- •1. Психологіяї вищої школи як галузь психологічної науки. Об`єкт, предмет завдання та основні категорії психології школи.
- •2. Психологія вищої школи в системі психологічних та суміжних дисциплін.
- •16. Психологічні особливості професійного становлення студентів
- •17. Психологічні умови успішного професійного самовизначення студентів
- •31.Психологічне благополуччя як чинник професійного становлення викладача
- •32. Психологічна характеристика етапів професійного становлення викладача
- •46. Професійне вигорання особистості викладача: структура, чинники, симптоми, прояви, подолання.
- •47. Шляхи профілактики та подолання професійних деструкцій, деформацій викладача.
- •61. Конфлікти в освітньому середовищі: чинники, види, специфіка
- •62. Стратегії (типи) поведінки особистості в конфлікті
- •3.Методи психологічних досліджень в психології вищої школи та специфіка їх використання
- •4. Психологічна характеристика особистості студента як суб’єкта освітнього процесу.
- •18. Психологічна характеристика етапів професійного становлення студента у вузі.
- •19.Розвиток професійної самосвідомості студентів
- •33. Психологічні особливості самоактуалізація педагога в професії
- •34.Соціально-психологічні чинники ефективності професійної діяльності викладача
- •47. Психотехнології збереження професійного здоров'я педагогів
- •48.Психологічна оптимізація процесу професійного становлення викладача в освітньому середовищі внз
- •63.Формування та розвиток конфліктологічної та полікультурної компетентності суб’єктів освітнього середовища внз
- •64. Студентська група як соціально-психологічний феномен.
- •5. Психологічний зміст періоду юності
- •6.Суперечності та кризи юнацького віку як рушійні сили розвитку особистості
- •20. Основні детермінанти професійного становлення студента
- •21. Проблема психологічної готовності студентів до самостійної професійної діяльності
- •51. Формування та розвиток загальних та фахових компетентностей студентів засобами психологічних технологій
- •7.Соціально-психологічні проблеми адаптації студента до навчання у внз.
- •8.Психологічні умови та чинники ефективної адаптації студентів до навчання у вузі.
- •22.Структура психологічної готовності майбутнього фахівця до самостійної професійної діяльності.
- •23.Психологічна служба внз як засіб становлення особистості студента
- •37.Особистісні та соціально-психологічні основи ефективної діяльності викладача внз
- •38.Ціннісні та смисло-життєві орієнтації як основні чинники світогляду викладача
- •52. Параметри спілкування: перцептивний, інформативний, інтеракційний.
- •53.Функції спілкування, рівні спілкування.
- •67.Психологічні характеристики студентської групи
- •68. Статусно-рольові позиції студентів в групі та їх вплив на особистість студентів
- •9. Психологічні чинники мотивації навчання студентів
- •10. Проблема мотивації навчання студента в освітньому середовищі внз
- •24. Мета, основні завдання, види діяльності психологічної служби внз
- •25. Психологічний супровід готовності до самостійної професійної діяльності майбутніх фахівців внз
- •39. Психологічні характеристики стилів професійної діяльності викладача
- •40. Психологічні особливості виховання студентської молоді
- •54. Психологічний зміст професійно-освітнього спілкування та взаємодії в освітньому просторі внз
- •55. Психологічна х-ка основних механізмів професійно-освітнього спілкування та взаємодії
- •69. Адаптація, індивідуалізація, інтеграція як процес та етапи входження студента в студентський колектив
- •70. Проблема лідера та лідерства в студентській групі
- •11. Психологічні передумови розвитку професійних мотивів студентів
- •26. Загальнокультурна компетентність сучасного викладача та її психологічний зміст
- •27. Психологічні особливості професійної спрямованості та компетентності викладача внз
- •42.Соціально-психологічні чинники саморозвитку та самоосвіти викладача впродовж життя.
- •57.Комунікативні бар’єри в освітній комунікативній взаємодії викладача та студентів
- •71.Міжособистісні та внутрішньогрупові конфлікти в студентській групі
- •72. Шляхи вирішення конфліктів та їх профілактика в студентських групах.
- •13.Психологічні механізми мотивації навчання студентів.
- •14. Психологічні аспекти творчого мислення студентів.
- •15. Розвиток творчого потенціалу студентів під час навчання у вузі.
- •28.Психологічна характеристика професійної компетентності викладача внз
- •29. Психологічний характеристика особистісної компетентності викладача внз
- •30. Професіогенез особистості: поняття, етапи, характеристика.
- •43.Поняття професійного стресу та професійно обумовлених деформацій особистості
- •44. Кризи професійного становлення викладача та їх подолання.
- •58 Класифікація стилів педагогічного спілкування та взаємодії в освтньому просторі внз.
