Таблиця істинності кон'юнкції

a	b	ab
1	1	1
1	0	0
0	1	0
0	0	0

Таблиця відображає структурний закон кон'юнкції: складне з’єднувальне судження істинне тоді і тільки тоді, коли усі кон'юнкти істинні.

Якщо хоч би одне із простих суджень, що складають кон'юнкцію, неістинне, то кон'юнктивне судження в цілому неістинне незалежно від кількості кон'юнктів.

У природній мові кон'юнкція (сполучник «і» – символ «») виражається роз'єднувальними сполучниками «а», «але», «так», прийменниками «як, так і», «не лише, але і», ввідними словами і словосполученнями «проте», «хоча», «незважаючи на», сполучними словами «також», «теж» та ін.: «Богословську освіту у ряді країн дають також теологічні факультети при деяких світських навчальних закладах». Логічний сполучник кон'юнкції може бути виражений однорідними членами речення, пов'язаними за смислом без сполучників: «Одна частина створюваною робочою силою нової вартості відшкодовує авансований змінний капітал, друга частина утворює додаткову вартість», де два прості двомісні (бінарні) кон'юнкти пов'язані не вживаним логічним сполучником «і»;

– диз'юнктивне, або роз'єднувальне складне судження поділяють на диз'юнкцію нестрогу (слабку) і диз'юнкцію строгу (сильну):

– диз'юнкція нестрога, або слабка – це складне судження, в якому прості судження пов'язані сполучником «або». Диз'юнктивна зв'язка (одне з двох) позначається символом «». Формула нестрогого диз'юнктивного судження – аb: «Л.М.Толстой був письменником або поетом».

Прості судження, що виступають елементами з’єднувального судження, називаються диз'юнктами. Мінімальне число диз'юнктів – два, максимальне – необмежене. У складному з’єднувальному судженні не усі перераховані диз'юнкти можуть бути замінені оборотом «та інші» і аналогічними словосполученнями. Якщо в диз'юнктивному судженні перераховані не усі диз'юнкти, то воно неповне, або відкрите. Якщо в диз'юнктивному судженні перераховані усі диз'юнкти, то воно повне, або закрите.

Таблиця істинності нестрогої диз'юнкції

a	b	ab
1	1	1
1	0	1
0	1	1
0	0	0

Таблиця відображає структурний закон диз'юнкції: нестроге роз'єднувальне судження істинне тоді і тільки тоді, коли істинним є хоч би один диз’юнкт істини.

Якщо усі прості судження, що складають нестрогу диз'юнкцію, неістинні, то диз'юнктивне судження неістинне в цілому незалежно від кількості диз'юнктів.

У природній мові нестрога диз'юнкція (сполучник «або» – символ «») виражається тільки роз’єднувальним сполучником «або». Логічний сполучник диз'юнкції нетотожний уживаним у реченнях роз’єднувальним сполучникам «а», «але», «так», роз’єднувальним часткам «те, те», «не те, не те» та ін.;

– диз’юнкція строга, або сильна – це складне судження, в якому прості судження пов’язані сполучником «або, або». Диз’юнктивний зв'язок (або одне, або друге) позначається символом «». Формула строгого диз’юнктивного судження аb: «Він дістався до Австралії або літаком, або пароплавом». Диз’юнкти строгої, або сильної диз’юнкції називаються альтернативами. «Він дістався до Австралії літаком» і «Він дістався до Австралії пароплавом» – дві альтернативи судження, які одночасно істинними бути не можуть. У сильній диз’юнкції може застосуватися і сполучник «або», але лише у роз’єд­нувальному смислі, а не у роз’єднувально-з’єднувальному як це в нестрогої диз’юнкції. Строга і нестрога диз’юнкції розрізняються за характером зв’язку диз’юнктів.