- •Міністерство Освіти й науки україни
- •З м і с т
- •Українська літературна мова План
- •1. Мова і мовлення в житті людини
- •2. Українська мова серед інших мов
- •3. Характерні риси сучасної української мови
- •Контрольні питання
- •13. Ознайомтеся з фрагментами документів, знайдіть при-клади для характеристики синтаксичних особливостей викладу інформації українською мовою.
- •Контрольні питання
- •2. Стилі сучасної української мови
- •3. Найважливіші риси офіційно-ділового стилю
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Прочитайте речення і визначте, до яких стилів вони належать; обґрунтуйте свою думку.
- •2. Прочитайте фрагмент тексту. Назвіть стиль, до якого він належить. Арґументуйте Вашу думку.
- •3. Визначіть стиль поданого нижче тексту. Назвіть лексичні засоби, не властиві цьому стилю.
- •5. Проаналізувавши зразки заяви і розписки, дайте характерис-тику ділового стилю. Відповідь ілюструйте прикладами мовних засобів з цих документів.
- •2. Вимоги до складання і оформлення документів
- •3. Способи викладу матеріалу в документі
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Проаналізуйте тексти документів. Назвіть, які з наведених у тексті лекції вимоги до документа порушені. Арґументуйте свою точку зору.
- •2. Прочитайте подані нижче документи. Поясніть їх при-значення.
- •Д о п о в і д н а з а п и с к а
- •Н а к а з
- •3. Проаналізуйте тексти документів, назвіть способи викладу інформації, що використані в них. Арґументуйте свою точку зору.
- •П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а
- •А в т о б і о г р а ф і я
- •Х а р а к т е р и с т и к а
- •Розділ V композиційні особливості документів План
- •1. Визначення поняття “композиція”
- •2. Склад документів за нормами держстандарту
- •3. Характеристика обов´язкових реквізитів
- •4. Композиція тексту документа
- •Контрольні питання
- •5. На підставі наведеного нижче документа визначте макси-мальну кількість обов´язкових реквізитів.
- •6. Порівняйте реквізити поданого нижче документа з доку-ментом, який наведено у вправі 5. Назвіть спільні обов´язкові реквізити для них. Витяг із протоколу № 5
- •7. Перегляньте інформацію наведених нижче службових доку-ментів (записок) і поясніть, як оформлюються реквізити, що визначають адресата і адресанта.
- •8. Проаналізуйте композицію текстів документів, які наве-дені у вправі 7. Дайте характеристику кожній частині. Вимоги до тексту документа План
- •1.Визначення поняття “текст”
- •2.Правила написання тексту документа
- •7) Використовувати лише загальноприйняті, стандартні скорочення та абревіатури, які пишуться у справочинстві за загальними правилами:
- •Контрольні питання
- •2. Загальновживані й незагальновживані слова
- •3. Книжна і розмовна лексика
- •4. Склад лексики сучасної української мови за походженням
- •5. Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика, її роль і місце у ділових текстах
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Розділ VIII
- •2. Джерела виникнення
- •3. Класифікації фразеологічних одиниць, їх використання
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ іх
- •2. Правопис складноскорочених слів
- •3. Типи графічних скорочень
- •Контрольні питання
- •Розділ х
- •2. Вживання прикметників у документах
- •Контрольні питання
- •7. Визначте сферу функціонування виділених іменників і доберіть їх варіантні найменування. Вкажіть можливість варіантної заміни виділених назв осіб.
- •8.Визначте, чи відповідають літературній нормі виділені назви осіб. Відредагуйте речення.
- •9. У подані нижче речення внесіть зміни. Поясніть зроблені виправлення.
- •10. Дайте інший варіант наведених словосполучень, уникаючи двозначності.
- •11. Допишіть закінчення, мотивуйте свій вибір форми числа іменників, визначте можливість використання однини і множини.
- •12. Проаналізуйте вживання однини і множини іменників. Виправте помилки у використанні форм числа.
- •13.Вкажіть українські відповідники російських слів. Визначіть рід, число, відміну українських іменників.
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •2. Правопис географічних назв
- •3. Узгодження в географічних назвах
- •Контрольні пиитання
- •Завдання
- •1. Запишіть подані географічні назви українською мовою.
