- •14. Партійна системи в Україні: характер, напрям та динаміка розвитку.
- •15. Нетрадиційні методи навчання.
- •21. Методика проведення нетрадиційного заняття на тему: “Політична система суспільства”.
- •22. Основні категорії та політичні парадигми в політичній теорії Грушевського та Драгоманова.
- •23.Політична наука як інтегративна наука. Предмет і метод політичної науки. Взаємозв’язок політичної науки із філософією, політичною психологією, соціологією та іншими науками.
- •24. Лекція як форма організації навчання.
- •25. Місце і роль людини в політичній теорії класичного лібералізму. Особливості української ліберальної політичної теорії.
- •Основні принципи лібералізму
- •Лібералізм в Україні
- •26. Проблема політичної влади в сучасній політичній науці. Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади (р.Даль, т.Парсонс, м.Вебер).
- •27. Методика читання лекції на тему : “Політологія як наука і навчальна дисципліна”.
- •28. Основні цінності політичної думки України хуііі- поч. Хх ст. Проблема індивідуального і державного.
- •30.Особливості семінару, його задачі та функції
- •32.Поняття та критерії політичних режимів
- •33. Методика читання лекції на тему: “Політика як суспільне явище”.
- •34. Політичні концепції б. Констана та і. Бентама. Сутність політичного лібералізму.
- •35. Класифікація політичних режимів
- •36.Використання порівняльного аналізу політичних явищ при викладанні вузівського курсу політології
- •37.Політична концепція класичного марксизму. Погляди к.Маркса та ф.Енгельса на державу, владу і політику.
- •38. Авторитаризм як тип політичного режиму та метод управління суспільством. Типи авторитаризму.
- •39. Спецкурс з політології. Методика його підготовки та читання.
- •41.Тоталітаризм як політичний режим та ідеологія.
- •43.Політична теорія російського декабризму: Проекти конституційного устрою та принципи політики.
- •44.Динаміка політичного режиму в сучасній Україні.
- •46. Політичні теорії традиційного типу. Зародження консервативного напряму в політичній свідомості. Роль традиції в політичному розвитку.
- •47.(Див.21)Політична система суспільства: визначення, структура, функції.
- •50.Проблема демократизації політичного режиму в постсоціалістичних країнах.
- •51.Методика читання лекції на тему: “Політичні партії і партійні системи
- •53. Порівняльний аналіз президентських та парламентських республік: проблема реалізації політичної реформи в Україні.
- •54. Використання проблемного методу навчання при викладанні вузівського курсу “Політологія”.
- •55.Політична теорія г.Ф.Гегеля про сутність і структуру громадянського суспільства.
- •56. Держава як політичний інститут. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •58.Суспільно-політичні погляди українських дисидентів-шестидесятників.
- •Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ - хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •80.Суть і структура політичного життя суспільства.
- •82. Націотворча державницька концепція в.Липинського.
- •84. Використання рейтингової системи оцінювання знань і вмінь студентів
- •89. Розвиток парламентаризму в Україні.
- •90. Методика проведення семінарського заняття на тему: „Політика як суспільне явище”.
37.Політична концепція класичного марксизму. Погляди к.Маркса та ф.Енгельса на державу, владу і політику.
Марксизм виник як учення про суспільно-економічні формації та їх зміну, причому зміна формацій визнавалась основою періодизації всесвітньо-історичного процесу розвитку людства. У формуванні економічних передумов марксизму головну роль відіграв промисловий переворот у Англії та інших капіталістичних країнах. соціальні наслідки промислових переворотів були невтішними: масове розорення дрібних власників, зубожіння основної маси населення, зростання експлуатації найманих працівників та безробіття — реальна картина першої половини XIX ст. Політичні передумови генезису марксизму були створені антифеодальними революціями епохи виникнення капіталізму. Соціальною базою марксизму стало формування пролетаріату як класу, позбавленого засобів виробництва, і виникнення й посилення робітничого руху.
Спираючись на спадщину німецької класичної філософії, англійської політекономії і французького утопічного соціалізму, Карл Маркс та Фрідріх Енгельс розробили матеріалістичний погляд на історію, теорію доданої вартості як економічну основу капіталізму й вчення про комунізм — безкласове суспільство, що неминуче прийде на зміну капіталізму[4]. Роль могильника капіталізму марксизм відводить пролетаріату.Найважливішими творами в становленні марксизму були «Маніфест комуністичної партії», в якому проголошується неминучість загибелі капіталізму й стверджується роль робітничого класу, «Капітал» Карла Маркса — фундаментальний аналіз економіки капіталізму, та «Діалектика природи» - незавершена праця Фрідріха Енгельса, в якій сформульовані філософські погляди засновників марксизму.У застосуванні до історії марксизм доводить неминучість переходу до вищої суспільної формації: від феодалізму до капіталізму, від капіталізму до соціалізму і, врешті-решт, до безкласового суспільства. Протидія будь-якої суспільної системи прогресу та змінам приводить до необхідності її руйнування, що виявляється у вигляді класової боротьби — у випадку капіталізму між буржуазією і пролетаріатом. Рушійна сила історії — боротьба пригноблених класів, вищим проявом якої є революція.Вчення про державу взагалі і державу диктатури пролетаріату, зокрема, посідає центральне місце в марксизмі. К. Маркс і Ф. Енгельс виходили з того, що за своєю сутністю держава — це знаряддя класового панування, «організація для систематичного насильства одного класу над іншим». Виникла вона в результаті появи приватної власності на засоби виробництва і поділу суспільства на класи й існує як знаряддя політичного панування над усім суспільством того класу, який панує економічно, тобто володіє основними засобами виробництва. Такою за своєю природою є й держава диктатури пролетаріату, яка приходить на зміну зламаній старій буржуазній державній машині. її принципова відмінність від буржуазної держави полягає в тому, що вона покликана покінчити з поділом суспільства на класи і з державою взагалі. З подоланням класових відмінностей, зникненням класів у майбутньому комуністичному суспільстві поступово відімре й держава, поступившись місцем громадському самоврядуванню.Значну увагу К. Маркс і Ф. Енгельс приділяли розробленню принципів організації майбутнього соціалістичного суспільства. Вони виходили з того, що новий суспільний лад грунтуватиметься на суспільній власності на засоби виробництва, колективній праці, плановому розвитку виробництва, поступовому подоланні класових відмінностей з досягненням у перспективі соціальної рівності людей, тобто рівності за їх становищем у суспільстві.