44.Динаміка політичного режиму в сучасній Україні.

Серед ознак демократичного політичного режиму, притаманних Україні, слід відзначити:1) виборність найважливіших органів політичної влади (як державних, так і громадських);2) юридичну рівність громадян; 3) гарантії прав меншості та запобігання свавілля більшості.В той же час є певні обмеження у сфері двох інших основних принципів демократичного режиму - вирішення найголовніших політичних проблем відповідно до волі більшості громадян та забезпечення широкого кола особистих, громадянських та політичних прав та свобод. Відсутнім є належний постійний контроль народу за органами політичної влади, за бюрократичним апаратом держави; суттєву роль відіграє маніпулювання інформацією. Для значної частини населення багато декларованих прав та свобод не підкріплені економічно та організаційно. Деякі з демократичних прав грубо порушуються існуючими підзаконними актами та бюрократичними процедурами (наприклад, право на вільний вибір місця проживання - антидемократичним інститутом прописки).

Щодо визначення типу політичного режиму України існує велика кількість думок, але єдиним вірним шляхом у вирішенні суперечностей навколо цього питання є спроба зіставити декілька типологій політичних режимів. Положення ст. 1 Конституції України проголошує нашу державу демократичною; частина друга ст. 5 говорить, що "...єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". Сьогоднішній стан України з точки зору політичного режиму – це звичайна в рамках авторитаризму плюралізація (на противагу звичному для нас монізмові) суспільного життя, яка може бути, а може й не бути початком становлення демократії. В сучасній Україні існує специфічний "змішаний" політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних "чистих" різновидів політичних режимів.Український політичний режим є однією з модифікацій неопатримоніального політичного режиму.Неопатримоніалізм – це своєрідний симбіоз деяких елементів традиційного суспільства і сучасної держави. Внаслідок цього неопатримоніальним режимам притаманна невідповідність між “зовнішнім фасадом” сучасної держави (наявність конституції, писаного права, парламентсько-партійних інституцій, системи виборів та ін.) і внутрішньою логікою її функціонування, що є цілком патримоніальною.Таким чином політичний режим України можна визначити як напівдемократичний електоральний режим з делегативною характеристикою і напівконкурентним типом електорального змагання. Він поєднує елементи мажоритарної і є неконсенсусним за змістом. А його невід’ємною характеристикою є авторитарний синдром.

45. Основні завдання викладання політології у вищій школі.

Курс “Політологія” сприяє формуванню у студ політичної свідомості і політичної культури, дотриманню гуманістичних орієнтирів в суспільстві. Застосовуючи всю різноманітність методів і прийомів при викладанні курсу, викладачеві рекомендується застосовувати такі варіанти роботи, що сприятимуть розвитку навиків самостійного аналізу, критичного осмислення різних ситуацій, які б допомогли їм орієнтуватись в політичному житті сучасного суспільства. Політологія повинна допомогти вірішити такі важливі завдання:

• знати різні види владних відносин, специфіку влади, її сутність, стр-ру, характерні ознаки і функції;

• орієнтуватися в проблемах поділу влади, формах державного устрою і правління;

• розпізнавати прояви прямої і представн демократії, сприяти їх утвердженню у сучасному укр сус-ві;

• формувати і відстоювати свою життєву (політичну) позицію; чітко розуміти свої громадянські права свободи і обов’язки, відстоювати принципи громадянського суспільства і правової держави;

• давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій і лідерів з позицій загальнонаціональних інтересів;

• орієнтуватися у міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, мати уявлення про місце і статус України в сучасному світі;

• об’єктивно і критично оцінювати життєво важливу соціальну інформацію;

• готувати повідомлення на політичну тему, брати участь у політичних дискусіях, виборчих компаніях, масових і групових політичних опитуваннях;

• жити в умовах політичного плюралізму, формувати культуру опозиції, робити посильний внесок в гармонізацію міжнаціональних відносин;

• розумітися на зовнішній і внутрішній політиці держави; знати її історію і специфіку розвитку та вміти захищати її інтереси.