bj
.pdf2.Радіохвилі довгі. Довжина хвиль знаходиться у межах від 104…103 м. Частота коливань f = 3 104…3 105 Гц. Довгі радіохвилі проходятькрізьорганізмлюдини,незатримуючись.НапруженістьЕМП
удіапазоні частот 30 000…300 000 Гц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених ГПР:
– за електричною складовою 50 В/м;
– за магнітною складовою 5 А/м.
3.Радіохвилі середні. Довжина хвиль знаходиться у межах від 103…102 м. Частота коливань f = 3 105…3 106 Гц. Середні радіохвилі проходятькрізьорганізмлюдини,незатримуючись.НапруженістьЕМП
удіапазоні частот 3 105…3 106 Гц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених ГПР:
– за електричною складовою 20 В/м;
– за магнітною складовою 0,3 А/м.
4.Радіохвилі короткі. Довжина хвиль знаходиться у межах від 102…10 м. Частота коливань f = 3 106…3 107 Гц, 30–40 % коротких радіохвиль поглинаються організмом людини. Напруженість ЕМП у діапазонічастот3 106...3 107 Гцнаробочихмісцяхперсоналупротягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених ГПР:
– за електричною складовою 5 В/м;
– за магнітною складовою 0,3 А/м.
5.Метровіхвилі.Довжинахвильзнаходитьсяумежахвід10…1,0 м. Частотаколиваньf = 3 107…3 108 Гц,100%ультракороткихрадіохвиль поглинаються шкірою людини. Напруженість ЕМП у діапазоні частот 3 107…3 108 Гц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня неповинна перевищувативстановленихГПР:
– за електричною складовою 5 В/м;
– за магнітною складовою 0,3 А/м.
6.Дециметрові хвилі (УВЧ-хвилі). Довжина хвиль знаходиться у межах від 1…0,1 м. Частота коливань f = 3 108…3 109 Гц, 100% ультракоротких радіохвиль поглинаються шкірою людини. ЕМП ультракороткихрадіочастотвартооцінюватизазначеннямповерхневої густинипотокуенергіївипромінювання.
Максимальне значення поверхневої густини потоку енергії не повиннеперевищувати10 мкВт/см2.Длянаселення,якепрофесійноне пов’язане з джерелами ультракоротких радіохвиль, максимальне
131
значенняповерхневоїгустинипотокуенергіїнеповиннеперевищувати 1 мкВт/см2. Напруженість ЕМП у діапазоні частот 3 108…3 109 Гц на робочихмісцях персоналупротягомробочого дняне повиннаперевищувати встановлених ГПР:
–за електричною складовою 5 В/м;
–за магнітною складовою 0,3 А/м.
7.Сантиметрові хвилі (НВЧ-хвилі). Довжина хвиль знаходиться
умежах від 0,1...0,01 м. Частота коливань f = 3 109...3 1010 Гц. НВЧ-радіохвиліпоглинаютьсяшкіроюлюдинина100%.Максимальне значенняповерхневоїгустинипотокуенергіїнеповиннеперевищувати 10 мкВт/см2.Длянаселення,якепрофесійнонепов’язанезджерелами ультракороткихрадіохвиль,максимальнезначенняповерхневоїгустини потоку енергії не повинне перевищувати 1 мкВт/см2. НВЧ-хвилі справляють на людину подвійну дію. По-перше, вони поглинаються молекуламиводи,які нагріваються, змінюючитемпературуорганізму. По-друге, вони впливають на передачу сигналів від головного мозку людини до внутрішніх органів та клітин, порушуючи функціонування інформаційноїсистеми.Цепризводитьдорізноманітнихзахворювань,
утому числі онкологічних. Напруженість ЕМП у діапазоні частот 3 109...3 1010 Гц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня неповинна перевищувативстановленихГПР:
– за електричною складовою 5 В/м;
– за магнітною складовою 0,3 А/м.
8.Міліметрові хвилі (КВЧ-хвилі). Довжина хвиль знаходиться
умежах від 0,01...0,001 м. Частота коливань f = 3 1010...3 1011 Гц. КВЧ-радіохвиліпоглинаютьсяшкіроюлюдинина 100%.Максимальне значенняповерхневоїгустинипотокуенергіїнеповиннеперевищувати 10 мкВт/см2.Длянаселення,якепрофесійнонепов’язанезджерелами ультракороткихрадіохвиль,максимальнезначенняповерхневоїгустини потоку енергії не повинне перевищувати 1 мкВт/см2. Напруженість ЕМПудіапазоні частот3 1010...3 1011 Гцнаробочихмісцяхперсоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених ГПР:
– за електричною складовою 5 В/м;
– за магнітною складовою 0,3 А/м.