- •2. Поясніть правопис поданих географічних назв.
- •2. Особливості написання російських прізвищ
- •3. Правопис українських імен
- •4. Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Контрольні питання
- •2. Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •3. Використання складних речень у діловому мовленні
- •4. Складні випадки керування
- •5. Вибір прийменника у діловому тексті
- •6. Узгодження присудка з підметом
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Назвіть характерні риси синтаксису в поданому нижче тексті листа-підтверження.
- •2. Виправіть подані речення, замінивши порядок слів, де це необхідно.
- •3. Складіть речення із запропонованими вставними словами, поясніть їх стилістичну функцію.
- •4. Спростіть подані нижче речення, записуючи підрядні час-тини дієприкметниковими або дієприслівниковими зворотами.
- •5. Виправіть речення за граматичними та стилістичними нормами. Поясніть виправлене.
- •6. Проаналізуйте доцільність чи недоцільність використання складнопідрядних речень в тексті. Відредагуйте поданий нижче текст.
- •7. Перекладіть словосполучення українською мовою. Поясніть особливості керування в близькоспоріднених мовах.
- •8. Уведіть дані словосполучення до складу речення з ділового мовлення.
- •9. Перебудуйте подані конструкції за нормами української мови.
- •10. Перекладіть українською мовою текст листа-запита. Оформіть його як документ, що має правов у чинність.
- •11. Узгодьте присудок із підметом, дописуючи потрібні закін-чення. Поясніть свій вибір.
- •12. Перекладіть українською мовою подані речення. Виправіть, де необхідно, речення.
- •Розділ XIV
- •2. Норми етикету при усному діловому спілкуванні
- •3. Етикет писемної форми мовлення
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Прочитайте подані нижче телефонні діалоги, визначте тему кожного з них. Знайдіть типові для телефонної розмови фрази.
- •2. Прочитайте поданий текст ділового листа. Визначте його характер, проаналізуйте мовні засоби, вжиті для пом΄як-шення категоричності висловлювань.
- •2(А). Прочитайте діалог. Визначте його композиційні час-тини і фрази, які вводять кожну з них.
- •3. У поданій нижче телефонній розмові відновіть пропу-щені репліки.
- •С п и с о к л і т е р а т у р и
13. Ознайомтеся з фрагментами документів, знайдіть при-клади для характеристики синтаксичних особливостей викладу інформації українською мовою.
1. Відкрито новий спосіб очищення брудного повітря від пилу (з пояснювальної записки до дипломного проекта). 2. Видано для подан-ня до відділу субсидій Ворошиловського райвиконкому м. Донець-ка (з довідки). 3. Перевіркою було встановлено, що шахта укомплек-тована протипожежними засобами на 80 % (з доповідної записки). 4. На загальних зборах персоналу через хворобу відсутні 3 особи (з протоколу). 5. Якщо параметр -О випущений, то всі директиви ком-пілятора ігноруються (з пояснювальної записки до курсового проекта). 6. Обмін повідомленнями однаковий для всіх вузлів (з пояснювальної записки до курсового проекта). 7. Слухали інформацію декана факуль-тету обчислювальної техніки ДонНТУ про готовність студентів до захисту дипломних проектів (із витягу протоколу).
ПИСЕМНЕ ТА УСНЕ МОВЛЕННЯ ЯК ФОРМИ
РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
План
Особливості писемного мовлення
Характерні риси усної форми мовлення
1. Особливості писемного мовлення. Спілкування людей у суспільстві відбувається у двох формах – усній та писемній. Кожна з них має свої особливості, які пов’язані з ситуаціями спілкування і з психофізіологічною природою усного й писемного мовлення. Розглянемо їх детальніше.
Писемне мовлення – це завжди оброблена й обдумана фіксація мови з метою наступного відтворення написаного.
Писемна форма мовлення вторинна порівняно до усної форми, оскільки виникла значно пізніше, і спирається на усну як на своє джерело.
Писемна форма орієнтована на сприйняття зором, тому писемне мовлення відтворюється графічними матеріальними знаками, серед яких літери, математичні знаки, різні символи, малюнки, схеми, креслення.
