником концепції мво був:
а) Г. Мінцберг;
б) П. Друкер;
в) М. Портер.
31. Дж. Моррісей вважав, що цільове управління – це:
а) метод розробки специфічних планів для досягнення поставлених цілей;
б) сукупність методів, що використовуються при управлінні програмами;
в) сукупність методів, які визначають цілі (або бажані результати робіт), формування програм їх досягнення та чіткої оцінки параметрів робіт шляхом вимірювання конкретних результатів за етапами досягнення поставлених цілей;
г) методи розподілу ресурсів на кожному рівні управління для досягнення поставлених цілей.
32. Основними принципами стратегічного управління є:
а) цілеспрямованість;
б) системний, комплексний підхід у розробці стратегій;
в) стандартність;
г) використання майбутньої невизначеності як стратегічних можливостей;
д) гнучка адекватність систем стратегічного управління зміні умов функціонування організацій;
е) результативність та ефективність.
33. Принципами програмно-цільового методу управління є:
а) цільова спрямованість на вирішення певної проблеми на кожному з етапів розвитку системи;
б) комплексність у розробці та реалізації обраної для вирішення проблеми;
в) безперервність і спадковість рішень, що приймаються на різних рівнях управління;
г) багатоваріантність розробок, що дозволяє обрати найбільш раціональний шлях керованого розвитку певного процесу (явища).
34. Вкажіть порядок етапів процесу управління „за цілями” (МВО):
а) коригуючи заходи;
б) планування дій;
в) перевірка та оцінка роботи;
г) визначення цілей.
35. Які показники найчастіше використовуються для характеристик стратегічних цілей компанії:
а) обсяг продажу;
б) прибуток;
в) рівень дивідендів;
г) строк окупності;
д) рівень продуктивності праці?
36. Методами побудови „дерева цілей” є:
а) метод дезагрегації;
б) метод „забезпечення необхідних умов”;
в) метод редукції.
37. „Стратегічний фокус” – це:
а) пріоритетний напрямок розвитку підприємства;
б) метод варіантних розрахунків з урахуванням обмежень;
в) метод побудови структури організації.
38. „Стратегічна прогалина” характеризує:
а) різницю між необхідними для розвитку параметрами і можливими результатами, які можуть бути досягнуті при збереженні сформованих тенденцій ринків, що обслуговуються, у діяльності підприємства;
б) інтервальні значення в параметрах виробленої продукції;
в) різницю в розумінні тенденцій розвитку підприємства керівниками й акціонерами.
39. „Стратегія інтегрованого зростання” передбачає:
а) інтеграцію з усіма учасниками ринкових операцій;
б) „зворотну” вертикальну інтеграцію з постачальниками;
в) вертикальну інтеграцію „вперед” зі споживачами;
г) створення (приєднання) нових складальних виробництв.
40. „Стратегія скорочення діяльності” фірми включає такі складові:
а) скорочення витрат різних типів на основі скорочення / припинення випуску прибуткових товарів;
б) „відсікання зайвого”, тобто припинення і продаж якого-небудь виробничого підрозділу;
в) „збирання врожаю”;
г) ліквідація.
41. Бар’єрами стратегічного планування є:
а) негативний досвід планування;
б) нерозвинутість методів використання стратегічного планування в специфічних умовах;
в) невизначеність майбутнього;
г) розробка альтернативних планів;
д) середовище функціонування організації;
е) опір змінам.
42. До методів установлення стратегій ( за С. Сінком ) належать:
а) формулювання „за натхненням”;
б) здорового глузду;
в) делегування;
г) компроміс;
д) розрахунки та планування.
43. Головними перевагами стратегічного планування є:
а) зв’язок поточних рішень з майбутніми результатами;
б) орієнтація на пошук альтернативних варіантів досягнення цілей;
в) свідома підготовка майбутнього і до майбутнього;
г) розподіл відповідальності не лише між напрямками діяльності, а й між поточною та майбутньою діяльністю.
44. Стратегічний план відіграє таку роль у діяльності організації:
а) задає напрямок діяльності;
б) стимулює координацію різних напрямків діяльності;
в) дозволяє виявити СЗГ;
г) визначає альтернативні дії;
д) створює основу для розподілу ресурсів;
е) забезпечує досягнення запланованих результатів.
45. Розділами стратегічного плану є:
а) план диверсифікації;
б) план поглинання та злиття;
в) план по персоналу;
г) план маркетингу;
д) план по фінансах;
е) план досліджень.
46. Стратегічний план має бути:
а) визначеним за термінами, зорієнтованим у майбутнє;
б) визначеним за витратами;
в) незмінним;
г) гнучким, що реагує на зміни в середовищі;
д) чітким, ясним, легким для сприймання.
47. У стратегічному управлінні організаційні структури управління повинні відповідати такій основній вимозі:
а) стабільності;
б) ієрархічності;
в) поділу праці;
г) орієнтації на виявлення проблем і прийняття нових рішень.
48. Конкурентна реакція організації найбільшою мірою реалізується в межах:
а) матричної структури;
б) дивізіональної структури;
в) функціональної структури.
49. Г. Мінцберг виділив такі структурні конфігурації ОСУ (типи структур):
а) „ідеальна бюрократія”;
б) органічна структура;
в) проста структура;
г) машинна бюрократія;
д) механістична структура;
е) професійна бюрократія;
є) адхократія.
50. Позначте правильну послідовність основних етапів еволюції ОСУ:
а) удосконалення лінійно-функціональної ОСУ;
б) перехід до стратегічних ОСУ;
в) класичні ОСУ.
