25. Групова соціальна робота

Социальная работа с группой – метод, который используется целью оказания человеку помощи через передачу группового опыта для развития его физических и духовных сил, формирования социального поведения. В настоящее время от 6 до 10% социальных работников используют его как основной. Однако, поскольку семью можно определить как «наиболее влиятельную группу», а организацию рассматривать как совокупность нескольких малых групп, то на практике любой социальный работник имеет дело в той или иной мере с группой.

В настоящее время теоретическая база социальной работы группами складывается из положений таких школ, как теория поля теория социального обмена, психоанализ. Основным для всех групповых теорий является положение о невозможности отделения человека от его окружения. С этой точки зрения человека можно рассматривать как обособленного индивида только в ограниченном физиологическом смысле. Люди живут, действуют, чувствуют, ищут смысл жизни и добиваются удовлетворения желаний только в ходе социального взаимодействия, лавным образом в группе.

Психологія

1. Зошит общ. психология

2. Види і способи отримання психологічного знання. Етапи науковго дослідження

Метод спостереження полягає в цілісному систематичному та цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ з метою вивчення їхніх специфічних проявів у конкретних умовах та з’ясуванні смислу цих явищ, який не може бути даний безпосередньо.

Головним методом психологічного пізнання вважається експеримент. Цей метод передбачає можливість активного втручання в ситуацію дослідника, який здійснює планомірні маніпуляції однією або декількома змінними та реєструє зміни, що відбуваються з досліджуваним явищем. Експеримент може бути лабораторним або природнім. (див. схему)

За наявністю оснащення психологічний експеримент може бути лабораторним і природним. При лабораторному експерименті використовується спеціальна апаратура. Природному експерименту властиві звичайні умови, коли піддослідний не здогадується про власну участь у дослідах, а експериментальні умови обмежуються замаскованим включенням дій дослідника або його асистента у спільну з піддослідним поведінку (скажімо, у гру дітей у дитсадку).

Лабораторний експеримент відбувається в штучних для досліджуваного явища умовах, коли експериментатор спеціально організовує ситуацію для з’ясування явища, ініціює очікуваний процес і моделює штучно всі необхідні для цього умови.

Кожне психологічне дослідження складається з декількох етапів.

На підготовчому етапі вивчається стан досліджуваної проблеми, проводяться попередні спостереження, бесіди, анкетування, визначаються мета й завдання дослідження. Важливим елементом цього етапу стає гіпотеза — уявлення про очікуваний результат дослідження.

На етапі збирання фактичних даних використовуються емпіричні методи (експеримент, спостереження, тестування, бесіди тощо). Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що має бути достатньо повним і цілеспрямованим, включаючи реєстрацію усіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психічних властивостей.

Етап обробки даних передбачає кількісний та якісний аналіз і синтез зафіксованих даних.

На останньому етапі дослідження здійснюються інтерпретація даних та формулювання висновків, встановлюється їхня відповідність чи невідповідність вихідній гіпотезі, виявляються нові питання та проблеми, на основі яких формується програма дослідження.

3. Звязок психології з іншими науками. Галузі писхол. Місце психології в колі інших наук визначав в. Вундт, він стверджував, що із природничими науками вона входить у відношення доповнення (бо вони вивчають різні сторони єдиного досвіду людини), для наук про дух (філологія, правознавство тощо) вона виступає надійним підґрунтям, а щодо філософії вона становить підготовчу емпіричну науку. Останнє твердження – щодо відношення психології до філософії – має сенс тільки відносно певних філософських напрямів, а не до філософського пізнання в цілому.

Психологія має тісний генетичний зв'язок передусім із філософією. У нашій метафорі «дерева» філософія виступає тим «грантом», який тримає в собі «коріння» психології. Філософія (й передусім філософська антропологія – для загальної психології, та соціальна філософія – для соціальної психології) становить наукову методологію психологічної науки, тобто систему найбільш загальних засад, до якої психологи повинні звертатися, щоб їх дослідницькі дії не втрачали наукової вартості. Сучасна філософія багатоманітна, тож психолог може вирішувати, якої саме філософської методології він буде дотримуватись у конкретному дослідженні: екзистенціалізму, позитивізму, герменевтики, феноменології, чи, може, марксизму.

Психологія пов'язана із природничими науками. На перетині з фізикою Г.Т. Фехнером утворена галузь психології психофізика, яка вивчає психічні явища в залежності від фізичних ситуацій, наприклад, залежність інтенсивності відчуття від сили чи тривалості фізичного подразника. На перетині з нейрофізіологією існує спеціальна галузь дослідження психофізіологія, головною проблемою якої є причинне пояснення психічних явищ через діяльність нейрофізіологічних механізмів. На перетині медичної психології, нейрофізіології та патопсихології склалася галузь психофармакологія, яка досліджує вплив на психіку людини фармакологічних засобів. На перетині з зоологією існує наука зоопсихологія, яка займається особливостями психіки тварин. Плідні зв'язки психології з гуманітарними науками. Синтетичною науковою дисципліною є психолінгвістика, яка вивчає обумовленість процесів мовлення та сприйняття мови структурою самої мови.

Психологія активно застосовує у власне-психологічних цілях методи математичного моделювання й статистики, при цьому математичний апарат, що його застосовують у психології, має певну специфіку.

4.Поняття про сфери психіки і свідомості. Основні характеристики свідомості.

Свідомість- це явище інтегрована форма психіки яка складаеться під впливом суспільно історичних умов у трудовій діяльності людини її спілкування за допомогою мови.

Структура свідомості:

- сукупність знань про світ

- відмінність субекта від обекта

- відношення субект адо обекта

- можливість цілеспрямованої діяльності

Основні характеристики свідомості

- відображення навколишнього світу за допомогою пізнавальних процесів

- розрізнення субєкта і об’єкта (л здатна до самооцінки своїх вчинків)

- наявність емоційно оцінних ставлень до всього що відбуваеться навколо

- забезпечення цілого – завдяки свідомості людина передбачає майю утне