(А→е) (і→о) (е→а) (о→і)

 S є P S є P S не є P S не є P

S не є ¬Р S не є ¬P S є ¬Р S є ¬P

Перетворення простих суджень А, I, Е, О відбувається за формулами:

(А→Е) А Усі S є P → Е Жодне S не є не-Р («Усі метали – електропровідні» → «Жоден метал не є неелектропровідним»).

(І→О) І Деякі S є Р → О Деякі S не є не-Р («Деякі студенти є відмінниками» → «Деякі студенти не є невідмінниками»).

(Е→А) Е Жодне S не є Р → А Усі S є не-Р («Жоден аудитор не є державним службовцем» → «Усі аудитори є недержавними службовцями»).

(О→І) О Деякі S не є Р → І Деякі S є не-Р («Деякі приводи не є пневматичними» → «Деякі приводи є непневматичними»).

Перетворення видів атрибутивних суджень

вихідне	обернене
А	Е
I	О
Е	А
О	I

Обернення – це логічна операція, в результаті якої суб'єкт і предикат судження-засновку міняються місцями, причому якість судження зберігається, а кількість може змінюватися.

(А→А) (А→І) (І→І) (І→А) (Е→Е)

Формули: S є P S є P S є Р S є Р S не є P

Р є S Р є S Р є S Р є S P не є S

Обернення простих суджень А, I, Е, О відбувається за формулами:

(А→А) А (виділяльне) Усі S є Р → А Усі Р є S («Усі розгорнуті кути – кути, сторони яких складають одну пряму» → «Усі кути, сторони яких складають одну пряму, є розгорнуті кути»).

(А→І) А Усі S є P → І Деякі Р є S («Усі студенти – учні» → «Деякі учні – студенти»).

(І→І) І Деякі S є Р → І Деякі Р є S («Деякі українці – космонавти» → «Деякі космонавти – українці»).

(І→А) І (визначені) Деякі S є Р → А Усі Р є S. (обернення з обмеженням) («Деякі музиканти – композитори» → «Усі композитори – музиканти»).

(Е→Е) Е Жодне S не є Р → Е Жодне Р не є S («Жоден депутат ВР України не є іноземцем» → «Жоден іноземець не є депутатом ВР України»).

Судження О (частковозаперечувальне) дуже часто при операції обернення не дають необхідні (або дають збіднені) висновки, тому вони не розглядаються (напр., з істинного частковозаперечувального судження «Деякі тварини не є собаками» шляхом обернення неможливо отримати істинного судження). У той же час:

(О→Е) О Деякі S не є Р → Е Жодне Р не є деякі S («Деякі інженери не є інженерами-механіками» → «Усі інженери-механіки не є цими інженерами»).

Формула: S не є Р

Р не є S

(О→О) О Деякі S не є Р → О Деякі Р не є S («Деякі учасники спортивних змагань не отримали призових» → «Деякі, хто отримав призові, не є учасниками спортивних змагань»).

Формула: S не є Р

Р не є S

Обернення без обмеження буде тоді, коли і S (суб'єкт), і Р (предикат) вихідного судження або обоє розподілені, або обоє нерозподілені, тобто це такий вид обернення, в результаті якого кількість судження не змінюється.

Обернення з обмеженням буває тоді, коли у вихідному судженні S розподілений, а Р нерозподілений, або навпаки – S нерозподілений, а Р розподілений, тобто це такий вид обернення, в результаті якого відбувається перехід від загального судження до часткового, або навпаки, коли відбувається перехід від часткової думки до загальної, яке ще називають оберненням з узагальненням.