3. Поняття про спеціальні категорії естетики товарів

Спеціальні категорії естетики доповнюють загальні категорії. Вони дають можливість глибше, детальніше підкреслити та урізноманітнити їх.

• Граціозне – різновид прекрасного, що полягає в красі руху і в русі краси.

• Грандіозне – різновид піднесеного, який характеризує неперевершеність, повноту насичення краси обрисів і рис.

• Вишукане – різновид прекрасного, який характеризує красу обрисів предметів, ліній, їх особливу співрозмірність, витонченість форми, елегантність зовнішнього вигляду.

• Елегантне – підкреслює витонченість зовнішнього сприйняття явища або предмета, дає можливість відчути спокій, зрівноваженість окремих деталей.

• Монументальне – відображає сталість і незмінність форм, окремих елементів, внутрішньою основою яких є ритм.

1.2. РОЗВИТОК ХУДОЖНІХ СТИЛІВ ТА МОДИ

МЕТА: вивчити основні художні стилі світової культури, особливості їх розвитку, взаємозв`язок з модою, вплив стилів і моди на формування естетичних властивостей товарів

1.2.1 Художні стилі та їх роль у створенні естетичних властивостей товарів

План

1. Поняття «стилю» та фактори, які впливають на його формування та зміну.

2. Характеристика художніх стилів світової культури.

 Література [1-4, 6-21]

1. Поняття «стилю» та фактори, які впливають на його формування та зміну

Термін “стиль” походить від латинського “styles”, що означає загострену паличку, якою писали на дерев’яних дощечках, вкритих шаром воску

Стиль предмета – це не просто його зовнішня форма, а й характер його матеріального і духовного функціонування всередині певної культури. Стиль – єдність змісту, образної системи й художньої форми, що складається в конкретному історико-культурному типі та характеризує певну добу в його розвитку.

Форми, що склалися

2. Характеристика художніх стилів світової культури

ВІЗАНТІЯ

(виникає на уламках східної частини Римської імперії у 395-400 рр. н.е.):

• Історія мистецтва поділяється на 3 періоди: візантійський ранній (V-VIII ст.), середній (VIII – ХІІІ ст.), пізній (ХІІІ-ХV ст.).

• Основою архітектури є античні й східні елементи. Домінують монументальні кам`яні споруди, ствердження імператорської могутності відображено у спільному розвитку типів культових споруд. При створенні християнських купольних церков використовувався план античної купольної базиліки, скульптурне багатство було замінено багатством фарб і блиском золота, а місце фресок зайняла мозаїка

• Меблі (табурети, столи, ліжка, стільці, скрині) за формою подібні до стилю Стародавнього Риму, проте використовували не глибокий рельєф, прикрашалися розкішними матеріалами, прикрасами, орнаментами рослин і рельєфу фігур.

• Візантійський костюм складався з довгої сорочки-спідниці (туніки, тоги або хітону) і плаща, який скріплювався аграфом на правому плечі. Жіночий костюм – туніка, яка доходила до ступні, щільно прилягала до шиї, з довгими рукавами, які звужувалися до кісті. Поверх неї одягали другу з короткими відкритими рукавами, по краях вона прикрашалася оздобленням. У одязі та обстановці велике місце відводилося шовковим тканинам.

• Застосовували косметику, прикраси з дорогоцінного каміння