На відміну від усного писемне мовлення зберігається у просторі і часі, тому людина, яка користується цим жанром мовлення, має можливість повернутися неодноразово до створеного тексту, обдумати і зрозуміти прочитане.Завдяки цій особливості людина має можливість: а) закріпити за допомогою матеріальних знаків інформацію; б) сприймати зором не тільки те, що зафіксоване в писемності сьогодення, а також і те, що закріплено в писемності минулих років, століть, тисячоліть.
Характерною особливістю писемного мовлення є відсутність співрозмовника в момент висловлення думки. Писемна форма – це перш за все дистантне спілкування, яке відбувається у формі монологу і розраховане на невизначену кількість аудиторії. У зв’язку з відсутністю співрозмовника, укладач тексту повинен передати інформацію чітко, точно, в логічно послідовній формі. Відбір мовних засобів, синтаксичних конструкцій, порядок слів у реченні–все це підпорядковане тим законам, які діють у межах того чи іншого типу мовлення. Так, у текстах ділового листування превалює стандартизована форма викладу інформації – вживання готових форм висловлення, термінів, етикетних конструкцій.
Одиницею писемного мовлення є текст, який складається з речень, об’єднаних темою і комунікативною установкою. До речі, слово “текст” з латинської мови перекладається як “тканина, сплетіння, з’єднання”. До загальновизнаних ознак тексту відносять цілісність, зв’язність, завершеність, структурну організацію.
Створюючи писемний текст, укладач має більше часу і можливостей для його укладання. Тому писемний варіант відрізняється від усного варіанту більшою нормативністю мовних засобів, ретельним їх добором, особливою логічною виразністю тексту, дотримуванням загальнообов’язкових норм графіки, орфографії та пунктуації. Тексти у писемному мовленні розрізняються більшою диференціацією за сферами спілкування.
У писемній формі відсутні жести, міміка, інтонація, які компенсуються суворою регламентацією мовних одиниць.
2. Характерні риси усної форми мовлення. Термін “усне мовлення” означає комплексне уміння розуміти звучащу мову і уміння відтворювати мову в звуковій формі.
Усне мовлення орієнтоване на безпосереднє сприйняття, в ньому находить відповідне вираження все те, що бажають повідомити мовці один одному.Усне мовлення створюється мовним апаратом людини й сприймається на слух.
Спілкування співрозмовників в усній формі обмежено у часі, миттєве, спонтанне, не зберігається в просторі і обмежене у часі, за винятком тих моментів, коли промову записують на магнітну плівку.
Для того, щоб відбулося спілкування, необхідна наявність як мінімум двох партнерів (відправника мовлення – адресанта і отримувача – адресата). Тому усне мовлення, що завжди має співрозмовника, відбувається у формі діалогу, а одиницею мовлення є діалогічна єдність, яка складається із запитання та відповіді на запитання.
На відміну від писемного мовлення в усному мовленні допускається деяка недбалість у граматичному оформленні. Тому й виникає в усній формі стільки готових синтаксичних конструкцій, типових мовних зворотів. Сюди належать формули привітання, поздоровлення, прощання. Наприклад: будемо вдячні, щиро вітаємо, зичимо успіхів, слід додати, зауважити і та інше. Усне мовлення супроводжується жестами, мімікою інтонацією. Як вважає Топорков В.О.: “Уся складність, тонкість, усі прояви почуттів, внутрішніх переживань мають своє зовнішнє вираження в інтонації голосу людини”.
В усному мовленні мало уваги приділяється формі висловлення, усю увагу сконцентровано на тому, що сказати, а не як сказати. Ось чому в усному мовленні дуже багато “штампів”, повторювань.
Усне мовлення супроводжується жестами, мімікою інтонацією.
Характерною особливістю усної форми реалізації мови є наявність надлишкової інформації, яка міститься в інтонації, жестах, міміці, паузах і перш за все – в обставинах живого спілкування мовців. Іноді пауза в розмові несе більше інформації, ніж те, що було сказано раніше. Надлишковість інформації проявляється також у вживанні так званих “пустих” слів, тобто слів, які мають мінімальне смислове навантаження. Наприклад, ось, так, такий, якийсь, таким чином, як бачите, так от та інші.
Таким чином, відмінність між усною та писемною формами носитьфункціональнийхарактер. Усне мовлення – ситуативне, а писемне – контекстуальне, тематичне.