ІС та технології. Частина 1

41

Інформаційно-довідкові системи (ІДС) призначені для отримання значень арифметичних функцій за результатами пошуку. Інформаційно-

управляючі системи (ІУС) призначені для автоматизованого розв'язання широкого кола задач управління.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивні комп'ютерні системи, які призначені для підтримки різних видів діяльності та прийняття рішень із слабко структурованих або неструктурованих проблем.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язання людиною складних творчих задач. Створенню інтелектуальних ІС сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-

лінгвістичних моделей, які дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них.

Розрізняють три типи інтелектуальних ІС:

1)інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (ІІПС) — системи типу "запитання-відповідь";

2)розрахунково-логічні ІС — дають змогу користувачам, які. не є

комп'ютеризацію областей, які подані в експертній описовій формі, а

використання математичних моделей неможливе або є дуже складною задачею.

1.5.6. Сучасні напрямки розвитку інформаційних систем в менеджменті

Стратегічні, тактичні та оперативні комплексно поставлені задачі управління діяльністю організації можна вирішувати лише з допомогою успішно діючої інформаційної системи менеджменту, яка базується на використанні сучасних програмних візуальних оболонок, економіко-

математичних методів і моделей, засобів об’єктно-орієнтованого програмування, сучасних засобів електронної обчислювальної техніки і

42

засобів зв’язку. Інформаційна система менеджменту повинна забезпечувати комплексне вирішення стандартних спеціалізованих задач кожної складової інформаційної підсистеми, проводити економічне прогнозування і аналіз в кожній окремій підгрупі даних підсистем, і, врешті, дозволяти проводити моделювання управлінських рішень, як найвищий критерій адекватності реагування в розглянутій ситуації.

Сучасні інформаційні технології дозволяють створювати єдине інформаційне середовище в організації (фізичну основу якого становлять інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку), яке допомагає у динаміці супроводжувати та координувати, як внутрішню, так і зовнішню діяльність. Зокрема, такий підхід включає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності,

як виробничу, організаційну, маркетингову, фінансову, бухгалтерську,

кадрову та проектно-конструкторську. Інформаційні ресурси розміщуються в розподілених базах даних, які працюють в полі єдиних протоколів та правил під керівництвом адміністратора даної мережі.

На практиці інформаційні системи менеджменту створюються у процесі формування інтегрованих автоматизованих систем управління великими економічними об’єктами. Такі комплекси охоплюють всі рівні управління об’єктом - від загального керівництва до управління виробничими процесами. При цьому всі рівні управління тісно взаємопов’язані. Зворотній зв’язок, що починається з нижніх рівнів, сприяє прийняттю рішень на вищих рівнях управління. Зверху донизу здійснюється об’єднання ресурсів, необхідних для виконання робіт, синхронізація комплексних програм, спрямованих на розвиток системи.

До складу таких систем можуть входити декілька інформаційних центрів - сотні мережних комп’ютерів, тисячі персональних комп’ютерів,

десятки тисяч пакетів програмних комплексів, як вищих форм використання інформаційного ресурсу в менеджменті (Рис. 1.4).

43

Рис 1.4. Модель розв’язання задачі в менеджменті.

Розглянемо детальніше систему підтримки прийняття рішень

(СППР). Проблеми організаційного управління, залежно від рівня їх формалізації, поділяються на проблеми структуровані (цілком формалізовані,

кількісно сформульовані), неструктуровані (неформалізовані, якісно виражені) та слабо структуровані (змішані), що мають, як кількісні, так і якісні елементи. У менеджменті автоматизованому розв'язанню підлягають як структуровані, так і слабо структуровані проблеми. Перший клас проблем вирішується в інформаційних системах традиційного типу, а другий — у

комп’ютерних системах підтримки прийняття рішень.

