17. Телефон довіри

Телефон довіри - це служба, яка надає населенню екстрену психологічну допомогу по телефону. Вона вважається однією з форм психопрофілактичної роботи, соціально-терапевтичної допомоги, адресованої особам, що знаходяться в кризових станах.

В цій роботі висвітлюються такі завдання:

1. Розглянути і теоретично обґрунтувати основні аспекти роботи «телефону довіри»

2. Охарактеризувати телефонний діалог, як метод роботи з абонентом.

3. Висвітлити особливості консультування на телефоні.

4. Розкрити тематику звернень абонентів до служби телефонного консультування.

Спробуємо розкрити певні особливості служби «Телефон Довіри»:

§ є організацією з власними цілями, цінностями, структурою і внутрішніми правилами;

§ надає психологічну допомогу абонентові;

§ надає допомогу переважно в екстрених ситуаціях або в екстремальному стані абонента.

Основна мета Телефону Довіри - дати можливість будь-якій людині, яка знаходиться в кризовому душевному стані, отримати кваліфіковану, своєчасну психологічну підтримку по телефону.

Ці служби забезпечують особам в тяжкій ситуації негайний телефонний зв'язок із співчутливим анонімним слухачем, який володіє особливою технікою роботи з абонентом по телефону.

Зазвичай це психологи, психіатри, психотерапевти. У деяких кризових центрах до такої роботи залучають волонтерів.

Існують дві позиції в розумінні суті «Телефонів Довіри»: професійна і волонтерська. Зараз в Україні існують обидва типи («Підліткові телефони довіри», «Молодіжні лінії» - приклад волонтерської моделі), проте все частіше з'являються змішані моделі. Професіонал-психолог в цьому випадку об'єднує в собі і професійні якості (знання, уміння, володіння спеціальними методами консультування), і волонтерські (уміння слухати, співпереживати, бути автентичним і щирим у вислові своїх відчуттів).

Психологічна допомога по телефону має ряд переваг. По-перше, вона доступна, оскільки більшість «Телефонів Довіри» працюють щодня і цілодобово, а саме звернення по телефону можливе в тих випадках, коли не можна зустрітися з консультантом особисто. По-друге, консультації по «Телефону Довіри» безкоштовні. По-третє, дотримується анонімність як абонента, так і консультанта, і конфіденційність спілкування гарантується. Нарешті, Телефон Довіри призначений не для організації традиційної психотерапії, а головним чином для того, щоб людина, що зазнає труднощів, могла знайти співбесідника, позбавитися від виниклої емоційної напруги, поділитися своїми переживаннями, отримати підтримку для зміни свого пригніченого емоційного стану. Розмова з консультантом дозволяє багатьом не залишитися наодинці зі своїми відчуттями.

18. Замісна сімя

Виходячи із різнобарв’я соціальних чинників ситуації проживання дитини в біологічно нерідній сім’ї, ми скористалися уніфікованим терміном “замісна сім’я”, що вказує на заміщення батьківських функцій для дитини громадянами, які її не народжували. Вирази

“замісна турбота” та “замісна сім’я” вже увійшли в практику наукових досліджень для позначення ситуацій зростання дітей у сім’ях, з якими вони не мають спорідненого походження (Й. Лангмеєр, З. Матейчек, В. Ослон, А. Холмогорова). Таким чином, до замісних ми віднесемо всі діючі форми сімей, в яких діти проживають і виховуються громадянами, котрі не виступають їхніми біологічними батьками. В Україні це такі, як опіка (піклування), прийомні та патронатні сім’ї, а в Польщі – “rodziny zastępcze” (заступницькі сім’ї). Такі поняття, як замісне батьківство, функції замісного батьківства, замісна опіка, замісна сім’я будуть вказувати на різні аспекти функціонування сімей, у яких зростають і виховуються біологічно нерідні діти, без уточнення рамок соціальної системи функціонування. Усиновлення теж є формою замісної сім’ї, проте, на відміну від вищеназваних, усиновлена дитина набуває правових ознак біологічно рідної.