кожвен лекции

них факторів продукують цілу низку цитокінів, серед яких ІЛ-2, 4, 9, 10, ІЗ, ФНІІ альфа, гамма - інтерферон та ін.

Крім того, велике значення у виникненні загострень процесу ма- т и . провокуючі фактори - переохолодження або надмірна інсоляція, нсихотравма, інфекційні захворювання (ангіни).

Асоційовані хвороби при псоріазі:

•Підвищений ризик інфаркту міокарда (1:1, 29-3, 10).

•І (укровий діабет.

•Депресія (24%).

•Ожиріння (1:3).

Класифікація Розрізняють такі форми псоріазу:

Іи морфологією: крапковий, краплеподібний, монетоподібний, к і п.неподібний, географічний, дифузний, універсальний, тотальний (еритродермія).

Іи к лінічними проявами, локалізацією: себорейний, фолікулярним рупіоідпий, бородавчастий, папіломатозний, ексудативний, донни. і нідошв, складок, нігтів, пустульозний, артропатичний.

П перебігу псоріазу виділяють З стадії: прогресуючу, стаціонарну, регресуючу.

V ін і І.І і юс 11 хворих характерний ще й сезонний перебіг у зв'язку і чим ии нмиють зимову, літню та змішану форму.

ІІоіірІІНУ,

• і ні н рмп н рмнніїїім нпм\ии (м\ і пік і неї ос гро запального харак-

І(Х)

Виорані лекції по дерматовенерології

(Характерно і> іи трьох захворювань - червоний плоский лишай, псоріаз, плоскі бородавки).

псоріатичная тріада (пов'язана с гістологічною сутністю) - феномен «стеаринової плями», термінальної та псоріатичної плівки, «крапельної кровотечі» (Ауспітца) або «кров'яної роси» (Полотеб-

нона).

Стаціонарна стадія - стабілізація процесу.

Регресуюча стадія-зворотній розвиток, по периферії утворюється вінчик Воронова, регрес папул з появою гіперабо гіпопігментуючих плям. Плями зникають безслідно, починається ремісія.

Для ексудативного псоріазу характерно - частіше спостерігається в опасистих людей, на тлі ожиріння: висипка соковита, яскравочервона, вкрита не сріблястими, а жовто-сірими лусочками, які склеюються, утворюючи кірочки, при знятті яких оголюється волога поверхня, псоріатичні феномени нечітко виражені.

Рупіоїдний псоріаз - трапляється рідко і характеризується утворенням пошарових кірочок, які іноді набувають конічної форми, при знятті кірочок оголюється яскраво-червона поверхня.

Бородавчастий псоріаз теж трапляється рідко, локалізується на кінцівках, характеризується сосочкоподібними розростаннями на поверхні висипань.

Псоріаз долонь і підошов може бути у таких варіантах: лентикулярний, бляшковий, мозолистий, пустульозний. Діагностика цієї форми псоріазу може бути утруднена (при ізольованому ураженні). Така форма псоріазу може траплятися ізольовано або на тлі типових проявів псоріазу.

Інтертригінозна форма (псоріаз складок) - частіше трапляється у людей похилого віку, на тлі алкоголізму, цукрового діабету. Локалізація - під пахвами, в промежині, під молочними залозами. Лущення може бути відсутнє, поверхня гладенька, насиченого червоного кольору, волога, мацерована, можливі тріщини. Вогнища із чіткими межами.

Себорейний псоріаз - локалізується у так званих «себорейних» ділянках шкіри. Може локалізуватися ізольовано на волосистій частині голови. Волосся не уражається і не випадає.

Псоріаз нігтів - у 25% хворих уражуються нігті. Зустрічаються декілька варіантів ураження нігтів:

1.Краплинна оніходистрофія (симптом «наперстка»),

2.Оніхогрифоз («птичий дзьоб»).

ся внаслідок поступового прогресування процесу і злиття бляшок, або раптово під впливом провокуючих чинників. Шкіра яскраво-чер- иопа, набрякла, інфільтрована із значним лущенням, порушення заного стану, збільшення периферійних лімфовузлів, свербіж.

Нолосеи може випадати на фоні розвитку еритродермії. Артропатичний псоріаз - частіше уражає осіб молодого віку,

V 10 12% хворих зустрічаються псоріатичні артропатії. Найчастішим варіантом є асиметричний олігоартрит одного або кількох дрібних і VI иобів кистей і ступнів. Діапазон клінічних проявів дуже великий від незначних артралгій до інвалідизуючих форм. Перебіг гострий ібо нідгострий, з ремісіями. Для атропатичного псоріазу є характер-

І(Х)

Виорані лекції по дерматовенерології

іон. доброякісно, відсутні суб'єктивні розлади, можливо одночасно поєднання з іншими сифілідами, позитивні серологічні реакції на сифіліс;