9.Субміліметровіхвилі(ГВЧ-хвилі).Довжинахвильзнаходитьсяу межах 0,001...0,0001 м. Частота коливань f = 3 1011...3 1012 Гц.
132
ГВЧ-радіохвиліпоглинаютьсяшкіроюлюдинина100%.Максимальне значенняповерхневоїгустинипотокуенергіїнеповиннеперевищувати 10 мкВт/см2.Длянаселення,якепрофесійнонепов’язанезджерелами ультракороткихрадіохвиль,максимальнезначенняповерхневоїгустини потоку енергії не повинне перевищувати 1 мкВт/см2. Напруженість ЕМПудіапазоні частот3 1011...3 1012 Гцнаробочихмісцяхперсоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених ГПР:
–за електричною складовою 5 В/м;
–за магнітною складовою 0,3 А/м.
Інтенсивність ЕМПрадіопередавальних пристроїв залежитьвід їх потужності,конструктивнихособливостейантеннихсистеміспособів їхвстановлення,рельєфумісцевості.Вонаможебутивизначенанелише інструментальними, але й розрахунковими методами, що дає можливістьзавчасновирішитипитанняпрораціональнерозміщеннярадіолокаційного об’єкта, а також передбачити захисні заходи від дії ЕМП.
Існують гранично припустимі рівні електричної складової напруженості поля для населення, які вимірюються у В/м. Крім того, діють Санітарні правила при роботі з джерелами електромагнітного поля високоїтаультрависокої частоти.ДлязменшеннядіїЕМПнаекосистеми та населення, яке перебуває у зоні дії радіолокаційних засобів, необхідно здійснювати ряд захисних заходів: організаційних,
інженерно-технічних та лікувально-профілактичних заходів захисту людини.
Інженерно-технічні заходи ґрунтуються на засобах зниження інтенсивності опромінення електромагнітними полями. На стадії проектування має бути забезпечене таке взаємне розташування випромінюючих об’єктів та осіб, що зазнають опромінювання, яке б зводило до мінімуму інтенсивність опромінення. Оскільки повністю уникнути опромінення неможливо, потрібно зменшити ймовірність перебування людей у зоні високої інтенсивності ЕМП і обмежити час перебуванняпідопроміненням.
Інженерно-технічні заходи поділяються на засоби колективного, локальноготаіндивідуальногозахисту.
Колективний захист забезпечує захист великих районів від ЕМП. При цьому, як правило, використовуються екрани або розташування антен здійснюється на підвищеній місцевості. Аналогічний результат
133
даєвідповіднеорієнтуваннядіаграмиспрямованості,особливовисоко спрямованих антен, наприклад, шляхом збільшення висоти антени. Ефективність такого засобу захисту зменшується зі зростанням відстані.
При захисті від випромінювання шляхом застосування екранів, необхідно враховувати затухання хвилі при проходженні через екран (наприклад,лісовусмугу),атакождифракційніявищанаверхнійібокових кромках екрана, які збільшують інтенсивність ЕМП за екраном.
Досить ефективним є локальний захист, який ґрунтується на застосуванні радіозахисних матеріалів, що забезпечують високе поглинання енергії випромінювання матеріалом і відбиття від його поверхні. Для екранування шляхом загородження використовують металевілистизісталі,міді,алюмініютовщиноювіддекількохміліметрів і більше та сітки з розміром чарунки, рівним довжині хвилі випромінювання, поділеним на 8–10, які мають бути ретельно заземлені.
Ефективністьекрануваннясвідчить,ускількиразівпослаблюється напруженістьполяпіслязастосуванняекрана.Металевілистизісталі, міді, алюмінію товщиною від декількох міліметрів послаблюють напруженість поля від 2,5.106 до 1012 разів.
