- •Соціальна педагогіка
- •1.Етика становлення соціального педагога до своєї праці
- •2. Деривація та її види
- •3.Історичні етапи розвитку соціальної педагогіки
- •4. Основні напрямки державної молодіжної політики
- •5. Абетка сп, ст.96
- •6.Психолого-педагогічні передумови успішної інтеграції молоді у суспільстві
- •8. Категорії соціальної педагогіки
- •9.Соціально-педагогічна робота з сімєю
- •10.Планування, контроль і звітність у р. С.П.
- •11.Моделі с.Р.
- •12. Взаємодія соціального педагога з соціальними службами
- •13.Зміст діяльності сп в школі
- •15. Зміст та завдання соціальної педагогіки
- •16. Етичні дилеми у сп
- •17 Професійні ролі та функції сп д
- •18. Особистість в системі соц.Звязків
- •19. Представництво інтересів клієнта та направлення до соц.Служб
- •20. Соціально правовий захист дітей сиріт та позбавлених батьківського піклування
- •21. Делінквентна поведінка прояви
- •22. Модель професійної компетентності соціального педагога
- •23.Адиктивна поведінка коаголізм
- •24. Соціальне вилюченнЯ
- •2. Технологій соціально-педагогічної діяльності
- •3. Соціально-педагогічна робота з інвалідами та особами з обмеженими можливостями
- •4. Соціальна адаптація
- •6. Професійні ризики у соц. Пед. Діяльнос
- •7. Причини інституалізації дітей
- •8.Технологія реалізації соціальним педагогом терапевтичної функції
- •9. Напрями діяльності соціального педагога
- •10.Індивідуальна робота з клієнтом
- •11.Технології роботи з обдарованими дітьми
- •12. Технології роботи з агресивними підлітками
- •13. Технології соціальної роботи з дезадаптованими дітьми та підлітками
- •14. Профілактика соціально-негативних проявів у підлітків
- •15. Основні напрями діяльності соціального педагога в пенітенціарних установах для неповнолітніх
- •16. Формування соціальної компетентность у дітей в умовах інтернатного закладу
- •17. Телефон довіри
- •18. Замісна сімя
- •19. Сутність і зміст соціальної терапії
- •20. Девіантна поведінка види і прояви
- •21. Усвідомлене батьківство тспд
- •22. Специфіка соц.-пед. Р.
- •23. Гендерні проблеми виховання
- •24. Соціально педагогічна діяльність як професія
- •25. Групова соціальна робота
- •Психологія
- •2. Види і способи отримання психологічного знання. Етапи науковго дослідження
- •5. Співвідношення біологічного і соціального у формуванні особистості
- •6. Неофрейдиський погляд еріксона. Стадії психосоціального розвитку
- •7.Поняття про особистість і структуру
- •8.Поняття та сутність спілкування. Комунікативні бар’єри
- •9. Акцентуація характеру за леонгардом
- •10. Емоції та почуття. Почуття як специфічно людський прояв
- •11. Механізми психічного відображення
- •12. Поняття про конфлікт. Види та функції.
- •13. Співвідношення темпераменту з типами нервової системи
- •14. Слабка воля причини цього і шляхи подолання
- •15. Винекнення біхівеоризму внесок вотсона і торндайка
- •16. Увага властивості уваги
- •18. Психологічний аналіз діяльності
- •19. Погляд сеченова павлова на рефлекторну природу психіки
- •20. Фрейд та становлення психоаналізу
- •21. К.Юнг аналітична психологія
- •22. Становлення гештальт психології
- •23. Педагогічне спілкування як творчий процес
- •24. Культурно-історична теорія психіки л.С.Виготського
- •25. Маслоу та Роджерс
- •17. Типи темпераменту та їх психологічна характеристика
22. Специфіка соц.-пед. Р.
