ІС та технології. Частина 1
.pdf31
обміну ідеями. Тому до них можна віднести всі форми письмового спілкування всередині підприємства (доповіді, звіти, бюлетені та службові записки), а також всі електронні інформаційні засоби (електронну пошту та селекторні і телевізійні наради). Звісно, що використанням засобів обчислювальної техніки поняття інформаційної системи не вичерпується.
Інформаційну систему слід розуміти значно глибше. Тому існує і таке визначення: інформаційна система являє собою комунікаційну систему по збору, передачі, переробці інформації про об'єкт, що забезпечує робітників різного рангу інформацією для реалізації функції управління.
Термін система в даному разі треба вживати у двох розуміннях:
а) як певний метод, суть якого — у раціональному поєднанні і впорядкованості всіх елементів у часі і просторі в такий спосіб, щоб кожний з них сприяв успіху діяльності всього об'єкта. З цим трактуванням пов'язано розуміння координації і синхронізації дій персоналу управління, поєднаних з метою досягнення поставлених завдань;
б) як об'єкт, який має достатньо складну, певним чином упорядковану,
внутрішню структуру (наприклад, виробничий процес).
1.5.2. Головні задачі інформаційних систем
Широке застосування інформаційних систем в життєдіяльності людства пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією — передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.
Кожна інформаційна система має такі компоненти:
•структуру системи — множину елементів системи і взаємозв'язків між ними. Приклад: організаційна і виробнича структура підприємства;
•функції кожного елемента системи. Приклад: управлінські функції —
прийняття рішень у певних структурних підрозділах підприємства;
32
• вхід і вихід кожного елемента і системи в цілому. Приклад:
матеріальні або інформаційні потоки, які надходять у систему або вводяться нею;
• мету і обмеження системи та її окремих елементів. Приклад:
досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження.
В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:
оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);
перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);
прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні задачі).
Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І,
дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх,
дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.
Найстаріші (у моральному і у фізичному розумінні) ІС повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (для сортування, копіювання, асоціативного пошуку тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації.
Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:
засоби фіксації і збору інформації;
засоби передачі відповідних даних та повідомлень;
засоби збереження інформації;
засоби аналізу, обробки і подання інформації.
33
1.5.3. Структура і склад інформаційної системи
Практично всі розглянуті різновиди інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають один і той же набір компонентів:
функціональні, компоненти системи опрацювання даних та інформаційні. До функціональних компонентів відносяться: функціональні підсистеми
(модулі, бізнес-додатки), функціональні задачі, моделі та алгоритми.
Компоненти системи опрацювання даних включають: інформаційне,
програмне, технічне, правове та лінгвістичне забезпечення. Організаційні компоненти – це організаційна структура фірми та персонал (штати і посадові інструкції).
При цьому під функцією управління розуміється спеціальний постійний обов’язок одного або декількох осіб, виконання якого призводить до досягнення визначеного ділового результату.
Під функціональними компонентами розуміється система функцій управління - повний комплекс взаємозв’язаних у часі і просторі робіт,
необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей.
Дійсно, будь-яка складна управлінська функція розділяється на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.
Саме від того, як буде виконане те або інше завдання окремим робітником,
залежить успіх у рішенні кінцевих задач фірми в цілому. Таким чином, уся сукупність складних управлінських впливів повинна мати своїм кінцевим результатом доведення загальних задач, що стоять перед підприємством, до кожного конкретного виконавця, незалежно від його службового положення.
На Рис. 1. 2. наведено приклад функціональної декомпозиції інформаційних систем промислового підприємства. В залежності від складності об'єкта кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань.
Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так називаних "функціональних задачах" підсистеми. З появою нових інформаційних технологій поняття "задача" розглядається як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих
34
керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної
інформації для прийняття рішень управлінським персоналом.
Аналіз ринку, маркетинг, збут готової продукції
Зв’язок з ІС вищого рівня, глобальними мережами
Технічна підготовка виробництва
Техніко- |
|
Матеріально- |
|
Управління |
|
|
|
|
|
технічне |
|
виробни- |
|
Управління |
|
Управлінння |
|
економічне |
|
|
|
|
||||
|
забезпечення, |
|
чими |
|
фінансами |
|
інвестиціями і |
|
планування, |
|
|
|
|
||||
|
управління |
|
ресурсами, |
|
|
|
іноваціями |
|
бізнес-план |
|
|
|
|
|
|||
|
запасами |
|
кадрами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Управління |
|
Управління |
|
Управління якістю |
основним |
|
допоміжним |
|
|
|
|
|
||
виробництвом |
|
виробництвом |
|
|
|
|
|
|
|
Бухгалтерскій облік і звітність
Рис. 1.2. Приклад функціональної декомпозиції інформаційної системи промислового підприємства
Впровадження інформаційних систем здійснюється з метою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства
(організації) не лише за рахунок автоматизації конторських робіт, швидкого опрацювання і надійного збереження повсякденної інформації, але і за рахунок принципово нових методів управління, прийняття оптимальних і раціональних рішень.