Поряд з відбиваючими екранами широко застосовуються екрани з матеріалів, які поглинають випромінювання (найчастіше застосовуютьсяматеріалинаосновівуглецю,води),причомуповерхняекрана робиться шорсткою, ребристою чи шилоподібною. Чим менший електричнийопірматеріалу,тимкращевінбудеекрануватирадіохвилі. ДлязменшеннядіїЕМПорганізовуютьсанітарно-захиснізони,якіподі- ляються на зону суворого режиму і зону обмеженого користування.
Розмірисанітарно-захиснихзондлярадіолокаційнихстанцій(РЛС) залежатьвід граничнодопустимогорівнянапруженості ЕМП,призначення і потужності об’єкта, діаграми спрямованості об’єкта, висоти встановленняантенинадрівнемземлітакутіввипромінювання,рельєфу місцевості.Межісанітарно-захисноїзонидлярядуРЛСвстановлюють розрахунковимшляхоміуточнюютьпроведеннямконтрольнихзамірів ЕМПнамісцевості.РЛСвстановлюєтьсянавідстані неменше 2 000 м від околиць населених пунктів міського типу і не менше 1 000 м від населених пунктів сільського типу, що зумовлюється необхідністю організаціїсанітарно-захисноїзониітехнічнимихарактеристикамиРЛС.
134
Індивідуальнийзахистполягаєувикористаннікостюмів,спецодягу
зрадіозахисної тканини, захисту приміщень від зовнішнього випромінювання шляхом обклеювання стін металізованими шпалерами, закриттявіконметалевимисітками,металізованимишторами.Опромінення у такому приміщенні зводиться до мінімуму, але відбите від екранів випромінювання перерозподіляється у просторі та потрапляє наінші об’єкти.Дляперсоналу,якийобслуговуєРЛС,надійнийзахист від дії ЕМП забезпечується шляхом екранування апаратури та рядом іншихконструктивнихособливостейстанції.
Засоби індивідуального захисту є досить ефективними, але вони застосовуються тільки у тих випадках, коли інші захисні заходи не досить ефективні або їх неможливо застосовувати: наприклад, при проходженнілюдиничереззонупідвищеноїінтенсивностівипромінювання, при ремонтних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасногоконтролютавимірюванняінтенсивностіопромінення.
Уразі необхідності проведенняробіт набільш близькихвідстанях при роботі РЛС на випромінювання працівники зобов’язані користуватися індивідуальними захисними засобами (одяг з металізованих тканин з розміром квадратної чарунки, що дорівнює довжині хвилі, поділеноїна10,зрадіопоглинаючихматеріалів).Крімодягу,необхідні захисніокуляризметалевимзапиленням,рукавиціта ін.
ЕЛЕКТРОН (е) – стабільна елементарна частинка з негативним
електричнимзарядоме 1,602·10–19 Кл,масоюспокоюmе =9,1095·10–31 кг. Належить до класу лептонів.
ЕЛЕКТРОН-ВОЛЬТ – одиниця вимірювання енергії квантів і елементарних частинок (1 еВ – це енергія, яку набуває частинка, що маєодиничнийелементарнийзарядприпроходженнірізниціпотенціалів в 1 В). 1 еВ = 1,60219 10–19 Дж. Залежно від енергії випромінювання радіонуклідаоцінюютьйогонебезпекудлялюдини.Дляіонізаціїатомів,
зяких складається людина, досить енергії радіоактивного випромінювання10 еВ.
ЕЛЕКТРОФІЛЬТРИ–апаратидляочищеннягазівзадопомогою іонізаційноговисоковольтногозаряду.Запиленийгазнадходитьукорпус електрофільтра, іонізується біля коронуючого електрода і осідає на стінкахкорпусу,якиймаєвідміннийвідкоронуючогоелектродазаряд. Потім надходить у пилозбірні бункери. Процент уловлювання пилу
135
розміром 5–100 мкм в електрофільтрах становить 95–98%. Напруга між електродами досягає 50–70 кВ.
ЕЛЕКТРОФЛОТАЦІЯ – метод флотаційного очищення стічних вод від зважених частинок за допомогою бульбашок газу, утворених під час електролізу води. При використанні розчинних електродів електрофлотацію використовують разом з електрокоагуляцією, що сприяєефективномувиділеннюзабруднюючихречовинзбульбашками газу.