-червоним плоским лишаєм - висипка мономорфна, складається із дермо-епідермальних папул діаметром 1-3 мм, полігональних, із пупкоподібним центральним западанням, блискучою поверхнею при боковому освітленні, відсутня тенденція до периферійного росту, синюшно-червоного, лілового забарвлення, наявність сітки Уікхема;

-краплевидньїм парапсоріазом - плоскі папули, діаметром 3—4 мм, рожеві, червоні, дещо ущільнені, переважно на внутрішніх поверхнях плечей, шкірі грудей, спини, живота, попереку, папули не зливаються, мають гладеньку поверхню, характерним є симптом прихованого лущення (при зшкрябуванні виникає висівкоподібне лущення), симптом пурпури (крапкові крововиливи), симптом «облатки»

(суцільна лусочка, яка при знятті відшаровується повністю); - бляшечним парапсоріазом - хворіють переважно чоловіки віком

після ЗО років, з'являється одна або кілька плям блідого жовто-ро- жевого кольору, які майже без змін існують впродовж місяців, років, характерна симетричність, лущення не характерно.

Лікування. Не отримало розповсюдження (на засадах доказової медицини) при псоріазі лікуванні кортикостероїдами. Необхідність великих доз з метою досягнення позитивного ефекту сприяє розвитку загрозливих для життя хворого ускладнень. Таким чином, у зв'язку з системними побічними ефектами (синдром Кушинга, ожиріння, гіперглікемія, остеопатія, пригнічення функції кори наднирників, затримка росту в дітей, гірсутизм, набряки, гіпокальціємія, артеріальна гіпертензія, глаукома, катаракта) та низькою ефективністю, застосування системних ГКС не знайшло визнання у світовій практиці.

Загальна терапія:

Дезінтоксикацінні. 30% розчин тіосульфату натрію довенно, по 10 мл, № 10; 10% розчин хлориду кальцію чи глюконату кальцію довенно, по 10 мл;

Седативні (при наявності показнь).

Вітаміни. Треба відмітити традиційне широке використання для лікування псоріазу вітамінів, які входять в склад активних груп ферментів та приймають участь у регулюванні метаболічних процесів

організму.

НІ МІНИШ ІІІ (І і імн ІІІМІМ І н ріІІІНІІ ІЙII ЦІННІЇ, І ому і реба ретельно обстежиш ч нормі II

НЛІМйі нн чіюрич и іимовими формами псоріазу, морські ванни,геліо- и І і ( Мри и і л її ний також вплив високогірного клімату. У ком-

І(Х) Виорані лекції по дерматовенерології

илоксі реабілітаційних заходів певне місце займає бальнеотерапія, яка впливає лікувальною або профілактичною діями. Найчастіше застосовувують сульфідні ванни - Гарячий Ключ, Сергіївські Мінеральні Води, Немирів, Кемері; родонові ванни - Білокуриха, Біла Церков;

йодно-бромні ванни - Нальчик; лікувальні грязі - Євпаторія; нафталанську нафту - Нафталан.

Зовнішня терапія

(залежить від стадії псоріазу)

Максимальні тижневі дози ТКС при довготривалому лікуванні

І(Х) Виорані лекції по дерматовенерології

наш. може кардинально змінити заходи, які плануються та націлені на реабілітацію хворих на псоріаз: підтримуюча терапія, частота протирецидивних курсів лікування, призначення та проведення сана і орно-курортного лікування, рекомендації по способу життя хворих.

ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ (ЧПЛ)

Червоний плоский лишай - хронічне запальне захворювання шкіри, яке характеризується висипанням гладеньких, плоских полігональних папул. За даними вітчизняних авторів, в загальній структурі дерматологічної захворюваності дерматоз складає від 1% до 1,5%, серед хвороб слизової оболонки порожнини рота - від 11% до 30-35%. За даними закордонних дослідників до 70%. Число хворих цим дерматозом невпинно зростає, вікова група захворівших «омолоджується», частіше стали хворіти діти. Дані різних дослідників по епідеміологічним характеристикам ЧПЛ відрізняються різноманіттям і зазвичай протиріччям. ЧПЛ зустрічається у всіх країнах, в різних клімато-географічних зонах, частота його варіює в широких межах, але точних даних про розповсюдженість дерматозу немає. Серед населення США захворюваність сягає 0,2% (А'ахетапп, 5аиег/геу). У Болгарії, за даними П. Похристова із співавторами, цей дерматоз в загальній структурі складає 0,16%, в Німеччині по Ноііапсіек - 0,83%. В Індії як доповідає 8еЬ§а1 рівень захворюваності складає 1,4% ЧПЛ, по Ьоаґег і Киіїег, в країнах Центральної Європи зустрічається у 0,44% населення і ЧПЛ СОПР складає 30-35% від всіх захворювань порожнини рота.

ЧПЛ може виникнути у будь-якому віці.