Сьогодні ці рішення базуються на моделюванні дій спеціалістів при їх прийнятті (методи штучного інтелекту, експертні системи тощо),
використанні сучасних засобів телекомунікацій (електронна пошта,
телеконференції), глобальних і локальних комп’ютерних мереж тощо.
35
1.5.4. Принципи побудови управлінських інформаційних систем
Науково-методичні положення та рекомендації з проектування автоматичних систем управління (АСУ) вперше були сформульовані академіком В.Глушковим, а потім прийняті, як принципи побудови АСУ, та закріплені державним стандартом. До них належать принципи системності,
розвитку, сумісності, стандартизації та уніфікації, ефективності.
Розглянемо дещо детальніше принцип системності. Він є основоположним при створенні, функціонуванні та розвитку АСУ, оскільки дає змогу розглядати об'єкт дослідження, як єдине ціле; виявляти різні типи зв'язків між структурними елементами, що забезпечують цілісність системи;
встановлювати напрям виробничо-господарської діяльності системи та функції, що нею виконуються. Системний підхід передбачає проведення подвійного аналізу, що має назву "макро - та мікропідходи".
При макроаналізі система або її елемент розглядається як частина системи вищого порядку. Особливе значення надається інформаційним зв'язкам: встановлюється їх кількість, аналізуються ті зв'язки, які зумовлені метою вивчення системи. Далі з них відбираються найперспективніші, які реалізують задану цільову функцію.
При мікроаналізі вивчається структура об'єкта, аналізуються її складові елементи за їх функціональними характеристиками, що виявляються через зв'язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем.
В процесі проектування АСУ системний підхід дає змогу використовувати математичний опис функціонування, дослідження різноманітних властивостей окремих елементів та системи в цілому, для аналізу роботи створюваних систем моделювати процеси, що вивчаються.
Системний підхід при створенні АСУ дає змогу знаходити оптимальну структуру системи та дозволяє забезпечити найвищу ефективність її функціонування.
36
1.5.5. Класифікація інформаційних систем
Інформаційні системи можна класифікувати за такими ознаками:
ступенем автоматизації, сферою призначення, місцем діяльності та
функціональним призначенням.
Взалежності від ступеня автоматизації розрізняють ручні,
автоматизовані і автоматичні інформаційні системи.
Ручні ІС характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною. В автоматизованих ІС частина функцій управління даними або їх опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною. В автоматичних ІС усі функції керування і опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад,
автоматичне керування технологічними процесами).
Автоматизована інформаційна система — це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, призначених для збору, обробки, розподілу, збереження, подання інформації згідно з вимогами, що випливають з завдань організації. Сьогодні,
практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами будемо розуміти саме автоматизовані.
Сучасне розуміння інформаційної системи передбачає використання комп’ютерів, як технічної бази інформаційної системи, які мають спеціалізоване програмне забезпечення.
Уроботі інформаційної системи можна виділити такі етапи:
1.зародження даних – формування первинних повідомлень, що фіксують результати певних операцій, властивості об’єктів і суб’єктів управління, параметри процесів, зміст нормативних та юридичних актів;
2.накопичення і систематизація даних – організація такого їх розміщення, яке б забезпечувало швидкий пошук і відбір потрібних відомостей, методичне оновлення даних, захист їх від спотворень, втрати,
порушення цілісності;
37
3. обробка даних – процеси, внаслідок яких, на підставі раніше накопичених даних, формуються нові види даних: узагальнюючі, аналітичні,
рекомендаційні, прогнозні. Похідні дані також можуть зазнавати подальшої обробки, даючи відомості глибшої узагальненості;
4. відображення даних – подання їх у формі, придатній для сприйняття людиною. Передусім – це виведення на друк, тобто виготовлення документів на паперових носіях і побудова графічних ілюстративних матеріалів (графіків, діаграм), а також формування звукових сигналів.
