- •1. Психологіяї вищої школи як галузь психологічної науки. Об`єкт, предмет завдання та основні категорії психології школи.
- •2. Психологія вищої школи в системі психологічних та суміжних дисциплін.
- •16. Психологічні особливості професійного становлення студентів
- •17. Психологічні умови успішного професійного самовизначення студентів
- •31.Психологічне благополуччя як чинник професійного становлення викладача
- •32. Психологічна характеристика етапів професійного становлення викладача
- •46. Професійне вигорання особистості викладача: структура, чинники, симптоми, прояви, подолання.
- •47. Шляхи профілактики та подолання професійних деструкцій, деформацій викладача.
- •61. Конфлікти в освітньому середовищі: чинники, види, специфіка
- •62. Стратегії (типи) поведінки особистості в конфлікті
- •3.Методи психологічних досліджень в психології вищої школи та специфіка їх використання
- •4. Психологічна характеристика особистості студента як суб’єкта освітнього процесу.
- •18. Психологічна характеристика етапів професійного становлення студента у вузі.
- •19.Розвиток професійної самосвідомості студентів
- •33. Психологічні особливості самоактуалізація педагога в професії
- •34.Соціально-психологічні чинники ефективності професійної діяльності викладача
- •47. Психотехнології збереження професійного здоров'я педагогів
- •48.Психологічна оптимізація процесу професійного становлення викладача в освітньому середовищі внз
- •63.Формування та розвиток конфліктологічної та полікультурної компетентності суб’єктів освітнього середовища внз
- •64. Студентська група як соціально-психологічний феномен.
- •5. Психологічний зміст періоду юності
- •6.Суперечності та кризи юнацького віку як рушійні сили розвитку особистості
- •20. Основні детермінанти професійного становлення студента
- •21. Проблема психологічної готовності студентів до самостійної професійної діяльності
- •51. Формування та розвиток загальних та фахових компетентностей студентів засобами психологічних технологій
- •7.Соціально-психологічні проблеми адаптації студента до навчання у внз.
- •8.Психологічні умови та чинники ефективної адаптації студентів до навчання у вузі.
- •22.Структура психологічної готовності майбутнього фахівця до самостійної професійної діяльності.
- •23.Психологічна служба внз як засіб становлення особистості студента
- •37.Особистісні та соціально-психологічні основи ефективної діяльності викладача внз
- •38.Ціннісні та смисло-життєві орієнтації як основні чинники світогляду викладача
- •52. Параметри спілкування: перцептивний, інформативний, інтеракційний.
- •53.Функції спілкування, рівні спілкування.
- •67.Психологічні характеристики студентської групи
- •68. Статусно-рольові позиції студентів в групі та їх вплив на особистість студентів
- •9. Психологічні чинники мотивації навчання студентів
- •10. Проблема мотивації навчання студента в освітньому середовищі внз
- •24. Мета, основні завдання, види діяльності психологічної служби внз
- •25. Психологічний супровід готовності до самостійної професійної діяльності майбутніх фахівців внз
- •39. Психологічні характеристики стилів професійної діяльності викладача
- •40. Психологічні особливості виховання студентської молоді
- •54. Психологічний зміст професійно-освітнього спілкування та взаємодії в освітньому просторі внз
- •55. Психологічна х-ка основних механізмів професійно-освітнього спілкування та взаємодії
- •69. Адаптація, індивідуалізація, інтеграція як процес та етапи входження студента в студентський колектив
- •70. Проблема лідера та лідерства в студентській групі
- •11. Психологічні передумови розвитку професійних мотивів студентів
- •26. Загальнокультурна компетентність сучасного викладача та її психологічний зміст
- •27. Психологічні особливості професійної спрямованості та компетентності викладача внз
- •42.Соціально-психологічні чинники саморозвитку та самоосвіти викладача впродовж життя.
- •57.Комунікативні бар’єри в освітній комунікативній взаємодії викладача та студентів
- •71.Міжособистісні та внутрішньогрупові конфлікти в студентській групі
- •72. Шляхи вирішення конфліктів та їх профілактика в студентських групах.
- •13.Психологічні механізми мотивації навчання студентів.
- •14. Психологічні аспекти творчого мислення студентів.
- •15. Розвиток творчого потенціалу студентів під час навчання у вузі.
- •28.Психологічна характеристика професійної компетентності викладача внз
- •29. Психологічний характеристика особистісної компетентності викладача внз
- •30. Професіогенез особистості: поняття, етапи, характеристика.
