22. Модель професійної компетентності соціального педагога

Зміст професійної компетентності соціального педагога соціального працівника розкриємо через вихідну основу терміну "компетентність" – "compete", що означає "знати", "досягати", "вміти", "відповідати":

- "знати" – знання, необхідні для здійснення професійних соціальних технологій; цінності, які скеровують застосування знань та вмінь;

- "вміти" – означає не лише способи реалізації знань в рамках обраного фаху, а й вміння особистості вільного та свідомого самовизначення як у внутрішньому духовному досвіді, так і у зовнішній соціальній дійсності;

- "досягати" – вміння здійснювати поставлені професійні цілі в рамках фаху, закону, моралі, культури;

- "відповідати" – відповідність кваліфікаційним вимогами та професійним стандартам; проявляється у вмінні особистості здійснювати свої обов’язки, права, повноваження на відповідному професійному рівні.

Таким чином, професійно компетентному соціальному педагогу притаманні наступні вміння та якості:

- проявляти волю, приймати власні рішення; прогнозування усіх наслідків ситуацій як прояв професійної рефлексії; висловлювати чітко та аргументовано свою професійну точку зору, відстоювати власну думку; протистояти негативному впливу (як зворотній бік фаху);

- вибору раціонально обґрунтованої професійної поведінки: розуміти та правильно сприймати соціальний сигнал; розпізнавати потенціал клієнта, володіти механізмами соціального управління; контролювати власний стан; звільнюватись від навантажень професійної деформації;

- керувати блокуючими почуттями (ненависть, агресія, гнів), переформовувати їх у продуктивну форму поведінки, виокремлювати ускладнюючі чинники поведінки (як клієнтів, так і власної) та ліквідовувати їх;

- проявляти самостверджуючу поведінку, але не за рахунок клієнтів та молодших колег; надавати можливість іншим сформувати свої уявлення та аргументи; здатність до партнерських стосунків;

- адекватно сприймати та інтерпретувати похвалу;

- впізнавати конфліктну або близьку до неї ситуацію; поряд з професійним прогнозуванням та правильною оцінкою конфліктної ситуації розвивати стратегію її усунення;

- самостійність, цілеспрямованість, відповідальність, емпатійність;

- потяг до отримання нових знань, здатність до професійного самовдосконалення, саморозвитку та самоактуалізації;

- наявність дивергетності мислення та достатнього рівня креативності для розв’язання нестандартних професійних проблем;

- реалістичний погляд на життя (своєрідна суміш оптимізму та песимізму);

- пластичність, психологічна гнучкість як вміння успішно орієнтуватися та діяти у постійно мінливих умовах соціальної дійсності.

Зазначимо, що рівень професійної компетентності особистості визначає успішність процесів самореалізації, соціального становлення; впливає на здійснення її життєвого сценарію, успішність побудови кар’єри; вказує на ступінь особистісної успішності та рівень суб’єктивного відчуття щастя, самоефективності, впевненості та наявності лідерських навичок.

Формування професійної компетентності відбувається у трьох сферах:

- свідомості – те, що усвідомлено фахівцем та прийнято внаслідок роздумів, розуміння, співвідношення;

- підсвідомості – те, що засвоєно особистістю на рівні професійних стереотипів та прийнято як керівництво до дії;

- надсвідомості – те, що набуто у ході потужної професійної активізації, раптово сяйнуло в результаті інсайту та в подальшому стає індивідуальним стилем.