44

Менеджери у своїй професійній діяльності досить часто зустрічаються з необхідністю приймати рішення у проблемних ситуаціях — здебільшого у погано визначених (неструктурованих) умовах з неповною або нечіткою інформацією. Тому застосування комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень у менеджменті обумовлюється нагальними потребами управління.

Розв'язання задачі прийняття рішень спрямоване на визначення найкращого (оптимального) або прийнятного раціонального способу дії для досягнення однієї або декількох цілей. Кінцевим результатом задачі прийняття рішень є рішення, яке може виступати, як напрямок дії, спосіб дії,

план роботи, варіант проекту тощо. Основними етапами процесу прийняття рішень є виявлення проблемної ситуації, здійснення постановки задачі прийняття рішень, генерація або формування рішень, вибір оптимального рішення, впровадження рішення.

Поряд із системами підтримки прийняття рішень в окремих областях менеджменту можуть використовуватися експертні системи, що є системами штучного інтелекту, які копіюють хід міркувань людини-експерта. Основні сфери їх використання — управління матеріальними ресурсами, оперативне управління виробництвом, маркетинг.

Творчі інформаційні технології – новий етап у менеджменті. В останні десятиріччя менеджмент у найрозвинутіших країнах світу переводиться на творчі інформаційні технології нового вищого рівня. Вони охоплюють повний інформаційний цикл - напрацювання інформації (нових знань), її передачу, переробку, використання для перебудови об’єкта, досягнення нових, вищих цілей. Їх деколи називають інформаційно-динамічними технологіями, бо вони забезпечують розвиток самих керованих об’єктів.

Творчі інформаційні технології, які означають вищий етап комп’ютеризації менеджменту, характеризуються двома важливими особливостями:

по-перше, можливістю переробки і використання інформації у вигляді знань, тобто змістовної взаємодії з об’єктом і соціальним середовищем;

45

по-друге, інформаційно-динамічні технології охоплюють увесь інформаційний цикл - від матеріально-енергетичних і трудових затрат на створення інформаційних ресурсів до закінчення їх використання з метою переведення об’єкта в новий стан.

1.5.7. Сучасні тенденції розвитку інформаційних систем

Для сучасних умов характерне застосування високоефективних внутрішньофірмових систем інформації, що ґрунтуються на використанні найновіших інформаційних технологій, зокрема єдиної локальної комп’ютерної мережі. Управлінська внутрішня ІС являє собою сукупність інформаційних процесів для задоволення потреб в інформації на різних рівнях прийняття рішень. І включає в собі компоненти обробки інформації,

внутрішні і зовнішні канали передачі.

В сучасних умовах у великих організаціях створені і ефективно діють інформаційні системи, які обслуговують процес підготовки і прийняття управлінських рішень. Вони вирішують наступні задачі: обробку даних,

обробку інформації, реалізацію інтелектуальної діяльності з метою створення інформації. Управлінські інформаційні системи послідовно реалізують принципи єдності виробничого процесу та інформаційного процесу супроводу через застосування технічних засобів збору, нагромадження,

обробки і передачі інформації в поєднанні з використанням аналітичних методів математичної статистики і моделей прогнозно-аналітичних розрахунків та інших необхідних прикладних засобів.

Сучасна інформаційна система в заданій сфері діяльності організації дозволяє забезпечити вирішення таких завдань:

1.прямий, своєчасний доступ до інформаційного продукту (точну інформацію про хід виробничого процесу в просторі та часі);

2.ефективну координацію внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;

46

3.зручну взаємодію із суміжниками по технологічним маршрутам за рахунок використання більш інформованих та наочних засобів відображення та передачі-прийому повідомлень;

4.виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності, як аналіз та прийняття рішень за рахунок зменшення часу на здійснення малопродуктивної діяльності;

5.використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.

1.6.Інформаційні технології та сфери їх застосування

1.6.1. Основні поняття

Інформаційні технології (ІТ), інформаційно-комунікаційні технології

(IКT) — це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання,

розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів. Це технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси (процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення,

тиражування інформації та процедури доступу до неї).

