
- •1. Психологіяї вищої школи як галузь психологічної науки. Об`єкт, предмет завдання та основні категорії психології школи.
- •2. Психологія вищої школи в системі психологічних та суміжних дисциплін.
- •16. Психологічні особливості професійного становлення студентів
- •17. Психологічні умови успішного професійного самовизначення студентів
- •31.Психологічне благополуччя як чинник професійного становлення викладача
- •32. Психологічна характеристика етапів професійного становлення викладача
- •46. Професійне вигорання особистості викладача: структура, чинники, симптоми, прояви, подолання.
- •47. Шляхи профілактики та подолання професійних деструкцій, деформацій викладача.
- •61. Конфлікти в освітньому середовищі: чинники, види, специфіка
- •62. Стратегії (типи) поведінки особистості в конфлікті
- •3.Методи психологічних досліджень в психології вищої школи та специфіка їх використання
- •4. Психологічна характеристика особистості студента як суб’єкта освітнього процесу.
- •18. Психологічна характеристика етапів професійного становлення студента у вузі.
- •19.Розвиток професійної самосвідомості студентів
- •33. Психологічні особливості самоактуалізація педагога в професії
- •34.Соціально-психологічні чинники ефективності професійної діяльності викладача
- •47. Психотехнології збереження професійного здоров'я педагогів
- •48.Психологічна оптимізація процесу професійного становлення викладача в освітньому середовищі внз
- •63.Формування та розвиток конфліктологічної та полікультурної компетентності суб’єктів освітнього середовища внз
- •64. Студентська група як соціально-психологічний феномен.
- •5. Психологічний зміст періоду юності
- •6.Суперечності та кризи юнацького віку як рушійні сили розвитку особистості
- •20. Основні детермінанти професійного становлення студента
- •21. Проблема психологічної готовності студентів до самостійної професійної діяльності
- •51. Формування та розвиток загальних та фахових компетентностей студентів засобами психологічних технологій
- •7.Соціально-психологічні проблеми адаптації студента до навчання у внз.
- •8.Психологічні умови та чинники ефективної адаптації студентів до навчання у вузі.
- •22.Структура психологічної готовності майбутнього фахівця до самостійної професійної діяльності.
- •23.Психологічна служба внз як засіб становлення особистості студента
- •37.Особистісні та соціально-психологічні основи ефективної діяльності викладача внз
- •38.Ціннісні та смисло-життєві орієнтації як основні чинники світогляду викладача
- •52. Параметри спілкування: перцептивний, інформативний, інтеракційний.
- •53.Функції спілкування, рівні спілкування.
- •67.Психологічні характеристики студентської групи
- •68. Статусно-рольові позиції студентів в групі та їх вплив на особистість студентів
- •9. Психологічні чинники мотивації навчання студентів
- •10. Проблема мотивації навчання студента в освітньому середовищі внз
- •24. Мета, основні завдання, види діяльності психологічної служби внз
- •25. Психологічний супровід готовності до самостійної професійної діяльності майбутніх фахівців внз
- •39. Психологічні характеристики стилів професійної діяльності викладача
- •40. Психологічні особливості виховання студентської молоді
- •54. Психологічний зміст професійно-освітнього спілкування та взаємодії в освітньому просторі внз
- •55. Психологічна х-ка основних механізмів професійно-освітнього спілкування та взаємодії
- •69. Адаптація, індивідуалізація, інтеграція як процес та етапи входження студента в студентський колектив
- •70. Проблема лідера та лідерства в студентській групі
- •11. Психологічні передумови розвитку професійних мотивів студентів
- •26. Загальнокультурна компетентність сучасного викладача та її психологічний зміст
- •27. Психологічні особливості професійної спрямованості та компетентності викладача внз
- •42.Соціально-психологічні чинники саморозвитку та самоосвіти викладача впродовж життя.
- •57.Комунікативні бар’єри в освітній комунікативній взаємодії викладача та студентів
- •71.Міжособистісні та внутрішньогрупові конфлікти в студентській групі
- •72. Шляхи вирішення конфліктів та їх профілактика в студентських групах.
- •13.Психологічні механізми мотивації навчання студентів.
- •14. Психологічні аспекти творчого мислення студентів.
- •15. Розвиток творчого потенціалу студентів під час навчання у вузі.
- •28.Психологічна характеристика професійної компетентності викладача внз
- •29. Психологічний характеристика особистісної компетентності викладача внз
- •30. Професіогенез особистості: поняття, етапи, характеристика.
- •43.Поняття професійного стресу та професійно обумовлених деформацій особистості
- •44. Кризи професійного становлення викладача та їх подолання.
- •58 Класифікація стилів педагогічного спілкування та взаємодії в освтньому просторі внз.
- •59. Характеристика, компоненти, фактори психологічно безпечного освітнього середовища внз
- •73.Психологічні чинники конфліктологічної компетентності особистості.
