- •14. Партійна системи в Україні: характер, напрям та динаміка розвитку.
- •15. Нетрадиційні методи навчання.
- •21. Методика проведення нетрадиційного заняття на тему: “Політична система суспільства”.
- •22. Основні категорії та політичні парадигми в політичній теорії Грушевського та Драгоманова.
- •23.Політична наука як інтегративна наука. Предмет і метод політичної науки. Взаємозв’язок політичної науки із філософією, політичною психологією, соціологією та іншими науками.
- •24. Лекція як форма організації навчання.
- •25. Місце і роль людини в політичній теорії класичного лібералізму. Особливості української ліберальної політичної теорії.
- •Основні принципи лібералізму
- •Лібералізм в Україні
- •26. Проблема політичної влади в сучасній політичній науці. Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади (р.Даль, т.Парсонс, м.Вебер).
- •27. Методика читання лекції на тему : “Політологія як наука і навчальна дисципліна”.
- •28. Основні цінності політичної думки України хуііі- поч. Хх ст. Проблема індивідуального і державного.
- •30.Особливості семінару, його задачі та функції
- •32.Поняття та критерії політичних режимів
- •33. Методика читання лекції на тему: “Політика як суспільне явище”.
- •34. Політичні концепції б. Констана та і. Бентама. Сутність політичного лібералізму.
- •35. Класифікація політичних режимів
- •36.Використання порівняльного аналізу політичних явищ при викладанні вузівського курсу політології
- •37.Політична концепція класичного марксизму. Погляди к.Маркса та ф.Енгельса на державу, владу і політику.
- •38. Авторитаризм як тип політичного режиму та метод управління суспільством. Типи авторитаризму.
- •39. Спецкурс з політології. Методика його підготовки та читання.
- •41.Тоталітаризм як політичний режим та ідеологія.
- •43.Політична теорія російського декабризму: Проекти конституційного устрою та принципи політики.
- •44.Динаміка політичного режиму в сучасній Україні.
- •46. Політичні теорії традиційного типу. Зародження консервативного напряму в політичній свідомості. Роль традиції в політичному розвитку.
- •47.(Див.21)Політична система суспільства: визначення, структура, функції.
- •50.Проблема демократизації політичного режиму в постсоціалістичних країнах.
- •51.Методика читання лекції на тему: “Політичні партії і партійні системи
- •53. Порівняльний аналіз президентських та парламентських республік: проблема реалізації політичної реформи в Україні.
- •54. Використання проблемного методу навчання при викладанні вузівського курсу “Політологія”.
- •55.Політична теорія г.Ф.Гегеля про сутність і структуру громадянського суспільства.
- •56. Держава як політичний інститут. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •58.Суспільно-політичні погляди українських дисидентів-шестидесятників.
- •Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ - хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •80.Суть і структура політичного життя суспільства.
- •82. Націотворча державницька концепція в.Липинського.
- •84. Використання рейтингової системи оцінювання знань і вмінь студентів
- •89. Розвиток парламентаризму в Україні.
- •90. Методика проведення семінарського заняття на тему: „Політика як суспільне явище”.
23.Політична наука як інтегративна наука. Предмет і метод політичної науки. Взаємозв’язок політичної науки із філософією, політичною психологією, соціологією та іншими науками.
Політологія – наука про політику – виступає методологічною основою дослідження активності та творчості людей у реалізації пізнавальних і практичних проблем політичного розвитку суспільства. Уявляється, що уникнути недоліків у визначенні предмету політології та характеру її співвідношення з іншими політичними науками дозволяє третя точка зору на предмет політології, що розглядає її як загальну, інтегративну науку про політику у всіх її проявах, включає, як складові частини, політичну соціологію, політичну філософію, теорію держави і права, політичну географію та інші політичні галузі знань. Дж.Сарторі відмічає, що необхідно відмовитися від “кепської звички перетворювати політичну науку в однині в множинну політичних наук ”. Політологія — це наука, предметом вивчення якої виступає дослідження законів функціонування і розвитку політичного життя соціальних спільнот, що відображають реальний процес включення їх у діяльність по реалізації політичної влади і політичних інтересів. об‘єкт політичної науки: політична сфера життя суспільства у всій її різноманітності.
Політологія пов’язана з такими науками:
Філософія, як відомо, претендує на роль загальнометодологічної дисципліни, предметом дослідження якої є найбільш універсальні принципи мислення та пізнання. Філософія розглядає найзагальніші питання політики, визначає методологію світоглядної спрямованості, аналізу політичних явищ і процесів. Філософське обґрунтування політики використовується політологією для формування загального погляду на політику, розуміння її взаємозв'язку з іншими секторами суспільного життя, аналізу політики.
Найтісніше взаємопов'язані соціологія і політологія. Політологія активно сприймає соціологічні методи вивчення політичного життя, особливо тих явищ та процесів у політиці, які відбуваються за участю значних мас людей. Досягнення соціологічних знань впливають на технологію політики виборчої боротьби, методи пропаганди, свободу управління масовою поведінкою.
На межі політології та соціальної психології склалася та розвивається відносно самостійна наукова дисципліна — політична психологія, предметом якої є психологічні фактори політичної поведінки людей.
Політологія тісно пов'язана з економікою. Економіка дає відповідне обґрунтування реалізації економічних інтересів з боку різних соціальних груп; розподіл влади в суспільстві залежить від способу виробництва й відносин власності, що панують у суспільстві. У той же час політика може впливати на розвиток економіки, сприяти їй або навпаки гальмувати.
Політологія пов'язана з історичною наукою, що дає ключ до розуміння змін політичних інститутів і норм у процесі еволюції суспільства.
Політологія взаємодіє з юридичною наукою. Політична влада не може функціонувати без правового оформлення. У деяких аспектах предмет політології і юридичної науки збігається, тільки розглядається під різним кутом зору.
Політологія сьогодні активно використає й дані природничих наук: географії (при вивченні впливу природних факторів на політику), демографії, антропології, кібернетики. З їхньою допомогою вона моделює політичні системи, виявляє найбільш доцільні варіанти державного устрою, співвідношення центральної й місцевої влади й т.п.
У такий спосіб у системі гуманітарних знань політологія представлена як інтегративна комплексна наука про політика у всіх її проявах. Вона поєднує й синтезує висновки інших наук, і на базі їх вибудовує дослідження й забезпечує об'єктивні знання про політичні системи.Відповідно до даного підходу політологія розглядається як цілісна, внутрішньо диференційована, міждисциплінарна наука, що складається з ряду галузей політичного знання, що досліджує різні сторони політики на різних рівнях пізнання й під різними кутами зору: політичну філософію, теорію політики, політичну соціологію, політичну історію, політичну психологію, політичну антропологію, теорію міжнародної політики, політичну географію