
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні положення Мета і завдання навчальної дисципліни
- •Тема 1 предмет і основні закони логіки Лекція 1
- •1. Об'єкт і предмет логіки.
- •2. Логіка і мова.
- •Література
- •Лекція 2
- •1. Закон подвійного заперечення:
- •Література
- •Тема 2 поняття
- •Литература
- •Лекція 4
- •Литература
- •Тема 3 судження
- •(Відношення несумісності).
- •I «Деякі свідки надають істинні свідчення» і
- •(Відношення сумісності).
- •I(f)→o(t), o(f)→I(t), I(t)→o(t)o(f), o(t)→I(t)I(f);
- •I «Деякі студенти цієї групи – спортсмени» (підпорядковане),
- •(Відношення сумісності).
- •I(t)→a(f)a(t), o(t)→e(f)e(t);
- •I «Деякі льотчики – космонавти» (відношення несумісності).
- •Істиннісні характеристики суджень логічного квадрату
- •Література
- •Лекція 6
- •Таблиця істинності кон'юнкції
- •Таблиця істинності нестрогої диз'юнкції
- •Таблиця істинності строгої диз’юнкції
- •Таблиця істинності імплікації
- •Таблиця істинності еквіваленції
- •Таблиця істинності заперечення
- •Істиннісні характеристики складних еквівалентних суджень
- •Істиннісні характеристики складних субконтрарних суджень
- •Істиннісні характеристики складних підпорядкованих суджень
- •Істиннісні характеристики складних контрадикторних суджень
- •Істиннісні характеристики складних контрарних суджень
- •Відношення між видами модальних суджень
- •(А→е) (і→о) (е→а) (о→і)
- •Перетворення видів атрибутивних суджень
- •Обернення видів атрибутивних суджень
- •Протиставлення видів атрибутивних суджень
- •Література
- •Тема 4 умовивід
- •2. Види умовиводів. Умовиводи класифікують за певними критеріями:
- •Схеми фігур простого категоричного силогізму:
- •Література
- •Лекція 8
- •1. Умовні і розділові силогізми.
- •2. Індуктивні умовиводи.
- •3. Традуктивні умовиводи.
- •I. Метод єдиної подібності.
- •Література
- •Література Базова
- •Допоміжна
Таблиця істинності кон'юнкції
-
a
b
a
b
1
1
1
1
0
0
0
1
0
0
0
0
Таблиця відображає структурний закон кон'юнкції: складне з’єднувальне судження істинне тоді і тільки тоді, коли усі кон'юнкти істинні.
Якщо хоч би одне із простих суджень, що складають кон'юнкцію, неістинне, то кон'юнктивне судження в цілому неістинне незалежно від кількості кон'юнктів.
У
природній мові кон'юнкція (сполучник
«і»
– символ
«»)
виражається роз'єднувальними
сполучниками «а»,
«але», «так», прийменниками
«як,
так і», «не лише, але і», ввідними
словами і словосполученнями «проте»,
«хоча», «незважаючи на», сполучними
словами «також»,
«теж» та ін.: «Богословську освіту у
ряді країн дають також
теологічні факультети при деяких
світських навчальних закладах». Логічний
сполучник кон'юнкції може бути виражений
однорідними членами речення, пов'язаними
за смислом без сполучників: «Одна частина
створюваною робочою силою нової вартості
відшкодовує авансований змінний капітал,
друга частина утворює додаткову
вартість», де два прості двомісні
(бінарні) кон'юнкти
пов'язані не вживаним логічним сполучником
«і»;
– диз'юнктивне, або роз'єднувальне складне судження поділяють на диз'юнкцію нестрогу (слабку) і диз'юнкцію строгу (сильну):
– диз'юнкція
нестрога,
або
слабка
–
це складне судження, в якому прості
судження пов'язані сполучником «або».
Диз'юнктивна
зв'язка (одне
з двох) позначається символом «».
Формула
нестрогого диз'юнктивного судження –
а
b:
«Л.М.Толстой був письменником або
поетом».
Прості судження, що виступають елементами з’єднувального судження, називаються диз'юнктами. Мінімальне число диз'юнктів – два, максимальне – необмежене. У складному з’єднувальному судженні не усі перераховані диз'юнкти можуть бути замінені оборотом «та інші» і аналогічними словосполученнями. Якщо в диз'юнктивному судженні перераховані не усі диз'юнкти, то воно неповне, або відкрите. Якщо в диз'юнктивному судженні перераховані усі диз'юнкти, то воно повне, або закрите.
Таблиця істинності нестрогої диз'юнкції
a |
b |
a |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Таблиця відображає структурний закон диз'юнкції: нестроге роз'єднувальне судження істинне тоді і тільки тоді, коли істинним є хоч би один диз’юнкт істини.
Якщо усі прості судження, що складають нестрогу диз'юнкцію, неістинні, то диз'юнктивне судження неістинне в цілому незалежно від кількості диз'юнктів.
У
природній мові нестрога диз'юнкція
(сполучник
«або»
– символ
«»)
виражається тільки роз’єднувальним
сполучником «або».
Логічний
сполучник диз'юнкції нетотожний
уживаним у реченнях роз’єднувальним
сполучникам «а»,
«але», «так», роз’єднувальним
часткам «те,
те», «не те, не те» та ін.;
– диз’юнкція
строга, або
сильна – це
складне судження, в якому прості судження
пов’язані сполучником «або,
або». Диз’юнктивний зв'язок (або
одне, або друге) позначається символом
«».
Формула
строгого диз’юнктивного судження а
b:
«Він
дістався до Австралії або літаком, або
пароплавом». Диз’юнкти
строгої, або сильної диз’юнкції
називаються альтернативами.
«Він дістався до Австралії літаком» і
«Він дістався до Австралії пароплавом»
–
дві
альтернативи судження, які одночасно
істинними бути не можуть. У сильній
диз’юнкції може застосуватися і
сполучник «або»,
але лише
у роз’єднувальному смислі,
а не у роз’єднувально-з’єднувальному
як це в нестрогої диз’юнкції. Строга і
нестрога диз’юнкції розрізняються за
характером зв’язку диз’юнктів.