- •43.Поняття професійного стресу та професійно обумовлених деформацій особистості
- •44. Кризи професійного становлення викладача та їх подолання.
- •58 Класифікація стилів педагогічного спілкування та взаємодії в освтньому просторі внз.
- •59. Характеристика, компоненти, фактори психологічно безпечного освітнього середовища внз
- •73.Психологічні чинники конфліктологічної компетентності особистості.
- •74.Проблема розвитку конфліктологічної, полікультурної компетентності та ассертивності суб’єктів освітнього середовища внз.
- •75.Динаміка міжособистісних взаємин в студентській групі.
2. Психологія вищої школи в системі психологічних та суміжних дисциплін.
Психологія вищої школи як галузь психологічних знань має тісні зв’язки з іншими галузями науки психології:
-зв’язок із педагогічною психологією визначається розв’язанням завдань управління навчанням студентів, забезпечення умов ефективного їх учіння, розробки принципів організації виховання студентської молоді;
-зв’язок із віковою психологією забезпечується загальним принципом аналізу студентського віку як пізньої юності або ранньої дорослості;
-соціальна психологія дає загальні орієнтири для аналізу студентської групи, визначення етапів її розвитку, забезпечення умов ефективності педагогічного спілкування і взаємин викладачів зі студентами.
Є зв’язок також з іншими галузями психології: психодіагностика, психологія наукової творчості, психологія праці та ін., які набули статусу самостійних галузей психологічної науки.
Останнім часом інтенсивно розвивається акмеологія – галузь психологічної науки, яка вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на щаблі зрілості, зокрема досягнення нею високого рівня професійної майстерності; педагогічний менеджмент – спеціальний напрямок теорії менеджменту, який досліджує управління закладом освіти, роботою з класом, академічною групою (аудиторією).
Міждисциплінарні зв’язки психології вищої школи:
- Філософія вищої школи, економіка вищої школи, соціологія вищої школи, історія вищої школи, методологія наукового психолого-педагогічного дослідження;
- Педагогіка вищої школи, методики викладання фахових дисциплін, основи професіоналізму і педагогічної майстерності викладача;
- Загальна, вікова і педагогічна психологія, соціальна психологія, психологія праці та економічна психологія, психологія наукової творчості, освітній менеджмент;
- Психологія дорослої людини, анатомія і фізіологія молоді, ергономіка.
Тісний міждисциплінарний зв’язок психології вищої школи з педагогікою вищої школи. Так, наприклад, розв’язуючи власне педагогічну (дидактичну) проблему методів навчання у ВНЗ, педагог-дослідник за допомогою психологічних методів вивчає пізнавальну діяльність студентів, ефективність якої зі свого боку залежить від психолого-педагогічного обґрунтування методів викладання.
Хоча психологія вищої школи тісно пов’язана з іншими галузями психології, однак це не позбавляє її свого предмета дослідження – закономірності особистісного зростання студента як майбутнього фахівця та професійної самореалізації викладача як суб’єкта науково-педагогічної діяльності.
16. Психологічні особливості професійного становлення студентів
Час навчання у вищий школі припадає на специфічний зламний момент у формуванні особистості людини. Це обумовлено рядом вікових та психологічних особливостей. Як відомо, особистість людини формується в її активній діяльності. Головною ж для студентів протягом навчання у вищий школі є навчально-пізнавальна діяльність. Вона полягає не лише в отриманні певної суми знань, а в набутті професійної спрямованості, що особливо важливо для успішної роботи у подальшому як фахівця. В цьому процесі вагому роль відіграє рід чинників, таких як формування позитивної „Я-концепції", розвиток спеціальних здібностей, сприятлива атмосфера в колективі, включаючи і сферу стосунків студентів та викладачів вузу тощо.
Серед шляхів формування професійної направленості варто виокремити такі:
• роз'яснення соціальної значущості обраної спеціальності,
• переконання студентів в можливості оволодіти професією
• організація навчально-виховного процесу із урахуванням вимог їхньої майбутньої професійної діяльності.
Головною передумовою успішного формування професійної спрямованості студентів є позитивна мотивація вибору спеціальності
Становлення особистості студента як майбутнього фахівця супроводжується „професіоналізацією" психологічних процесів і станів, розвитком професійної спрямованості й самостійності, загальним соціальним і духовним „дозріванням" студента.