- •59. Характеристика, компоненти, фактори психологічно безпечного освітнього середовища внз
- •73.Психологічні чинники конфліктологічної компетентності особистості.
- •74.Проблема розвитку конфліктологічної, полікультурної компетентності та ассертивності суб’єктів освітнього середовища внз.
- •75.Динаміка міжособистісних взаємин в студентській групі.
17. Психологічні умови успішного професійного самовизначення студентів
Професійне самовизначення - це складний динамічний процес орієнтації особистості у професійно-трудовому середовищі, розвитку та самореалізації духовних і фізичних можливостей, формування адекватних професійний намірів і планів, реалістичного образу себе, як професіонала.
Вибір професії відбиває визначений рівень особистих домагань, заснованих на оцінці своїх здібностей і можливостей. Крім того, вибір професії, професійне самовизначення вимагає високої активності суб'єкта, залежить від рівня сформованості усвідомленої психічної саморегуляції, ступеня розвитку контрольно-оцінної сфери.
Отже, важливими факторами в професійному самовизначенні є:
- здатність адекватно оцінювати свої якості як фактори вибору професії;
- здатність вивчати світ професій, спираючи на невипадкові фактори, формувати адекватне представлення про нього;
- здатність виділяти головне для себе при виборі професії, тобто сформувати індивідуальну ієрархію факторів, максимально адекватно оцінити ситуацію вибору професії.
Отже, професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності. Він пронизує весь життєвий шлях людини. Піком цього процесу, переломним моментом у житті є акт вибору професії.
В процесі професійного становлення молоді виділяються чотири основні стадії: формування професійних намірів; професійне навчання; професійна адаптація; часткова або повна реалізація молоді в професійній праці. Основним моментом цього тривалого процесу є вибір професії, який відділяє період необмежених, абстрактних можливостей професійної самореалізації від реальної, але обмеженої перспективи професійної діяльності. Саме в цьому значенні "самовизначення – це одночасно і самообмеження".
Професійне самовизначення молоді реалізується протягом навчання. Існують певні чинники та основні мотиви навчальної діяльності студентів, які розкривають його: бажання розширювати кругозір та ерудицію; усвідомлення необхідності самоосвіти; прагнення краще підготуватися до професійної діяльності; власні нахили та здібності; престиж спеціальності; рівень успішності студента; репутація ВНЗ; проходження практики під час навчання; залученість студентів до наукової роботи; усвідомлення потреби вищої освіти та того, що тільки якісне отримання знань є необхідним для успішного працевлаштування. Ці мотиви безпосередньо пов'язані з метою, яку ставлять перед собою студенти – стати професіоналами, мати гарантію стабільності і досягти матеріального благополуччя. Саме цей комплекс мотивів спонукає студентів успішно вчитися, і як наслідок цього, все це і приводить до успішної самореалізації особистості. У процесі навчання та оволодіння майбутньою професією виділяється декілька стадій, які реалізуються по-різному на різних курсах навчання. Для першокурсників - це адаптація до нових умов навчання, певні сумніви у вірності зробленого вибору. На третьому курсі формується система пріоритетів, мета, цінності, наявність чи відсутність життєвих планів, починають актуалізуватися професійні інтереси та перспективні плани. На випускних курсах вирішується питання, що стосуються спеціалізації у рамках обраної професії та майбутнього місця праці.
У чому виявляються нові зміни в самосвідомості, що пов’язані з професійною діяльністю?
Формується ціннісно-смисловий зміст «Я-концепції». На зміну кризи ідентичності приходить стійке уявлення про своє «Я» як майбутнього фахівця. Зростає рівень домагань у галузі майбутньої професійної діяльності, готовність до самореалізації вже в професійній діяльності.
Формується позитивна самооцінка, у зміст якої входять професійні якості.
Змінюються мотиви трьохкомпонентної «Я – самопрезентації»: бажання продемонструвати свої ділові (професійні) якості; намагання викликати до себе діловий, професійний інтерес; завоювати авторитет своїми діловими якостями.
Під «Я-концепцією» майбутнього фахівця розуміється складна динамічна система уявлень студента про себе як особистість і суб’єкта навчально-професійної діяльності.
«Я-концепція» забезпечує внутрішню узгодженість особистості, відносну стійкість її поведінки. Вона багато важить у професійному зростанні студента.
Професійне самовизначення особистості пов’язане не стільки з життєвим досвідом, скільки з її уявленням про майбутнє. Важливим показником професійної перспективи, її реалістичності виступає зв’язок життєвих і професійних очікувань, ціннісних орієнтацій і життєвої мети з професійними планами, здатність пов’язати їх з актуальною життєвою ситуацією.