- •1. Психологіяї вищої школи як галузь психологічної науки. Об`єкт, предмет завдання та основні категорії психології школи.
- •2. Психологія вищої школи в системі психологічних та суміжних дисциплін.
- •16. Психологічні особливості професійного становлення студентів
- •17. Психологічні умови успішного професійного самовизначення студентів
- •31.Психологічне благополуччя як чинник професійного становлення викладача
- •32. Психологічна характеристика етапів професійного становлення викладача
- •46. Професійне вигорання особистості викладача: структура, чинники, симптоми, прояви, подолання.
- •47. Шляхи профілактики та подолання професійних деструкцій, деформацій викладача.
- •61. Конфлікти в освітньому середовищі: чинники, види, специфіка
- •62. Стратегії (типи) поведінки особистості в конфлікті
- •3.Методи психологічних досліджень в психології вищої школи та специфіка їх використання
- •4. Психологічна характеристика особистості студента як суб’єкта освітнього процесу.
- •18. Психологічна характеристика етапів професійного становлення студента у вузі.
- •19.Розвиток професійної самосвідомості студентів
- •33. Психологічні особливості самоактуалізація педагога в професії
- •34.Соціально-психологічні чинники ефективності професійної діяльності викладача
- •47. Психотехнології збереження професійного здоров'я педагогів
- •48.Психологічна оптимізація процесу професійного становлення викладача в освітньому середовищі внз
- •63.Формування та розвиток конфліктологічної та полікультурної компетентності суб’єктів освітнього середовища внз
- •64. Студентська група як соціально-психологічний феномен.
- •5. Психологічний зміст періоду юності
- •6.Суперечності та кризи юнацького віку як рушійні сили розвитку особистості
- •20. Основні детермінанти професійного становлення студента
- •21. Проблема психологічної готовності студентів до самостійної професійної діяльності
- •51. Формування та розвиток загальних та фахових компетентностей студентів засобами психологічних технологій
- •7.Соціально-психологічні проблеми адаптації студента до навчання у внз.
- •8.Психологічні умови та чинники ефективної адаптації студентів до навчання у вузі.
- •22.Структура психологічної готовності майбутнього фахівця до самостійної професійної діяльності.
- •23.Психологічна служба внз як засіб становлення особистості студента
- •37.Особистісні та соціально-психологічні основи ефективної діяльності викладача внз
- •38.Ціннісні та смисло-життєві орієнтації як основні чинники світогляду викладача
- •52. Параметри спілкування: перцептивний, інформативний, інтеракційний.
- •53.Функції спілкування, рівні спілкування.
- •67.Психологічні характеристики студентської групи
- •68. Статусно-рольові позиції студентів в групі та їх вплив на особистість студентів
- •9. Психологічні чинники мотивації навчання студентів
- •10. Проблема мотивації навчання студента в освітньому середовищі внз
- •24. Мета, основні завдання, види діяльності психологічної служби внз
- •25. Психологічний супровід готовності до самостійної професійної діяльності майбутніх фахівців внз
- •39. Психологічні характеристики стилів професійної діяльності викладача
- •40. Психологічні особливості виховання студентської молоді
- •54. Психологічний зміст професійно-освітнього спілкування та взаємодії в освітньому просторі внз
- •55. Психологічна х-ка основних механізмів професійно-освітнього спілкування та взаємодії
- •69. Адаптація, індивідуалізація, інтеграція як процес та етапи входження студента в студентський колектив
- •70. Проблема лідера та лідерства в студентській групі
- •11. Психологічні передумови розвитку професійних мотивів студентів
- •26. Загальнокультурна компетентність сучасного викладача та її психологічний зміст
- •27. Психологічні особливості професійної спрямованості та компетентності викладача внз
- •42.Соціально-психологічні чинники саморозвитку та самоосвіти викладача впродовж життя.
- •57.Комунікативні бар’єри в освітній комунікативній взаємодії викладача та студентів
- •71.Міжособистісні та внутрішньогрупові конфлікти в студентській групі
- •72. Шляхи вирішення конфліктів та їх профілактика в студентських групах.
