25. Психологічний супровід готовності до самостійної професійної діяльності майбутніх фахівців внз

Психологічний супровід готовності до самостійної проф. д-ті має на меті сформувати у студента вольові якості, які необхідні для його подальшої успішної проф.. д-ті за межами ВНЗ, а саме: цілеспрямованість, самовладання і витримка, наполегливість, ініціативність (готовність і вміння майбутнього педагога виявляти творчий підхід до вирішення проблем), рішучість, самостійність та самокритичність. Також необхідно формувати впевненість у своїх силах, прагнення наполегливо і до кінця доводити розпочату справу, здатність вільно керувати своєю поведінкою і поведінкою інших, професійну працездатність, активність і саморегулювання, урівноваженість і витримку. Поняття проф. готовності включає в себе також оцінюючий компонент, а психологічний супровід полягає в тому, щоб розвивати самооцінку своєї професійної підготовки і відповідність процесу розв'язання професійних завдань оптимальним педагогічним зразком. Психолог. супровід готовності до проф..д-ті полягає у формуванні у студентів проф..орієнтації, проф.. готовності (безпосереднього процесу опанування знаннями і вміннями у руслі відповідної професії), особистісної готовності (наявності адекватних змісту діяльності якостей особистості) та проф.. адаптації після закінчення ВНЗ.

39. Психологічні характеристики стилів професійної діяльності викладача

Стиль професійної діяльності викладача- це стійка індтвідупльно-специфічна система психологічних засобів, прийомів, навичок. Методів і способів хдійснення своєї діяльності. Стилі професійної діяльності викладача поділяються на: авторитарний, демократичний та ліберальний. Авторитарний стиль. Учень розглядається як об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель особисто вирішує, приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням своїх вимог, використовує свої права без врахування ситуації та думок учнів, не пояснює свої дії учням. Внаслідок чого учні втрачають активність чи здійснюють її тільки під керівництвом вчителя, характеризуються низькою самооцінкою та агресивністю. При авторитарному стилі сили учнів спрямовані на психологічний самозахист, а не на засвоєння знань та особистісний розвиток. Для вчителя характерна низька задоволеність професією та професійна нестійкість. Кожна ініціатива студентів розглядається як прояв небажаного свавілля, оскільки студент сприймається педагогом як об'єкт педагогічного впливу, який характеризується низьким рівнем відповідальності і заслуговує найбільш жорсткого ставлення. Відтак, головними методами впливу авторитарного педагога є наказ, повчання, залякування, навіювання. За аналізом вербальної (словесної) поведінки, авторитарні педагоги реалізують оціночні та дисциплінуючі форми: підвищення інтонації, окрик, звернення за фамілією та ін. Домінуючим емоційним станом студентів на заняттях у такого викладача є фрустрація оскільки, такий викладач, як правило, суб'єктивно оцінює успіхи студентів, роблячи зауваження не стільки стосовно результатів роботи, скільки відносно особистості студента. У спілкуванні педагога зі студентами домінує монологічна форма. Демократичний стиль.Головною особливістю демократичного стилю викладача є те, що студентська група взагалі та кожний студент зокрема сприймаються педагогом як колеги, як рівноправні партнери у спілкуванні та діяльності, тобто викладач постійно актуалізує самостійність студентів у навчальній, науковій та професійній діяльності, спирається, перш за все, на їх індивідуально-психологічні особливості, визнаючи пріоритет гуманістичних цінностей. У такого викладача більшість студентів відчувають спокій, емоційний комфорт, але і відповідальність, самостійність. Викладач приймає рішення разом з студентами, враховує їх думку, підтримує самостійність суджень, враховує не тільки успішність, але і особистісні якості. Методами впливу є спонукання до дій, порада, прохання . Викладачі цього стилю більше уваги звертають на свої психологічні уміння, для них характерна велика професійна стійкість, задоволення своєю професією. За даними експериментальних досліджень, саме у викладачів з демократичним стилем спілкування у студентів підвищується почуття самовпевненості, розвивається професійна, наукова ініціативність та сміливість, контакти та довірливість. У спілкуванні викладача зі студентами домінує діалогічна форма, часто застосовується гумор, заохочення. Ліберальний стиль. Головною особливістю попустительского стилю є самоусування педагога із освітнього процесу, зняття відповідальності за все, що відбувається. Викладач відходить від прийняття рішення, передає ініціативу студентам, колегам, виявляє нерішучість, конформізм, нестійкість у власних рішеннях. Дуже частим для викладачів з даним стилем характерним є фамільярність, панібратство зі студентами, а відтак, нездатність організувати студентську групу, переважна суб'єктивність, неадекватність оцінювання навчальних успіхів та ін.