Діагностика, профілактика, корекція, терапія, реабілітація, експертиза. И ЗОШИТ Т.СОЦ-ПЕД. Р
23. Гендерні проблеми виховання
Соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану на ознаку підлоги соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, пов'язані з їх гендерних статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності і, одночасно, спричинені ними системи панування й володарювання. У багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але і оцінюють по-різному, обґрунтовуючи гендерними особливостями і різницею в їх здібності відмінності в розподіл влади між ними. Гендер конструюється через певну систему соціалізації, поділу праці та прийняті в суспільстві культурні норми, ролі й стереотипи. Прийняті в суспільстві гендерні норми і стереотипи певною мірою визначають психологічні якості (заохочуючи одні й негативно оцінюючи інші), здібності, види діяльності, професії людей в залежності від їх біологічної статі. При цьому гендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно різняться в різних суспільствах. У цьому сенсі бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання тієї або іншій ролі.
Ґендерна соціалізація - це процес засвоєння індивідом культурної системи гендеру того суспільства, у якому він живе. Агентами гендерної соціалізації виступають соціальні інститути і групи, наприклад, родина, освіта, профорієнтація, однолітки. Зміст гендерної соціалізації визначається рівнем соціально-економічного розвитку суспільства, особливостями культури і конкретним спосіб життя індивіда. Можна говорити, що сім'я головне місце гендерної соціалізації дитини, але як показує практика цей досвід далекий від позитивного: батьки зловживають алкоголем, не займаються вихованням, часто спостерігається неповагу і байдужість до один одного, насильство та інші. Проходячи соціалізацію в родині, а потім в школі і суспільстві, діти засвоюють стереотипи, що склалися історично, що ставлять жінку свідомо в принижену позицію.
Гендерні стереотипи - це незмінні загальноприйняті встановлення про поведінку жінок і чоловіків, що склалися в культурі, яким слідують без роздумів. Поява гендерних стереотипів обумовлено тим, що статеві відмінності розташовувалися над індивідуальними відмінностями особистості чоловіки і жінки. Синонімом стереотипу нерідко виступають поняття упередження, забобон або кліше. Можна виділити якості, стереотипно приписувані чоловікові-жінці.
24. Соціально педагогічна діяльність як професія
Соціальний педагог — спеціаліст, зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності. Він організовує взаємодію освітніх і позанавчальних установ, сім'ї, громадськості з метою створення у соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку.
Соціальний педагог, згідно з посадовими обов'язками:
— вивчає психолого-медико-педагогічні особливості дітей та молоді;
— досліджує умови їх життя в мікросоціумі;
— виявляє інтереси, потреби, труднощі, проблеми, конфліктні ситуації відхилення в поведінці дітей та молоді;
— надає їм своєчасну допомогу та підтримку;
— виступає посередником між особистістю та організацією, сім'єю, спеціалістами різних соціальних служб, відомств та адміністративних органів;
— здійснює реабілітацію дітей-інваліді в;
— організовує роботу з дітьми та молоддю за місцем проживання;
— забезпечує соціальний супровід дітей-сиріт;
— здійснює профілактику негативних явищ серед дітей та молоді Потреба у спеціалістах соціально-педагогічного профілю в Україні сьогодні є надзвичайно актуальною. Установи, де можливе працевлаштування соціальних педагогів, можуть бути державними, громадськими або державно-громадськими.
Сфери діяльності, в яких може бути задіяний працівник, здебільшого розрізняють за відомчою належністю.
1. Сфера освіти: загальноосвітні школи різного типу, школи-інтернати, дитячі будинки, центри дитячої творчості.
2. Сфера охорони здоров'я: будинки дитини, дитячі санаторії, соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх, інтернати для дітей-інвалідів, дитячі лікарні, дружні клініки для молоді, анонімні кабінети.
3. Сфера соціального захисту населення: центри соціального обслуговування населення* притулки, кризові центри для жінок.
4. Сфера охорони правопорядку: приймальники-розподільники, спецінтернати, міліція у справах неповнолітніх, колонії для неповнолітніх.
б. Сфера служб для молоді: клуби за місцем проживання, центри молодої сім'ї, центри соціальних служб для молоді, громадські дитячі та молодіжні об'єднання, молодіжні служби працевлаштування.