Термін технологія, подібно до терміну система, походить з грецької мови. Його утворено злиттям двох слів: «техне» — майстерність, уміння та

«логос» — учення, поняття. Сьогодні технологією найчастіше називають знання про те, як організувати певний виробничий процес.

Найпоширенішим різновидом технологій є технології матеріального виробництва. В посібнику ж розглядаються інформаційні технології.

Інформаційна технологія — це цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, роззосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно

47

від місця їх розташування. Інформаційна технологія — це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюг, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їх надійності та оперативності і зниження трудомісткості при використанні інформаційного ресурсу.

1.6.2. Інформатизація суспільства. Етапи розвитку інформаційних технологій

Під інформатизацією суспільства розуміють широке впровадження комплексу заходів, які спрямовуються на забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації, узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності. Ці заходи забезпечують не тільки зростання економічних показників розвитку країни, але і дають можливість отримати якісні наукові досягнення у фундаментальних та прикладних науках, що спрямовані на розвиток виробництва, створення нових робочих місць, підвищення життєвого рівня населення, захист навколишнього середовища. Інформатизація – об’єктивний і закономірний етап, через який в тій чи іншій формі повинно пройти кожна країна, яке вступило на шлях інтенсивного розвитку.

Сучасна інформатизація - це глобальний процес, пов’язаний з кардинальними змінами структури і характеру світового і соціального розвитку, з переходом до нових поколінь наукомістких технологій, технічних систем, матеріалів, нових видів інформаційного обміну, які дозволяють вносити принципові зміни в характер праці і умови життя людини.

В історії інформаційних технологій налічують п'ять етапів, на кожному

зяких люди робили певні інформаційні процеси незрівнянно ефективнішими.

Першою ІТ була писемність, яка принципово полегшила зберігання й

накопичення знань та передачу їх наступним поколінням.

Другий етап розвитку інформаційних технологій пов'язаний з

книгодрукуванням, яке було винайдене наприкінці XV століття і зробило можливим стрімке поширення знань.

48

Наступний, третій етап розпочався наприкінці XIX століття з винайденням електронних засобів зв'язку: телеграфу, телефону, радіо, що дали змогу миттєво передавати знання на велику відстань.

Четвертий етап пов'язаний із появою в середині XX століття

обчислювальної техніки, яка кардинально підвищила ефективність обробки

інформації.

П'ятий етап настає сьогодні, і пов'язаний він з розповсюдженням всесвітньої мережі Інтернет, яка повністю змінює уяву про пошук інформації і суттєво підвищує ефективність її передачі, поширення та накопичення.

Інформаційна технологія — це технологія організації роботи інформаційної системи або взаємодії кількох інформаційних систем.

Мета ІТ, як і сфера її застосування, може бути найрізноманітнішою:

автоматизація матеріального виробництва, банківська справа та бізнес,

наукові дослідження, екологічний контроль, дистанційна освіта тощо.

1.6.3. Використання інформаційних технологій в різних сферах діяльності

Сучасні інформаційні технології дозволяють створити єдине інформаційне середовище, фізичною основою якого є інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку, яке дозволяє супроводжувати та координувати як технологічні процеси, так і будь-яку ділову діяльність. Цей підхід передбачає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності, як виробничий, організаційний,

маркетинговий, фінансовий, бухгалтерський, кадровий та проектно-

конструкторський.

Інформаційні продукти розміщуються в розподілених базах даних,

доступ до інформаційних продуктів відбувається через комп’ютерну мережу і регламентується правилами та нормативами даної організації. Крім того,

інформаційні технології забезпечують динамічну координацію дій за рахунок використання сучасних засобів зв’язку та програмних засобів комп’ютерних мереж. Інформаційна комп’ютерна мережа організації може органічно

49

з’єднується з мережею Internet. Таким чином організація отримує прямий доступ до інформації з широким спектром по змісту: від законодавчих актів до відомостей про стан на ринках сировини та готової продукції.

