- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні положення Мета і завдання навчальної дисципліни
- •Тема 1 предмет і основні закони логіки Лекція 1
- •1. Об'єкт і предмет логіки.
- •2. Логіка і мова.
- •Література
- •Лекція 2
- •1. Закон подвійного заперечення:
- •Література
- •Тема 2 поняття
- •Литература
- •Лекція 4
- •Литература
- •Тема 3 судження
- •(Відношення несумісності).
- •I «Деякі свідки надають істинні свідчення» і
- •(Відношення сумісності).
- •I(f)→o(t), o(f)→I(t), I(t)→o(t)o(f), o(t)→I(t)I(f);
- •I «Деякі студенти цієї групи – спортсмени» (підпорядковане),
- •(Відношення сумісності).
- •I(t)→a(f)a(t), o(t)→e(f)e(t);
- •I «Деякі льотчики – космонавти» (відношення несумісності).
- •Істиннісні характеристики суджень логічного квадрату
- •Література
- •Лекція 6
- •Таблиця істинності кон'юнкції
- •Таблиця істинності нестрогої диз'юнкції
- •Таблиця істинності строгої диз’юнкції
- •Таблиця істинності імплікації
- •Таблиця істинності еквіваленції
- •Таблиця істинності заперечення
- •Істиннісні характеристики складних еквівалентних суджень
- •Істиннісні характеристики складних субконтрарних суджень
- •Істиннісні характеристики складних підпорядкованих суджень
- •Істиннісні характеристики складних контрадикторних суджень
- •Істиннісні характеристики складних контрарних суджень
- •Відношення між видами модальних суджень
- •(А→е) (і→о) (е→а) (о→і)
- •Перетворення видів атрибутивних суджень
- •Обернення видів атрибутивних суджень
- •Протиставлення видів атрибутивних суджень
- •Література
- •Тема 4 умовивід
- •2. Види умовиводів. Умовиводи класифікують за певними критеріями:
- •Схеми фігур простого категоричного силогізму:
- •Література
- •Лекція 8
- •1. Умовні і розділові силогізми.
- •2. Індуктивні умовиводи.
- •3. Традуктивні умовиводи.
- •I. Метод єдиної подібності.
- •Література
- •Література Базова
- •Допоміжна
Таблиця істинності кон'юнкції
-
a
b
ab
1
1
1
1
0
0
0
1
0
0
0
0
Таблиця відображає структурний закон кон'юнкції: складне з’єднувальне судження істинне тоді і тільки тоді, коли усі кон'юнкти істинні.
Якщо хоч би одне із простих суджень, що складають кон'юнкцію, неістинне, то кон'юнктивне судження в цілому неістинне незалежно від кількості кон'юнктів.
У природній мові кон'юнкція (сполучник «і» – символ «») виражається роз'єднувальними сполучниками «а», «але», «так», прийменниками «як, так і», «не лише, але і», ввідними словами і словосполученнями «проте», «хоча», «незважаючи на», сполучними словами «також», «теж» та ін.: «Богословську освіту у ряді країн дають також теологічні факультети при деяких світських навчальних закладах». Логічний сполучник кон'юнкції може бути виражений однорідними членами речення, пов'язаними за смислом без сполучників: «Одна частина створюваною робочою силою нової вартості відшкодовує авансований змінний капітал, друга частина утворює додаткову вартість», де два прості двомісні (бінарні) кон'юнкти пов'язані не вживаним логічним сполучником «і»;
– диз'юнктивне, або роз'єднувальне складне судження поділяють на диз'юнкцію нестрогу (слабку) і диз'юнкцію строгу (сильну):
– диз'юнкція нестрога, або слабка – це складне судження, в якому прості судження пов'язані сполучником «або». Диз'юнктивна зв'язка (одне з двох) позначається символом «». Формула нестрогого диз'юнктивного судження – аb: «Л.М.Толстой був письменником або поетом».
Прості судження, що виступають елементами з’єднувального судження, називаються диз'юнктами. Мінімальне число диз'юнктів – два, максимальне – необмежене. У складному з’єднувальному судженні не усі перераховані диз'юнкти можуть бути замінені оборотом «та інші» і аналогічними словосполученнями. Якщо в диз'юнктивному судженні перераховані не усі диз'юнкти, то воно неповне, або відкрите. Якщо в диз'юнктивному судженні перераховані усі диз'юнкти, то воно повне, або закрите.
Таблиця істинності нестрогої диз'юнкції
a |
b |
ab |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Таблиця відображає структурний закон диз'юнкції: нестроге роз'єднувальне судження істинне тоді і тільки тоді, коли істинним є хоч би один диз’юнкт істини.
Якщо усі прості судження, що складають нестрогу диз'юнкцію, неістинні, то диз'юнктивне судження неістинне в цілому незалежно від кількості диз'юнктів.
У природній мові нестрога диз'юнкція (сполучник «або» – символ «») виражається тільки роз’єднувальним сполучником «або». Логічний сполучник диз'юнкції нетотожний уживаним у реченнях роз’єднувальним сполучникам «а», «але», «так», роз’єднувальним часткам «те, те», «не те, не те» та ін.;
– диз’юнкція строга, або сильна – це складне судження, в якому прості судження пов’язані сполучником «або, або». Диз’юнктивний зв'язок (або одне, або друге) позначається символом «». Формула строгого диз’юнктивного судження аb: «Він дістався до Австралії або літаком, або пароплавом». Диз’юнкти строгої, або сильної диз’юнкції називаються альтернативами. «Він дістався до Австралії літаком» і «Він дістався до Австралії пароплавом» – дві альтернативи судження, які одночасно істинними бути не можуть. У сильній диз’юнкції може застосуватися і сполучник «або», але лише у роз’єднувальному смислі, а не у роз’єднувально-з’єднувальному як це в нестрогої диз’юнкції. Строга і нестрога диз’юнкції розрізняються за характером зв’язку диз’юнктів.