ЕЛЕМЕНТ РАДІОАКТИВНИЙ – хімічний елемент, де всі ізотопимаютьнестійкіатомніядра,якіперетворюютьсянаядраінших елементів,щосупроводжуєтьсявипусканнямядернихвипромінювань. До Е. р. відносять технецій, прометій та усі наступні за ним елементи вперіодичнійсистеміД. І. Менделєєва.Суттєвезначеннявзабрудненні середовища мають радіоактивні гази, особливо радон.
ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ – частинки, що входять до складу атомного ядра. Крім елементарних частинок, що входять до складу атомів, а саме протонів, нейтронів і електронів, нині відомо понад 200 елементарнихчастинок.Чималознихвиникаєвнаслідоквзаємодії космічного випромінювання з атмосферою Землі. В експериментах з розщепленняядер,щопроводилисязвикористаннямприскорювачів, також був відкритий ряд нових частинок. Елементарні частинки поділяютьсяна:
–лептони – слабо взаємодіючі частинки;
–адрони(мезони,баріони)–сильновзаємодіючі частинки.
Існуєгіпотеза,згіднозякоюсильновзаємодіючічастинки(адрони) складаютьсязіщеменшихелементарнихчастинок(такзванихкварків).
В усіх елементарних частинках існують так звані античастинки, якімаютьпротилежнийелектричнийзарядімагнітниймоментпорівняно з відповідною частинкою; античастинки позначаються рискою над символом.
Призіткненнічастинкизантичастинкоювідбуваєтьсяїханігіляція: обидвічастинкиперетворюютьсяна -випромінюванняабобільшлегкі частинкиіншихтипів.Зворотнийпроцесназиваютьпроцесомутворення пар.
Хочафотон,або -квант,як «частинкасвітла»,немаємасиспокою, він являє собою одну з елементарних частинок.
136
ЕНВАЙРОНМЕНТАЛЬНІСТЬ – способи і методи очищення води,повітря,ґрунту,технічніприйомиохорониіпокращеннясередовища.
ЕНДОГЕННІ ПРОЦЕСИ – екологічні процеси, зумовлені впливомвнутрішніхсилЗемлі(газоутворення,коливальні рухиземної кори, землетруси, магматичні процеси тощо).
ЕПІТЕЛІЙ – клітини подовженої форми, що покривають слизову оболонкуока,порожнинуротатощо.
ЕРОЗІЯҐРУНТІВ–руйнуванняповерхніґрунтіві гірськихпорід з порушенням їх цілісності та зміною фізико-хімічних властивостей. Причиноюерозіїможебутивітер,вода,перепадитемператур,діяльність людиниітварин.
З
ЗАБРУДНЕННЯ–внесеннядонавколишньогосередовищанових фізичних, хімічних, хвильових, біологічних та інших речовин або випромінювань, що негативно впливають на самопочуття людини та розвиток біосфери. Може бути антропогенним (під впливом людини), абоприродним(внаслідоквулканічноїдії,лісовихпожежтаіншихявищ).
ЗАБРУДНЕННЯАНТРОПОГЕННЕ–забруднення,спричинене господарськоюдіяльністюлюдини.
ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ (біотичне) – поширення небажа-
нихдлялюдейбіогеннихречовин,якіранішенеспостерігалися.
ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – форма фізичного забруднення внаслідок зміни електромагнітних властивостей середовища(від лінійелектропередач, трансформаторнихпідстанцій, радіо- і телевізійних антен, деяких промислових установок). Воно призводить до порушення роботи електричних систем, а також змін у клітиннихімолекулярнихструктурахорганізмів.
ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ – форма фізичного забруднення в результатіпромисловихвикидів,нагрітихгазів,повітряітеплоїводи.
ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення, пов’язане зі зміною фізичнихпараметрівсередовища:температурних(теплове),хвильових (шумове, електромагнітне забруднення), радіаційних (радіаційне, радіоактивне забруднення) тощо.
137
ЗАБРУДНЮВАЧ – забруднююча речовина (природна або антропогенна)фізичної,хімічної,біологічноїабоінформаційноїприроди, що потрапляє або виникає в навколишньомусередовищі в кількостях, якіперевищуютьрівнісередньогоприродногофону.