На сьогодні визначальна роль серед цих технологій належить технологіям Веб 2.0.

1.6.3.1. Особливості сучасних інформаційних технології в економіці та бізнесі

Фахівці в галузі світової економіки все більше відзначають тенденцію зсуву грошового потоку в сферу електронного бізнесу в мережі Internet. Саме з його появою революційний ефект інформаційних технологій почав відчуватися у всіх сферах життя суспільства. За кілька років торгівля в

Internet стала одним з наймогутніших сегментів національних економік промислово-розвинутих країн, особливо США.

Світова економіка на сучасному рівні свого розвитку є результатом взаємодії багатьох чинників у розвитку нових форм бізнесу: тиску конкуренції, підвищення рівня ризиків, ускладнення всіх процесів і ланцюжків у бізнесі, що вимагає збільшення швидкості, прояву гнучкості,

створення умов для прозорості трансакцій і підвищення продуктивності праці. Одним з провідних факторів у цих умовах є фактор інформатизації. М.

Кастельс визначає економіку нового типу як інформаційну і глобальну.

Економіка є інформаційною тому, що «продуктивність і

конкурентоспроможність факторів або агентів в цій економіці залежать “...

від їхньої здатності генерувати, обробляти і використовувати інформацію,

засновану на знаннях ”. У цьому визначенні проглядається розуміння М.

Кастельса зв'язку між інформаційною економікою і економікою знання.

Глобальною, з точки зору М. Кастельса, економіка є тому, що «основні види економічної діяльності, такі, як виробництво, споживання і циркуляція товарів і послуг, а також їх складові (капітал, праця, сировина, управління,

інформація, технології, ринки) організуються в глобальному масштабі,

безпосередньо або з використанням розгалуженої мережі, яка зв'язує

50

економічних агентів». У визначенні, яке М. Кастельс дав глобальній економіці, очевидний зв'язок між глобальною та мережевою економікою.

У сучасному суспільстві роль інформації, інформаційних технологій та інформаційних систем в організаціях носить головний характер. Фондові біржі, ринки капіталу, ринки цінних паперів, ринки іноземної валюти,

ф'ючерси і товарні ринки здійснюють свою діяльність на основі наявної в них різноманітної інформації, в тому числі і політичної.

В принципі в суспільстві існує нескінченно великий обсяг інформації,

хоча на практиці навіть такі найбільші і досить досвідчені організації, як центральні банки і ТНК, володіють лише незначною її часткою. При цьому інформація може стосуватися стану справ в короткостроковому,

середньостроковому і довгостроковому планах, технологій, рішень інших економічних агентів і своїх власних переваг і планів, проте «ніщо з цього не відомо з повною визначеністю».

Всесвітня мережа Internet за останнє десятиліття стала одним з найбільш потужних джерел інформації, оскільки в мережі знаходяться всі великі агенти економічної та фінансової діяльності. Web-сайти акціонерних компаній служать дзеркальним відображенням їх діяльності та результатів,

надаючи користувачам квартальні, піврічні та річні звіти, а також інформаційні бюлетені різного роду. Ці сайти служать сховищем більшості звітів про річні збори та інформації для фахівців і власників акцій та цінних паперів; фінансової інформації про прибутки і різноманітні фінансові звіти.

Крім того, сайти компаній - це місце для реклами і просування продукту, що допомагають вивченню клієнта та його преференцій.

Інформатизація та автоматизація дозволяють зробити інформацію компаній, що надається на корпоративних сайтах, прозорою і, отже,

корисною як для користувачів, так і для самої компанії. Адже часи інформаційної секретності і інформаційної «непроникності» у зовнішнє середовище відійшли в минуле, так як стали невигідними самим компаніям.

Непрозора економіка без відкритої інформації для зовнішнього середовища