Розділ іх

СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

План

1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

2. Правопис складноскорочених слів

3. Типи графічних скорочень

4. Правила творення й оформлення графічних скорочень

1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

Однією з найголовніших вимог до тексту документа є стислість викладу матеріалу. Створюючи документ, укладач прагне використати всі можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом Промінвестбанкніж повним його розшифруваннямПромисловий інвестиційний банк.

Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio– скорочую) і графічні (для здорового сприйняття).

Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком– районний виконавчий комітет,головбух– головний бухгалтер).

Є кілька типів утворення складноскорочених слів, які широко використовують у діловому мовленні:

1)Сполучення перших частин слів:Донбас(Донецький басейн),соцзабез(соціальне забезпечення);

2)Сполучення перших частин слів і початкових літер:міськвно(міський відідл народної освіти),ДонНТУ(Донецький національний технічний університет);

3)Сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом:держбанк(державний банк),облдержадміністрація (обласна державна адміністрація);

4)Сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінкаіменника:завкафедри(завідувач кафедри),комроти (командир роти);

5)Сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого аботільки з кінцем другого:есмінець(ескадрений міноносець),військкомат(військовий комісаріат).

Абревіатури– це іменники, які складаються з початкових літер кількох слів. За своєю структурою їх розподіляють на такі типи:

1)Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АТ (акціонерне товариство), АТС (автоматизована телефонна станція);

2)Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія);

3)Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: УПА (Українська повстанська армія), АЕС (атомна електростанція).

2. Правопис складноскорочених слів

У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скоро-чення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів:

1) З великої літери пишуть складноскорочені слова, які вжива-ють на позначення установ як власні назви:Укргаз, Держкіно, Укр-промбуд.

2)З малої літери пишутьскладноскорочені слова, які стали родовими назвами:облвно, міськрада.

3)Назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних,пишутьвеликими літерами, без крапок. Вони не відмінюються:ООН, ТЕЦ.

4)Абревіатури,які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами і відмінюють:вуз – у вузі, загс – у загсі.

Говорячи про скорочення для здорового сприйняття, треба зазна-чити, що це графічне (лише на письмі) скорочення окремих слів, які усно вимовляють повністю: проф.(професор)і т. ін.(і таке інше).