51. Фінансово-економічне забезпечення (ФЕЗ) стратегічного управління підприємством – це:
а) сукупність структурних і динамічних характеристик економічних взаємовідносин усередині та поза межами діяльності організації;
б) проведення фінансової політики держави, фінансове планування, координація фінансових ресурсів, розробка та виконання бюджету, управління боргами;
в) інститут, що сприяє кредитуванню товарів, розробці системи інновацій, вирішенню соціальних проблем.
52. Власними джерелами фінансування заходів щодо стратегічного розвитку підприємства є:
а) лізинг;
б) амортизація;
в) облігації;
г) прибуток;
д) перерозподіл майна.
53. Щодо ризику виділяють такі типи організаційної культури:
а) еволюційна та підприємницька;
б) культура „якості”, „творення”, „продуктивності”, „підтримки”;
в) консервативна та адаптивна.
54. Залежно від основного важеля впливу виділяють такі типи організаційної культури:
а) органічна;
б) підприємницька;
в) бюрократична;
г) партисипативна;
д) неорганічна;
е) професійно-інноваційна.
55. Методами подолання опору змінам є:
а) залучення до участі;
б) навчання і комунікабельність;
в) примус;
г) переговори;
д) кооптація;
е) маніпуляція;
є) „аналіз поля сил”.
56. Ефективність соціально-психологічного супроводу стратегічного управління виявляється в:
а) розумінні персоналом стратегічної орієнтації підприємства;
б) готовності працівників здійснювати перетворення;
в) участі в запропонованих стратегічними планами діях;
г) пристосуванні до нових норм;
д) участі в пошуках нових шляхів і мір розвитку.
57. Сутність стратегічного контролю полягає в:
а) спостереженні та оцінці процесу стратегічного управління;
б) забезпеченні правильного виконання поточних та стратегічних планів організації;
в) забезпеченні вчасного виконання стратегічних планів організації.
58. Головна мета контролю полягає в:
а) сприянні зближенню фактичних і необхідних результатів виконуваних робіт;
б) забезпеченні необхідного рівня мотивації персоналу;
в) налагодженні зв’язків з бізнес-процесами в організації;
г) встановленні реальних параметрів і планових показників.
59. Стратегічний контроль як вид управлінської діяльності повинен:
а) адекватно відбивати досягнення параметрів щодо встановлених цілей і стратегій;
б) бути безперервним, регулярним, невідворотним;
в) бути зручним для контролюючих;
г) бути зрозумілим для контрольованих;
д) бути гнучким і своєчасним;
е) мати плановий характер.
60. Головне призначення ІУС полягає в:
а) поданні необхідної інформації керівникам у необхідний термін;
б) забезпеченні безперебійної діяльності організації;
в) попередженні банкрутства;
г) автоматизації процесів бухгалтерського обліку;
д) автоматизації процесів управлінського обліку.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Законодавча база
Закон України „Про підприємництво” від 07.02.92 № 698.
Закон України „Про господарські товариства” від 19.09.91 № 1576.
Закон України „Про власність” від 07.02.91 № 697.
Про внесення змін до Закону України „Про банкрутство” від 30.06.99 № 784-ХІУ.
Закон України „Про оренду державного майна” від 10.04.92 № 2269.
Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 № 283.
Основна література
Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 2008.
Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – С.-Пб.: Питер, 2006.
Баркер Дж. Парадигмы мышления: Как увидеть новое и преуспеть в меняющемся мире / ДжоэлБаркер; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 187 с.
Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: Наукова думка, 1995.
Блей Р., Моутон Д. Научное управления, - К.: Наукова думка, 1990.
Боумэн Клифф. Основы стратегического менеджмента / Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.
Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічнеуправлінняпідприємством. Навчальнийпосібник. – Вид. 2-ге, виправл. І доп. За ред.. Василенка В.О. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2004. – 400 с.
Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии. – М.: Центр экономики маркетинга, 1996.
Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономистъ, 2003. – 296 с.: ил.
Грант Р.М. Современный стратегический анализ. 5-е изд. / Пер. с англ. под ред. В.Н. Фунтова. – СПб.: Питер, 2008. – 560 с.: ил.
Дафт Р. Менеджмент. 6-е изд. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2006. – 864 с.: ил.
Забелин П.В., Мойсеева Н.К. Основы стратегического управления: Учеб. пособие.- М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1997. – 195 с.
Йоффе Д., Квэк М. Дзюдо стратегия. Как сделать силу конкурентов своим преимуществом. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – 176 с.
Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегии / Пер. с англ. Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: «Питер», 2001. – 336 с.
Нємцов В.Д., Довгань Л.Е. стратегічний менеджмент: Навч. посібник. – К,, 2002. – 560 с.
Патрик Т. Стратегические игры / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 264 с.
Портер М. Стратегіяконкуренції / Пер. с англ.. – К.: Основи, 1998.
Прескотт Джон Е., Миллер Стивен Х. Конкурентная разведка: Уроки из окопов. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 336 с.
Райс Э., Траут Дж. Позиционирование: битва за узнаваемость / Пер. с англ. – СПб: Питер, 2001. – 256 с.: ил.
Ребрик С. Менеджмент: Уроки Тома Питерса и других гуру бизнеса / Сергей Ребрик, 2-е изд. – М.: Эксмо, 2007. – 160 с.: ил.
Томпсон А.А., СтриклендА.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратеги: Учебник для вузов / Пер. с англ.. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
Шершньова З.Є. Об орська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічнеуправління: Навчально-методичнийпосібник для самост. Вивч. Диск. – К.: КНЕУ, 2001. – 232 с.
Шершньова З.Е., Оборська С.В. Стратегічнеуправління: Навчальнийпосібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
Фатхутдинов Ф.А. Стратегический менеджмент. – М.: Интел – Синтез, 1997.