Переважна більшість інформаційних систем працює в режимі діалогу з користувачем. Типові програмні компоненти ІС включають: діалогову підсистему введення-виведення; підсистему, яка реалізує логіку діалогу;
підсистему прикладної логіки обробки даних та підсистему логіки управління даними. Для мережевих інформаційних систем важливим елементом є комунікаційний сервіс, який забезпечує взаємодію вузлів мережі при спільному вирішенні задачі.
Значна частина функціональних можливостей ІС закладається в системному програмному забезпеченні: операційних системах, системних бібліотеках та конструкціях інструментальних засобів розробки. Крім програмної складової інформаційних систем важливу роль відіграє інформаційна складова, яка задає структуру, атрибутику та типи даних, а
також тісно пов’язана з логікою управління даними.
Комп'ютерні інформаційні системи тісно пов'язані з колом питань з технічних, соціологічних та економічних дисциплін (Рис. 1.3).
Розглянемо класифікацію ІС за сферою призначення. Оскільки вони створюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожній предметній галузі відповідає свій тип інформаційних систем. До основних типів відносяться: управлінські (ІС в менеджменті), економічні, державні, адміністративні, виробничі, навчальні,
медичні, географічні, екологічні; військові тощо.
38
Рис. 1.3. Наукові дисципліни, на яких ґрунтується побудова комп'ютерних інформаційних систем підприємства.
Призначення ІС в економіці – це автоматизація розрахунків, під якою розуміють людино-машинне розв'язання економічних задач. При цьому обробку економічної інформації здійснює КІСП — комп'ютерна інформаційна система підприємства. Вона є сукупністю таких складових:
інформації, методів та моделей; технічних, програмних, технологічних засобів та рішень; спеціалістів, які виконують обробку інформації і приймають управлінські рішення в межах підприємства.
Сучасні інформаційні системи безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, на номенклатуру і технологію виготовлення та реалізації товарів і послуг.
Всфері управління ІС виконують такі функції:
автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем для обробки тексту та автоматизацію обміну інформацією через різноманітні види комунікацій, які включають АТС підприємства, відеотермінальні системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати,
відеоінформаційні системи;
39
автоматизацію діяльності менеджерів на базі комплексних інформаційних систем, що дозволяє їм отримувати оперативний доступ до накопленої інформації з тим, щоб використовувати її для вирішення задач в сферах аналізу, маркетингу, фінансів та прийняття управлінських рішень.
Державні ІС призначені для вирішення найважливіших господарських проблем. На базі обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів складаються перспективні та поточні плани розвитку, розробляється державний бюджет та контролюється його виконання. В Україні центральне місце в мережі державних ІС займає автоматизована система державної статистики (АСДС), яка є основним джерелом статистичної інформації і необхідна для функціонування державних та регіональних ІС. АСДС взаємодіє з автоматизованою системою планових розрахунків (АСПР)
Міністерства економіки України, автоматизованою системою фінансових розрахунків (АСФР) Міністерства фінансів, автоматизованою системою обробки інформації з цін (АСОІ цін), автоматизованою системою обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.
Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності та видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.
Щодо класифікації за місцем діяльності, існують такі основні ІС:
наукові — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом;
автоматизованого управління — для автоматизації праці інженерів-
проектувальників і розроблювачів нової техніки та технологій. Такі ІС допомагають здійснювати: розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва; різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних тощо);
створення графічної документації (креслень, схем, планів); моделювання
40
проектованих об'єктів; створення керуючих програм для верстатів з числовим програмним управлінням;
організаційного управління — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС управління як промисловими підприємствами, так і непромисловими об'єктами (банки, біржі, страхові компанії, готелі тощо), окремими офісами;
управління технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).
Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується з одного боку з системами збереження та видачі інформації, а з іншого — з
системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління.
В залежності від функціонального призначення можна класифікувати інформаційні системи як: управляючі (АСУП, АСУ ТП,
АСУВ), проектувальні (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи), діагностичні, моделюючі, системи підготовки прийняття рішення
(СППР), інформаційно-пошукові системи (ІПС), системи з штучним інтелектом. Основою створення таких систем є децентралізація структури ІАСУ та організація розподільної обробки інформації. Технічною передумовою створення таких систем є масове поширення комп’ютерної техніки в усі сфери діяльності. Організаційною ж передумовою виникнення таких систем є процеси децентралізації управління.
ІС управління підприємствами (АСУП) — це системи з застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних методів для розв'язання задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємств.
ІС управління технологічними процесами (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів. Інформаційно-пошукові системи (ІПС) орієнтовані на розв'язання задач пошуку інформації без її змістовної обробки.