- •74.Проблема розвитку конфліктологічної, полікультурної компетентності та ассертивності суб’єктів освітнього середовища внз.
- •75.Динаміка міжособистісних взаємин в студентській групі.
13.Психологічні механізми мотивації навчання студентів.
У класифікації мотивів навчання виділяють такі основні групи:
мотиви, закладені в самій навчальній діяльності:
навчально-пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності, які спонукають студентів на практичному занятті з іноземної мови пізнати нові факти, опановувати не тільки теоретичними знаннями й узагальненими способами дій, проникати в сутність явищ;
навчальні мотиви, пов’язані з процесом навчання, які спонукають до виявлення інтелектуальної активності, подолання перешкод в процесі розв’язання поставлених викладачем задач.
мотиви, пов’язані з тим, що лежить поза самою навчальною діяльністю:
соціальні мотиви, що пов’язані як з офіційним, так і з неофіційним статусом студента в академічній групі та відображають суспільну значущість навчання. Серед соціальних мотивів виділяють підгрупу комунікативних мотивів (пов’язаних із намаганням особистості до утвердження в колективі): самовдосконалення, самовиховання, готовності до боротьби за честь групи, до конкуренції за глибину знань з улюбленого навчального предмета, мотив соціального престижу, мотив соціальної ідентифікації, мотив спілкування, тощо.
професійні (відображають значущість навчальної діяльності для оволодіння майбутньою професією);
мотиви самовизначення (розуміння значущості знань для майбутньої професії і постійне самовдосконалення у цьому напрямку);
утилітарні (особиста вигода, благополуччя після закінчення вищого навчального закладу);
вузькоособистісні мотиви: прагнення одержати схвалення та позитивні оцінки (мотивація благополуччя); бажання бути лідером та зайняти гідне місце в групі (престижна мотивація );
негативні мотиви (мотиви, які для своєї стимуляції орієнтують викладача на використання стимулів, супроводжуваних негативними емоціями), що перешкоджають навчанню:
прагнення уникнути прикростей із боку викладачів, батьків (мотивація запобігання прикростей);
нестійкість – мотиви швидко задовольняються, і без підтримки педагога можуть згаснути і більше не відновитися;
слабка узагальненість, тобто охоплюють один чи кілька навчальних предметів, які об’єднані за зовнішніми ознаками;
орієнтування студентів найчастіше на результат навчання, а не на способи навчальної діяльності, внаслідок чого іноді до кінця навчання у ВНЗ не складається інтерес до подолання труднощів у навчальній роботі.
Отже, мотиви стають умовою формування навчальної діяльності студентів, коли вони відповідають таким вимогам:
у структурі мотивів переважає, домінує внутрішня мотивація, змістовно пов’язана з навчальною діяльністю;
навчальні мотиви глибоко усвідомлені і стійкі (сила мотиву);
навчальні мотиви реально діють, актуалізуються в поведінці, у навчальних діях.
14. Психологічні аспекти творчого мислення студентів.
Творче мислення — це мислення, результатом якого є відкриття принципово нового чи удосконаленого вирішення того чи іншого завдання. В якості умов, що сприяють розвитку творчого мислення та креативності виділено наступне: наявність творчих здібностей, творчих умінь і творчої мотивації. При цьому високий рівень прояву творчих здібностей може спостерігатися тільки при збігу всіх трьох факторів. Розвивати творче мислення - значить формувати і удосконалювати розумові операції: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення, класифікацію, планування, абстрагування, і володіти такими характеристиками мислення, як критичність, глибина, гнучкість, широта, швидкість, варіативність, а також розвивати уяву і володіти знаннями різного змісту. . Розвиток творчого мислення дає можливість виробляти у студентів такі якості, як компетентність, емпатію, вміння встановлювати контакти і без втрат дозволяти можливі конфліктні ситуації у професійній діяльності, вміння швидко реагувати на мінливі умови і знаходити адекватні шляхи виходу з тих чи інших професійних або життєвих ситуацій. Однією з вирішальних передумов до розвитку творчого мислення є максимальна орієнтація навчального завдання на особистість студента, що можливо лише при врахуванні індивідуально-типологічних відмінностей. Розкриття творчої індивідуальності студента повинно призвести до формування у нього потреби у самоосвіті як властивості особистості. Психолого-педагогічні умови, що впливають на формування досвіду творчого мислення, можна розділити на дві групи: об'єктивні (ситуативні) і суб'єктивні (особистісні). Суб'єктивні умови - це стійкі риси характеру людини, здатні впливати на стани, викликані тією чи іншою ситуацією. До об'єктивних належать такі умови середовища, така організація освітнього процесу, коли не придушується ініціатива учнів, в них формується впевненість у своїх силах і можливостях, стимулюється самостійність, розвивається уява