Етіологія та патогенез

Патогенез ЧПЛ - складний та складається з великої кількості ланок, взаємодія яких - багатогранна та не до кінця вивчена. За сучасними уявленнями, основними теоріями, що пояснюють причини розвитку ЧПЛ, є: токсико-алергічна теорія, нейроендокринна теорія, теорія порушення обміну речовин та інфекційно-вірусна теорія. При цьому, відповідно існуючим уявленням, основним органом, де розгортається патологічна картина, є шкіра, бо саме у шкірі й з'являються вираженні дистрофічні та запальні реакції. Причини та механізми появи патологічних шкірних змін при ЧПЛ вивчені недостатньо. Припущення щодо першопричини дерматозу суперечать один одному й обмежуються зокрема гіпотезами, а не фактами. У те-

ннічноіо до виразного, в залежної'і і під > іупеїпо процесу та харак- и ру морфологічних порушень. Па ІІІДІ ПІНІ доведених змін головну ронь дослідники надають імунному мохінії іму, обумовленому клітинмими медіаіорами.

Класифікацій Н І К Л І Н І Ч Н І п р о п и й

ЧІІЛ характеризується симетричними нонульоіними ураженнями шкірних покривів з переважною локалі шціпо висипу на згинальних поверхнях передпліч, на шкірі тулуба і нижніх кінцівок, в патоми і'пііпі процес також втягуються СЛІПОВІ порожнини рота і статених органів. Характерними клінічними проявами ЧПЛ відповідають і•нідуючи, які найбільш часто зустрічаються, морфологічні ознаки: гіперкератоз, нерівномірне потовщення іернисюго шару, акантоз, накуольна дистрофія клітин базального шару, дифузний смугоподіб- ІІИІІ інфільтрат у верхньому шарі дерми. Крім типових, описані численні атипові форми цього дерматозу (пемфігоїдна, ерозивна - виразкова, атрофічна, фолікулярна і т. і).) За даними деяких авторів, атипові форми ЧПЛ спостерігаються в середньому, у 25 % хворих

інерідко є причиною діагностичних помилок.

У1860 році РеггїіпапсІ НегЬа перший описав, вивчив і вирішив 41 ІЛ як самостійну хворобу, а також запропонував термін ІісЬеп гиЬог для дерматозу, Я К И Й характеризується виникненням вузликів яскра- во-червоного кольору, відрізняючи його від псоріазу і папульозної екземи. В 1869 році Швоп, призначаючи пріоритети Герби, описав

у вітчизняній літературі належить В. М. Бєхтєрєву і А. Г. Полотебнову.

При розпізнаванні, верифікації і диференційній діагностиці ЧПЛ важливо пам'ятати про велике різноманіття клінічних проявів цього дерматозу. При оцінці особливостей дерматозу і динаміки його перебігу доцільно враховувати не тільки характер, колір морфологічних елементів, їх локалізацію, але і ступінь поширеності висипів. Початкові ознаки не одно типові. В одних процес починається з обмежених вогнищ ураження шкіри і існує на протязі всього захворювання, в інших - висипка набуває одразу поширений характер. Причому у одного і того ж хворого по мірі розвитку дерматозу поширеність висипу може змінюватися від локалізованих до дисемінованих висипів і, навпаки, при регресі дисемінованих елементів можуть довгий час зберігатись окремі вогнища. Тому розділення типового ЧПЛ на три варіанти (локалізований, дисемінований, генералізований) в залежності від поширеності висипу - умовно, так як часто може відображати тільки етап у перебігу дерматозу. Загальними гістологічними діагностичними ознаками типової форми червоного плоского лишаю, згідно даних літератури, є гіперкератоз, нерівномірне потовщення зернистого шару, гранульоз, акантоз, вакуольна дистрофія базального шару, дифузний смуговидний інфільтрат у верхньому відділі дерми, який щільно підходить до епідермісу, нижня межа якого «розмита» клітинами інфільтрату.

Локалізований ЧПЛ. Висипання розміщуються на обмежених ділянках шкірного покриву. Кількість вузликових елементів невелика, виражена тенденція до групування, утворення бляшок. Ураження нерідко має вогнищевий характер, не завжди симетрично. Ця форма, як правило, перебігає хронічно, торпідно.

Дисемінований ЧПЛ. Ураження шкіри поширене. У процес втягується шкіра тулуба, кінцівок, голови. Симетричність висипки - патогномонічний симптом. Є властивим гострий початок (так звана екзантемна форма) з інтенсивним свербежем, вираженим феноменом КоЬпег-КгеіЬісЬ.

Генералізований ЧПЛ. Розвивається у період прогресування захворювання як наслідок трансформації дисемінованої форми в універсальний процес (вторинна еритродермія). На тлі дифузної із ціанотичним або малиновим відтінком еритеми багаточисельні вузилкові