23.Психологічна служба внз як засіб становлення особистості студента

Призначення психологічної служби – сприяти розвитку особистісного і творчого потенціалу майбутнього фахівця з вищою освітою завдяки активізації самопізнання та самовдосконалення на різних етапах навчання.

Основною метою служби є підвищення рівня розвитку особистісного та професійного потенціалу майбутнього фахівця, з одного боку, та забезпечення психологічної підтримки абітурієнтів, студентів, професорсько- викладацького складу та співробітників закладу.

службою проводиться психологічне просвітництво – ознайомлення студентів з видами та формами психологічної допомоги, які надаються психологічною службою; із сучасними досягненнями психологічної науки. Психологічна профілактика забезпечує сприяння повноцінному розвитку особистості студентів і студентських груп; попередження особистісних та міжособистісних проблем, соціально- психологічних конфліктів, шкідливих звичок. Психологічне консультування в психологічній службі спрямоване на надання допомоги особистості у формуванні і збереженні адекватної самооцінки і адаптації до життєвих умов, подоланні кризових ситуацій в особистісному і професійному розвитку. Психологічна корекція застосовується як активний психологічний вплив, спрямований на подолання відхилень в особистісному розвитку, на гармонізацію особистості та міжособистісних взаємин (дезадаптованості окремих груп студентів до навчання у ВНЗ; взаємовідносин у студентській групі, розвиток лідерських якостей старост студентських груп та навчання навичкам управління; розвиток навичок конструктивного спілкування студентів). Одним із важливих напрямків психологічної реабілітація є надання психолого-педагогічної допомоги студентам, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо) з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності (за потребою).

Психологічна служба активно займається підготовкою студентів- психологів для тренінгової роботи, індивідуального консультування та профорієнтації. Такі напрямки підготовки сприяють формування індивідуального стилю психолога-тренера (психолога-консультанта), можливості відпрацювати навички і техніки роботи з клієнтом.

37.Особистісні та соціально-психологічні основи ефективної діяльності викладача внз

Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі — діяль­ність, спрямована на підготовку висококваліфікованого спеціаліс­та, здатного знайти своє місце на ринку праці, активно включитися у політичну, суспільну, культурну та інші сфери життя суспільства.

 Психолого-педагогічна структура діяльності— система дій педа­гога, спрямованих на досягнення поставлених цілей через розв'язання педагогічних завдань.

       У цій системі виокремлюють такі функціональні ком­поненти (Н. Кузьміна): гносеологічний, конструктивний, організаційний, комунікативний.

       Гносеологічний (грец.  gnostikos - пізнавальний) ком­понент охоплює вивчення кожного студента і колективу; визначення сфери застосування усіх методів навчання й виховання; вивчення методичних вказівок та інструкцій, розмежування в них об'єктивного і суб'єктивного; ана­лізування власного досвіду і досвіду інших викладачів, узагальнення його і перенесення ефективних форм, методів і прийомів у практику своєї роботи; самоосвіта і само­виховання.

       Конструктивний компонент передбачає добір і ком­позицію навчальної інформації, яку слід донести до сту­дентів; планування діяльності студентів щодо цієї інфор­мації; проектування власної діяльності і поведінки для взаємодії зі студентами.

       Молодим педагогам слід передусім навчитися констру­ювати навчальний матеріал, виділяти в ньому головне і правильно розподіляти за часом, щоб цей матеріал легко сприймався аудиторією.

       Організаційний компонент охоплює: структурування інформації в процесі її повідомлення студентам; організа­цію різних видів діяльності студентів таким чином, щоб результати відповідали цілям системи; організацію влас­ної діяльності і поведінки в процесі безпосередньої взаємо­дії зі студентами.

       Комунікативний компонент передбачає налагоджен­ня педагогічне доцільних стосунків з тими, на кого спря­мований вплив (визнання моральної, інтелектуальної і по­літичної вищості як керівника і організатора - «взаємини по горизонталі»); встановлення правильних відносин з ти­ми, хто виступає в ролі керівників даної системи (дисциплі­нованість, принциповість, творчість - «взаємини по верти­калі») і партнерів; співвіднесення своєї діяльності з держав­ним завданням, доведеним до керівника як громадянина.

     

Психологічна структура діяльності викладача є ди­намічною і з оволодінням майстерністю змінюється. Пе­дагогам необхідно серйозно продумувати стратегію заво­ювання аудиторії, оскільки від цього залежать стосунки зі студентським колективом. Адже якщо не здобудеш ав­торитету одразу, то виправити ситуацію буде важко.