ЗАГАЛЬНА РАДІАЦІЙНА АВАРІЯ – порушення в роботі радіаційно небезпечного об’єкта, під час якого стався вихід радіоактивних продуктів за межі санітарно-захисної зони об’єкта в кількостях, що призводять до радіоактивного забруднення вище встановлених норм прилеглої території і можливого опромінення населення, що проживає на ній. Залежно від можливості завчасного передбачення виникнення аварії і здійснення необхідних підготовчих заходів,аварії можутьбутирозділенінапроектнітапозапроектні.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА» – документ, який визначає основніположеннящодореалізаціїконституційногоправагромадянна екологічну безпеку та заходи щодо її забезпечення.
У Законі надано поняття зон надзвичайних екологічних ситуацій (екологічної катастрофи та підвищеної екологічної небезпеки). Встановлена дисциплінарна,адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальністьзаекологічніправопорушення.
Закон «Про охорону навколишнього природного середовища»,
прийнятий Верховною Радою 25 червня 1991 р. У законі встановлені принципиохоронинавколишньогоприродногосередовища:
–пріоритетністьвимогекологічноїбезпеки;
–гарантування екологічно безпечного становища для життя
іздоров’ялюдей;
–екологізаціяматеріальноговиробництва;
–науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальнихінтересівсуспільства;
–збереженняпросторовоїтавидовоїрізноманітностітацілісності природнихоб’єктівікомплексів;
–гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишньогосередовища, формування унаселення екологічногосвітогляду;
–науковообґрунтованенормуваннявпливугосподарськоїтаіншої діяльностінанавколишнєсередовище;
138
–стягненняплатизаспеціальневикористанняприроднихресурсів, зазабрудненнянавколишньогоприродногосередовищатапогіршення якостіприроднихресурсів;
–вирішенняпроблемохоронинавколишньогосередовищанаоснові широкогоміжнародногоспівробітництва.
Законзакріплюєекологічніправаіобов’язкигромадянУкраїни:
–правонабезпечнедляжиттяіздоров’янавколишнєсередовище;
–участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва та реконструкції об’єктів, які можуть негативновплинутинастаннавколишньогосередовища;
–участь у проведенні громадської екологічної експертизи;
–одержання повної та достовірної інформації про стан навколишньогоприродногосередовищаійоговпливназдоров’янаселення;
–право на подання до суду позовів до державних органів, підприємств,установ,організаційігромадянпровідшкодуваннязбитків, заподіяних їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу забрудненогоприродногосередовища.
ГромадяниУкраїнизобов’язані:
–берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства, здійснювати діяльність із дотриманням вимог екологічної безпеки,екологічнихнормативів;
–непорушуватиекологічніправаізаконніінтересиіншихсуб’єктів;
–вноситиплатуза спеціальнеприродокористування;
–компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативнимвпливомна навколишнєсередовище.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» – документ, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівниківнаохоронуїхжиттяіздоров’яупроцесітрудовоїдіяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці, регулює за участю відповіднихорганівдержавноївладивідносиниміжроботодавцеміпрацівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
івстановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Вводиться в дію Постановою ВР № 2695-XII від 14.10.92, ВВР, 1992, № 49, ст. 669.
Стаття 2. Сфера дії Закону.
ДіяцьогоЗаконупоширюєтьсянавсіхюридичнихтафізичнихосіб,
139
яківідповіднодозаконодавствавикористовуютьнайманупрацю,тана всіхпрацюючих.
Стаття 3. Законодавство про охорону праці.
Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів України про працю (322-08), Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадкунавиробництвітапрофесійногозахворювання,якіспричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативноправовихактів.
Стаття 4.Державна політикав галузі охорони праці.
Державнаполітикавгалузіохоронипраці визначаєтьсявідповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державнаполітикавгалузіохоронипрацібазуєтьсянапринципах:
–пріоритетужиттяіздоров’япрацівників,повноївідповідальності роботодавцязастворенняналежних,безпечнихіздоровихумовпраці;
–підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливихумовпраці;
–комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної та соціальної політики, досягненьугалузінаукиітехнікитаохоронидовкілля;
–соціальногозахиступрацівників,повноговідшкодуваннязбитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійнихзахворювань;
–встановленняєдинихвимогзохоронипрацідлявсіхпідприємств тасуб’єктівпідприємницькоїдіяльностінезалежновідформвласності та видівдіяльності;
–адаптаціїтрудовихпроцесівдоможливостейпрацівниказ урахуванням його здоров’я та психологічного стану;
–використання економічних методів управління охороною праці, участі держави уфінансуванні заходівщодо охоронипраці, залучення
140