- •13.Психологічні механізми мотивації навчання студентів.
- •14. Психологічні аспекти творчого мислення студентів.
- •15. Розвиток творчого потенціалу студентів під час навчання у вузі.
- •28.Психологічна характеристика професійної компетентності викладача внз
- •29. Психологічний характеристика особистісної компетентності викладача внз
- •30. Професіогенез особистості: поняття, етапи, характеристика.
- •43.Поняття професійного стресу та професійно обумовлених деформацій особистості
- •44. Кризи професійного становлення викладача та їх подолання.
- •58 Класифікація стилів педагогічного спілкування та взаємодії в освтньому просторі внз.
- •59. Характеристика, компоненти, фактори психологічно безпечного освітнього середовища внз
- •73.Психологічні чинники конфліктологічної компетентності особистості.
- •74.Проблема розвитку конфліктологічної, полікультурної компетентності та ассертивності суб’єктів освітнього середовища внз.
- •75.Динаміка міжособистісних взаємин в студентській групі.
63.Формування та розвиток конфліктологічної та полікультурної компетентності суб’єктів освітнього середовища внз
У вітчизняній психолого-педагогічній літературі полікультурна компетентність розглядається як динамічне особистісне утворення, що передбачає розробку спеціальних технологій його формування. Наприклад, полікультурна компетентність майбутнього вчителя-філолога визначається І. Соколовою, як "цілісне, інтегроване, багаторівневе, особистісне новоутворення, результат професійної підготовки людини, успішність якої зумовлена сукупністю сформованих у фахівця компетенцій, що сприяють соціалізації особистості, формуванню в неї світоглядних та науково-професійних поглядів, формуванню педагогічної творчості та майстерності, визначають успішність діяльності, здатність до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення впродовж життя" [10: 102]. На думку авторки, процес формування полікультурної компетентності полягає в ознайомленні студентів з культурою інших народів, навчанні студентів знаходити інформацію щодо іншомовної культури та постійно оновлювати її в умовах неперервної комунікативної практики, а також у формуванні уміння застосовувати знання у процесі педагогічної діяльності [10].
Дослідницею Л. Воротняк була розроблена технологія формування полікультурної компетентності магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах. У структурі такої технології автор виділила три взаємопов’язаних компоненти. Концептуальна основа – це опора технології на певну науково обґрунтовану концепцію чи систему уявлень. Змістова частина навчання охоплює постановку, максимальне уточнення, формулювання цілей щодо досягнення результатів. Процесуальна частина запропонованої технології включає організацію навчального процесу відповідно до поставлених цілей, методи і форми навчальної діяльності студентів та викладачів, управління навчальним процесом, підсумкову оцінку результатів
Усвідомлення того, що конфліктологічну компетентність можна і потрібно формувати в процесі підготовки спеціаліста, породжує завдання теоретичного, методичного і організаційного забезпечення конфліктологічної освіти. Слід визнати, що конфліктологічна компетентність не є новою компетентністю, а так чи інакше набувалася спеціалістом разом з досвідом роботи. Інша справа, що процес цей відбувався тривалий час, нецілеспрямовано і переважно методом спроб і помилок. Якоюсь мірою розвиток соціально- психологічної, зокрема і конфліктологічної компетентності відбувається в період навчання у виші на основі вирішення тих задач, які ставить перед студентом життя. Водночас стихійність цього процесу має результатом різні рівні сформованості конфліктологічної компетентності у випускників і, відповідно, різну готовність до дій у конфліктогенному професійному середовищі. Формування конфліктологічної компетентності у майбутнього фахівця може здійснюватися, на нашу думку, чотирма взаємопов'язаними шляхами: 1) опанування конфліктологічних дисциплін; 2) розвиток соціально-психологічної компетентності в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; 3) моделювання діяльності в конфліктогенному професійному середовищі в процесі викладання фахово-орієнтованих дисциплін; 4) засвоєння окремих конфліктологічних умінь в результаті вивчення загальноосвітніх дисциплін.